Ухвала

від 29.10.2024 по справі 909/69/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/69/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.10.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А., секретар судового засідання Попович Л. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву з грошовими вимогами ОСОБА_1 (Код НОМЕР_1 Місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

у справі про банкрутство ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод"

представники не з"явились

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліваро" про банкрутство ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод". Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 04.04.2023 по справі №909/69/22 визнано банкрутом Приватне акціонерне товариство «Івано-Франківський арматурний завод» (76014, Івано-Франківська обл., м.Івано-Франківськ, вул.Євгена Коновальця, буд. 229; код 00218271) відкрито його ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (свідоцтво №№1732 від 11.11.2015).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2024 продовжено строк ліквідаційної процедури ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" та повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Демчана О.І. на 3 місяця до 14.01.2025 включно.

24.09.2024 на адресу Господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява від ОСОБА_1 про визнання додаткових кредиторських вимог, якого заявник просить визнати кредиторські вимоги до банкрута у розмірі 17632,04 грн,

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 25,09.2024 по справі №909/69/22 прийнято заяву фізичної особи ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 29.10.2024.

За результатами розгляду вищевказаної заяви, судом визнаються заявлені ОСОБА_1 грошові вимоги, зважаючи на наступні обставини.

Заявлені кредиторські вимоги підтверджуються, зокрема, рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16.02.2022 по справі № 344/20703/21.

Приписами и. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, установлені у рішенні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16.02.2024 по справі №344/20703/21 обставини мають для суду преюдиціальний характер.

Так, рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16.02.2024 по справі №344/20703/21 стягнуто з ПрАТ «ІФАЗ» на користь ОСОБА_1 , заборгованість по заробітній платі за період з 01 грудня 2020 року по 17 вересня 2021 року (включно) у розмірі 63027,99грн, компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 9760,68грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18 вересня 2021 року по 16 лютого 2022 року у розмірі 34140.08грн, усього на загальну суму 106928,75грн (сто шість тисяч дев`ятсот двадцять вісім гривень сімдесят ять копійок) без відрахування обов`язкових платежів та внесків з нарахованої заробітної плати.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 14.09.2024 по справі №909/69/22 завершено попереднє судове засідання, за результатами якого внесено до реєстру вимоги ОСОБА_1 із грошовими вимогами в розмірі 106928,75 грн.

На підставі вищевикладеної ухвали, грошові вимоги ОСОБА_1 були включені ліквідатором до реєстру вимог кредиторів ПрАТ «ІФАЗ» в наступній черговості: 1 черга - 72788,67 грн (вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати звільненим працівникам банкрута, в т.ч. компенсація за невикористану відпустку); 4 черга - 34140,08грн (вимоги щодо виплати заборгованості по середньому заробітку за час вимушеного прогулу).

Водночас, включена до реєстру вимог кредиторів заборгованість ПрАТ «ІФАЗ» перед ОСОБА_1 в розмірі 106928,75 грн включає в собі податки (ПДФО та військовий збір) з доходу у вигляді заробітної плати, які в силу приписів Податкового кодексу України має нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету роботодавець.

Враховуючи вищевикладене, визнані господарським судом та включені ліквідатором до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ОСОБА_1 складаються із: 1 черга - 72788,67 грн (вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати звільненим працівникам банкрута, в т.ч. компенсація за невикористану відпустку) 13101,96 грн - податок на доходи фізичних осіб (18% від нарахованого доходу); 1091,83 грн - військовий збір (1,5% від нарахованого доходу); 58594,88 грн - нарахований, але не виплачених «чистий» дохід (заробітна плата та компенсація за невикористану відпустку); 4 черга, - 34140,08 грн (вимоги щодо виплати заборгованості по середньому заробітку за час вимушеного прогулу): 6145,21 грн - податок на доходи фізичних осіб (18% від нарахованого доходу); 512,10 грн - військовий збір (1,5% від нарахованого доходу); 27482,77 грн - нарахований, але не виплачених «чистий» дохід (середній заробіток за час вимушеного прогулу).

Ліквідатором розпочато процедуру погашення грошових вимог кредиторів першої черги реєстру вимог кредиторів ПрАТ «ІФАЗ», зокрема, ліквідатором погашено грошові вимоги ОСОБА_1 , які включені в 1 чергу реєстру вимог кредиторів в загальному розмірі 49659,38 гри (із відрахуванням обов`язкових платежів та внесків з нарахованого доходу, що становить 19,5% (ПДФО та ВЗ).

В той же час, як вже зазначалось вище, рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16.02.2022 по справі №344/20703/21 стягнуто з ПрАТ «ІФАЗ» на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 72788,67 грн без відрахування обов`язкових платежів та внесків з нарахованої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку, у зв`язку із чим, наразі існують підстави для визнання додаткових грошових вимог ОСОБА_1 в загальному розмірі 17632,04 грн (з яких: 15267,65 грн - заробітна плата та 2364,39 - компенсація за невикористану відпустку), які складаються із наступного: 3173,77 грн - податок на доходи фізичних осіб (18% від нарахованого доходу); 264,48 грн - військовий збір (1,5% від нарахованого доходу); 14193,79 грн - нарахований, але не виплачений «чистий» дохід (заробітна плата у розмірі 12290,46 грн та компенсація за невикористану відпустку у розмірі 1903,33 грн).

Щодо нарахування єдиного внеску на суму невиплаченого «чистого» доходу заявника (заробітна плата та компенсація за невикористану відпустку) суд зазначає наступне.

Роботодавці, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (абзац 2 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками ЄСВ є роботодавці.

Приписами ч.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок- для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відтак, під час виплати заборгованості з заробітної плати колишньому працівнику ПрАТ «ІФАЗ», яка виникла в проміжок 01.12.2020 по 17.09.2021 (включно) ліквідатор повинен також сплатити нарахований єдиний внесок, який складає 3358,88 грн (розрахунок: 15267,65x22% = 3358,88).

В той же час, базою нарахування ЄСВ для роботодавців, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством с сума нарахованої кожній застрахованій особі зарплати за видами виплат. Такі виплати включають основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначено відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР. Це прописано у п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Конструкцією п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що базою нарахування єдиного внеску роботодавцями є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних відпусток у розмірах, передбачених законодавством, є базою для нарахування ЄСВ.

Водночас потрібно врахувати, що ст. 116 Кодексу законів про працю України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.

Таким чином, підприємство після звільнення працівника не несе обов`язку страхувальника, а відповідно і платника страхових внесків.

При цьому, у разі виплати роботодавцем зазначених сум компенсацій працівнику після його звільнення ЄСВ не нараховується та не сплачується, оскільки, суми грошових компенсацій за невикористані щорічні (основну та додаткову) відпустки є платою за невідпрацьований час.

Отже, особам, яким після звільнення з роботи нараховано компенсацію за невикористану відпустку, ЄСВ па зазначені суми не нараховується.

Отже, заявлені додаткові грошові вимоги ОСОБА_1 в розмірі 17632,04 гри, що складаються із заборгованості по виплаті заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку (включаючи податки та обов`язкові платежі) визнаються судом та підлягають включенню до першої черги реєстру вимог кредиторів ПрАТ «ІФАЗ».

Підсумовуючи вищевикладене, судом визнаються заявлені додаткові грошові вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «ІФАЗ» та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступному порядку: 17632,04 гри, як вимоги, які включаються у першу чергу реєстру вимог кредиторів та складаються із наступного: 3173,77 грн - податок на доходи фізичних осіб (18% від нарахованого доходу); 264,48 грн - військовий збір (1,5% від нарахованого доходу); 14193,79 грн - нарахований, але не виплачений «чистий» дохід (заробітна плата за період з 01.12.2020 по 17.09,2021 (включно) у розмірі 12290,46 грн та компенсація за невикористану відпустку у розмірі 1903,33 грн (вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати компенсації за невикористану відпустку звільненим працівникам банкрута); 3358,88 грн, як вимоги, які включаються у першу чергу реєстру вимог кредиторів та складаються із наступного: нарахований єдиний соціальний внесок на заробітну плату ОСОБА_1 за період з 01.12.2020 по 17.09.2021 (включно).

Керуючись ст. ст. 44-47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 11, 74, 86, 202, 234-236 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати додаткові грошові вимоги ОСОБА_1 (Код НОМЕР_1 Місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ПрАТ «ІФАЗ» та включити до реєстру вимог кредиторів у наступному порядку: 17632,04 гри, як вимоги, які включаються у першу чергу реєстру вимог кредиторів та складаються із наступного: 3173,77 грн - податок на доходи фізичних осіб (18% від нарахованого доходу); 264,48 грн - військовий збір (1,5% від нарахованого доходу); 14193,79 грн - нарахований, але не виплачений «чистий» дохід (заробітна плата за період з 01.12.2020 по 17.09,2021 (включно) у розмірі 12290,46 грн та компенсація за невикористану відпустку у розмірі 1903,33 грн (вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати компенсації за невикористану відпустку звільненим працівникам банкрута); 3358,88 грн, як вимоги, які включаються у першу чергу реєстру вимог кредиторів та складаються із наступного: нарахований єдиний соціальний внесок на заробітну плату ОСОБА_1 за період з 01.12.2020 по 17.09.2021 (включно).

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Західного апеляційного господарського суду.

Суддя Шкіндер П.А.