Ухвала

від 29.10.2024 по справі 914/2336/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.10.2024 Справа № 914/2336/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні матеріали справи

за позовом: Керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова, м. Львів, в інтересах держави,до відповідача 1:Львівської міської ради, м. Львів,до відповідача 2:Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап», с. Зелів, Яворівський район, Львівська обл.,про:визнання недійсним рішення № 4814 від 12.11.2020 та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянкуЗа участю:прокурора:Леонтьєва Н. Т.,відповідача 1:Гордєєва О. В. представниця,відповідача 2:Попов Д. І. адвокат.Встановив:

На розгляд Господарського суду Львівської області керівником Франківської окружної прокуратури міста Львова подано позов до Львівської міської ради та до Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» про визнання недійсним рішення № 4814 від 12.11.2020 та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Ухвалою Господарського суду Львівської області (суддя Козак І. Б.) від 03.10.2022 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.10.2022.

За наслідками судового засідання 18.10.2022 постановлено ухвалу, якою задоволено самовідвід судді Козак І. Б. у справі № 914/2336/22 та передану дану справу для повторного автоматизованого розподілу відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Ухвалою від 24.10.2022 матеріали справи № 914/2332/22 прийнято до розгляду суддею Трускавецьким В. П., розгляд справи розпочато спочатку та призначено підготовче засідання на 29.11.2022.

25 жовтня 2022 року від відповідача 1 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 22146/23).

Через систему «Електронний суд» прокурор 22.11.2022 подав відповідь на відзив (вх. № 24068/22).

25 листопада 2022 року від відповідача 2 до суду надійшов відзив на позовну заяву разом з клопотанням про поновлення строку на подання такого відзиву. Крім того, у поданому відзиві відповідач 2 просив суд залишити позовну заяву прокурора без руху (вх. № 24363/23).

У підготовчому засіданні 29.11.2022 суд протокольними ухвалами поновив відповідачу 2 строк на подання відзиву, прийняв такий відзив до матеріалів справи та відклав підготовче засідання на 06.12.2022.

У підготовчому засіданні 06.12.2022 суд протокольними ухвалами відмовив відповідачу 2 у задоволенні, заявленого у відзиві на позовну заяву клопотанні про залишення позову без руху та відклав підготовче засідання на 20.12.2022.

У підготовчому засіданні 20.12.2022 представницею відповідача 2 подано суду пояснення (вх. № 26345/22), у яких заявлено клопотання про залишення позову прокурора без розгляду. Враховуючи, що у даному судовому засіданні питання, визначенні ст. 182 ГПК України, не могли бути вирішені, надаючи прокурору та відповідачу 1 можливість ознайомитись з поясненнями відповідача 2 та подати свої міркування з урахуванням викладеного, суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів з власної ініціативи та відклав підготовче засідання на 10.01.2023.

27 грудня 2022 року прокурором подано суду клопотання про долучення доказів разом з клопотанням про поновлення строку на подання таких доказів (вх. № 26926/22).

Підготовче засідання 10.01.2023 відкладено на 07.02.2023.

11 січня 2023 року прокурором подано клопотання про долучення доказів разом з клопотанням про поновлення строку на подання таких доказів (вх. № 668/23).

03 лютого 2023 року відповідач 2 подав суду заяву на обґрунтування клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (вх. № 2739/23), 07.02.2023 прокурор подав суду заперечення проти заяви про залишення позову без розгляду (вх. № 3029/23).

Підготовче засідання, в подальшому, відкладалось на 14.03.2023 та на 28.03.2023.

Підготовче засідання у даній справі відкладене на 28.03.2023 о 15:00 год. не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Трускавецького В. П. Ухвалою суду від 31.03.2023 підготовче засідання призначено на 06.04.2023.

У підготовчому засіданні 06.04.2023 суд протокольними ухвалами відмовив відповідачу 2 у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та відклав підготовче засідання на 02.05.2023.

В подальшому, розгляд справи за клопотанням відповідача 2 відкладався на 09.05.2023, на 25.05.2023.

Поміж цим, 09.05.2023 відповідачем 2 подано заяву про зупинення провадження у справі (вх. № 1831/23), а прокурором 12.05.2023 заперечення на зазначену заяву (вх. № 11892/23).

Підготовче засідання 25.05.2023 відкладено на 04.07.2023 за клопотанням представника відповідача.

29 червня 2023 року відповідачем 2 подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (вх. № 16225/23).

Підготовче засідання 04.07.2023 відкладено на 25.07.2023.

10 липня 2023 року прокурором подано додаткові заперечення на заяву відповідача 2 про зупинення провадження у справі (вх. № 17099/23).

Ухвалою суду від 25.07.2023 вирішення заяви відповідача 2 про залишення позовної заяви без розгляду (вх. № 16225/23 від 29.06.2023) відкладено та зупинено провадження у справі № 914/2336/22 до розгляду об`єднаною палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18.

Ухвалою суду від 16.08.2024 поновлено провадження у даній справі та призначено підготовче засідання на 17.09.2024 о 12:30 год.

09 вересня 2024 року прокурором подано письмові пояснення (вх. № 21987/24).

Підготовче засідання 17.09.2024 о 12:30 год. не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Львові та Львівській області повітряної тривоги, що тривала з 12:01 год. до 12:57 год.

Ухвалою суду від 17.09.2024 підготовче засідання призначено на 03.10.2024.

02 жовтня 2024 року відповідачем 2 подано додаткові пояснення (вх. № 23893/24).

За наслідками підготовчого засідання 03.10.2024 розгляд справи відкладено на 29.10.2024.

07 жовтня 2024 року прокурором подано пояснення (вх. № 24173/24).

У підготовче засідання 29.10.2024 сторони забезпечили явку своїх представників. На розгляді суду перебувала заява відповідача 2 про залишення позовної заяви без розгляду (вх. № 16225/23 від 29.06.2023).

Відповідач 2 обґрунтовує заявлене клопотання таким.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (як у даному випадку), цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу.

Відповідач 2 звертає увагу суду на те, що 28.04.2021 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин». Так, відповідно до вказаного Закону внесено зміни в ч. 1 ст. 188 Земельного кодексу України та викладено її в такій редакції:

« 1. Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним

органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Державний контроль за використанням та охороною земель в обсязі, визначеному законом, також здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад набувають установлених законом повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.»

Також, Львівською міською радою 30.06.2022 прийнято ухвалу №2145 «Про внесення змін до ухвал міської ради», згідно з якою створено юридичну особу - Управління державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування, що повинна забезпечувати здійснення державного контролю за використанням та охороною земель на території Львівської міської територіальної громади.

Рішенням Львівської міської ради від 22.07.2022 року №567 затверджено Положення про управління державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради.

Відповідно до вказаного Положення визначено основні завдання та права Управління, до яких, зокрема, належать: здійснення державного контролю за використанням та охороною земель на території Львівської міської територіальної громади (п. 2.1.1), забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України (п. 2.1.2), запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення (п. 2.1.3).

До компетенції управління належать, зокрема, такі повноваження: здійснення заходів державного нагляду (контролю) відповідно до законодавства України (п. 4.1.24).

Згідно з пунктом 5.1.9 Положення управління має право звертатись до суду з позовними заявами у порядку, встановленому законодавством України, у тому числі про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Враховуючи зазначене, відповідач 2 переконаний, що на момент звернення прокурором до суду з даним позовом функціонував орган, який наділений правом звернутись до суду самостійно, відтак, прокурор повинен був дотриматись порядку здійснення представництва, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а оскільки такого порядку не дотримано - позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Прокурор та відповідач 2 заперечили проти задоволення заяви про залишення позову без розгляду.

Позиція суду.

По-перше, положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

У пунктах 33, 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 виснувано, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту. Конституція України та Закону України «Про прокуратуру» надають прокурору повноваження з представництва не тільки загальнодержавних інтересів, але й локальних інтересів держави.

Суд звертає увагу, що підстави представництва інтересів держави прокурором у даній справі зумовлено тим, що порушено право територіальної громади, як суб`єкта права комунальної власності, розпоряджатися земельною ділянкою. Таке порушення відбулося внаслідок прийняття Рясне-Руською сільською радою (правонаступником якої є Львівська міська рада) оскаржуваного рішення. Оскільки Господарський процесуальний кодекс не передбачає можливості поєднання сторін судового процесу (позивача та відповідача) в одній особі, прокурор звернувся з даним позовом як самостійний позивач, визначивши Львівську міську раду відповідачем.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 зазначила, що у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача. Орган державної влади (або місцевого самоврядування), який порушив права держави чи територіальної громади прийняттям незаконного рішення від імені відповідного суб`єкта права, не може (в силу відсутності повноважень на захист) та не повинен (з огляду на відсутність спору з іншим учасником цивільних правовідносин) бути позивачем за позовом прокурора, спрямованим на оскарження незаконного рішення цього ж органу та відновлення порушених прав і законних інтересів держави чи територіальної громади. В процесуальному аспекті орган, який прийняв такий акт, не має зацікавленості у задоволенні позовних вимог, відстоюючи правомірність своїх дій, що суперечить правовому статусу позивача. Водночас доведення правомірності дій, які оспорюються позивачем, забезпечується процесуальними повноваженнями відповідача.

Враховуючи те, що у даному випадку орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником таких правовідносин і сам порушує інтереси держави, суд дійшов висновку, що прокурор правомірно звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави як самостійний позивач.

Щодо посилання відповідача на Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», то згідно з преамбулою вказаного Закону останній визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля. Натомість спірні правовідносини стосуються правомочності власника земельної ділянки розпоряджатися нею. Зважаючи на вказане, такий Закон України не підлягає застосуванню при визначенні особи, уповноваженої державою для здійснення відповідних функцій, а тому управління державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради не є органом, уповноваженим державою здійснювати функції захисту її інтересів у спірних правовідносинах.

Також, суд погоджується із доводами прокурора про те, що самостійне звернення прокурора з позовом не зобов`язує його дотриматись порядку здійснення представництва, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».

Враховуючи викладене, суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні заяви відповідача 2 про залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1, ч. 2 ст. 2 ГПК України).

Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання (ч. 1 ст. 182 ГПК України).

Згідно з частиною 3 статті 177 ГПК України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до частини другої статті 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи, що на стадії підготовчого провадження у справі остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; здійснені дії, передбачені ст. 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті; забезпечені сторонам права, надані ст. 42 ГПК України, суд вважає за можливе закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 13, 42, 46, 177, 181, 182, 183, 185, 232 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

2.Розгляд справи по суті призначити на 14.11.2024 о 15:00 год. в приміщенні Господарського суду Львівської області (адреса: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, 2-й поверх).

3.Явку представників сторін визнати обов`язковою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено 01.11.2024.

Суддя Трускавецький В.П.