Ухвала

від 18.12.2024 по справі 608/2696/24

ЧОРТКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року Справа № 608/2696/24

Номер провадження1-кс/608/839/2024

Слідчий суддя Чортківського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , заступника начальника СВ Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 Чортківського районного суду Тернопільської області клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сухостав, Гусятинського району Тернопільської області, українця, громадянина України, неодруженого, солдата НОМЕР_1 батальйону НОМЕР_2 бригади в/ч НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України, на 60 діб,

ВСТАНОВИЛА:

Заступник начальникаСВ ЧортківськогоРВП ГУНПв Тернопільськійобласті ОСОБА_4 ,за погодженнямз прокуроромТернопільської спеціалізованої прокуратуриу сферіоборони Західногорегіону ОСОБА_7 ,звернулась досуду зклопотанням пропродовження строкузастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоющодо підозрюваного ОСОБА_5 на 60діб посилаючись на те, що слідчим відділенням Чортківського РВП поліції ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12024211110000439від 01.11.2024року заознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

В клопотанні заступник начальника СВ ОСОБА_4 вказала, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 ,будучи ранішесудимим завчинення умиснихкорисливих злочинівпроти власності близько 17 години 00 хвилин 31 жовтня 2024 року, перебуваючи в центральному парку м. Копичинці, Чортківського району, виник злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя і здоров`я особи яка зазнала нападу.

Реалізуючи свій злочинний умисел,направлений нанапад, поєднанийіз насильством,яке єнебезпечним дляжиття таздоров`я потерпілого ОСОБА_8 , зметою викраденнямайна,діючи з прямимумислом керуючись корисливим мотивом,передбачаючи можливістьнастання суспільно-небезпечнихнаслідків увигляді спричинення потерпілому тілесних ушкоджень та матеріальних збитків, а також свідомо бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_5 , перебуваючи в центральному парку м. Копичинці, Чортківського району Тернопільської області, підійшов до потерпілого ОСОБА_8 , який в цей час перебував поряд із ним та розмовляв по мобільному телефону.

Надалі, ОСОБА_5 , підійшовши ззаду до потерпілого ОСОБА_8 , наніс йому удар металевим костилем, який прийшовся останньому в ділянку голови, внаслідок чого потерпілий втратив рівновагу присів та в подальшому впав на площину, продовжуючи свою протиправну дію ОСОБА_5 наніс ще декілька ударів в різні ділянки голови таким чином спричинивши потерпілому закриту черепно мозкову травму, струсу головного мозку, та перелом кісток носа.

Розуміючи, що потерпілий ОСОБА_8 , не може чинити фізичний опір, ОСОБА_5 , діючи відкрито у присутності потерпілого, викрав належний йому мобільний телефон марки SAMSUNG Galaxy A24 IMEL1: НОМЕР_4 , вартістю 6395 гривень 40 копійок та дві банківські картки НОМЕР_5 , НОМЕР_6 .

Надалі ОСОБА_5 , побачив свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які підійшли до місця вчинення злочину, припинив свою протиправну діяльність, та шляхом погроз застосувати до них фізичного насильства, безперешкодно розпочав покидати місце вчинення злочину.

Таким чином ОСОБА_5 , заволодівши майном потерпілого та отримав реальну можливість ним розпорядитись, покинув територію парку та таким чином, внаслідок своїх спільних протиправних дій, завдав потерпілому тілесні ушкодження у вигляді травми голови (струс головного мозку, перелом кісток носа, рана в тім`яно-потиличній ділянці голови, синці на обличчі та волосистій частині голови), які за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень відносяться до легких з короткочасним розладом здоров`я.

Тілесні ушкодження у вигляді синців на лівому передпліччі, в ділянці лівого плечового суглоба, на лівому плечі, правому передпліччі, спині, лівому стегні та правому коліні, які в їх сукупності так і кожне зокрема, за ступенем тяжкості відноситься до легких, а також завдав потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 6395 гривень 40 копійок.

Таким чином, ОСОБА_5 ,обвинувачується увчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчиненому в умовах воєнного стану (розбій).

Окрім цього,під часдосудового розслідуваннявстановлено,що у ОСОБА_5 , який близько 17 години 00 хвилин 31 жовтня 2024 року, перебуваючи в центральному парку м. Копичинці, Чортківського району Тернопільської області, та вже вчиняв умисний корисливий злочин проти власності, раптово виник злочинний умисел, на викрадення двох банківських карток А банк НОМЕР_5 та АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_6 , виданих на ім`я ОСОБА_8 .

В подальшому,реалізуючи свійзлочинний умиселна привласненняданих карток, ОСОБА_5 ,в повніймірі розуміючи,що викрадені банківськікартки,які містятьобов`язкові реквізити,що даютьзмогу ідентифікуватиплатіжну систему,емітента (банк)та держателяцього спеціальногоплатіжного засобу,з корисливихмотивів,заволодів двома банківськими картками із

№ НОМЕР_5 , видану А-банком на ім`я ОСОБА_8 та № НОМЕР_6 видану АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_8 , які відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», п. п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.51, ст. 1 п. 15.2, ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також згідно з приміткою до ст. 358 КК України є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, підтверджує та посвідчує певні факти, що здатні спричинити наслідки правового характеру, виданим повноважною особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити.

Таким чином, ОСОБА_5 , обвинувачується у викраденні офіційного документа, а саме двох платіжних банківських карток, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.

Окрім цього, як встановлено досудовим розслідуванням, що

ОСОБА_5 , будучи раніше судимим Гусятинським районним судом за майнові злочини, на шлях виправлення та перевиховання не став, а натомість вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності.

Так, 10 жовтня 2024 року близько 14.00 год., у ОСОБА_5 , який перебував за місцем свого проживання в

АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном шахрайським шляхом, а саме: зловживаючи довірою потерпілої ОСОБА_11 .

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 , 10 жовтня 2024року близько14:00год.,з метоюособистого збагачення,усвідомлюючи протиправнийхарактер своїхзлочинних дій,повторно,умисно зкорисливих мотивів,перебуваючи убудинку по АДРЕСА_2 , разом із ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,, яка гостювала у останнього, зловживаючи довірою потерпілої, попросив у неї мобільний телефон, щоб зателефонувати товаришеві, на що потерпіла погодилась та передала добровільно свій мобільний телефон, із яким ОСОБА_5 , вийшов з будинку та покинув місце вчинення злочину. Тим самим, своїми протиправними діями, спричинив потерпілій ОСОБА_11 , матеріальну шкоду на суму 3683 гривні 33 копійки.

Таким чином, ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, тобто в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- протоколі ОМП від 31.10.2024;

- заявою про вчинення кримінального правопорушення від 31.10.2024;

- протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.11.2024;

- протоколі допиту свідка ОСОБА_10 від 01.11.2024;

- протоколі допиту свідка ОСОБА_9 від 01.11.2024;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 01.11.2024;

- протоколом проведення впізнання за фотознімкам із потерпілим ОСОБА_8 від 01.11.2024;

- протоколі пред`явлення для впізнання із свідком ОСОБА_9 від 01.11.2024;

- протоколі пред`явлення для впізнання із свідком ОСОБА_10 від 01.11.2024;

-повідомленні про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень;

- заявою про вчинення кримінального правопорушення від 14.11.2024;

- протоколі допиту потерпілої ОСОБА_11 від 14.11.2024;

- протоколі допиту свідка ОСОБА_12 від 14.11.2024.

Строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_5 у вказаному кримінальному провадженні закінчується, а тому виникла необхідність у його продовженні, оскільки ризики які стали підставою для обрання до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати.

Метою продовження застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Ризиком того, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що останній, раніше вчиняв умисні корисливі злочини, що свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення, оскільки будучи раніше судимим за умисні корисливі злочини, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, вчинив новий корисливий злочин із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров`я потерпілого.

Крім цього, варто сказати про те що, ОСОБА_5 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 3, ч. 4 ст.185 КК України. Вказане свідчить про наявність ризику того, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі може продовжувати свою злочинну діяльність, що в свою чергу вказує на його підвищену суспільну небезпеку.

2) незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.

Ризиком того, що у разі не продовження застосування до ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є те, що він може незаконно впливати на потерпілого та свідків, у цьому кримінальному провадженні та перебуваючи на волі, він може незаконно здійснювати на них тиск та погрози, з метою дачі особами неправдивих показів, або відмови від добровільно наданих показань, а сторона обвинувачення не матиме можливості запобігти цьому та перешкоджати протиправним діям.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 23 КПК України про те, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показання речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, а також ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, зазначений ризик не зменшився, так як вказані вище свідки, інші свідки пригоди чи потерпілі не були допитані в ході судового розгляду даного кримінального провадження та до проведення такого допиту, можуть змінити свої показання, які вони надавали слідчому, на користь підозрюваного.

3) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

Ризиком того, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним чергові, нові кримінальні правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

Наявність декількох ризиків у сукупності, які об`єктивно існують, унеможливлюють застосування менш суворих запобіжних заходів, тому жоден з таких не буде достатнім для запобігання їм та забезпечення належної поведінки підозрюваного і виконання ним своїх обов`язків.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що виправдовують потребу у продовженні тримання підозрюваного під вартою. Підстав для обрання більш м`якого запобіжного заходу не вбачається.

Заступник начальника СВ ОСОБА_4 вказує, що відповідно до

п. 1 ч. 4 ст.183 КПК України, з врахуванням того, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, а тому є підстави не визначати розміру застави у даному кримінальному провадженні.

На думку заступника начальника СВ ОСОБА_4 інший запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, обсягу пред`явленої йому підозри.

Крім того, не має беззаперечних доказів, які би свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні заступник начальника СВ Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 підтримує клопотання, просить продовжити строк запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою без визначення суми застави на 60 діб.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 просять застосувати більш м`який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт.

Вислухавши заступника начальника СВ Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 , прокурора ОСОБА_7 , дослідивши письмові докази, додані до клопотання, якими заступник начальник СВ та прокурор обґрунтовують доводи підставності заявленого клопотання, слідча суддя приходить до висновку, що клопотання про продовження строку застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення суми застави на 60 діб, слід задоволити в повному обсязі з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно довимог ст.177Кримінального процесуальногокодексу України,метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

01.11.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 208 КПК України, було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

01.11.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

Підставою застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 слідча суддя вважає є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.187 КК України, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 357 КК України.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Чеботарі проти Молдови" (Cebotari v. Moldova),

N 35615/06, п.48, від 13.11.2007) зазначено, що за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри.

В рішенні ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 п. 175 зазначено, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Слідча суддя вважає, що під час досудового розслідування зібрано ряд доказів, які дають підстави обгрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та які містяться в наступних доказах: Протоколі ОМП від 31.10.2024; Протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.11.2024; Протоколі допиту свідка ОСОБА_10 від 01.11.2024; Протоколі допиту свідка ОСОБА_9 від 01.11.2024; Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 01.11.2024; Протоколом пред`явлення для впізнання від 01.11.2024; Повідомленні про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення від 01.11.2024 та кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 357 КК України. Які містяться в інших матеріалах кримінального провадження.

За таких обставин, оголошення підозри ОСОБА_5 та продовження строку застосування найсуворішого запобіжного заходу щодо нього, не суперечать нормам Конституції України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та нормам КПК України.

Крім того, з матеріалів досудового розслідування вбачається, що підозрюваний ОСОБА_5 , вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 187 КК України, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років та вказаний злочин є насильницький.

Крім того, підозрюваний вчинив ще і злочини, передбачені ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 357 КК України.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бєлозоров проти Росії та України" визначено, що «тяжкість самого обвинувачення може бути підставою для тримання під вартою на початкових етапах провадження».

Як зазначено у п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «Becciev v. Moldova» від 04.10.2005 (Бекчієв проти Молдови), ризик втечі має оцінюватися судом у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Підозрюваний ОСОБА_5 не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно ніде не працює, не має тісних соціальних зв`язків, а відтак може в будь - який час змінити своє місце проживання і виїхати за межі свого місця проживання с. Яблунів Чортківського району Тернопільської області.

Крім того, з його слів, він проживав разом із батьком та дядьком, інвалідом 3 групи, та з батьком перебував у неприязних відносинах. При цьому, будинок належить його дядьку.

Слідчий суддя зазначає, що стороною захисту та підозрюваним не подано суду належних та допустимих доказів того, що дядько ОСОБА_13 , якому належить будинок, не заперечує щодо того, щоб у випадку застосування більш м`якого запобіжного заходу, у вигляді цілодобового домашнього арешту, підозрюваний відбував його саме в належному йому будинку, де при цьому також проживає і батько підозрюваного, з яким у нього склались неприязні відносини.

Слідча суддя вважає доведеним той факт, що спокуса у підозрюваного ОСОБА_5 ухилитися від слідства та суду є великою і немає вагомих перешкод для того, щоб не піддатися цій спокусі, а це є ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В той же час, слідчий суддя вважає доведеними і ризик, зазначений у п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: та незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України).

Зі змісту ст. 178 зазначеного Кодексу вбачається, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Частиною 1 статті 183 вказаного Кодексу передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий та прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

При вирішенні питання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , слідча суддя вважає підозру у вчинених кримінальних правопорушеннях обґрунтованою, враховує, що ОСОБА_5 в міру: 1) тяжкості покарання, яке йому загрожує; 2) репутації і попереднього кримінального минулого; 3) способу життя; 4) майнового стану і відсутності офіційного місця роботи, відсутності міцних соціальних зв`язків, не зможе дотриматись належної процесуальної поведінки у випадку обрання щодо нього менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою. Крім того, з таким письмовим клопотанням з наданням відповідних доказів, ні підозрюваний, ні його захисник не звертались.

Застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 більш м`якого, окрім виняткового у вигляді тримання під вартою без визначення суми застави, запобіжного заходу, а в даному випадку, продовження строку застосування такого запобіжного заходу на 60 діб, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також, зважаючи на доведеність прокурором наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, суд вважає за доцільне клопотання заступника начальника СВ ОСОБА_4 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , без визначення суми застави, ще на 60 діб, - задоволити.

При цьому, слідчий суддя враховує вимоги статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», яким передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою.

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У зв`язку із наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 357 КК України та встановлених достатніми доказами ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є підстави обрати продовжиьи строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , без визначення суми застави, ще на 60 діб..

В задоволенні усного клопотання захисника ОСОБА_6 про застосування іншого, менш суворішого запобіжного заходу, а саме цілодобового домашнього арешту, відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192 КПК України, слідча суддя,

УХВАЛИЛА:

Клопотання заступника начальника СВ Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 - задоволити.

Продовжити строк тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сухостав, Гусятинського району Тернопільської області, українця, громадянина України, неодруженого, солдата НОМЕР_1 батальйону НОМЕР_2 бригади в/ч НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, без внесення суми застави, на 60 діб.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали становить 60 діб і закінчується о 16:15 години 15 лютого 2025 року.

Ухвала може бути оскаржена в Тернопільський апеляційний суд протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя (підпис)

Копія вірна:

Оригінал ухвализнаходиться вматеріалах кримінальногопровадження № 12024211110000439 від 01.11.2024 року.

Ухвала набрала законної сили " "

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Копію ухвали видано " "

Секретар: