Постанова

від 23.10.2024 по справі 910/8404/15-г

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/8404/15-г

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І. , Огородніка К.М.

за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.

за участю представників:

відповідно до протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023

за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексліфтбудсервіс" арбітражного керуючого Швачки Сергія Васильовича

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника

у справі №910/8404/15-г

за заявою Приватного підприємства Студія "Євакс-біс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексліфтбудсервіс"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

1. У липні 2022 року ліквідатор боржника арбітражний керуючий Швачка Сергій Васильович звернувся із заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника в сумі 4140595,21 грн шляхом солідарного стягнення, у зв`язку з доведенням до банкрутства.

2. В обґрунтування заявлених вимог, ліквідатор зазначив, що в ліквідаційній процедурі не було виявлено майнових активів боржника, за рахунок яких можливо задовольнити грошові вимоги кредиторів. Втім, ліквідатор виявив обставини, які свідчать про вчинення особами, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, вчинялися дії, спрямовані на умисне доведення боржника до банкрутства.

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2023 відмовлено в задоволенні заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Швачки С.В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.08.2023 у справі № 910/8404/15-г та прийнято нове рішення, яким задоволено заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексліфтбудсервіс" арбітражного керуючого Швачки Сергія Васильовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та присуджено до стягнення солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексліфтбудсервіс" (ідентифікаційний код 33145705, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Лілії Лобанової, 3-А) 4 140 595 (чотири мільйони сто сорок тисяч п`ятсот дев`яносто п`ять) грн 21 коп. та 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

5. До Верховного Суду від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшла касаційна скарга, у якій заявлено вимогу скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 у справі №910/8404/15-г, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.08.2023 залишити в силі.

6. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги наводяться наступні доводи:

6.1. Судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушено норми процесуального права, а саме: ч.1 ст. 42, ст. 84, ч. 4 ст. 120, ч. 11 ст. 270, ч. 4 ст. 236 ГПК України. У касаційній скарзі вказано, що належні та допустимі докази повідомлення ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи №910/8404/15-г у матеріалах цієї справи відсутні. При цьому, скаржники зазначають, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без врахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 16.06.2020 у справі №910/21232/16, від 30.01.2018 у справі №923/862/15, від 05.02.2019 у справі №923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі №902/318/16.

6.2. У доповненні до касаційної скарги скаржник ОСОБА_2 , посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 923/1494/15, зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено ст. 267 ЦК України та ст.ст.74, 76, 77, 78, 79, 86, 236 ГПК України та проігноровано заяву скаржника про застосування позовної давності.

6.3. Крім того, вказує, що судом апеляційної інстанції порушено ч. 1 ст. 3 КУзПБ, оскільки суд не звернувся та не зобов`язав відповідний Сектор з питань банкрутства Міністерства юстиції України підготувати та надати суду висновок щодо наявності/відсутності ознак доведення до банкрутства ТОВ «Ексліфтбудсервіс» в порядку ч. 1 ст. 3 КУзПБ. Вважає, що суд апеляційної інстанції в порушення ст. 12 ГПК України, не зберіг об`єктивність та неупередженість, надав перевагу ліквідатору Швачці С.В. перед скаржниками та посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.01.2020 у справі № 922/416/19.

6.4. ОСОБА_2 вказує, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагою і той факт, що притягується до субсидіарної відповідальності неналежний суб`єкт - ОСОБА_2 та неналежний суб`єкт ОСОБА_1 та в обґрунтування вказаних доводів посилається на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 30.10.2019 у справі № 906/904/16).

Відзиви

7. Від арбітражного керуючого Швачки С.В. надійшов відзив на касаційну скаргу у якому наводяться заперечення проти її задоволення.

Інші заяви та клопотання

8. Від ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення у справі та від ПП Студія "Євакс-біс" надійшло клопотання про повідомлення щодо нерозглянутої заяви про відшкодування шкоди.

Рух справи у Верховному Суді

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/8404/15-г визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Картере В.І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2023.

10. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 28.11.2023 №29.2-02/3370, у зв`язку з перебуванням судді Білоуса В.В. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/8404/15-г.

11. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2023 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Жуков С.В.- головуючий, Огороднік К.М., Картере В.І.

12. Ухвалою Верховного Суду від 30.11.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 у справі №910/8404/15-г залишено без руху; надано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в сумі 2 684,00 грн.

13. 07.12.2023 до Верховного Суду від скаржника ОСОБА_2 надійшло доповнення до касаційної скарги в порядку ч. 1 ст. 298 ГПК України.

14. 11.12.2023 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, до якої були додані докази сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

15. Ухвалою Верховного Суду від 12.12.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка подана на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 у справі №910/8404/15-г та призначено до розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у справі №910/8404/15-г на 24 січня 2024 року о 12:10 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

16. Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2024 зупинено касаційне провадження у справі № 910/8404/15-г за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 до закінчення касаційного перегляду палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 906/1155/20 (906/1113/21) та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

17. Ухвалою Верховного Суду від 06.08.2024 поновлено касаційне провадження у справі № 910/8404/15-г за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка подана на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023; повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбудеться 02 жовтня 2024 року о 12:10 год. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.

18. У зв`язку з відпусткою судді Картере В.І. розпорядженням В.о. заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 30.09.2024 № 32.2-01/2329 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/8404/15-г, за результатами якого для розгляду вказаної справи визначено колегію суддів у складі : Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.

19. Ухвалою Верховного Суду від 02.10.2024 відкладено розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка подана на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 у справі №910/8404/15-г на 16 жовтня 2024 року об 11:50 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

20. Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2024 оголошено перерву в судовому засіданні у справі №910/8404/15-г за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка подана на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 до 23 жовтня 2024 року.

21. У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. розпорядженням В.о. заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 21.10.2024 № 32.2-01/2603 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/8404/15-г, за результатами якого для розгляду вказаної справи визначено колегію суддів у складі : Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Картере В.І.

Розгляд касаційної скарги Верховним Судом

22. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, виходячи з наступного.

23. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

24. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:

24.04.2013 по 30.04.2013 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання ТОВ "Ексліфтбудсервіс" вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Імперіум плюс" та ПП "Інсайт плюс".

За результатами перевірки контролюючим органом було встановлено, що боржник занизив податок на прибуток на загальну суму 1340995 грн та податок на додану вартість на загальну суму 1129769 грн.

За результати перевірки 15.05.2013 був складений Акт перевірки №297/1-22-20-33145705.

На підставі акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 04.06.2013 прийняла податкове повідомлення-рішення №0006262220 про донарахування податку на прибуток на суму 1488786 грн та податкове повідомлення-рішення №0006252220 про донарахуванню податку на додану вартість на суму 1345099 грн.

Разом з тим, між ПП Студія "Євакс-біс" як позикодавцем та боржником (в особі генерального директора ОСОБА_1 ) як позичальником був укладений договір позики № 3 від 13.05.2013, за умовами якого позикодавець зобов`язався надати боржнику в позику грошові кошти в сумі 520000 грн, а боржник зобов`язався повернути суму позики та проценти за користування позичковими коштами.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Гапоненко Роман і партнери" від 30.07.2013 у складі третейського судді ОСОБА_2 у справі № 37 було присуджено до стягнення з ТОВ "Ексліфтбудсервіс" на користь ПП Студія "Євакс-біс" борг за договором позики № 3 від 13.05.2013 в сумі 520000 грн, проценти в сумі 30000 грн, 1495,89 грн три відсотки річних, 20509,79 грн третейського збору.

В подальшому ПП Студія "Євакс-біс" отримало наказ на примусове виконання зазначеного рішення третейського суду.

28 жовтня 2013 року загальні збори учасників ТОВ "Ексліфтбудсервіс" (в особі одного учасника ОСОБА_1 ) прийняли рішення припинити ТОВ "Ексліфтбудсервіс" шляхом ліквідації та призначити головою ліквідаційної комісії товариства ОСОБА_2 .

Відомості про ліквідацію ТОВ "Ексліфтбудсервіс" та призначення головою ліквідаційної комісії товариства ОСОБА_2 03.12.2013 були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.01.2014 у справі № 826/19341/13-а відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Ексліфтбудсервіс" про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0006262220, 0006252220.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2015 у справі № 826/19341/13-а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.04.2014 залишено без змін.

03 квітня 2015 року ПП Студія "Євакс-біс" звернулась у Господарський суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ексліфтбудсервіс" у зв`язку із неспроможністю останнього сплатити борг, який виник на підставі договору позики № 3 від 13.05.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 відкрито провадження у справі про банкрутств ТОВ "Ексліфтбудсервіс"; визнано грошові вимоги ПП Студія "Євакс-біс" до боржника у розмірі 534005,68 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2016 визнано грошові вимоги ДПІ у Голосіївськомі районі ГУ ДФС у м. Києві до ТОВ "Ексліфтбудсервіс" на суму 3570499,53 грн.

Постановою Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Протягом ліквідаційної процедури, ліквідатор не виявив активів боржника, за рахунок яких можливо погасити грошові вимоги кредиторів.

Під час процедури розпорядження майном боржника та у ліквідаційній процедурі було проведено аналіз фінансово-господарської діяльності боржника, за результатами якого встановлені ознаки доведення товариства до банкрутства.

Ліквідатор боржника арбітражний керуючий Швачка Сергій Васильович звернувся в господарський суд із заявою про покладення субсидіарної відповідальності на колишніх керівників ТОВ "Ексліфтбудсервіс" ОСОБА_1 (генеральний директор) та ОСОБА_2 (голова ліквідаційної комісії) за зобов`язаннями банкрута у зв`язку з доведенням товариства до банкрутства.

Основними підставами для покладення субсидіарної відповідальності на колишніх керівників боржника ОСОБА_1 (генеральний директор) та ОСОБА_2 (голова ліквідаційної комісії), ліквідатор послався на наступні обставини.

- Генеральний директор ТОВ "Ексліфтбудсервіс" ОСОБА_1. уклав договір позики № 3 від 13.05.2013 з перевищенням повноважень, на вкрай невигідних для товариства умовах та з метою неповернення позики при наявності у товариства для цього грошових коштів, що в подальшому стало підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ексліфтбудсервіс".

- Безпідставне перерахування грошових коштів з поточного рахунку ТОВ "Ексліфтбудсервіс" (виведення активів) на рахунки суб`єктів господарської діяльності, керівником та засновником яких був голова ліквідаційної комісії ТОВ "Ексліфтбудсервіс" ОСОБА_2.

- Не вжиття керівниками боржника заходів щодо повернення коштів, які були безпідставно перераховані з рахунків ТОВ "Ексліфтбудсервіс" на рахунки ТОВ "Імперіум плюс" та ПП "Інсайт плюс", оскільки безтоварність операцій встановлена постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2014 у справі № 826/19341/13-а.

25. Суд апеляційної інстанції зазначив:

Договір позики № 3 від 13.05.2013 на суму 520000 грн був укладений після проведення податкової перевірки боржника, за результатами якої були донараховані податкові зобов`язання на загальну суму 3570499,53 грн.

За результатами аналізу банківських первинних документів (виписок) ліквідатор встановив, що грошові кошти в сумі 520000 грн за договором позики від 13.05.2013 від позикодавця на рахунки боржника не надходили. При цьому, за період з 13.05.2013 по 13.06.2013 (строк позики) боржник від контрагентів отримав від провадження підприємницької діяльності дохід в сумі 506119,82 грн. Станом на 25.06.2013 залишок грошових коштів на банківському рахунку боржника складав 1332630 грн. Всього за період з 13.05.2013 по 26.06.2014 боржник отримав на власний рахунок у банку грошові кошти в сумі 4286799,17 грн. При цьому, будь-які платежі на користь позикодавця за договором позики № 3 від 13.05.2013 боржник не здійснював.

Заборгованість за договором позики № 3 від 13.05.2013 стала підставою для прийняття рішення засновником ( ОСОБА_1 ) про ліквідацію товариства, а згодом і підставою для звернення ініціюючого кредитора у господарський суд із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, належить дійти висновку, що укладений боржником договір позики № 3 від 13.05.2013 має ознаки фраудаторного правочину, тобто такий, що укладений на шкоду кредитору (ДПІ у Голосіївському районі м. Києва), укладався задля створення штучної заборгованості перед ініціюючим кредитором, оскільки як було зазначено вище, боржник не отримував від позикодавця грошових коштів у обумовленому договорі розмірі та не вчиняв жодних дій з її погашення чи оспорення. При цьому, заборгованість за договором була стягнута шляхом звернення у третейський суд, а рішення третейського суду про стягнення боргу прийнято третейським суддею ОСОБА_2, якого в подальшому було призначено головою ліквідаційної комісії боржника.

Ліквідатор також встановив, що колишні керівники боржника здійснювали виведення активів боржника у вигляді грошових коштів на користь третіх осіб.

Так, протягом перебування ОСОБА_1 на посаді генерального директора, з рахунків боржника було безпідставно (шляхом здійснення безтоварних операцій) перераховано на користь ПП "Інсайт плюс" грошові кошти в сумі 461701 грн та на користь ТОВ "Імперіум плюс" та грошові кошти у сумі 233796,78 грн, що підтверджено судовими рішеннями у адміністративній справі № 826/19341/13-г.

Також, після прийняття рішення про добровільну ліквідацію боржника та призначення головою ліквідаційної комісії ОСОБА_2 у період з 04.11.2013 по 15.11.2013 з рахунків боржника були перераховані грошові кошти на користь юридичних осіб, що пов`язані із ОСОБА_2 (був керівником та засновником), а саме на користь Асоціації Гапонеко Роман і партнери (185880 грн, 70600 грн як членські внески), на користь ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" (6000 грн як оплата за юридичні послуги), на користь ТОВ "Аудиторська компанія "Гапонеко Роман і партнери" (3500 грн як оплата за бухгалтерські послуги).

При цьому, будь-яких первинних документів, які б були підставою для здійснення вказаних операцій ані ОСОБА_1 , ані ОСОБА_2 суду не подав.

Також, вказаними особами не надано будь-яких доказів на підтвердження вжиття заходів із повернення безпідставно перерахованих грошових коштів на користь ПП "Інсайт плюс" та ТОВ "Імперіум плюс", що було як в обов`язках директора ОСОБА_1 щодо збереження активів товариства так і голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2. щодо формування ліквідаційної маси товариства та розрахунків із кредиторами, зокрема із ПП Студія "Євакс-біс".

26. Щодо субсидіарної відповідальності за правилами КУзПБ, то Суд зазначає, що за змістом преамбули цього Кодексу одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

27. За загальним правилом, визначеним частинами першою - третьою статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями; юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном; учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, установлених установчими документами та законом.

28. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом (частина друга статті 191 ЦК України).

29. Водночас відкриття провадження у справі про банкрутство є початком особливого правового регулювання відносин (між боржником та його кредиторами, між боржником та третіми особами), системою загальних та спеціальних охоронних норм законодавства, взаємодія та мета яких визначається принципами та нормами, що становлять зміст КУзПБ.

30. Так, у судовій процедурі ліквідації боржника питання єдиного майнового комплексу боржника регулюється нормами КУзПБ про ліквідаційну масу, до складу якої входять усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси (частина перша статті 62 КУзПБ).

31. Порядок формування і використання ліквідаційної маси встановлено статтями 61- 65 КУзПБ та спрямовано на задоволення вимог кредиторів.

32. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор (а згідно зі змінами, внесеними Законом від 20.03.2023 № 2971-IX, також і кредитор) має право заявити вимоги до третіх осіб, які за законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства; розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

33. Абзацом другим частини другої статті 61 КУзПБ передбачено, що в разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

34. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

35. Отже у справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

36. Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства.

37. Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру.

38. Саме банкрут, від імені якого діє ліквідатор (арбітражний керуючий), у порядку, визначеному статтею 61 КУзПБ, звертається з вимогою до третіх осіб, з вини яких настало банкрутство боржника.

39. При цьому визначена в абзаці першому статті 61 КУзПБ дискреція ліквідатора у питанні покладення субсидіарної відповідальності має застосовуватися з урахуванням принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, невід`ємним критерієм дотримання якого з огляду на положення частини другої статті 61 КУзПБ є вирішення питання про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства (такий висновок узгоджується зі сталою правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 924/669/17, від 07.10.2021 у справі № 914/3812/15, від 14.09.2023 у справі № 908/2414/21, від 15.02.2024 у справі № 908/2538/22, від 14.03.2024 у справі № 34/5005/4591/2012 тощо).

40. Визначене нормами частини другої статті 61 КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності як субсидіарна (пункти 9.11, 9.12), має співвідноситися із наявністю відповідно до закону необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності. Такими елементами є об`єкт та суб`єкт правопорушення, а також об`єктивна та суб`єктивна сторони правопорушення.

41. Щодо об`єкта правопорушення, то Суд зазначає, що ним є ті майнові права боржника та кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство, що порушені у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами частини другої статті 61 КУзПБ.

42. Суб`єкт (суб`єкти) правопорушення визначені законом, зокрема ними є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника.

43. Об`єктивну сторону правопорушення становлять дії / бездіяльність відповідних суб`єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможність боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства.

44. Доведення до банкрутства можуть спричинити дії з відчуження майна за заниженими цінами, придбання майна за завищеними цінами, надання послуг за цінами, нижчими за ринкові, здійснення невиправдано ризикових чи невигідних операцій тощо. Неправомірні дії чи бездіяльність, завдання ними шкоди боржнику та виявлення її розміру можуть не збігатися у часі. Наприклад, окремі неправомірні дії чи бездіяльність або сукупність таких дій чи бездіяльності можуть мати наслідком втрату ліквідності юридичною особою в майбутньому (див. також mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20) (пункт 66), від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18 (провадження № 12-185гс19, пункт 7.56)).

45. Тобто зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії / бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам.

46. Щодо суб`єктивної сторони правопорушення, то її становить ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вини суб`єкта правопорушення).

47. Колегія суддів суду касаційної інстанції враховує, що у даній справі було проведено аналіз фінансово-господарського стану боржника, за результатами якого аудитором Рябовою Н.В. був складений Звіт про проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства ТОВ "Ексліфтбудсервіс", який містить висновки, що укладання договору позики № 3 від 13.05.2013 і невиконання його умов призвело до банкрутства підприємства; в діях керівництва підприємства наявні ознаки навмисного погіршення фінансово-господарського стану підприємства, тобто ознаки доведення до банкрутства.

48. Також береться до уваги те, що суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не спростували висновків наведеного вище звіту, відповідні докази суду не надали, зокрема, не передали арбітражному керуючому або не надали суду первинної документації боржника, яка засвідчувала б підставність здійснення операцій з перерахування грошових коштів на користь третіх осіб, вжиття заходів із повернення активів у володіння боржника тощо. При цьому, матеріали справи містять відомості, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично ухилялись від передання документації ліквідатору арбітражному керуючому Швачці С.В., про що свідчать ухвала Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 про задоволення клопотання ліквідатора щодо витребування документації боржника, ухвала Господарського суду міста Києва від 25.11.2015, ухвала Господарського суду міста Києва від 27.05.2019, ухвала Господарського суду міста Києва від 05.08.2020.

49. Вказані обставини свідчать про правильність висновку суду апеляційної інстанції про те, що бездіяльність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з передачі документації боржника свідчить про приховування відомостей про реальний фінансовий стан та господарські операції боржника.

50. Суд апеляційної інстанції встановив, що протягом ліквідаційної процедури ліквідатор не сформував ліквідаційну масу у зв`язку з відсутністю будь-яких активів.

51. Розмір заборгованості перед кредиторами становить 4140595, 21 грн, що встановлено в оскаржуваній постанові, а відтак наведена сума підлягає стягненню в повному обсязі солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як з осіб винних у доведенні боржника до банкрутства.

52. Вказані обставини спростовують доводи касаційної скарги, які викладені у підпунктах 6.3. та 6.4. пункту 6 даної постанови.

53. Щодо доводу касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції порушено ст. 267 ЦК України та ст.ст.74, 76, 77, 78, 79, 86, 236 ГПК України та проігноровано заяву скаржника про застосування позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

54. Можливість судового захисту суб`єктивного права особи в разі його порушення, визнання або оспорювання, зокрема обумовлена строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу - позовною давністю (стаття 256 ЦК України).

55. Згідно із частиною першою статті 261 ЦК України законодавець встановлює загальне правило, за яким перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

56. За правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16 це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

57. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

58. Відповідно до приписів частин другої та третьої статті 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

59. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

60. Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає за необхідне звернутися до висновків про застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21), відповідно до яких беручи до уваги, що за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи - боржника заява про покладення субсидіарної відповідальності може бути подана виключно тоді, коли за результатами проведення ліквідаційної процедури боржника буде встановлена недостатність майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство, що вказуватиме на порушення тих прав, які підлягають захисту через правовий інститут субсидіарної відповідальності (пункт 9.17), Суд доходить висновку, що встановлення недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство є тією обставиною, з якою закон пов`язує початок перебігу позовної давності за вимогами про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.

61. Суд апеляційної інстанції встановив, що матеріали справи містять відомості, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично ухилялись від передання документації ліквідатору арбітражному керуючому Швачці С.В., про що свідчать ухвала Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 про задоволення клопотання ліквідатора щодо витребування документації боржника, ухвала Господарського суду міста Києва від 25.11.2015, ухвала Господарського суду міста Києва від 27.05.2019, ухвала Господарського суду міста Києва від 05.08.2020.

62. У липні 2022 року ліквідатор боржника арбітражний керуючий Швачка Сергій Васильович звернувся із заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника в сумі 4140595,21 грн шляхом солідарного стягнення, у зв`язку з доведенням до банкрутства.

63. Оскільки підставою для задоволення заяви про покладення субсидіарної відповідальності стало в тому числі те, що бездіяльність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з передачі документації боржника свідчить про приховування відомостей про реальний фінансовий стан та господарські операції боржника і беручи до уваги ті обставини, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 було задоволено клопотання ліквідатора щодо витребування документації боржника, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає необґрунтованим довід касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції порушено ст. 267 ЦК України та ст.ст.74, 76, 77, 78, 79, 86, 236 ГПК України та проігноровано заяву скаржника про застосування позовної давності, оскільки саме з моменту невиконання ухвали щодо витребування документації боржника можна дійти до висновку, що наявна недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство, що і є тією обставиною, з якою закон пов`язує початок перебігу позовної давності за вимогами про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.

64. Довід касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушено норми процесуального права, а саме: ч.1 ст. 42, ст. 84, ч. 4 ст. 120, ч. 11 ст. 270, ч. 4 ст. 236 ГПК України, оскільки належні та допустимі докази повідомлення ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи №910/8404/15-г у матеріалах цієї справи відсутні є таким, який спростовується відповідними доказами повідомлення судом апеляційної інстанції ОСОБА_2 (представника ОСОБА_1 ) та наявності відзиву на апеляційну скаргу, який підписаний ОСОБА_2 та представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2

65. Вищезазначене свідчить про правильне застосування судом апеляційної інстанції положень ч. 2 ст. 61 КУзПБ при ухваленні постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 у справі № 910/8404/15-г, та про необґрунтованість доводів касаційної скарги.

66. Щодо клопотання ПП Студія «Євакс-Біс» про повідомлення щодо нерозглянутої заяви про відшкодування шкоди, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає наведене клопотання необґрунтованим, оскільки до нього додано лише копії заяв без ухвал про прийняття вказаних заяв до розгляду, а також колегія суддів касаційної інстанції наголошує, що у відповідності до абз. 1 ч. 2 ст. 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

67. Відповідно до приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

68. З урахуванням того, що при ухваленні постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 у справі № 910/8404/15-г було правильно застосовано положення ч. 2 ст. 61 КУзПБ, колегія суддів суду касаційної інстанції, на підставі приписів ст. 309 ГПК України, дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення та про залишення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 у справі № 910/8404/15-г залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік