Рішення

від 30.10.2024 по справі 214/817/23

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/817/23

2-а/214/10/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 жовтня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ткаченка А.В.,

за участю секретаря судового засідання Фастовець Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу 11 у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Саксаганського відділу у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Саксаганського відділу у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про примусове повернення до країни походження іноземця від 24 січня 2023 року, винесене відносно нього, посилаючись на оскарження рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання від 13.09.2022. В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що підставою для винесення оскаржуваного рішення стало проживання його на території України по посвідці на тимчасове проживання № НОМЕР_1 орган видачі 1203, термін дії до 25.10.2022. Однак 13 вересня 2022 року відповідачем було прийнято рішення про скасування його посвідки, з яким він був ознайомлений 23.11.2022. Згідно тексту оскаржуваного ним наразі рішення у зв`язку з тим, що рішення про скасування посвідки він не оскаржував, тому перейшов в нелегальне становище, а тому відповідачем прийнято рішення про примусове повернення його до країни походження або третьої країни та зобов`язано покинути територію України в термін до 20.02.2023. Крім того, відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладено штраф в сумі 1700,00 грн. Він перебуває в зареєстрованому шлюбі з громадянкою України ОСОБА_2 , від шлюбу вони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , метою перебування його на території України є возз`єднання з родиною, він офіційно зареєстрований та мешкає в м. кривому Розі, офіційно працевлаштований, однак звернувшись із заявою про намір продовжити посвідку отримав відмову в продовженні з посиланням на військову агресію рф. Наразі він оскаржує в судовому порядку рішення відповідача про скасування його посвідки та приймаючи до уваги наявність у нього сім`ї на території України, просить вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 07 лютого 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 10 травня 2023 року провадження у справі зупинено до ухвалення остаточного судового рішення та набрання ним законної сили в адміністративній справі № 160/6274/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою суду від 21 червня 2024 року провадження у справі поновлено.

У судовому засіданні 23 жовтня 2024 року представник позивача адвокат Трофименко М.В. на задоволенні вимог наполягала з підстав, викладених у тексті позовної заяви та врахуванням рішення постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року в адміністративній справі №160/6274/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Представник відповідача Відділу №11у містіКривому РозіГоловного управлінняДержавної міграційноїслужби Українив Дніпропетровськійобласті Кононова Ю.О. в судовому засідання 23 жовтня 2024 року вимоги позову не визнала з підстав, викладених у відзиві на позов, в обґрунтування кого зазначено, що виключний перелік підстав для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України визначений в статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». ОСОБА_1 26.10.2021 отримав посвідку на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 строком дії до 25.10.2022 на підставі укладеного шлюбу з громадянкою України. Строк дії посвідки сплинув 25.10.222, позивач повинен був особисто звернутись до територіального органу ДМС із відповідними документами для оформлення заяви-анкети про оформлення посвідки не пізніше 15 днів до закінчення терміну дії посвідки. По посвідці № НОМЕР_1 від 13.09.2022 ГУ ДМС в Дніпропетровській області було прийнято рішення про скасування на підставі п.п. 4 п. 63 Порядку , затвердженого постановою КМУ від 25.04.2018 № 322. 23.11.2022 позивача було ознайомлено із вказаним рішенням, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, позивач не звертався, як і не звертався із заявою про надання дозволу на імміграцію чи документування його посвідкою на постійне проживання. 24.01.2023 відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 203 КУпАП та постановою про накладення адміністративного стягнення ПН МДН 004607 від 24.01.2023 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП. У той же день, з метою забезпечення вимог законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, було прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства, яким позивача зобов`язано покинути територію України у термін до 20.02.2023. Указане рішення не зобов`язує позивача повертатись саме до країни громадянської належності, вона може виїхати до будь-якої країни та повернутись на територію України після виконання необхідних законодавчих формальностей щодо законності перебування в Україні. При цьому документів на підтвердження законності його працевлаштування на території України, позивачем не надано,в ін. продовжує працювати без відповідного дозволу. Наявність дружини та дитини позивача на території України не дає йому права порушувати міграційне законодавство та не є підставою для скасування рішення Відділу. Тому просить відмовити у задоволенні вимог.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Як установлено судом та підтверджується письмовими доказами, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин російської федерації, документований паспортом НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

01.11.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, прізвище після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_5 у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області зареєстрований шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 568 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 .

03.04.2020 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 .

26.10.2021 ОСОБА_1 отримав посвідку № НОМЕР_1 на тимчасове проживання в Україні, дата закінчення строку 25.10.2022.

Управлінням Служби безпеки України у Дніпропетровській області за вих. № 55/2-1928нт-вих від 08.09.2022 направлено начальну ГУ ДМС у Дніпропетровській області Богдану Чегілю клопотання Щодо скасування тимчасової посвідки (вх. № 9816/1/1201-22 від 09.09.2022), відповідно до якого: Управлінням, в ході оперативно-службової діяльності у встановленому законом порядку, отримано інформацію стосовно громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який може вчиняти дії направлені на дестабілізацію обстановки в Україні. Встановлено, що громадянин рф ОСОБА_1 , перебуває на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 , яка дійсна до 25.10.2022. При цьому, в ході спілкування з близькими йому особами, ОСОБА_1 виправдовує та заперечує збройну агресію російської федерації проти України, представляє її як внутрішній громадський конфлікт. ОСОБА_1 поширює інформацію проросійського характеру з використанням своїх акантів в соціальних мережах, при цьому ознак кримінального правопорушення дії ОСОБА_1 не містять, проте становлять потенційну загрозу громадському порядку та національній безпеці України. З огляду на викладене, та відповідно до пунктів 2, 13 статті 24 Закону України Про Службу безпеки України УСБУ просило прийняти рішення про скасування тимчасової посвідки на проживання в Україні громадянину російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі вимог пункту 4, 7 статті 63 ПКМУ № 322 від 25.04.2018 (дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадського порядку в Україні).

Головним управлінням Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області 13.09.2022 прийнято рішення № 12031500047178 про скасування посвідки на тимчасове проживання, видане громадянину російської федерації ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що йому на підставі підпункту 4 пункту 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322, скасовано посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_1 .

24 січня 2024 року начальником Саксаганського відділу у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області прийнято рішення № 2 про примусове повернення до країн походження або третьої країни іноземця чи особи без громадянства відносно ОСОБА_1 , громадянина Російської Федерації, який проживав на території України по посвідці на тимчасове проживання № НОМЕР_1 орган видачі 1203, термін дії до 25.10.2022. ГУ ДМС у Дніпропетровській області 13.09.2022 було прийнято рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_5 , з яким ОСОБА_1 ознайомлений 23.11.2022. В місті Кривому Розі іноземець мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання не оскаржував та перейшов в нелегальне становище. Зобов`язано ОСОБА_1 покинути території України у термін до 20.02.2023 (а.с. 24-25 копія рішення).

Згідно наказу № 116 від 01.11.2023 Саксаганський відділ у місті Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області передав функції діяльності та обслуговування до відділу № 11 у місті Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні та порядок їх в`їзду та виїзду з України визначені Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 №3773-VI(далі - Закон №3773-VI).

Пунктом 6-10 частини першої статті 1 Закону № 3773-VIвизначено, що іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав;

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні;

Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на постійне проживання, якщо інше не встановлено законом;

Іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, - іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України протягом дії візи або на період, установлений законодавством чи міжнародним договором України, або якщо строк їх перебування на території України продовжено в установленому порядку;

Іноземці та особи без громадянства, які тимчасово проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на тимчасове проживання, або якщо строк їх тимчасового проживання на території України продовжено в установленому порядку, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 26Закону №3773-VI іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (частина п`ятастатті 26 Закону № 3773-VI).

Частиною 1статті 30 Закону № 3773-VIпередбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

За приписами частини 1статті 31 Закону №3773-VIіноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворенні або видані чи передані до країн: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров`ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.

Стосовно доводів позивача як на підставу для задоволення вимог стосовно наявності у нього на території України дружини та сина, то Верховний Суд неодноразово зазначав, зокрема в постановах від 10.10.2019 у справі № 2340/2910/18 та від 18.03.2021 у справі № 522/1441/18, відповідно до яких сам по собі факт наявності у іноземця на території України родичів (у т ому числі дружини, дітей і т.д.), як і відсутність у країні походження близьких родичів, а також будь-якого майна не спростовує встановлені відповідачем порушення з боку позивача та не є підставою для скасування оскаржуваного рішення, адже чинним законодавством не передбачено виключень із загальних для всіх іноземців правил перебування на території України і не звільняють особу від відповідальності за вчинення порушення міграційного законодавства України.

Бажання іноземця чи особи без громадянства зберегти свої сімейні права та дотримуватися прав та законних інтересів покладає саме на цю особу передбачені діючим законодавством обов`язки щодо оформлення права на проживання (перебування) в Україні, а за відсутності волевиявлення та здійснення будь-яких дій такої особи з метою легалізації на території України (щонайменше звернення до міграційних органів з цього приводу), вказані права не можуть бути реалізовані шляхом незастосування державними органами до цієї особи наслідків незаконного перебування в Україні всупереч діючого законодавства (постанови Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 343/2242/16, від 10.10.2019 у справі № 2340/2910/18, від 12.08.2020 у справі № 755/14023/17, від 13.10.2021 у справі № 263/14519/20, від 13.04.2021 у справі № 211/1113/18(2-а/211/91/18), від 26.01.2022 у справі № 200/9761/20-а).

Разом з тим, відповідно до ч.ч. 14, 15 частини 4 статті 4 Закону України №3773, іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз`єднання сім`ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України.

Частиною 14 статті 5 Закону №3773 визначено, що підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною чотирнадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства і документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України, дійсний поліс медичного страхування. Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства було укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".

Постановою Кабінету Міністрів України №322 від 25.04.2018 р. затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання.

Посвідка на тимчасове проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні (пункт 1 Порядку №322).

Підставою прийняття оскаржуваного рішення № 2 від 24.01.2023 слугував факт скасування позивачу посвідки на тимчасове проживання на території України, що дає право на проживання на території України, прийнятого рішенням Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області 13.09.2022 за № 12031500047178.

Однак постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року у справі № 160/6274/23 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №1231500047178 від 13.09.2022. За відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова суду апеляційної інстанції не скасована, набрала законної сили 21.02.2024.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.77, 134, 139, 243-246,286 КАС України, суд

ВСТАНОВИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Саксаганського відділу у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 24 січня 2024 року № 2 про примусове повернення до країн походження або третьої країни іноземця чи особи без громадянства відносно ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом десятиднів доТретього апеляційногоадміністративного судуз дняйогоскладення.

Відомості про учасників процесу:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач Відділ № 11 у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 37806243, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, буд. 47К.

Повний текст рішення складено 30 жовтня 2024 року.

Суддя А.В. Ткаченко