Ухвала

від 24.10.2024 по справі 754/6388/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-з/824/1432/2024 (22-ц/824/10066/2024)

справа №754/6388/23

У Х В А Л А

24 жовтня 2024 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Мережко М.В., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду справу за заявою ОСОБА_1 , подану адвокатом Скокіним Леонідом Леонідовичем, про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Державного підприємства «Сервісний центр морського та річкового транспорту» на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 лютого 2024 року, ухвалене під головуванням судді Зотько Т.А.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків, Державного підприємства «Сервісний центр морського та річкового транспорту» про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановив:

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у якому просив:

- поновити пропущений процесуальний строк на звернення до суду із позовною заявою;

- визнати незаконним з моменту його прийняття наказ Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків від 01 березня 2023 №24/К "Про звільнення ОСОБА_2 ";

- поновити ОСОБА_1 на посаді головного юрисконсульта відділу судової роботи Служби правового забезпечення Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків;

- стягнути з Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 березня 2023 року до дня поновлення на роботі, який станом на день пред`явлення позову становить 69 404,56 гривень

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 13 лютого 2024 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним з моменту його прийняття та скасовано наказ Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків №24/К від 01 березня 2023 року про звільнення ОСОБА_1 .

Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного юрисконсульта відділу судової роботи Служби правового забезпечення Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків.

Стягнуто з Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків на користь ОСОБА_1 324 760,96 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В задоволенні інших вимог позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного юрисконсульта відділу судової роботи Служби правового забезпечення Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків допущено до негайного виконання.

Стягнуто з Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків на користь держави судовий збір у сумі 2 147,20 гривень.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ДП "Сервісний центр морського та річкового транспорту" подано апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного суду від 12 вересня 2024 року апеляційну скаргу Державного підприємства «Сервісний центр морського та річкового транспорту» задоволено частково. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 лютого 2024 року змінено, викладено мотивувальну частину рішення суду в редакції цієї постанови. В іншій оскарженій частині рішення суду залишено без змін.

13 вересня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 , підписана адвокатом Скокіним Л.Л., про ухвалення додаткового рішення.

В обґрунтування заяви вказує, що постановою Київського апеляційного суду від 12 вересня 2024 року Київським апеляційним судом ухвалено постанову по суті апеляційної скарги, проте питання щодо судових витрат вирішено не було.

Вказує, що у відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просив стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 гривень. На підтвердження понесених судових витрат у суді апеляційної інстанції до відзиву додано копію договору №25/03.24 від 25 березня 2024 року, копію квитанції №2 від 26 квітня 2024 року.

Мотивуючи наведеним, просить суд ухвалити додаткове рішення щодо стягнення з ДП "Сервісний центр морського та річкового транспорту" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 гривень.

До заяви долучає копію договору №25/03.24 від 25 березня 2024 року, копію квитанції №2 від 26 квітня 2024 року.

20 вересня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат.

В обґрунтування поданого клопотання вказує, що позивачем до суду не подано детальний опис робіт, що згідно правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові №295/190/20 від 14 вересня 2020 року є підставою для відмови у відшкодування витрат.

Окрім цього, посилається на завищений розмір витрат на професійну правничу допомогу, ураховуючи, що справа не складна, має малу кількість учасників справи, до розгляду справи не залучались перекладачі або експерти, не було допиту свідків, не залучались треті особи, не вживались заходи забезпечення позову, справа має одноепізодичний характер, є велика кількість тотожних справ, розглядалась лише одна норма матеріального права.

Зазначає, що заявлена сума до стягнення не конкретизована, не має детального опису робіт, внаслідок чого не відомо що вона в себе включає.

Звертає увагу, що договір про надання правової допомоги укладено 25 березня 2024 року, а апеляційну скаргу подано відповідачем 28 березня 2024 року, тобто після укладення договору. Наведене дає підстави уважати, що договір про надання правової (правничої) допомоги №25/03.24 укладався з іншою метою ані ж представництво інтересів позивача в Київському апеляційному суді.

Посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27 червня 2018 року №826/1216/16, від 22 березня 2018 року №910/9111/17, від 14 січня 2019 року №927/26/18.

Мотивуючи наведеним, просить суд зменшити розмір судових витрат.

27 вересня 2024 року до Київського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії Додаткової угоди 01 до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 25 березня 2024 року та Акт приймання-передачі виконаних послуг від 26 вересня 2024 року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав подану заяву та просив суд її задовольнити.

Представниця ДП "Сервісний центр морського та річкового транспорту" - Кудлінська К.О. просила відмовити у задоволення заяви.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 3 вказаної статті суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Дослідивши подані заяви та додані до них документи, колегія суддів робить такий висновок.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 2-4 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З даних протоколу судового засідання від 12 вересня 2024 року убачається, що у судових дебатах представником позивача заявлено про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, натомість заяв про неможливість подання доказів на підтвердження таких витрат не заявлялось.

Із змісту постанови Київського апеляційного суду від 12 вересня 2024 року убачається, що судом при прийнятті постанови досліджувалось питання щодо наявності підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивача у суді апеляційної інстанції на підставі наданих стороною позивача доказів.

При прийнятті постанови суд зробив висновок про відсутність підстав для розподілу витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із відсутністю в матеріалах справи додаткової угоди, якою адвокат Скокін Л.Л. та ОСОБА_1 погодили вартість надання правничої допомоги у суді апеляційної інстанції.

За установлених обставин, колегія суддів уважає, що заява ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає, оскільки питання щодо стягнення судових витрат у суді апеляційної інстанції вирішено постановою Київського апеляційною суду від 12 вересня 2024 року.

Керуючись статтями 133, 141, 270, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої адвокатом Скокіним Леонідом Леонідовичем, про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повну ухвалу складено 01 листопада 2024 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді М.В. Мережко

В.В. Соколова