Постанова

від 07.10.2024 по справі 911/2017/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2024 р. Справа№ 911/2017/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Ткаченка Б.О.

за участю секретаря судового засідання: Новосельцева О.Р.

представників сторін:

від позивача: Трибушенко І.А.

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Вериженко Алли Казимірівни

на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.08.2024

у справі №911/2017/24 (суддя - Бабкіна В.М.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Вериженко Алли Казимірівни

до відповідача -1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Тугоркан»

до відповідача -2 ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2

про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.08.2024 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Вериженко Алли Казимірівни б/н від 30.07.2024 (вх. № 3195 від 30.07.2024) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тугоркан», ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна разом із доданими до неї документами повернуто позивачці.

Ухвала cуду першої інстанції обґрунтована тим, що при зверненні до суду з даним позовом було порушено правила об`єднання позовних вимог, оскільки за одним позовом об`єднано вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства, а саме вимогу про скасування державної реєстрації права власності фізичної особи ОСОБА_1 на нежитлову будівлю, яка підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, об`єднано з вимогами про скасування державної реєстрації права власності юридичної особи ТОВ «Тугоркан» та витребування майна від юридичної особи ТОВ «Тугоркан», розгляд яких віднесено до компетенції господарського суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Фізична особа-підприємець Вериженко Алла Казимірівна звернулась до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Київської області від 20.08.2024 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням норм процесуального права.

Апелянт зазначає, що ухвалою від 06.08.2024 було визначено вичерпний перелік підстав для залишення позовної заяви без руху, які нею усунуто у строк, встановлений законом, тому суд повинен був визначитися з питанням усунення чи не усунення недоліків, однак, суд першої інстанції після повторного авторозподілу у новому складі постановив ухвалу про повернення позовної заяви позивачці, незважаючи на усунення у встановлений строк недоліків.

Крім того, скаржник вказує, що постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції не оглянув наявну в матеріалах справи постанову Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №376/1474/19 за позовом фізичної особи - підприємця Вериженко Алли Казимірівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тугоркан», ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, якою рішення Сквирського районного суду Київської області від 30.01.2020, постанову Київського апеляційного суду від 08.12.2020 та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 09.03.2021 скасовано. Провадження у справі закрито. Роз`яснено Фізичній особі - підприємцю Вериженко Аллі Казимірівні, що розгляд зазначеної справи віднесено до юрисдикції господарського суду, і протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови вона може звернутися до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Також апелянт зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 є єдиним засновником (учасником) ТОВ «Тугоркан», яка набула право власності на спірне майно і в подальшому передала в статутний капітал, створеної нею юридичної особи - ТОВ «Тугоркан», яке також є відповідачем у цій справі, з метою провадження господарської діяльності, створивши при цьому відповідні корпоративні права, тому, на думку апелянта, такі вимоги не можуть бути розглянуті окремо, а саме: вимога про скасування державної реєстрації права власності фізичної особи ОСОБА_1 на спірне майно; вимога про скасування державної реєстрації права власності юридичної особи ТОВ «Тугоркан» щодо того самого спірного майна; витребування спірного майна від юридичної особи ТОВ «Тугоркан».

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Відповідачі та третя особа своїм правом згідно з ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзив на апеляційну скаргу не надали, що відповідно до ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2024 апеляційну скаргу (вх. 09.1-04.2/6463/24) Фізичної особи-підприємця Вериженко Алли Казимірівни на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.08.2024 у справі №911/2017/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г. (суддя-доповідач), суддів: Сулім В.В., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Вериженко Алли Казимірівни на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.08.2024 у справі №911/2017/24 залишено без руху. Запропоновано скаржниці сплатити судовий збір за правильними реквізитами у встановленому порядку та розмірі.

04.09.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків з доданою до неї квитанцією про сплату судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Вериженко Алли Казимірівни на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.08.2024 у справі №911/2017/24 та призначено до розгляду на 07.10.2024.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2024 апеляційну скаргу (вх.№09.1-04.2/6698/24) Фізичної особи-підприємця Вериженко Алли Казимірівни на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.08.2024 у справі №911/2017/24, яка надійшла поштою передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г. (суддя-доповідач), суддів: Сулім В.В., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 апеляційну скаргу за №09.1-04.2/6698/24 від 09.09.2024, яка надійшла поштою залишено без розгляду за клопотанням позивача, оскільки вона за своїм змістом є ідентичною раніше зареєстрованій апеляційній скарзі, яка надійшла через електронний суд (вх. 09.1-04.2/6463/24).

Позиції учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції підтримала доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просила її задовольнити, оскаржувану ухвалу Господарського суду Київської області від 20.08.2024 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

У липні 2024 року ФОП Вериженко Алла Казимірівна звернулась до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тугоркан» та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявлі самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , в якій просила:

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на: нежитлову будівлю магазин - кафетерій, загальною площею 303,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 47151611 від 31 травня 2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1712723632240, припинивши право власності ОСОБА_1 на зазначене майно;

- скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Тугоркан» (код ЄДРПОУ 43060733) на: нежитлову будівлю магазин - кафетерій, загальною площею 303,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 47587844 від 02 липня 2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1712723632240, припинивши право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Тугоркан» на зазначене майно;

- витребувати з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тугоркан» (код ЄДРПОУ 43060733) на користь фізичної особи - підприємця Вериженко Алли Казимірівни, код ЄДРПОУ (реєстраційний номер облікової картки платника податків) НОМЕР_1 , нежитлову будівлю магазин - кафетерій, загальною площею 303,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тугоркан» (код СДРПОУ 43060733) на користь фізичної особи - підприємця Вериженко Алли Казимірівни, код ЄДРПОУ (реєстраційний номер облікової картки платника податків) НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 36 036,50 грн. (тридцять шість тисяч тридцять шість гривень п`ятдесят копійок).

При обґрунтуванні позовних вимог, позивачкою зазначено, що відповідач-2, ОСОБА_1 , яка у свій час набула право власності на спірне майно, є єдиним засновником та директором ТОВ «Тугоркан», за яким у подальшому було зареєстровано право власності на спірне приміщення.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.08.2024 вказану позовну заяву залишено без руху, з огляду на те, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162, 164 ГПК України та надано строк для усунення недоліків до 22.08.2024, однак в будь-якому випадку не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Так, вказаною ухвалою суду зобов`язано позивача усунути недоліки позовної заяви та подати до суду:

- відомості щодо електронної пошти та наявності/відсутності електронного кабінету у позивача;

- відомості щодо відомих номерів засобів зв`язку, адрес електронних пошт, відомості про наявність або відсутність електронних кабінетів у відповідачів;

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- докази сплати повної та належної суми судового збору з заявлених позовних вимог (6 056,00 грн).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка у вказаний судом строк, усунула вказані в ухвалі недоліки позовної заяви, про що подано до суду першої інстанції відповідну заяву від 14.08.2024 про усунення недоліків з доданими до неї документами.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.08.2024 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Вериженко Алли Казимірівни б/н від 30.07.2024 (вх. № 3195 від 30.07.2024) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тугоркан», ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна разом із доданими до неї документами повернуто позивачці.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів), або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Ухвала cуду першої інстанції обґрунтована тим, що при зверненні до суду з даним позовом було порушено правила об`єднання позовних вимог, оскільки за одним позовом об`єднано вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства, а саме вимогу про скасування державної реєстрації права власності фізичної особи ОСОБА_1 на нежитлову будівлю, яка підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, поєднано з вимогами про скасування державної реєстрації права власності юридичної особи ТОВ «Тугоркан» та витребування майна від юридичної особи ТОВ «Тугоркан», розгляд яких віднесено до компетенції господарського суду.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається із наданих до позовної заяви документів, позивачка зверталась із аналогічним позовом до суду у порядку цивільного судочинства, де постановою Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №376/1474/19 за позовом фізичної особи - підприємця Вериженко Алли Казимірівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тугоркан», ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, якою рішення Сквирського районного суду Київської області від 30.01.2020, постанову Київського апеляційного суду від 08.12.2020 та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 09.03.2021 скасовано. Провадження у справі закрито. Роз`яснено фізичній особі - підприємцю Вериженко Аллі Казимірівні, що розгляд зазначеної справи віднесено до юрисдикції господарського суду, і протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови вона може звернутися до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалюючи вказану постанову, Верховний Суд виходив з того, що, оскільки суди не встановили правову природу спірних правовідносин, які виникли між сторонами, у зв`язку з чим, порушили норми цивільного процесуального законодавства щодо визначення предметної юрисдикції справи та розглянули у порядку цивільного судочинства справу, яка підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, ухвалені ними судові рішення підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Однак, на зазначену вище обставину суд першої інстанції уваги не звернув та всупереч висновкам Верховного Суду, викладеним у справі між тими ж сторонами, дійшов передчасного висновку про те, що порушено правила об`єднання позовних вимог та справу слід поділити та одну її невід`ємну складову розглядати в порядку господарського, а іншу - в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

У справі "Сокуренко і Стригун проти України" ЄСПЛ указав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом норм, які регулюють його діяльність. Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом поряд гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи т фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Відповідно до положень частини другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України, а також статей 4 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності. Аналогічна правова позиція щодо розмежування господарської та цивільної юрисдикції наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18.

Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання та від визначення цих правовідносин як господарських. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 916/1261/18.

Отже, питання суб`єктного складу у цій справі, законності вимог позивача належить вирішувати саме належному суду, встановленому законом, тобто суду господарської юрисдикції, на що вказав Верховний суд у справі №376/1474/19 від 14.12.2022 між цими ж сторонами, про один і той же предмет та підстави позову, закриваючи провадження у справі.

Крім того, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції також дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви за наявності у справі ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, повертаючи позовну заяву позбавив позивача реалізувати своє право на отримання судового захисту.

З огляду на вказане вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що не навівши переконливих доводів щодо порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, суд першої інстанції безпідставно повернув позовну заяву.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Згідно з частиною 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, ухвала Господарського суду Київської області від 20.08.2024 у справі №911/2017/24 підлягає скасуванню з направленням справи для розгляду до суду першої інстанції.

Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами вирішення спору по суті.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 271, п.6 ч.1 ст.275, 281-283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Вериженко Алли Казимірівни на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.08.2024 у справі №911/2017/24 задовольнити .

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 20.08.2024 у справі №911/2017/24 скасувати.

3. Матеріали справи №911/2017/24 направити до суду першої інстанції на стадію прийняття із врахуванням приписів ст.ст. 162, 174 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 28.10.2024 у зв`язку із знаходженням судді Майданевича А.Г. на лікарняному з 14.10.2024.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

Б.О. Ткаченко