Постанова

від 31.10.2024 по справі 910/17116/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2024 р. Справа№ 910/17116/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників:

від позивача - не з`явились

від відповідача - не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвектор"

на рішення Господарського суду м. Києва від 10.07.2024 р. (повний текст складено 15.07.2024 р.)

у справі № 910/17116/23 (суддя - Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Укрпромтрейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвектор"

про стягнення 13078951,21 грн

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Укрпромтрейд" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвектор" про стягнення 13078951,21 грн, з яких: 11944801,44 грн основного боргу, 353435,22 грн 3% річних та 780714,55 грн інфляційних втрат.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов укладеного договору поставки № 54 від 23.08.2022 р. не оплатив товар, поставлений позивачем у період з 01.09.2022 р. по 20.09.2022 р., у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 11944801,44 грн. Крім цього, позивачем нараховано 3% річних та інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.07.2024 р. у справі № 910/17116/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Укрпромтрейд" задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімвектор" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що у нього відсутні правові підстави для оплати товару у зв`язку з тим, що значна частина видаткових накладних та актів приймання-передачі продукції не є належними доказами у справі, оскільки містять недоліки - відсутні реквізити особи, яка приймала товар від імені відповідача.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 р. апеляційну скаргу у справі № 910/17116/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 р. апеляційну скаргу у справі № 910/17116/23 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/17116/22 та призначено до розгляду на 01.10.2024 р.

Через систему "Електронний суд" 26.09.2024 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Укрпромтрейд" подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Через систему "Електронний суд" 30.09.2024 р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвектор" подано клопотання про відкладення розгляду справи, у якому заявник, з посиланням на зайнятість представника відповідача в іншому судовому засіданні у Печерському районному суді міста Києва, просить відкласти розгляд справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 р. було відкладено розгляд справи до 22.10.2024 р.

У судове засідання 22.10.2024 р. представники сторін не з`явились, хоча повідомлялись належним чином про час і місце розгляду скарги електронною поштою відповідно до ч. ч. 6, 7, 8 ст. 120 ГПК України та в порядку ч. 4 ст. 122 ГПК України через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Копію ухвали від 13.08.2024 р. у справі № 910/17116/23 учасникам справи доставлено до електронних кабінетів 13.08.2024 р., доказом чого є довідки про доставку електронних документів від 15.08.2024 р., що містяться в матеріалах справи.

Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала про відкриття апеляційного провадження від 13.08.2024 р. у справі № 910/17116/23 оприлюднена у реєстрі 14.08.2024 р.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

23.08.2022 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Укрпромтрейд" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімвектор" (далі - покупець) було укладено договір поставки № 54 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця товар відповідно до специфікації, узгодженої до договору, а покупець зобов`язується прийняти такий товар та оплатити його на умовах даного договору.

Згідно з п. 2.5 договору датою поставки та переходу ризиків вважається дата передачі товару від постачальника до покупця (перевізника), згідно умов поставки, узгоджених у відповідній специфікації, що зазначена у накладній.

Як передбачено п. 3.1 договору, ціна товару договірна, узгоджується сторонами у специфікації, що є невід`ємною частиною договору.

Загальна сума договору складається із сум вартості всіх партій товару, поставка якого здійснена за цим договором, по всім узгодженим сторонами специфікаціям до даного договору (п. 3.3 договору).

За п. 4.1 договору умови оплати товару узгоджуються сторонами у відповідній специфікації.

Договір вступає в дію з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2022 р. (п. 8.1 договору).

У специфікації № 1 до договору (додаток № 1) сторони визначили найменування товару, його кількість, ціну та загальну вартість - 13416000,00 грн та вказали, що покупець здійснює оплату партії товару протягом 3-х календарних днів з дати надходження партії товару.

На виконання умов укладеного договору позивач здійснив поставку товару відповідачу за період з 01.09.2024 р. по 20.09.2022 р. на загальну суму 11944801,44 грн, а саме:

- за видатковою накладною № РН-0001 від 01.09.2022 р. на суму 1081866,24 грн;

- за видатковою накладною № РН-0002 від 02.09.2022 р. на суму 1081866,24 грн;

- за видатковою накладною № РН-0003 від 03.09.2022 р. на суму 1086696,00 грн;

- за видатковою накладною № РН-0004 від 04.09.2022 р. на суму 542543,04 грн;

- за видатковою накладною № РН-0005 від 05.09.2022 р. на суму 540128,16 грн;

- за видатковою накладною № РН-0006 від 06.09.2022 р. на суму 540933,12 грн;

- за видатковою накладною № РН-0007 від 07.09.2022 р. на суму 553812,48 грн;

- за видатковою накладною № РН-0008 від 08.09.2022 р. на суму 1081061,28 грн;

- за видатковою накладною № РН-0010 від 09.09.2022 р. на суму 543348,00 грн;

- за видатковою накладною № РН-0012 від 10.09.2022 р. на суму 548177,76 грн;

- за видатковою накладною № РН-0015 від 12.09.2022 р. на суму 540933,12 грн;

- за видатковою накладною № РН-0018 від 14.09.2022 р. на суму 543348,00 грн;

- за видатковою накладною № РН-0022 від 16.09.2022 р. на суму 1086696,00 грн;

- за видатковою накладною № РН-0024 від 17.09.2022 р. на суму 540933,12 грн;

- за видатковою накладною № РН-0026 від 18.09.2022 р. на суму 548177,76 грн;

- за видатковою накладною № РН-0028 від 19.09.2022 р. на суму 543348,00 грн;

- за видатковою накладною № РН-0030 від 20.09.2022 р. на суму 540933,12 грн.

Крім цього, в матеріалах справи містяться копії актів приймання-передачі продукції на суму 11944801,44 грн, підписані обома сторонами без зауважень.

У відповідності до п. 3 специфікації № 1 до договору граничний строк оплати поставленої партії товару 23.09.2022 р., однак відповідач не здійснив оплати за товар, докази зворотнього у матеріалах справи відсутні.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення умов укладеного договору не оплатив товар, поставлений позивачем у період з 01.09.2022 р. по 20.09.2022 р., у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 11944801,44 грн.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 ЦК України).

Статтею 692 ЦК України унормовано, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням того, що наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвектор" за договором поставки № 54 від 23.08.2022 р. підтверджуються наявними в матеріалах справи належними доказами, які відповідачем не були спростовані, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 11944801,44 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Доводи скаржника про те, що у нього відсутні правові підстави для оплати товару у зв`язку з тим, що значна частина видаткових накладних та актів приймання-передачі продукції не є належними доказами у справі, оскільки містять недоліки - відсутні реквізити особи, яка приймала товар від імені відповідача, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.

За загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та відображають реальні господарські операції.

Відповідно до визначення термінів, що містяться в ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як передбачено ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

За п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 (далі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.5 Положення первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За абз. 3 п. 2.4 вказаного Положення неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

У відповідності до п. 2.5 Положення документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників. У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання (п. п. 2.15, 2.16 Положення).

Вбачається, що у видаткових накладних та в актах приймання-передачі продукції не вказано реквізити особи, яка від імені відповідача поставила свій підпис на вказаних документах.

Однак, зважаючи на те, що ідентифікувати вказану особу можливо за її підписом, зокрема відповідний підпис міститься на договорі поставки № 54 від 23.08.2022 р. та здійснений директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвектор" Соловей Ю.С., відтак у колегії суддів відсутні сумніви у тому, що видаткові накладні та акти приймання-передачі продукції були підписані також директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвектор" Соловей Ю.С.

До того ж, крім підпису вказані документи містять відтиск печатки підприємства.

Підпис сторони (сторін) на правочині підтверджує лише форму правочину, в якій його вчинено - письмову, а відповідно, сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печатки на документі, вчиненому в письмовій формі.

Наявність печатки на акті приймання-передачі є свідченням скріплення не підпису особи, а самого документу.

Відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об`єднань, суб`єктів господарської діяльності. У разі втрати печаток і штампів керівники підприємств зобов`язані негайно повідомити про це органи МВС України та вжити заходів для їх розшуку.

Відповідачем, в свою чергу, не надано суду доказів втрати, підробки печатки чи передачі штампу іншій особі.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 353435,22 грн за період з 24.09.2022 р. по 18.09.2023 р. та інфляційні втрати у розмірі 780714,55 грн за жовтень 2022 року - серпень 2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу, не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 р. у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 р. у справі № 924/312/18, від 05.07.2019 р. у справі № 905/600/18.

Отже, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем строків оплати товару, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 353435,22 грн за період з 24.09.2022 р. по 18.09.2023 р. та інфляційні втрати у розмірі 780714,55 грн за період з жовтня 2022 року по серпень 2023 року підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими, їх розмір є арифметично правильним.

Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 10.07.2024 р. у справі № 910/17116/23 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвектор" задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки під час проведення судового засідання 22.10.2024 р. були відсутні учасники справи, тому датою ухвалення цього судового рішення є дата його повного складення, зокрема 31.10.2024 р.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвектор" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 10.07.2024 р. у справі № 910/17116/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімвектор".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран