Ухвала

від 01.11.2024 по справі 608/2696/24

ЧОРТКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія:

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2024 року Справа № 608/2696/24

Номер провадження1-кс/608/735/2024

Слідчий суддя Чортківського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , начальника СВ Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 Чортківського районного суду Тернопільської області клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сухостав, Гусятинського району Тернопільської області, українця, громадянина України, неодруженого, солдата 3 батальйону 71 бригади в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИЛА:

Слідча СВЧортківського РВПГУНП вТернопільській області ОСОБА_7 ,за погодженнямз прокуроромТернопільської спеціалізованої прокуратуриу сферіоборони Західногорегіону ОСОБА_8 ,звернулась досуду зклопотанням прообрання запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоющодо підозрюваного ОСОБА_5 посилаючись на те, що слідчим відділенням Чортківського РВП поліції ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12024211110000439від 01.11.2024року заознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України від 23.07.2024

№ 469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» останній продовжено з 05 год. 30 хв. 10.11.2024 строком на 90 діб.

В клопотанні слідча СВ ОСОБА_7 вказала, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 ,будучи ранішесудимим завчинення умиснихкорисливих злочинівпроти власності близько 17 години 00 хвилин, перебуваючи в центральному парку м. Копичинці, Чортківського району, виник злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя і здоров`я особи яка зазнала нападу.

Реалізуючи свійзлочинний умисел,направлений нанапад поєднанийіз насильством,яке єнебезпечним дляжиття таздоров`я потерпілого ОСОБА_9 , зметою викраденнямайна,діючи з прямимумислом керуючись корисливим мотивом,передбачаючи можливістьнастання суспільно-небезпечнихнаслідків увигляді спричинення потерпілому тілесних ушкоджень та матеріальних збитків, а також свідомо бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_5 , перебуваючи в центральному парку м. Копичинці, Чортківського району, підійшов до потерпілого ОСОБА_9 , який в цей час перебував поряд із ним та розмовляв по мобільному телефону. Надалі, ОСОБА_5 , підійшовши ззаду до потерпілого ОСОБА_9 наніс йому удар металевим костилем, який прийшовся останньому в ділянку голови, внаслідок чого потерпілий втратив рівновагу присів та в подальшому впав на площину, продовжуючи свою протиправну дію ОСОБА_5 наніс ще декілька ударів в різні ділянки голови таким чином спричинивши потерпілому закриту черепно мозкову травму, струсу головного мозку, та перелом кісток носа. Розуміючи, що потерпілий ОСОБА_9 , не може чинити фізичний опір, ОСОБА_5 , діючи відкрито у присутності потерпілого, викрав належний йому мобільний телефон марки SAMSUNG Galaxi A24 IMEL1: НОМЕР_2 , вартістю 8000 гривень та дві банківські картки НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

Надалі ОСОБА_5 , побачив свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які підійшли до місця вчинення злочину, припинив свою протиправну діяльність, та шляхом погроз застосувати до них фізичне насильство, безперешкодно розпочав покидати місце вчинення злочину.

Таким чином, ОСОБА_5 , заволодівши майном потерпілого та отримав реальну можливість ним розпорядитись, покинув територію парку та таким чином в наслідок своїх спільних протиправних дій завдав потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно мозкової травми, струсу головного мозку, та перелому кісток носа, а також матеріальної шкоди на зальну суму 8000 гривень 00 копійок.

01.11.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сухостав Гусятинського району Тернопільської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та жителя АДРЕСА_2 , в порядку ст. 208 КПК України, було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

01.11.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Сухостав Гусятинського району Тернопільської області, зареєстрованому за адресою АДРЕСА_1 та жителю АДРЕСА_2 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

Підставою застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

Слідча СВ ОСОБА_7 також вказує, що під час досудового розслідування зібрано ряд доказів, які дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні вказаного вище злочину. Ці докази містяться в:

1)Протоколі ОМП від 31.10.2024;

2)Протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.11.2024;

3)Протоколі допиту свідка ОСОБА_11 від 01.11.2024;

4)Протоколі допиту свідка ОСОБА_10 від 01.11.2024;

5)Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 01.11.2024;

6)Протоколом предявлення для впізнання від 01.11.2024;

7)Повідомленні про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення від 01.11.2024;

Щодо наявності обґрунтованої підозри, то положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри».

В оцінці цього питання належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до частини 5 ст.9КПК України та ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Відтак, стороною обвинувачення до клопотання додано докази, котрі навіть в сторонньої людини викликають відчуття того, що підозра є обґрунтованою та розумною.

Сукупність представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином. На даному етапі вони, хоча і не можуть стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте дозволяють дійти висновку про виправданість висунення звинувачення. Саме такий підхід застосовує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях в справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного ОСОБА_5 вдалось дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності здійснення позапроцесуальних дій зазначеною особою.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Слідча СВ ОСОБА_7 зазначає, що відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою до застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8-ти до 15-ти років, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених нанього процесуальнихобов`язків,передбачених Кримінальнимпроцесуальним кодексомУкраїни,а такожзапобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Існування вказаного ризику підтверджується тим, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, зокрема, позбавлення волі від 8-ми до 15-ти років із конфіскацією майна, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. На підтвердження цього ризику є те, що підозрюваний ОСОБА_5 , безробітний, не одружений, на утриманні неповнолітніх осіб чи осіб похилого віку не має, даний злочин вчинений ним по відношенню до членів своєї сім`ї, являється військовослужбовцем, проживає за адресою АДРЕСА_2 , притягувався до кримінальної відповідальності, а отже у підозрюваного ОСОБА_5 відсутні міцні соціальні зв`язки.

Окрім того, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Так, ризик незаконновпливати насвідків тапотерпілих укримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України) підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , і чинити відповідний тиск, шляхом погрози та вмовляння, він може схиляти їх до дачі неправдивих показів, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.

Крім того, на данийчас органомдосудового розслідування,ще встановлюються інших очевидці вчинення даного кримінального правопорушення та особи яким відомі обставини даного злочину, на яких також підозрюваний може чинити тиск.

Ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні є об`єктивним і полягає у процедурі отримання свідчень від таких учасників кримінального процесу, а саме після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч.1,2 ст.23, ст.224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

У даній справі ризик впливу на свідків та потерпілого існує, позаяк кримінальне провадження перебуває на початковій стадії досудового розслідування, жоден із свідків та потерпілий у кримінальному провадженні безпосередньо судом не допитувалися.

На думкк слідчої СВ ОСОБА_7 інший запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, обсягу пред`явленої йому підозри. Крім того, не має беззаперечних доказів, які би свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні начальник СВ Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 вважає, що обрання менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою без визначення суми застави, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 та запобігти вище вказаним ризикам, а тому просить обрати підозрюваному найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення суми застави.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 просять застосувати більш м`який запобіжний захід.

Вислухавши начальника СВ Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 , прокурора ОСОБА_8 , дослідивши письмові докази, додані до клопотання, якими начальник СВ та прокурор обґрунтовують доводи підставності заявленого слідчою СВ клопотання, слідча суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення суми застави, слід задоволити в повному обсязі з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно довимог ст.177Кримінального процесуальногокодексу України,метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

01.11.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 208 КПК України, було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

01.11.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

Підставою застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 слідча суддя вважає є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.187 КК України.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Чеботарі проти Молдови" (Cebotari v. Moldova),

N 35615/06, п.48, від 13.11.2007) зазначено, що за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри.

В рішенні ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 п. 175 зазначено, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Слідча суддя вважає, що під час досудового розслідування зібрано ряд доказів, які дають підстави обгрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та які містяться в наступних доказах: Протоколі ОМП від 31.10.2024; Протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.11.2024; Протоколі допиту свідка ОСОБА_11 від 01.11.2024; Протоколі допиту свідка ОСОБА_10 від 01.11.2024; Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 01.11.2024; Протоколом пред`явлення для впізнання від 01.11.2024; Повідомленні про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення від 01.11.2024; інших матеріалах кримінального провадження.

За таких обставин, оголошення підозри ОСОБА_5 та обрання найсуворішого запобіжного заходу щодо нього не суперечать нормам Конституції України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та нормам КПК України.

Крім того, з матеріалів досудового розслідування вбачається, що підозрюваний ОСОБА_5 , вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 187 КК України, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років та вказаний злочин є насильницький.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бєлозоров проти Росії та України" визначено, що «тяжкість самого обвинувачення може бути підставою для тримання під вартою на початкових етапах провадження».

Як зазначено у п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «Becciev v. Moldova» від 04.10.2005 (Бекчієв проти Молдови), ризик втечі має оцінюватися судом у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Підозрюваний ОСОБА_5 не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно ніде не працює, не має тісних соціальних зв`язків, а відтак може в будь - який час змінити своє місце проживання і виїхати за межі свого місця проживання с. Яблунів Чортківського району Тернопільської області.

Слідча суддя вважає доведеним той факт, що спокуса у підозрюваного ОСОБА_5 ухилитися від слідства та суду є великою і немає вагомих перешкод для того, щоб не піддатися цій спокусі, а це є ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В той же час, слідчий суддя вважає доведеними і ризик, зазначений у п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: та незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України).

Зі змісту ст. 178 зазначеного Кодексу вбачається, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Частиною 1 статті 183 вказаного Кодексу передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий та прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає підозру обґрунтованою, враховує, що ОСОБА_5 в міру: 1) тяжкості покарання, яке йому загрожує; 2) репутації і попереднього кримінального минулого; 3) способу життя; 4) майнового стану і відсутності офіційного місця роботи, відсутності міцних соціальних зв`язків, не зможе дотриматись належної процесуальної поведінки у випадку обрання щодо нього менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.

Застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 більш м`якого, окрім виняткового у вигляді тримання під вартою без визначення суми застави, запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також, зважаючи на доведеність прокурором наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, суд вважає за доцільне клопотання слідчої СВ ОСОБА_7 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення суми застави - задоволити.

При цьому, слідчий суддя враховує вимоги статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», яким передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою.

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У зв`язку із наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та встановлених достатніми доказами ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є підстави обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення суми застави.

Обрання менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою без визначення суми застави, як про це просить захисник та підозрюваний, на думку слідчої судді, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти вище вказаним ризикам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192 КПК України, слідча суддя,

УХВАЛИЛА:

Клопотання слідчої СВ Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 - задоволити.

Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сухостав, Гусятинського району Тернопільської області, українця, громадянина України, неодруженого, солдата 3 батальйону 71 бригади в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення суми застави, на строк 60 (шістдесят) днів.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали становить 60 днів і закінчується о 16:15 години 27 грудня 2024 року.

Ухвала може бути оскаржена в Тернопільський апеляційний суд протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: (підпис)

Копія вірна

Оригінал ухвализнаходиться вматеріалах кримінальногопровадження № 12024211110000439 від 01.11.2024 року.

Ухвала набрала законної сили " "

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Копію ухвали видано " "

Секретар: