Ухвала

від 21.10.2024 по справі 922/1767/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/1767/22 (758/5818/13-ц)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О .В. - головуючого, Огородніка К. М., Погребняка В. Я.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ кроп"

на постанову Східного апеляційного господарського суду (головуючий -Попков Д.О., судді: Стойка О.В., Медуниця О.Є.) від 24.07.2024

та ухвалу Господарського суду Харківської області (суддя Кононова О.В.) від 21.05.2024

за позовом Компанії "Novaagro limited", правонаступником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю "Топ кроп"

до ОСОБА_1

про стягнення коштів

та за зустрічним позовом ОСОБА_1

до 1) Компанії "Novaagro limited", правонаступником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю "Топ кроп"

2) Компанії "Phoenix capital limited"

про визнання недійсним правочину

в межах справи № 922/1767/22

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Надія ЛТД"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Топ кроп"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

1. 25.04.2013 Компанія "Novaagro limited" (правонаступником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю "Топ кроп" - ухвала Подільського районного суду міста Києва від 06.10.2022, залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 01.02.2023 у справі №758/5818/13-ц) (далі - Позивач) подала до Подільського районного суду міста Києва позов про стягнення з ОСОБА_1 (далі - Відповідач) на користь Позивача (з у рахуванням поданої 11.08.2023 заяви про збільшення позовних вимог) 1 359 563, 98 доларів США.

2. 30.06.2016 Відповідач звернувся до Подільського районного суду міста Києва з зустрічним позовом до Компанії "Novaagro limited" та Компанії "Phoenix capital limited" про визнання недійсним договору поруки від 05.07.2012, укладеного між Компанією "Phoenix capital limited", Компанією "Novaagro limited" та Відповідачем на забезпечення виконання зобов`язань Компанії "Phoenix capital limited" перед Компанією "Novaagro limited" за Угодою про розірвання Договору.

3. 07.11.2022 Господарський суд Харківської області ухвалив відкрити за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Надія ЛТД" (далі - Кредитор) провадження у справі № 922/1767/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ кроп" (далі - Боржник) за правилами Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном Боржника та призначити розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Саутенка С.О. тощо.

4. 09.03.2023 Подільський районний суду міста Києва постановив ухвалу (залишену без змін постановою Київського апеляційного суду від 05.06.2023 у справі № 758/5818/13-ц) про задоволення клопотання представника Позивача - адвоката Чоломбитько Ю.О. про передачу цивільної справи № 758/5818/13-ц за позовом Компанії "Novaagro limited" до Відповідача про стягнення заборгованості, та за зустрічним позовом Відповідача до Компанії "Novaagro limited", Компанії "Phoenix capital limited" про визнання недійсним правочину - до Господарського суду Харківської області, в провадженні якого перебуває господарська справа № 922/1767/22 про банкрутство Боржника (Позивача).

18.07.2023 Господарський суд Харківської області ухвалив приєднати справу № 758/5818/13-ц до справи № 922/1767/22 про банкрутство Боржника для подальшого розгляду в межах справи про банкрутство тощо.

5. 11.04.2024 представник Відповідача в судовому засіданні в суді першої інстанції заявив клопотання про зупинення провадження у цій справі до припинення перебування Відповідача у складі Збройних сил України.

6. 21.05.2024 Господарський суд Харківської області постановив ухвалу (залишену без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024) про задоволення клопотання Відповідача та зупинення провадження у справі до припинення перебування Відповідача у складі Збройних сил України, що переведені на воєнний стан, із зобов`язанням Відповідача повідомити суд про припинення перебування його у складі Збройних сил України.

7. 13.08.2024 Позивач подав касаційну скаргу, у якій просив скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.05.2024, а справу направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

8. Ухвалою Суду від 19.09.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою Позивача на зазначені судові рішення та призначено розгляд касаційної скарги у письмову провадженні.

9. Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу Позивача та подане Відповідачем до Суду 30.09.2024 клопотання про закриття касаційного провадження за вказаною скаргою, Суд зазначає про таке.

10. Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічні положення містяться у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та всіх судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129) (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).

Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження, а реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Поряд з цим, попри визначені основні засади судочинства, що полягають у забезпеченні права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це може спотворити саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

11. Тобто, ГПК України, як закон, що встановлює порядок здійснення судочинства в господарських судах, повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення (ухвали тощо) суду першої інстанції.

12. Згідно з частиною третьою статті 3 ГПК судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини шостої статті 12 цього Кодексу господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (КУзПБ з введенням його в дію з 21.10.2019).

Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

13. Водночас частиною першою статті 7 КУзПБ передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною другою цієї статті КУзПБ також передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Крім цього, приписами абзацу другого частини другої статті 7 КУзПБ визначено, що господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

14. За змістом наведених норм на розгляд справи у спорі, стороною в якому є боржник, провадження в якій здійснюється в межах справи про банкрутство, поширюються всі правила здійснення господарського судочинства, що передбачені положеннями ГПК України, зокрема і правила щодо оскарження судових рішень, ухвалених в порядку ГПК України.

15. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Отже, ухвали суду першої інстанції, переглянуті в апеляційному порядку, не зазначені в пункті 2 частини першої статті 287 ГПК України, касаційному оскарженню не підлягають.

Між тим, ухвала про зупинення провадження у справі (пункт 12 частини першої статті 255 ГПК України) відсутня в переліку ухвал, на які згідно з пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу після їх перегляду в апеляційному порядку; а отже є судовим рішенням, яке не підлягає касаційному оскарженню в розумінні пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України.

Наведене виключає можливість касаційного перегляду постанови суду апеляційної інстанції, яку ухвалено за результатом перегляду в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі.

16. Враховуючи викладене, а також визначення Позивачем згідно з поданою ним у цій справі касаційною скаргою предметом касаційного оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 21.05.2024 про зупинення провадження у цій справі та прийнятої за результатами її оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024, можливість оскарження цих судових рішень в касаційному порядку не передбачено частиною другою статті 287 ГПК України.

17. При цьому Суд зауважує, що визначені статтею 9 КУзПБ процесуальні особливості оскарження судових рішень, ухвалених у процедурі банкрутства, не застосовуються у справах у спорах, стороною в яких є боржник, які хоча і вирішуються у межах справи про банкрутство, однак за правилами позовного провадження згідно з ГПК України (пункт 14).

У цьому висновку Суд звертається до близьких за змістом висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 09.03.2023 у справі № 925/162/20 (пункти 43-51).

18. Положення статей 287 та 296 ГПК України не передбачають закриття касаційного провадження за наведених підстав, але в разі здійснення касаційного перегляду зазначених постанови та ухвали суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики ЄСПЛ.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду неодноразово, зокрема в ухвалі від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18 та постанові від 10.12.2018 у справі № 910/9883/17, викладав висновки щодо необхідності закриття касаційного провадження у випадку відкриття касаційного провадження за скаргою на рішення, яке не підлягає перегляду в касаційному порядку.

19. А тому Суд доходить висновку, що касаційне провадження за скаргою Позивача на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.05.2024 підлягає закриттю на підставі статті 296 ГПК України, як відкрите за касаційною скаргою на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини першої статті 293 ГПК України), а відповідне клопотання Відповідача (пункт 9) - задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 233, 234, 235, пунктом 1 частини першої статті 293, статтями 296, 314 ГПК України, Суд

УХВАЛИВ :

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ кроп" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.05.2024 у справі № 922/1767/22 (758/5818/13-ц).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді К. М. Огороднік

В. Я. Погребняк