Рішення

від 10.12.2024 по справі 914/2336/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2024 Справа № 914/2336/22

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні по суті справу

за позовом: Заступника керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова, м. Львів,до відповідача 1:Львівської міської ради, м. Львів,до відповідача 2:Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап», м. Львів,про:визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності.За участю представників сторін:прокурора:Леонтьоєва Н. Т., відповідача 1:Пилип`як Х. І. представник,відповідача 2:Медвідь Ю. О. адвокат.Судові процедури.

1.На розгляд суду Заступником керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова подано позов до відповідача 1: Львівської міської ради та відповідача 2: Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями, вказаний позов розподілено для розгляду судді Козак І. Б.

Ухвалою суду від 03.10.2022 (суддя Козак І. Б.) відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.10.2022. 18 жовтня 2022 року суддею Козак І. Б. заявлено самовідвід з підстав, вказаних у поданій заяві.

Ухвалою суду від 18.10.2022 (суддя Козак І. Б.) задоволено самовідвід у справі № 914/2336/22 та передано справу для повторного автоматизованого розподілу відповідно до ГПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

2.Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, справу № 914/2336/22 розподілу для розгляду судді Трускавецькому В. П.

3.Ухвалою суду від 24.10.222 (суддя Трускавецький В. П.) матеріали справи № 914/2336/22 прийнято до розгляду, розгляд справи розпочато спочатку та призначено підготовче засідання на 29.11.2022.

Львівська МР подала відзив на позов у якому повідомила, що вважає позов підставним та просить його задовольнити. У підготовчому засіданні та судовому розгляді по суті представник відповідача 1 усно зазначила, що їхня позиція вказана у відзиві є по суті визнанням позовних вимог.

ОК «ГБК «Пікап» подав відзив на позов у якому просив: залишити позов без руху у зв`язку з не повною сплатою судового збору у встановлено законом розмірі; зазначив про не належне підтвердження повноважень прокурора на представництво інтересів держави у даній справі; заперечив по суті заявлених позовних вимог з підстав, вказаних у відзиві.

Прокурором подано відповідь на відзив у якій заперечено доводи Відповідача 2 зазначені у відзиві.

Протокольною ухвалою від 29.11.2022 поновлено відповідачу 2 строк для подання відзиву та прийнято такий до матеріалів справи, відкладено підготовче засідання на 06.12.2022. Протокольною ухвалою від 06.12.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 2 про залишення позову без руху та відкладено підготовче засідання на 20.12.2022.

20 грудня 2022 року відповідачем 2 подано до суду письмові пояснення, у яких заявник просить залишити без розгляду позов прокурора.

Протокольною ухвалою від 20.12.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 10.01.2023. В подальшому підготовче засідання відкладалось з підстав вказаних в попередніх ухвалах та протоколах суду.

Також 27.12.2022 прокурором подано клопотання про долучення доказів та 11.01.2023 клопотання про поновлення строку для подання доказів разом з відповідними доказами.

03 лютого 2023 року вВідповідачем 2 подано заяву на обґрунтування клопотання про залишення позову без розгляду. Від прокурора 07.02.2023 надійшли додаткові пояснення щодо клопотання про залишення позову без розгляду.

Протокольною ухвалою від 06.04.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача 2 про залишення позову без розгляду.

09 травня 2023 року ОК «ГБК «Пікап» подав заяву про зупинення провадження у справі, Прокурор 12.05.2023 подав письмові заперечення щодо заявленого клопотання.

Також 29.06.2023 Відповідачем 2 заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 2 ч. ст. 226 ГПК України. Прокурором 10.07.2023 подано додаткові заперечення щодо зупинення провадження у справі.

4.Ухвалою суду від 25.07.2023 вирішення заяви ОК «ГБК «Пікап» про залишення позовної заяви без розгляду відкладено, зупинено провадження у справі № 914/2336/22 до розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18.

5.07 серпня 2024 року від прокурора надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

6.Ухвалою суду від 16.08.2024 поновлено провадження у справі №914/2336/22 та призначено підготовче засідання на 17.09.2024. Вподальшому, підготовче засідання було призначено на 03.10.2024.

02.10.2024 відповідачем 2 подано письмові пояснення по справі.

Протокольною ухвалою від 03.10.2024 відкладено підготовче засідання на 29.10.2024.

Прокурором 07.10.2024 подано письмові пояснення по суті спору, у яких заперечено позицію Відповідача 2.

7.Ухвалою суду від 29.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.11.20024. Судове засідання 14.11.2024 не відбулось з підстав, вказаних в ухвалі суду від 25.11.2024, якою розгляд справи по суті призначено на 04.12.2024. У судовому засіаднні 04.12.2024 оголошено перерву з розгляду справи по суті на 10.12.2024.

8.10 грудня 2024 року у судове засідання з`явилися прокурор, представники відповідачів 1 та 2, які надали свої доводи та заперечення щодо позову.

У судовому засіданні 10.12.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Аргументи сторін.

Позиція прокурора.

9.Рясне-Руська сільська рада Яворівського району Львівської області надала ОК «ГБК «Пікап» у власність для будівництва та обслуговування гаражів земельну ділянку без затвердженої містобудівної документації, як того вимагає законодавство. Оскільки Львівська МР є правонаступником Рясне-Руської СР, позов у частині визнання недійсною ухвали звернуто саме до неї - відповідача 1.

10.Стаття 41 Земельного кодексу України передбачає надання гаражним будівельним кооперативам земельної ділянки лише для гаражного будівництва і лише з цільовим призначенням землі житлової та громадської забудови. Однак Рясне-Руська сільська рада передала у власність кооперативу землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

11.Звернення ОК «ГБК «Пікап» не містило цілей, для яких потрібна земельна ділянка. Проект відведення земельної ділянки кооперативу відсутній, технічна документація щодо поділу та оспорюване рішення Рясне-Руської сільської ради не містять жодних даних щодо необхідності забезпечення 3 членів кооперативу умовами для зберігання транспортних засобів (їх наявності, кількості тощо), а також обґрунтувань розміру земельної ділянки, яка необхідна для цих цілей площею 0,0982 га (по 0,0327 га для гаражного будівництва на кожного члена кооперативу, а з урахуванням зокрема інших 12 земельних ділянок, переданих тою ж радою, тому ж кооперативу, на підставі 12 рішень ради, загальною площею 7,1597 га, по 2,3865 га на кожного члена), а статутні види діяльності кооперативу суперечать цілям задоволення мінімальних потреб членів кооперативу у забезпеченні місця для зберігання транспортного засобу. Наведене свідчить, про порушення оспорюваним рішенням Ради ст. 41 Земельного кодексу України.

12.Законодавство не відносить до компетенції жодного органу повноваження щодо здійснення нагляду за органом місцевого самоврядування при прийнятті рішень про передачу у власність земельних ділянок. Натомість органи прокуратури, у разі виявлення відповідних порушень, мають право звертатись до суду з відповідним позовом. Оскільки у цій справі орган місцевого самоврядування ухвалив незаконне рішення, що порушує інтереси держави, звернення Прокурора до суду є правомірним. Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» не застосовується у спірних правовідносинах.

13.Як наслідок, позовні вимоги були сформованими таким чином: - Визнати недійсним рішення Рясне-Руської СР № 4814 від 12.11.2020 «Про передачу у власність ОК «ГБК «Пікап» земельної ділянки»; - Скасувати державну реєстрацію права власності ОК «ГБК «Пікап» на земельну ділянку за кадастровим номером 4610137500:12:015:0029 площею 0,0982 га.

14.Підставою позову визначено невідповідність рішення Рясне-Руської сільської ради № 4814 від 12.11.2020 «Про передачу у власність ОК «ГБК «Пікап» земельної ділянки» вимогам статей 41, 116, 134 Земельного кодексу України та статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

15.Прокурор зазначив у позові, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат складається з 3'969,60 грн витрат на оплату судового збору.

Позиція Львівської міської ради щодо суті спору.

16.Відповідач 1 усно у судових засідання зазначає, що визначає позов. У поданому відзиві підтримує заявлені прокурором вимоги, вважає обґрунтованими доводи останнього та просить задовольнити заявлений позов повністю з таких підстав.

17.Спірна земельна ділянка хоча і була передана у власність Рясне-Руської сільської ради, однак це не змінило факт її місцезнаходження в межах території м. Львова, що підтверджується і Генпланом м. Львова, і самою радою в спірному рішенні і кадастровим номером спірної ділянки, і тим, що первинно вказаною земельною ділянкою розпорядилась саме Львівська міська рада, що ніким оскаржено не було.

18.Згідно з інформації Управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування ЛМР, земельна ділянка кадастровий номером 4610137500:12:005:002, відповідно до генерального плану міста Львова, розташована в межах території санітарно-захисних зелених насаджень. Відповідно до Генерального плану м. Львова вказані земельні ділянки розташовані в межах території санітарно-захисних зелених насаджень. Відповідно до плану зонування території Залізничного району вказана земельна ділянка розташована у межах функціональної зони Ж-1 - зони садибної забудови. Згідно зі схемою зонування за планувальним регламентом вказана земельна ділянка розташована в межах підзони VI - периферійної зони з коефіцієнтом цінності 0,37, згідно з інженерно-геологічним регламентом - в межах С33 з умов електромагнітного випромінення ділянок, а також в межах карстонебезпечних ділянок. Отже, згідно з Генплану м. Львова, територія, на якій розміщена спірна земельна ділянка, відноситься до території санітарно-захисних зелених насаджень.

19.Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010, для будівництва індивідуальних гаражів та для колективного гаражного будівництва надаються земельні ділянки з кодом КВЦПЗ 02.05 та 02.06 відповідно, що належать до земель категорії - землі житлової та громадської забудови.

20.Гаражно-будівельним кооперативам, в порядку ст. 41 Земельного кодексу України, земельні ділянки можуть надаватись лише для гаражного будівництва і лише з цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови.

21.Водночас, оскаржуваним рішенням Рясне-Руської сільської ради № 4820 від 12.11.2020, Відповідачу 2 передано у власність земельну ділянку за категорією земель - землі промисловості, транспорту, зв?язку, енергетики, оборони та іншого призначення, за кодом КВЦПЗ 12.04 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, що прямо суперечить ст. 41 Земельного кодексу України.

22.Проект відведення земельної ділянки кооперативу - відсутній, технічна документація щодо поділу та оспорюване рішення Рясне-Руської СР не містять жодних даних щодо необхідності забезпечення 3 членів ОК «ГБК «Пікап» умовами для зберігання транспортних засобів (їх наявності, кількості тощо), а також обґрунтувань розміру земельної ділянки, яка необхідна для цих цілей площею 0,1000 га (по 0,0333 га для гаражного будівництва на кожного члена кооперативу, а з урахуванням зокрема інших 12 земельних ділянок, переданих тою ж радою, тому ж кооперативу, на підставі 12 рішень ради, загальною площею 7,1597 га, по 2,3865 га на кожного члена), а статутні види діяльності кооперативу суперечать цілям задоволення мінімальних потреб членів кооперативу у забезпеченні місця для зберігання транспортного засобу. Наведене свідчить, про порушення оспорюваним рішенням ради ст. 41 Земельного кодексу України.

23.Враховуючи наведене, Львівська МР у поданому відзиві на позовну заяву зазначає, що позов Заступника керівника Франківської окружної прокуратури в інтересах держави є підставним.

Заперечення ОК «ГБК «Пікап» щодо суті позову.

24.Спірна земельна ділянка хоча і перебувала у комунальній власності Рясне-Руської сільської ради, проте її місцезнаходження місто Львів. Отже, при передачі земельної ділянки у власність повинна застосовуватись (і застосовувалася) містобудівна документація міста Львова: генеральний план міста Львова, план зонування території. Тому не заслуговують на увагу доводи Позивача щодо відсутності містобудівної документації, а також доводи щодо порушення вимог ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

25.Законодавство не забороняє надавати земельну ділянку кооперативу у власність для будівництва гаражів за рахунок (категорії) земель транспорту з КВПЦЗ 12.04 для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

26.Норми земельного законодавства не обмежують прав обслуговуючих кооперативів на отримання земельних ділянок, а також не містять вимог щодо обґрунтування (розрахунку) площ.

27.Також, відповідач 2 зазначає, що прокурор безпідставно ототожнює гаражно-будівельний кооператив з обслуговуючим кооперативом. Відповідач 2 за організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом. Норми Земельного кодексу України не обмежують прав обслуговуючих кооперативів на отримання земельних ділянок, а також не містять вимог щодо обґрунтування (розрахунку) площ.

28.Крім того, ОК «ГБК «Пікап» зазначає, що Львівська міська рада не є правонаступником Рясне-Руської сільської ради, оскільки рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2022 у справі № 640/15962/20 визнано протиправними та скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 624-р та від 12.06.2020 № 718-р в частині включення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області до складу Львівської ОТГ. На момент подання пояснень вказані судові рішення переглядаються Верховним Судом.

29.Ухвала Львівської міської ради № 6 від 29.12.2020, якою Львівську міську раду визначено правонаступником прав та обов`язків місцевих рад, які приєднуються до Львівської територіальної громади втратила чинність в частині включення Рясне-Руської сільської ради до складу Львівської ОТГ, оскільки розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р від 12.06.2020, яким керувалась Львівська міська рада при прийнятті вказаної ухвали - скасоване.

30.Наявні підстави для залишення позову без розгляду, оскільки органом, уповноваженим державою здійснювати функції захисту її інтересів у спірних правовідносинах, є Львівська МР. Натомість прокурор пред`явив позов самостійно, без делегування таких повноважень Львівською МР. Крім того, Прокурор не повідомив уповноважений орган про звернення до суду, чим позбавив його можливості відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави. Отже, прокурор не дотримався порядку здійснення представництва, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», та не підтвердив підстав представництва.

Обставини справи.

31.Ухвалою Львівської міської ради від 14.02.2019 № 4647 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель міста Львова» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації частини земель міста Львова орієнтовною площею 209,0 га (території, які межують з Рясне-Руською сільською радою), у тому числі земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 3,7698 га (кадастровий номер 4610137500:12:005:0015), у тому числі площею 0,9598 га у межах червоних ліній вулиці, (код КВЦПЗ 16.00 землі запасу) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (п. 1.7). Пунктом 3 вказаної ухвали вирішено передати зазначену у пункті зокрема 1.7 цієї ухвали земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 3,7698 га (кадастровий номер 4610137500:12:005:0015) комунальної власності Львівської міської ради до земель державної власності та пунктом 5 - рекомендувати Львівській обласній державній адміністрації розглянути питання прийняття зазначених земельних ділянок у державну власність з подальшою передачею цих земель у комунальну власність територіальної громади Рясне-Руської сільської ради Яворівського району.

32.19 березня 2019 року зареєстровано право комунальної власності Львівської міської ради на земельну ділянку кадастровий номер 4610137500:12:005:0015.

33.Розпорядженням Львівської обласної державної адміністрації № 916/0/5-19 «Про прийняття земельних ділянок комунальної власності у державну власність» від 23.08.2019 прийнято із земель комунальної власності Львівської міської ради у державну власність земельні ділянки, зокрема площею 3,7698 га (кадастровий номер 4610137500:12:005:0015 КВЦПЗ 16.00) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

34.Розпорядженням Львівської обласної державної адміністрації № 1483/0/5-19 «Про передачу земельних ділянок з державної власності у комунальну власність» від 13.12.2019 зобов`язано передати до земель комунальної власності Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області земельні ділянки державної власності, зокрема площею площею 3,7698 га (кадастровий номер 4610137500:12:005:0015 КВЦПЗ 16.00, обмеження у використанні земельної ділянки: санітарно-захисна зона навколо об`єкта площами 1,7584 га, 2,8706 га, хоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи площами 2,7875 га, 0,9598 га) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

35.Рішенням Рясне-Руської сільської ради № 3365 «Про прийняття земельних ділянок з державної власності у комунальну власність» від 18.12.2019 вирішено прийняти до земель Рясне-Руської сільської ради земельні ділянки державної власності, зокрема площею 3,7698 га (кадастровий номер 4610137500:12:005:0015 КВЦПЗ 16.00, обмеження у використанні земельної ділянки: санітарно-захисна зона навколо об`єкта площами 1,7584 га, 2,8706 га, хоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи площами 2,7875 га, 0,9598 га) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

36.Рішенням Рясне-Руської сільської ради № 3432 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (при поділі)» від 03.01.2020 вирішено дати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу поділу земельної ділянки кадастровий номер 4610137500:12:005:0015 площею 3,7698 га на 10 ділянок, зокрема земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 0,0982 га.

37.Рішенням Рясне-Руської сільської ради № 3697 «Про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо поділу та об`єднання земельних ділянок» від 19.05.2020 вирішено затвердити технічну документацію та зареєструвати право комунальної власності за Рясне-Руською сільською радою на земельні ділянки, зокрема на земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 0,0982 га (4610137500:12:005:0029); дати дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою для зміни цільового призначення земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 0,0982 га (4610137500:12:005:0029) з КВЦПЗ 16.00 землі запасу на КВЦПЗ 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

38.03 червня 2020 зареєстровано право комунальної власності Рясне-Руської сільської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 4610137500:12:005:0029.

39.11 листопада 2020 року ОК «ГБК «Пікап» звернувся до Рясне-Руської сільської ради у якому просив розглянути можливість передачі йому у власність земельних ділянок, в томі числі площею 0,0982 га. Додатком до якого були графічні матеріали розміщення земельних ділянок.

40.Рішенням Рясне-Руської сільської ради від 12.11.2020 № 4814 «Про передачу у власність ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» земельної ділянки» передано ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» земельну ділянку площею 0,0982 га (кадастровий номер 4610137500:12:005:0029) Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, із земель запасу, що не надані у власність або користування громадянам чи іншим юридичним особам.

41.20.11.2020 зареєстровано право приватної власності ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» на земельну ділянку з кадастровим номером 4610137500:12:005:0029.

42.Ухвалою Львівської міської ради № 6 від 29.12.2020 вирішено визначити Львівську міську територіальну громаду правонаступником усього майна, прав та обов`язків, зокрема Рясне-Руської територіальної громади, територія якої включена до території Львівської міської територіальної громади.

43.Ухвалою Львівської міської ради № 7 від 29.12.2020 ухвалено припинити шляхом приєднання до Львівської міської ради юридичні особи, зокрема Рясне-Руську сільську раду.

Позиція суду.

44.Як з`ясовано судом, за заявою ОК «ГБК «Пікап» від 11.11.2020 (т. 2 а. с. 12) Рясне-Руська сільська рада рішенням від 12.11.2020 № 4814 (т. 1 а. с. 69) передала цьому кооперативу у власність земельну ділянку площею 0,0982 га (кадастровий номер 4610137500:12:005:0029) для будівництва та обслуговування гаражів (землі запасу за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення).

45.На думку Прокурора передача спірної земельної ділянки відбулась з порушенням чинного законодавства, що має наслідком порушених прав та законних інтересів територіальної громади міста Львова, тому останній звернувся до суду з даним позовом. Львівська міська рада позовні вимоги по суті визнала та просить їх задовольнити. ОК «ГБК «Пікап» проти позову заперечив з підстав наведених у відзиві та письмових поясненнях.

46.На підставі аргументів учасників справи, а також приписів законодавства, для вирішення спору необхідно встановити: 1) Підстави звернення Прокуратури з позовом. 2) Правонаступництво Львівської міської ради від Рясне-Руської сільської ради. 3) Відповідність оскаржуваного рішення приписам законодавства. 4) Підстави для скасування державної реєстрації права власності ОК «ГБК «Пікап» на земельну ділянку. 5) Ефективність та достатність обраного способу захисту.

Щодо підстав звернення прокуратури з даним позовом.

47.Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

48.Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту. Конституція України та Закон України «Про прокуратуру» надають прокурору повноваження з представництва не тільки загальнодержавних інтересів, але й локальних інтересів держави (див. п. 33, 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17). Зважаючи на вказане, Прокурор управі звертатися з позовною заявою про захист інтересів територіальної громади частини Українського народу.

49.Первинним суб`єктом місцевого самоврядування та суб`єктом права комунальної власності є територіальна громада. З огляду на те, що порушення інтересів територіальної громади відбулося внаслідок прийняття Рясне-Руською сільською радою оскаржуваного рішення, Прокурор правомірно звернувся до суду як самостійний позивач, визначивши Львівську міську раду (правонаступника Рясне-Руської сільської ради) відповідачем. Адже Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливості поєднання сторін судового процесу (позивача та відповідача) в одній особі. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 та від 07.09.2020 у справі № 917/468/19.

50.Додатково суд звертає увагу на постанову від 11.06.2024 № 925/1133/18, в якій Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача. Орган державної влади (або місцевого самоврядування), який порушив права держави чи територіальної громади прийняттям незаконного рішення від імені відповідного суб`єкта права, не може (в силу відсутності повноважень на захист) та не повинен (з огляду на відсутність спору з іншим учасником цивільних правовідносин) бути позивачем за позовом прокурора, спрямованим на оскарження незаконного рішення цього ж органу та відновлення порушених прав і законних інтересів держави чи територіальної громади. В процесуальному аспекті орган, який прийняв такий акт, не має зацікавленості у задоволенні позовних вимог, відстоюючи правомірність своїх дій, що суперечить правовому статусу позивача.

51.При цьому інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який належить до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (див. п. 7.23 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

52.З огляду на те, що в цьому випадку відбулось порушення інтересів територіальної громади внаслідок прийняття Рясне-Руською сільською радою оскаржуваного рішення (на думку Прокурора), Прокурор правомірно звернувся до суду як самостійний позивач, визначивши Львівську міську раду відповідачем.

53.Зважаючи на відсутність іншого уповноваженого органу, Прокурор є єдиним суб`єктом, який наділений повноваженнями щодо захисту інтересів держави у цих правовідносинах.

54.Відповідно до частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» попередньо до звернення до суду прокурор повинен повідомити про це особу, яку представлятиме у суді (позивача).

55.Проте визначений частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» обов`язок прокурора перед зверненням з позовом звернутись спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору і, відповідно, вона не покладає на прокурора обов`язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб`єкта, якого прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до відповідача буде звернений позов (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18).

56.Оскільки у цій справі позивачем є сам Прокурор, такий обов`язок (попереднього повідомлення органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах) не може стосуватися Міської ради, яка є відповідачем у цій справі.

57.Зважаючи на це, суд ухвалою від 29.10.2024 відмовив у задоволення клопотання Відповідача 2 про залишення позову без розгляду. Зазначене також спростовує заперечення останнього, наведені у його відзиві та поясненнях по суті спору.

58.Таким чином, суд установив наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Правонаступництво Відповідача 1.

59.Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» (надалі Розпорядження № 718-р) Рясне-Руську сільську раду включено до складу Львівської ОТГ з адміністративним центром у місті Львові.

60.Рішенням від 23.12.2021 у справі № 640/15962/20 Окружний адміністративний суд міста Києва визнав протиправним та скасував Розпорядження № 718-р у частині включення Рясне-Руської сільської ради до складу Львівської ОТГ з адміністративним центром у місті Львові. Постановою від 27.05.2022 Шостий апеляційний адміністративний суд залишив без змін це рішення. Постановою від 15.08.2023 Верховний Суд скасував зазначені вище судові рішення судів попередніх інстанцій, справу № 640/15962/20 скерував до Київського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

61.Ухвалою від 16.01.2024 Київський окружний адміністративний суд закрив провадження у справі. Постановою від 18.07.2024 Шостий апеляційний адміністративний суд залишив без змін ухвалу від 16.01.2024.

62.Ухвалою Львівської міської ради від 29.12.2020 № 6 «Про функціонування Львівської міської територіальної громади» (а. с. 68), керуючись, серед іншого, Розпорядженням № 718-р, визнано Львівську міську раду правонаступником всього майна, прав та обов`язків Рясне-Руської територіальної громади.

63.Ухвалою ЛМР від 29.12.2020 № 7 «Про припинення місцевих рад шляхом приєднання до Львівської міської ради» (а. с. 70-77), враховуючи Розпорядження № 718-р та інші нормативно-правові акти, Рясне-Руську сільської ради припинено шляхом приєднання до Львівської міської ради.

64.Зазначені у пунктах 42-43 цього рішення ухвали Львівської міської ради чинні, в судовому порядку не скасовані.

65.Частиною 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

66.Таким чином, судом встановлено, що Львівська міська рада є правонаступником Рясне-Руської сільської ради.

Відповідність оскаржуваного рішення приписам законодавства.

67.Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ст. 116 Земельного кодексу України).

68.Стаття 41 Земельного кодексу України передбачає спеціальний спосіб набуття земельної ділянки гаражно-будівельними кооперативами. Згідно з цією нормою гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

69.Отже, при безоплатній передачі землі у власність за статтею 41 Земельного кодексу України необхідно дотриматися сукупності таких спеціальних умов: Суб`єктний склад: гаражно-будівельний кооператив. Мета передачі: для гаражного будівництва. Визначення розміру земельної ділянки: встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

70.Щодо суб`єктного складу. Частиною першою статті 2 Закону України «Про кооперацію» закріплено, що кооперативом є юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

71.Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо (частина друга статті 6 Закону України «Про кооперацію»).

72.Згідно з частиною п`ятою статті 7 Закону України «Про кооперацію» чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи.

73.ОК «ГБК «Пікап» створено трьома засновниками (фізичними особами), про що свідчить протокол № 1 установчих зборів від 07.10.2020. Ці ж збори затвердили і статут кооперативу. Державна реєстрація кооперативу відбулася 14.09.2020, що відображено у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

74.Відповідач 2 за своїм типом є обслуговуючим, а за напрямом діяльності гаражно-будівельним. Отже, останній є суб`єктом, якому могла передаватись безоплатно у власність земельна ділянка.

75.Щодо мети передачі. Земельний кодекс України містить процедуру безоплатного набуття у власність земельних ділянок фізичними особами (стаття 118). Водночас процедура безоплатної приватизації земельних ділянок кооперативами не врегульована. Зважаючи на вказане, при безоплатному отриманні у власність земельних ділянок за статтею 41 Земельного кодексу України обидві сторони (як орган місцевого самоврядування, так і гаражно-будівельний кооператив) повинні діяти таким чином, щоб кожна їх дія була обґрунтована, логічна та не викликала сумнівів у правомірності таких дій.

76.Верховий Суд у постанові від 30.05.2018 у справі № 910/9373/17 констатував, що системне тлумачення статті 41 Земельного кодексу України у поєднанні з іншими положеннями Земельного кодексу України (зокрема статтею 134 Земельного кодексу України щодо продажу земельних ділянок на торгах) дає підстави для висновку про винятковість можливості передання гаражно-будівельним кооперативам на підставі статті 41 Земельного кодексу України земельних ділянок безоплатно у власність. Тобто таке передання повинно бути обумовлене особливими (виключними) цілями, що випливають зі змісту діяльності гаражно-будівельного кооперативу та кооперативу в цілому (задоволення економічних, соціальних та інших потреб його членів) та конкретного предмету (напрямку) його діяльності.

77.Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що коли йдеться про отримання гаражно-будівельним кооперативом у власність земельних ділянок в порядку статті 41 Земельного кодексу України, то такі ділянки повинні надаватись виключно за наявності дійсної необхідності у задоволенні мінімальних обґрунтованих потреб членів гаражно-будівельного кооперативу у паркомісці (гаражі), та ці ділянки повинні надаватись безоплатно у власність лише з цією метою.

78.При вирішенні питання щодо передання безоплатно у власність гаражно-будівельному кооперативу земельної ділянки, яку такий кооператив просить передати для гаражного будівництва в порядку статті 41 Земельного кодексу України, наявність у суб`єкта звернення статусу, що відповідає передбаченим даною статтею положенням (гаражно-будівельний кооператив), не є достатньою підставою для передання безоплатно у власність кооперативу земельної ділянки будь-якого розміру. Натомість заявник повинен довести та обґрунтувати, а орган, що здійснює розпорядження земельною ділянкою, повинен перевірити наявність чи відсутність тих обставин, що членам гаражно-будівельного кооперативу для задоволення їх мінімальних потреб у забезпеченні місця для зберігання транспортного засобу (гараж) необхідні відповідні (конкретно заявлені) земельні ділянки, тобто документація землеустрою повинна містити в тому числі належне обґрунтування (розрахунок) щодо необхідності виділення членам кооперативу відповідних земельних ділянок відповідної площі.

79.Така практика розгляду Верховним Судом справ цієї категорії є сталою, про що свідчать постанови суду касаційної інстанції від 30.05.2018 № 910/9373/17, від 13.09.2022 № 906/260/21 (пункт 4.5 постанови).

80.У постанові від 13.09.2022 у справі № 906/260/21 Верховний Суд звернув увагу судів на таке:

«Однак, установивши наявність у відповідача (ОК «ГБК «Хмільники») статусу, який відповідає положенням статті 41 Земельного кодексу України, те, що його створено відповідно до вимог чинного законодавства, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що наявність в особи статусу гаражно-будівельного кооперативу не є єдиною визначальною умовою для набуття нею за рішенням органу місцевого самоврядування безоплатно у власність чи в оренду земельної ділянки для гаражного будівництва на підставі статті 41 Земельного кодексу України.

Так, враховуючи викладене та наведені положення законодавства, відповідно до наведеного висновку Верховного Суду достеменному дослідженню та встановленню судом на загальних підставах підлягають обставини щодо необхідності отримання гаражно-будівельним кооперативом в оренду земельної ділянки у конкретному заявленому розмірі (у наведеному випадку саме площею 0,3949 га), зважаючи на наявність дійсної необхідності у задоволенні мінімально обґрунтованих потреб членів гаражно-будівельного кооперативу у забезпеченні місця для зберігання транспортного засобу (гараж) та їх кількості, чого проте судами зроблено не було, хоча наведене має значення для правильного вирішення спору, зважаючи на предмет і підстави позову».

81.ОК «ГБК «Пікап» 11.11.2020 звернувся до Рясне-Руської СР з заявою про надання йому у власність земельних ділянок, в тому числі і спірної площею 0,0982 га. Заява не містила жодного обґрунтування з якою метою кооперативу потрібна ця ділянка, як і не містила обґрунтування необхідності отримання земельних ділянок у конкретному заявленому розмірі.

82.Матеріали справи не місять доказів, які підтверджують дійсну необхідність у задоволенні мінімально обґрунтованих потреб трьох членів ОК «ГБК «Пікап» у забезпеченні місця для зберігання транспортного засобу (гараж) та їх кількості.

83.Зважаючи на вказане, достатніх підстав для надання Відповідачу 2 земельної ділянку безоплатно у власність не було, а умови щодо мети передачі земельної ділянки не було дотримано.

84.Щодо визначення розміру земельної ділянки: встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації. Відповідно до приписів частини п`ятої статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах була Рясне-Руська сільська рада.

85.При цьому статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

86.Чітке та неухильне дотримання органом місцевого самоврядування вимог закону, особливо в частині розпорядження майном, що належить відповідній територіальній громаді, покликане забезпечити не просто дотримання прав цієї громади, а й забезпечити ефективне управління цим майном, що призведе (має на меті призвести) до підвищення доходів з такого управління.

87.Рішенням № 4814 від 12.11.2020 (т. 1 а. с. 69) Рясне-Руська сільська рада передала ОК «ГБК «Пікап» у власність земельну ділянку 0,0982 га кадастровий номер 4610137500:12:005:0029 для будівництва та обслуговування гаражів (землі запасу за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення).

88.Згідно з Листом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Управління надання адміністративних послуг від 22.08.2022 (т. 1 а. с. 66) спірна земельна ділянка утворена шляхом поділу земельної ділянки кадастровий номер 4610137500:12:005:0015 площею 3,7698 га та належить до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

89.Стаття 41 розміщена в Главі 6 Земельного кодексу України «Землі житлової та громадської забудови». Натомість Глава 13 врегульовує надання земельних ділянок, що за категорією належать до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

90.Відповідно до пункту 1.2 Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 (чинним на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі Наказ № 548 від 23.07.2010), код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі.

91.Згідно з пунктом 1.4 Наказу № 548 від 23.07.2010 КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

92.Відповідно до розділу ІІ Наказу № 548 від 23.07.2010 «Класифікація видів цільового призначення земель» для будівництва індивідуальних гаражів та для колективного гаражного будівництва надаються земельні ділянки з кодом КВЦПЗ 02.05 та 02.06 відповідно, що належать до земель категорії «землі житлової та громадської забудови».

93.Отже, гаражно-будівельним кооперативам земельні ділянки можуть надаватись лише для гаражного будівництва і лише з цільовим призначенням «землі житлової та громадської забудови». Тому надання Відповідачу 2 земельної ділянки з категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення не відповідає вимогам законодавства.

94.Варто зауважити, що згідно зі статтею 65 Земельного кодексу України землями промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Натомість статутна діяльність Відповідача 2 не передбачає діяльності, визначеної цією статтею.

95.Відповідно до визначень, наведених у статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», генеральний план населеного пункту містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; містобудівна документація затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

96.Частинами 1 та 2 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів.

97.План зонування та детальний план території розробляються на основі генерального плану та уточнюють його.

98.У листі Управління архітектури та урбаністики від 05.08.2022 (т. 1 а. с. 79) зазначено, що земельна ділянка за кадастровим номером 4610137500:12:005:0029 відповідно до генерального плану міста Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2010 № 3924, розташована в межах території санітарно-захисних зелених насаджень. Відповідно до плану зонування території Залізничного району, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 21.05.2015 № 4657, за функціональним регламентом (базове зонування) земельна ділянка з кадастровим номером 4610137500:12:005:0029 розташована в межах функціональної зони Ж-1 зони садибної забудови. В межі опрацювання містобудівної документації села Рясне-Руська ця земельна ділянка не входить, оскільки розташована на території міста Львова.

99.Оскільки спірна земельна ділянка була передана у власність Рясне-Руської СР, останньою, для розпорядження нею, мало бути первинно внесено зміни в Генеральний план населеного пункту та мала бути розроблена інша містобудівна документація (план зонування, детальний план території). В матеріалах справи відсутня така містобудівна документація.

100.З огляду на це спірне рішення про передачу гаражно-будівельному кооперативу земельної ділянки прийнято за відсутності визначеного розміру у затвердженій містобудівній документації, а тому всупереч статті 41 Земельного кодексу України.

101.Про незаконність передачі земельної ділянки Відповідачу 2 безоплатно у власність для будівництва гаражів свідчить і припис частини 3 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якою встановлено заборону передачі (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб за відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону.

102.Крім того, суд вважає за необхідне додатково звернути увагу на приписи статті 121 Земельного кодексу України про норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Пунктом «д» частини 1 коментованої статті встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара. Оскільки у матеріалах справи наявні докази того, що учасниками ОК «ГБК «Пікап» є лише 3 особи, заява ОК «ГБК «Пікап» могла би бути обґрунтованою у частині розміру земельної ділянки, якби йшлося про надання у власність кооперативу 0,03 га землі (а не 0,0982 га).

Підстави для скасування державної реєстрації права власності відповідача 2 на земельну ділянку.

103.Згідно з частиною 2 статті 393 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

104.Відповідно до частин 1 та 4 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

105.Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а. с. 55 - 56) право власності на спірну земельну ділянку 20.11.2020 зареєстровано за ОК «ГБК «Пікап» (номер запису про право власності: 39296910).

106.Відповідно до приписів абзацу 2 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення…, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

107.Враховуючи вказане, спірне рішення Рясне-Руської сільської ради підлягає визнанню недійсним, наявні підстави для скасування запису про право власності, внесеного за наслідками прийняття вказаного рішення. Отже, позовна вимога про скасування державну реєстрацію права власності ОК «ГБК «Пікап» на земельну ділянку за кадастровим номером 4610137500:12:015:0029 площею 0,0982 га підлягає задоволенню.

Щодо ефективності способів захисту.

108.Серед способів захисту порушених прав та інтересів законодавець у пункті 10 частини другої статті 16 Цивільного України розрізняє визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.

109.Частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема: визнання прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

110.Відповідно до частини 1 статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

111.Статтею 21 Цивільного кодексу України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

112.Згідно зі статтею 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

113.Зміст вказаних норм вказує на можливість захисту права осіб на землю у будь-який спосіб, якщо такий спосіб є ефективним та не суперечить вимогам Закону.

114.Відновленням становища, яке існувало до порушення, є також визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування. На підставі оскаржуваного рішення селищної ради було здійснено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку, отже, вимоги про визнання оспорюваного рішення недійсним як окремий спосіб захисту поновлення порушених прав можуть бути предметом розгляду в господарських судах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 923/466/17).

115.У постанові від 20.03.2024 у справі № 731/264/23 Верховний Суд зробив висновок, що «…визнання незаконними (протиправними) рішень органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, якими порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, є належним і ефективним способом захисту цивільних прав та інтересів».

116.Крім того, у постанові від 12.03.2024 справі № 927/1206/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила: «Обраний прокурором спосіб захисту шляхом оскарження рішення (наказу) уповноваженого органу про передачу земельної ділянки в комунальну власність безпосередньо передбачений у пункті 10 частини другої статті 16 ЦК України та, за встановлених судами конкретних обставин справи, є достатнім і ефективним у спірних правовідносинах, відповідає правовій природі відносин учасників спору. З урахуванням обставин, з якими прокурор пов`язував порушення прав та інтересів держави (наявність у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запису про реєстрацію права комунальної власності на спірну земельну ділянку), скасування рішення уповноваженого органу, яке продовжує діяти як підстава виникнення та існування права комунальної власності і внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, саме лише приведе до усунення порушення прав держави…».

117.Отже, оскільки у цій справі рішення Рясне-Руської сільської ради є правовстановлюючим документом, на підставі такого Відповідач 2 набув у власність спірну земельну ділянку, визнання недійсним цього рішення є належним та ефективним способом захисту цивільних прав та інтересів територіальної громади та відповідає правовій природі відносин учасників спору. Задоволення такої вимоги приведе до усунення порушення права власності територіальної громади на спірну земельну ділянку.

118.Вимога про скасування державної реєстрації права власності Відповідача 2 на спірну земельну ділянку є належним способом захисту. Задоволення цієї вимоги відновить становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію, як наслідок, поверне спірну земельну ділянку у комунальну власність. Вказане підтверджує та забезпечує достатність та ефективність обраного способу захисту.

Судові витрати.

119.Пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, судовий збір мав би покладається на відповідачів порівно.

120.Водночас, частиною першою статті 130 ГПК України зафіксовано, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

121.Отже, у зв`язку з визнанням відповідача 1 позову, з останнього підялгає до стягнення (одна друга) з 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору, інші (одна друга) 50 відсотків судового збору може бути повернута позивачу в порядку встановлено законом. Щодо відповідача 2 то з нього підлягає до стягнення 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 79, 129, 130, 165, 178, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним рішення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області № 4814 від 12.11.2020 «Про передачу у власність ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» земельної ділянки».

3.Скасувати державну реєстрацію права власності Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» (81083, Львівська область, Яворівський район, село Зелів, вул. Центральна, будинок 347; ідентифікаційний код 43815360) на земельну ділянку за кадастровим № 4610137500:12:005:0029, площею 0,0982 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2095927046101, номер запису про право власності / довірчої власності: 39296910.

4.Стягнути з Львівської міської ради (79008, Львівська обл., місто Львів, пл. Ринок, будинок 1; ідентифікаційний код 04055896) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, Львівська обл., місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19; ідентифікаційний код 02910031) 992,40 грн відшкодування витрат на сплату судового збору.

5.Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» (81083, Львівська область, Яворівський район, село Зелів, вул. Центральна, будинок 347; ідентифікаційний код 43815360) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, Львівська обл., місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19; ідентифікаційний код 02910031) 1984,80 грн відшкодування витрат на сплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 20.12.2024.

СуддяТрускавецький В.П.