Ухвала

від 19.08.2024 по справі 756/2587/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

19.08.2024 Справа № 756/2587/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/2587/24

1-кп/756/1053/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.08.2024 місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

провівши відкрите підготовче судове засідання на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №12023100000000086 від 02.02.2023 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт Чернігівка Запорізької області, жителя АДРЕСА_1 , такого, що має вищу освіту, працюючого на посаді генерального директора ТОВ «СД Груп», раніше несудимого, -

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_5 ,

захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и в:

28.02.2024 до Оболонського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

11.04.2024 у підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 подав письмове клопотання про визначення підсудності у кримінальному провадженні, де поставив під сумнів територіальну підсудність кримінального провадження та порушив питання про направлення обвинувального акта з додатками до нього до Київського апеляційного суду для вирішення питання щодо підсудності вищевказаного кримінального провадження.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 11.04.2024 судом було прийнято рішення про направлення кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 до Київського апеляційного суду для вирішення питання про передачу кримінального провадження на розгляд до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції.

Київський апеляційний суд ухвалою від 30.05.2024 відмовив у задоволенні подання голови Оболонського районного суду міста Києва про направлення кримінального провадження №12023100000000086 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції, а матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України повернуто до Оболонського районного суду міста Києва.

19.08.2024 у підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 вважав за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта про обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, перешкод для цього не вбачав, зазначив про його відповідність вимогам КПК України та про дотримання правил територіальної підсудності при скеруванні до суду першої інстанції на розгляд.

Захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також обвинувачений ОСОБА_5 , кожен окремо, заперечили проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Так, захисник ОСОБА_7 заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору через його невідповідність положенням ст. 291 КПК України та, фактично посилаючись на те, що викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими з указаною правовою кваліфікацією злочину, ґрунтуються на припущеннях, та має місце невідповідність викладеного обвинувачення фактичним обставинам справи, їх неузгодженість із формулюванням обвинувачення та правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, що, на переконання сторони захисту, свідчить про наявність підстав для повернення обвинувального акта прокурору.

Крім того, захисник ОСОБА_7 просив залишити цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської міської прокуратури м. Києва ОСОБА_4 в інтересах Держави в особі Національного музею Тараса Шевченка до обвинуваченого ОСОБА_5 без розгляду внаслідок того, що, на його думку, відсутні підстави для представництва Держави в особі Національного музею Тараса Шевченка.

Так само, клопотання про повернення обвинувального акта було заявлено захисником ОСОБА_6 , котра, посилаючись так само на невідповідність викладеного обвинувачення фактичним обставинам справи, їх неузгодженість із формулюванням обвинувачення та правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, а також на відсутність у кримінальному провадженні рішення про визнання особи потерпілим у кримінальному провадженні, також просила повернути обвинувальний акт прокурору.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання своїх захисників.

Прокурор ОСОБА_4 заперечив проти задоволення такого клопотання сторони захисту.

Вирішуючи вищевказане клопотання сторони захисту, суд вважає, що слід зазначити про таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 цього Кодексу, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Підстави повернення обвинувального акта прокурору визначено ч. 3 ст. 314 КПК України, якою передбачено, що суд має право прийняти рішення повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

У постанові Верховного Суду від 03.07.2019 №273/1053/17 містяться наступні роз`яснення:

«При цьому відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею… Кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора».

Тобто, підготовче судове провадження на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні є обов`язковою, самостійною стадією кримінального провадження в суді першої інстанції, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта. На стадії підготовчого провадження суд може повернути прокурору обвинувальний акт виключно з підстав його невідповідності формальним вимогам статті 291 КПК України, однак це є правом, а не обов`язком суду, а підставою для такого повернення може бути лише така невідповідність вимогам цього Кодексу, що суттєво перешкоджає призначенню судового розгляду.

При цьому питання про відповідність викладеного обвинувачення фактичним обставинам справи, про їх узгодженість із формулюванням обвинувачення та правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, про наявність чи відсутність тих чи інших відомостей, не може бути предметом розгляду підготовчого провадження, оскільки на цій стадії судового провадження суд позбавлений можливості досліджувати докази, які можуть бути досліджені лише під час судового розгляду. Також конкретність та доведеність обвинувачення, які досліджуються під час судового розгляду, оцінюються судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення за наслідками судового провадження і не можуть бути оцінені під час підготовчого судового провадження.

Статтею 291 КПК України визначено обов`язкові вимоги до змісту та форми обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування.

Суд вважає необґрунтованим твердження сторони захисту про те, що всупереч положенням вказаної норми процесуального закону обвинувальний акт не містить чіткого формулювання обвинувачення стосовно ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки п. 5 ч. 2 вказаної норми КПК України передбачає, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, тобто викладення фактичних обставин кримінального правопорушення законодавцем віддано на розсуд прокурора.

Слід звернути увагу й на те, що статтею 91 КПК України визначено обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. У той же час відповідно до положень ст. 36 цього Кодексу прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності та, звертаючись до суду з обвинувальним актом, саме прокурор визначає обставини кримінального правопорушення, які він вважає встановленими за результатами досудового провадження.

Водночас, перевірка та оцінка фактичних обставин кримінального провадження, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація інкримінованих злочинів, є предметом судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення.

Таким чином, обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України, містить всі необхідні відомості, включаючи виклад фактичних обставин інкримінованих злочинів, які сторона обвинувачення вважає встановленими, правову кваліфікацію злочинів за нормами КК України та формулювання самого обвинувачення, з огляду на це клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акта прокурору задоволенню не підлягає.

Вирішуючи вищевказане клопотання захисника ОСОБА_7 про залишення цивільного позову прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської міської прокуратури м. Києва ОСОБА_4 в інтересах Держави в особі Національного музею Тараса Шевченка до обвинуваченого ОСОБА_5 без розгляду, суд виходить з наступного.

Право прокурора на звернення до суду з цивільним позовом у кримінальному провадженні в інтересах держави, передбачено ст. 1311 Конституції України, п. 12 ч. 2 ст. 36, ст. 128 КПК України, ст. 56 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

У цьому кримінальному провадженні позов за формою та змістом відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до положень ст. 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган.

Суд зазначає, що правові підстави заявленого цивільного позову, а також доведення прокурором таких підстав для здійснення представництва інтересів держави, можливо оцінити лише в ході судового провадження кримінального провадження по суті.

Таким чином, позов прокурора, поданий в інтересах держави в порядку, передбаченому статтями 36, ст. 128 КПК України, статтями 11, 16, 22, 1172 ЦК України, статтями 119, 120 ЦПК України, а також ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», слід прийняти до розгляду, як такого, що підлягає вирішенню судом під час судового провадження кримінального провадження, а в задоволенні клопотання сторони захисту про залишення цивільного позову без розгляду - відмовити.

Таким чином, враховуючи, що за результатами підготовчого судового провадження судом встановлено відсутність підстав для повернення обвинувального акта прокурору, оскільки перевірка та оцінка фактичних обставин кримінального провадження, формулювання обвинувачення, правова кваліфікація інкримінованого злочину, тобто вирішення обвинувачення по суті, є предметом судового провадження кримінального провадження, а також установлено, що кримінальне провадження підсудне Оболонському районному суду міста Києва, відсутні підстави для його закриття, передбачені пунктами 5-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу, а тому суд вважає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023100000000086 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України підлягає призначенню до судового розгляду, який слід здійснювати у відкритому судовому засіданні відповідно до вимог ст. 27 КПК України, а цивільний позов - приєднанню та розгляду в порядку, визначеному Главою 9 КПК України.

Керуючись статтями 27, 32, 291, 314-316, 369 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про повернення обвинувального акта відмовити.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта відмовити.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Оболонського районного суду міста Києва за участю учасників кримінального провадження на 28.08.2024 о 09:30.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про залишення цивільного позову без розгляду відмовити.

Цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської міської прокуратури м. Києва ОСОБА_4 в інтересах Держави в особі Національного музею Тараса Шевченка (цивільний позивач) до обвинуваченого ОСОБА_3 (цивільний відповідач) прийняти до розгляду у кримінальному провадженні.

Строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, а також заперечень на відзив слід обраховувати відповідно до положень статей 178-180 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1