Постанова

від 30.10.2024 по справі 357/11041/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 357/11041/23 Головуючий у суді першої інстанції - Бебешко М.М.

Номер провадження № 22-ц/824/14784/2024 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря - Русан А.М..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Білоцерківська», поданою представником Тетерею Світланою Ігорівною, на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Білоцерківська» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000» про скасування державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та визнання відсутнім права оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року ТОВ «Агрофірма Білоцерківська» звернулось до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Агротрейд-2000», в якому просили: скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220489500:01:025:0002, дата, час державної реєстрації: 23 грудня 2022 року 17:26:57; визнати укладеною Додаткову угоду до Договору оренди землі № 122 від 19.10.2015, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма «Білоцерківська у викладеній редакції; визнати відсутнім у ТОВ «Агротрейд-2000» право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220489500:01:025:0002 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 785291932204. Стягнути у рівних частинах з ОСОБА_1 та ТОВ «Агротрейд-2000» понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 19 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма Білоцерківська» було укладено Договір оренди землі № 122, за яким відповідач передала в оренду строком на 7 років земельну ділянку площею 1,4632 га з кадастровим номером 3220489500:01:025:0002, розташовану в межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

24 листопада 2015 року державний нотаріус Узинської міської державної нотаріальної контори Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Малькевич Л.В. прийняла рішення про державну реєстрацію прав, яким було зареєстровано право оренди на земельну ділянку за позивачем, номер запису про інше речове право: 12198751. Протягом усього часу дії договору оренди землі орендар користувався земельною ділянкою у своїй господарській діяльності та належним чином сплачував орендну плату, і відповідач не зверталася з претензіями або позовами щодо його неналежного виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі мав би закінчитися 19 жовтня 2022 року, однак його було автоматично поновлено на один рік до 19 жовтня 2023 року в силу дії на той момент норми підп. 1 п. 27 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України у редакції Закону України від 24 березня 2022 року № 2145-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану".

21 вересня 2022 року ТОВ Агрофірма «Білоцерківська», користуючись наявним у позивача переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, відповідно до норм ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та п. 5 Договору оренди землі, направило ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, в якому пропонувало поновити його ще на 7 років. Разом з цим листом також було направлено проект відповідної додаткової угоди до договору оренди землі. Орендодавець отримала лист 29 вересня 2022 року, однак не відповіла на нього у місячний строк, як того вимагають норми ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Натомість 23 грудня 2022 року ОСОБА_3 звернулась до державного реєстратора Майорко Т.О. із заявою про державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ «Агрофірма Білоцерківська» на земельну ділянку у зв`язку з нібито припиненням дії договору оренди землі, на підставі якої 27 грудня 2022 року державний реєстратор Майорку Т.О. незаконно провела державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ «Агрофірма Білоцерківська», а в цей же день відповідач уклала договір оренди земельної ділянки № 74 з ТОВ «Агротрейд -2000», за яким вона передала йому в оренду земельну ділянку на 7 років, і поданому тому ж державному реєстратору документи для державної реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Агротрейд -2000», яку було проведено 29 грудня 2022 року.

Таким чином, через незаконну реєстрацію припинення права оренди ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» на земельну ділянку відповідач до закінчення строку дії договору оренди землі передала цю ділянку в оренду іншому орендарю, тим самим порушивши право оренди позивача як законного орендаря і його переважне право на поновлення договору оренди землі на новий строк.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2024 року у задоволенні позовних вимог ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» - відмовлено. Стягнуто судові витрати з ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності у позивача переважного права на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк.

Зауважує, що лист-повідомлення відповідача від 12 квітня 2022 року не може братися до уваги судом як доказ припинення переважного права позивача на укладення договору оренди землі на новий строк, адже у цьому листі відповідач зазначає, що не бажає укладати договір із відповідачем через намір обробляти земельну ділянку самостійно і використовувати її для власних потреб, однак після державної реєстрації припинення права оренди позивача у зв?язку з нібито спливом строку дії договору оренди землі відповідач передала земельну ділянку в оренду іншому орендарю - ТОВ «АГРОТРЕЙД-2000» всупереч своїм попереднім заявам у листі-повідомленні від 12.04.2022 року.

Вважає, суд безпідставно встановив, що переважне право позивача припинилося через висловлення заперечень щодо поновлення договору оренди землі на підставі ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", так як ОСОБА_1 не надсилала відповідні заперечення на виконання вимог цієї норми.

За наведених обставин просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» задовільнити у повному обсязі. Змінити розподіл судових витрат між сторонами, стягнути у рівних частках з ОСОБА_1 та ТОВ «АГРОТРЕЙД -2000» на користь ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» понесені ним судові витрати під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

08 серпня 2024 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 . Заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач посилається на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Також просить стягнути з позивача на користь відповідача понесені в судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. У разі задоволення позовних вимог позивача зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача до 15 000 грн. в суді першої інстанції та 15 000 грн. в суді апеляційної інстанції.

12 серпня 2024 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив від відповідача - ТОВ "Агротрейд-2000", в якому посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін. Також просив стягнути з позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 22 000 грн, понесені під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. У разі задоволення позовних вимог позивача зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача до 12 000 грн. в суді першої інстанції та 11 000 грн. в суді апеляційної інстанції.

При апеляційному розгляді справи представник позивача ТОВ «Агрофірма Білоцерківське» - Тетеря С.І. підтримала, доводи викладені в апеляційній скарзі, та просила її задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити у вказаній справі нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача ТОВ «Агротрейд - 2000» - адвокат Косяк В.М. та представник ОСОБА_1 - адвокат Марцелюк Л.А., які заперечили щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції просили залишити без змін. Вважають, що доводи на які посилається апелянт не спростовують обставин, які були встановлені судом при розгляді справи та висновків викладених у рішенні суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта та представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, площею 1,4632 га з кадастровим номером 3220489500:01:025:0002, розташована у межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, належить ОСОБА_1

19 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» було укладено договір оренди землі № 122, згідно п.1 якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться: Київська область, Білоцерківський район, Шкарівська сільська рада та належить Орендодавцю на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯА № 604019, виданого 18.10.2005.

Згідно п. 5 договору оренди землі № 122, договір укладено на сім років. Після закінчення строку договору Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це Орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Якщо Орендодавець не збирається укладати новий договір оренди з Орендарем або продовжувати дію цього договору, він зобов`язаний за шість місяців до закінчення строку дії даного договору повідомити про це орендаря в письмовій формі, а також за свій рахунок відновити межі земельної ділянки в натурі.

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п`ятиденний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п. 16 договору).

Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності у порядку встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря (п. 31 договору).

У пункті 37 сторони визначили, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди.

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 24.11.2015 року Орендодавець ОСОБА_1 , з одного боку, передає, а орендар ТОВ Агрофірма «Білоцерківська», в особі директора ОСОБА_5 , з другого приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку, кадастровий номер 3220489500:01:025:0002, що знаходиться в межах землекористування Шкарівської сільської ради, загальною площею 1,4632 га, у тому числі рілля 1,4632 га.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу: 48306252, вбачається, що 24.11.2015 року 17:21:59, державним реєстратором Узинської міської державної нотаріальної контори Київської області Малькевич Л.В. зареєстровано договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 19.10.2015; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 26432793 від 24.11.2015 17:20:02; вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки; зміст, характеристика іншого речового права: строкове платне користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строк дії: на 7 років; відомості про суб`єкта іншого речового права: Орендар ТОВ Агрофірма «Білоцерківська», Орендодавець: ОСОБА_1 ; опис об`єкта іншого речового права: земельна ділянка площею 1,4632 га, об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка з кадастровим номером: 3220489500:01:025:0002.

21.09.2022 року ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» направила лист-повідомлення (клопотання) про укладання договору оренди землі на новий строк за вих. № 01-3-133 до якого долучено проект додаткової угоди.

Встановлено, що 19 квітня 2022 року ОСОБА_1 направила директору ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» лист-повідомлення, в якому повідомила, що термін дії договору закінчується 24.11.2022 року, що відповідно до п. 31 договору є підставою для його припинення, та відновлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості. Зазначив, що на виконання п. 5 договору, не бажає укладати новий договір оренди з ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» або продовжувати дію вказаного договору, а має намір обробляти земельну ділянку за договором самостійно і використовувати її для власних потреб на власний розсуд і просила утриматись від вчинення дій які б перешкоджали йому відразу після закінчення строку дії договору використовувати належну їй земельну ділянку.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 23.12.2022 року державним реєстратором Фурсівської сільської ради Майорко Т.О. було здійснено державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ Агрофірма "Білоцерківська", на підставі: лист-повідомлення, серія та номер: б/н, виданий 12.04.2022, видавник: гр. ОСОБА_1

27 грудня 2022 року між Орендодавцем ОСОБА_1 та ТОВ «Агротрейд-2000 та було укладено Договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 , за яким орендодавець і передала орендарю оренду земельну ділянку, площею 1,4632 га, з кадастровим номером: 3220489500:01:025:0002, яка розташована за межами населеного пункту на території Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області строком на 7 років.

27 грудня 2022 року державним реєстратором Фурсівської сільської ради Майорко Т.О. було здійснено державну реєстрацію іншого речового права: 48877288, документи подані для державної реєстрації: договір оренди земельної ділянки, серія та номер: 74, виданий 27.12.2022 підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65978770 від 29.12.2022; вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки; зміст, характеристика іншого речового права: 27.12.2022, строк: 7років, дата закінчення дії: 27.12.2029, з автоматичним продовженням дії договору; відомості про суб`єкта іншого речового права: орендодавець: ОСОБА_1 , орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000».

Згідно даних АТ «Укрпошта», поштові перекази на ім`я ОСОБА_1 від ТОВ «Агрофірма «Білоцерківська» виплачені адресату під підпис: 05 грудня 2020 року на суму 3685,14 грн., 16 листопада 2021 року на суму 3685,14 грн., 26 вересня 2022 року на суму 3685,14 грн.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що закінчення у позивача строку дії права оренди спірної земельної ділянки та відсутність згоди відповідача ОСОБА_1 на поновлення договору оренди землі від 19 жовтня 2024 року шляхом укладення додаткової угоди оренди землі, з метою недопущення порушення права користування земельною ділянкою, належною останній на праві приватної власності, суд дійшов до висновку про доцільність ухвалення рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з відсутності правових підстав для їх задоволення.

Апеляційний суд повністю погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону виходячи з наступного.

За змістом ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами (ч. ч. 1-3 ст. 202 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За ч. 2 ст. 792 Цивільного Кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються Законом, зокрема Земельним Кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» (далі Закон № 161-XIV) визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону № 161-XIV орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди

Згідно ст. 16 Закону № 161-XIV укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ст. 17 Закону № 161-XIV об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 19 Закону № 161-XIV строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років, для земельних ділянок сільськогосподарського призначення, переданих в оренду для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду), не може бути меншим як 25 років.

За ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Разом з тим, у ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення, якою, виходячи з системного аналізу норм ч. 1 ст. 638, ч. 3 ст. 639 ЦК України, ст. 14 Закону України «Про оренду землі», вважається дата, коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору оренди землі та підписали його у письмовій формі, якщо тільки сторони не узгодили нотаріальне посвідчення такого договору (у такому випадку договір вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення відповідно до ч. 4 ст. 639, ч. 3 ст. 640 ЦК України).

Ця норма не містить гіпотез «якщо інше не передбачено договором» або «якщо інше не передбачено законом або договором», які, водночас, наявні у ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 11, ч. 3 ст. 21, ст. 26, ч. 5 ст. 28, ч. 4 ст. 31, ч. 6 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», що свідчить про її імперативний характер.

При цьому, те, що Договір оренди землі набирав чинності з моменту його укладення сторонами, також узгоджується з висновками ВП ВС, викладеними у постанові від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19 та у постанові від 06.03.2024 у справі № 902/1207/22, в якій зазначено, що договори оренди землі, укладені після 01.01.2013, є укладеними і набирають чинності з моменту досягнення згоди щодо всіх істотних умов договору шляхом складання і підписання відповідного письмового документу.

Отже, ВП ВС у постанові від 06.03.2024 у справі № 902/1207/22, висловила позицію, що договори оренди землі, укладені після 01.01.2013, є укладеними і набирають чинності з моменту досягнення згоди щодо всіх істотних умов договору шляхом складання і підписання відповідного письмового документу.

Отже, з урахуванням викладеного, строк дії Договору оренди землі має обчислюватися саме від дати його укладення - 19 жовтня 2015 року та, відповідно, мав би закінчитися 19 жовтня 2022 року.

Разом з тим, відповідно до доповнених пунктів 27 і 28 розділу X «Перехідні положення» ЗК України, які набрали чинності 07.04.2022, встановлено, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: 1) вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення: а) державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування; б) приватної власності.

Законом України від 09 жовтня 2022 року № 2698-IX, який набрав чинності 19 листопада 2022 року, абзац перший підпункту 1 пункту 27 після слів «воєнного стану» доповнено словами «до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» (тобто цим Законом).

Таким чином, у період з 07 квітня 2022 року до 19 листопада 2022 року договори оренди земельної ділянки були поновлені на один рік без волевиявлення сторін договору, строк яких сплинув у цей проміжок часу.

Аналогічний висновок викладено у постанові ВС від 29.03.2023 у справі № 563/376/22-ц.

Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що договір від 19 жовтня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма «Білоцерківська», мав би закінчитися 19 жовтня 2022 року, але до нього підлягали застосуванню норми пп. 1 п. 27 Перехідних положень ЗК України і його дію в силу цих норм було автоматично поновлено на один рік до 19 жовтня 2023 року.

Однак, як встановлено вище, в період дії вищевказаного договору, за повідомленням відповідача 23 грудня 2022 року державним реєстратором Фурсівської сільської ради Майорко Т.О. було здійснено державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ Агрофірма «Білоцерківська».

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доведеним той факт, що такими діями відповідач дійсно порушив права позивача, як орендаря земельної ділянки за договором від 19 жовтня 2015 року, який станом на 23 грудня 2022 року ще був чинним.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив суд визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 19 жовтня 2015 року, кадастровий номер земельної ділянки 3220489500:01:025:0002, укладений між ТОВ «Агрофірма Білоцерківська» та ОСОБА_6 на один рік - до 19 жовтня 2023 року.

Разом з тим, слід зазначити, що суд може захистити право первинного орендаря тоді, коли на підставі відповідного судового рішення цей орендар зможе зареєструвати його право оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте, означену можливість первинний орендар матиме тільки тоді, коли на момент набрання судовим рішенням про задоволення відповідного позову законної сили цей орендар матиме чинне право оренди, зокрема, якщо не спливе строк оренди чи буде поновлений первинний договір оренди. В іншому випадку в позові слід відмовити.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частини перша та друга статті 15 ЦК України).

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника. Іншими словами, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Таким чином, оскільки на час розгляду даної справи і ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення (13 червня 2024 року) строк дії договору оренди закінчився (19 жовтня 2023 року), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у позивача права користування орендованою земельною ділянкою, так як позивач вже не був орендарем вказаної земельної ділянки, а відтак й відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Посилання апелянта на те, що ухвалення судом першої інстанції рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з цих підстав унеможливить його подальше звернення до суду за захистом своїх прав, зокрема права вимагати відшкодування збитків у зв`язку з порушенням його права користування земельною ділянкою, колегія суддів відхиляє, адже позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом, якщо вважатиме, що відповідачем порушено його права і завдано збитків.

Доводи апелянта щодо незаконності оскаржуваного рішення не гуртуються на вимогах закону, суперечать наявним у справі доказам та фактичним обставин справи, а отже не спростовують та не впливають на законність і обґрунтованість ухваленого судом рішення.

Таким чином, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам позивача належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та постановив законне і правильне по суті рішення.

При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.

Щодо розподілу судових витрат.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги позивача, то всі понесені ним витрати в суді апеляційної інстанції покладаються на нього.

Щодо витрат, понесених відповідачами в суді апеляційної інстанції, колегія суддів наступне.

Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подала відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому, окрім іншого, зазначила, що розмір понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції становить 20 000 грн.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу ОСОБА_4 до відзиву на апеляційну скаргу долучила наступні докази: Акт виконаних робіт (наданих послуг) №4 від 14 вересня 2024 року; товарний чек № 14 від 08 серпня 2024 на суму 15 000 грн.

В Акті виконаних робіт (наданих послуг) №4 від 14 вересня 2024 року зазначено, що за надання послуг ОСОБА_1 сплачує адвокату винагороду у розмірі 15 000 грн, з яких 10 000 грн за складання відзиву на апеляційну скаргу та 5 000 грн - участь адвоката в судовому засіданні.

Відповідач - ТОВ «АГРОТРЕЙД-2000», діючи через свого представника ОСОБА_7 , також подав відзиву на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що розмір витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції становить 22 000 грн.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник ТОВ «АГРОТРЕЙД-2000» - Косяк В. М. надав наступні докази: Договір про правничу допомогу № 30 від 08 серпня 2024 року; Акт приймання-передачі правничої допомоги від 12 серпня 2024 року; банківську виписку від 12 серпня 2024 року про зарахування на рахунок Адвокатського об`єднання «МКБ ГРУПП» від ТОВ «АГРОТРЕЙД-2000» 11 000 грн за оплату правничої допомоги.

В Договорі правничої допомоги № 30 від 08 серпня 2024 року ТОВ «АГРОТРЕЙД-2000» та адвокат погодили, що гонорар адвоката становить 11 000 грн, а також клієнт сплачує адвокату гонорар успіху в сумі 11 000 грн.

Згідно акту приймання-передачі правничої допомоги від 12 серпня 2024 року, адвокат Адвокатського об`єднання «МКБ ГРУПП» надав «АГРОТРЕЙД-2000» у повному обсязі правничу допомогу за Договором правничої допомоги №30 від 08 серпня 2024 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Верховний Суд в своїх постановах неодноразово наголошував на те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанови у справах №922/445/19, №922/3436/20, №910/7586/19 та №910/16803/19).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачами разом з відзивами, в яких зазначено розрахунок витрат на правничу допомогу, надано докази надсилання відзивів позивачу (том 3, а. с. 234 - 236; том 4, а. с. 15).

Разом з тим, позивач, подаючи клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу понесених відповідачами належних та допустимих доказів щодо необґрунтованість та та не співмірності вказаних витрат суду не подав.

Крім того погоджуючись із зазначеним відповідачами витратами колегія суддів враховує характер спірних відносин, складність та обсяг матеріалів справи а також вимушеність відповідачів нести вказані витрати для захисту своїх прав.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з ТОВ «Агрофірма «Білоцерківська» на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн, а на користь ТОВ «АГРОТРЕЙд-2000» витрат на правничу допомогу у розмірі 22 000 грн.

Керуючись ст. ст. 7, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Білоцерківська" - залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2024 року - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Білоцерківська" (код ЄДРПОУ: 00849528; місцезнаходження: Київська область, білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Миру, 4) на користь ОСОБА_8 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Білоцерківська" (код ЄДРПОУ: 00849528; місцезнаходження: Київська область, Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Миру, 4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000" (код ЄДРПОУ: 36445855; юридична адреса: Київська область, Білоцерківський район, селищна рада Терезинська, Автодорога Київ-Одеса 82км+500 м.) витрати на правничу допомогу у розмірі 22000 (двадцять дві тисячі) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови складено 01 листопада 2024 року.

Головуючий суддя : М.А.Яворський

Судді : Т.Ц.Кашперська

В.О.Фінагеєв