Ухвала

від 01.11.2024 по справі 331/5662/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 331/5662/18

провадження № 61-13966ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 25 вересня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Водний промисловий консалтинг», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, ОСОБА_3 , приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Єдемська-Фастовець Ольга Олександрівна, про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «Водний промисловий консалтинг», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, ОСОБА_3 , приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Єдемська-Фастовець О. О., про поділ сумісного майна подружжя.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 про поділ сумісного майна подружжя задоволено частково. Визнано об`єктом спільної власності подружжя, Запецької ( ОСОБА_4 та ОСОБА_2 нежитлову будівлю промислового цеху літ. А, загальною площею 635,7 кв. м, пл. основн. 684,5 кв. м, висота 7,25 м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1315434423101. Визнано недійсним та скасовано рішення загальних зборів учасників ТОВ «Водний промисловий консалтинг» від 06 вересня 2017 року, оформлене протоколом № 2 загальних зборів учасників ТОВ «Водний промисловий консалтинг» від 06 вересня 2017 року, про внесення до статутного капіталу ТОВ «Водний промисловий консалтинг» нежитлової будівлі промислового цеху. Визнано недійсним та скасовано акт прийому-передачі нерухомого майна, виданий 07 вересня 2017 року ТОВ «Водний промисловий консалтинг», за яким ОСОБА_2 передав, а ТОВ «Водний промисловий консалтинг» прийняв на баланс нерухоме майно - нежитлову будівлю промислового цеху. Визнано недійсним договір іпотеки від 24 січня 2018 року, укладений між ТОВ «Водний промисловий консалтинг» та ОСОБА_2 щодо нежитлової будівлі, промислового цеху, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Єдемською-Фастовець О. О., реєстраційний номер №248. У порядку поділу майна подружжя визнано за позивачем ОСОБА_1 право приватної власності на 1/2 (одну другу) частину нежитлової будівлі промислового цеху. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 28 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2022 року скасовано, прийнято нову постанову. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Водний промисловий консалтинг», треті особи: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, ОСОБА_3 , приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Єдемська-Фастовець О. О. про поділ сумісного майна подружжя відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 20 червня 2023 року касаційні скарги ОСОБА_1 задоволені частково. Постанову Запорізького апеляційного суду від 28 березня 2023 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю змінено, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Постанову Запорізького апеляційного суду від 28 березня 2023 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Водний промисловий консалтинг» про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів скасовано, рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2022 року в цій частині залишено в силі. Постанову Запорізького апеляційного суду від 28 березня 2023 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування акта прийому-передачі нерухомого майна, визнання недійсним договору іпотеки, визнання права приватної власності на частину спірного майна та додаткову постанову Запорізького апеляційного суду від 16 травня 2023 року скасовано, передано справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 25 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2022 року у цій справі в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування акта прийому-передачі нерухомого майна, визнання недійсним договору іпотеки, визнання права приватної власності скасовано. У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування акта прийому-передачі нерухомого майна, визнання недійсним договору іпотеки, визнання права приватної власності відмовлено. В іншій частині рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2022 року не переглядалось.

17 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 25 вересня 2024 року та залишити в силі рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2022 року

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявницею не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

ОСОБА_1 заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги з посиланням на незначні доходи, перебування на її утриманні доньки та проживання в зоні активних бойових дій.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з частинами першою, другою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

При вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору, суд повинен врахувати обставини, які б указували на можливість виконання особою, якою заявлено таке клопотання до ухвалення судового рішення, процесуального обов'язку щодо сплати судового збору у певний строк.

Порушуючи питання про звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору, заявник повинен надати суду відомості про матеріальні ресурси з усіх джерел станом на момент звернення до суду з відповідним клопотанням.

Довідка про доходи ОСОБА_1 з квітня 2024 року по вересень 2024 року, видана приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Єдемською-Фастовець О. О., на яку посилається заявниця, як на підставу відстрочення сплати судового збору, не може вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, не свідчить про відсутність у неї інших доходів чи майна.

Заявниця не продемонструвала готовності сплатити судових збір за подання касаційної скарги, сплата якого була відстрочена ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2023 року.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.

Вирішення питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Оскільки заявниця не навела достатніх доводів та не надала достовірних доказів, які б могли свідчити про її скрутний майновий стан і відсутність у неїможливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового зборуза подання касаційної скарги необхідно відмовити.

Згідно із частиною третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року становив 1 762 грн.

Ставка судового збору за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

704,80 грн (1 762,00 грн*0,4) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 8 810,00 грн (1 762,00 грн*5), а за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 704,80 грн (1 762 грн*0,4) (редакція Закону України «Про судовий збір» на момент подання позовної заяви).

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Отже, враховуючи характер спору, намір заявниці домогтися ще одного касаційного перегляду судових рішень у цій справі та зміст касаційної скарги, заявниці необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі у такому розмірі: за вимоги немайнового характеру (визнання недійсним та скасування акта прийому-передачі нерухомого майна, визнання недійсним договору іпотеки) у розмірі 2 819,20 грн (704,80 грн*2*200%); за вимоги майнового характеру (визнання права приватної власності на 1/2 частки нежитлової будівлі промислового цеху - вартість спірного нерухомого майна складає 950 000,00 грн) у максимальному розмірі 17 620,00 грн (8 810,00 грн*200%), що разом складає 20 439,20 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Не усунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 136, 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 25 вересня 2024 рокузалишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 21 листопада 2024 року.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Синельников