Ухвала

від 28.10.2024 по справі 203/2351/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1830/24 Справа № 203/2351/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

судді -доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 23 вересня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170030001249 від 01 травня 2024 року, щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м.Дубно Рівненської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.425 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 23вересня 2024 відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_9 , яке погоджене керівником Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_10 , про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистої поруки, визначено поручителей та покладено на нього в строк до 18 листопада 2024 року обов`язки: прибувати за викликами слідчого, процесуального керівника прокуратури або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, перебування; утриматись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними щодо обставин даного кримінального провадження. Роз`яснено поручителям, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.425 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років; що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків відповідно до ст.194 КПК України (прибувати за викликами слідчого, процесуального керівника прокуратури або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, перебування; утриматись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними щодо обставин даного кримінального провадження) і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу; роз`яснено їх право на відмову від прийнятих на себе зобов`язань до виникнення підстав, які тягнуть за собою відповідальність, та необхідність у цьому разі забезпечення явки підозрюваного до органу досудового розслідування чи до суду з метою вирішення питання про заміну йому запобіжного заходу; а також роз`яснено, що у разі невиконання ними взятих на себе обов`язків на них може бути накладено грошове стягнення від десяти до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Роз`яснено, що відповідно до ч.6 ст.180 КПК України контроль за виконанням зобов`язань про особисту поруку здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду прокурор.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором доведено наявністьобґрунтованої підозри ОСОБА_8 за ч.4ст.425КК Українита наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості переховування від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків з метою зміни ними своїх свідчень. Поряд з наявними ризиками, було враховано дані про особу підозрюваного, зокрема: його вік, що останній раніше не судимий, має постійне місце проживання, є учасником бойових дій та має чисельні нагороди та подяки; продовжує військову службу та позитивно характеризується за місцем служби та місцем проживання. Вказав, що під час розгляду клопотання начальником управління безпілотних авіаційних систем Головного управління оборонних інновацій Міністерства оборони України підполковником ОСОБА_11 та начальником відділу організації впровадження безпілотних авіаційних систем управління безпілотних авіаційних систем Головного управління оборонних інновацій Міністерства оборони України полковником ОСОБА_12 було надано письмові зобов`язання, відповідно до яких останні виявили бажання взяти підозрюваного під особисту поруку та поручились за виконання підозрюваним обов`язків відповідно до ст.194 КПК України. За вказаних вище обставин, на підставі ч.4 ст.194 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, яка забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігання наявним ризикам, існування яких доведено прокурором.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу про застосування стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 45 941 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 139 109 348 гривень.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги прокурор посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв?язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Вказує на те, що в результаті неналежного виконання ОСОБА_8 своїх службових обов?язків через несумлінне ставлення до них, охоронюваним законом державним інтересам та інтересам військової частини НОМЕР_1 спричинено тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди на загальну суму 139 110 589 грн., яка більше ніж в 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками. Наголошує на тому, що стороною обвинувачення було доведено наявність кожного зазначеного у клопотанні ризику, передбаченого ст.177 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який просив задовольнити вимоги апеляційної скарги, пояснення захисника та підозрюваного, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили залишити ухвалу слідчого судді без зміни, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В силу ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його проживання, в тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного.

При обранні запобіжного заходу ОСОБА_8 ці вимоги закону були дотримані не в повному обсязі, внаслідок чого слідчий суддя прийшов до помилкового висновку про можливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Як слідує з матеріалів провадження, в провадженні Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві, перебувають матеріали досудового розслідування, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170030001249 від 01 травня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.190, ч.4 ст.425 КК України.

18 вересня 2024 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.425 КК України, що виразилося у недбалому ставленні військової службової особи до служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.

З наданих матеріалів вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема: висновком експерта за результатами проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів №5019 від 08 серпня 2024 року; висновком аналітичного дослідження від 26 липня 2024 року; протоколом допиту свідків; висновком судової економічної експертизи від 13 серпня 2024 року, а також іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.

При цьому враховується, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини

від 30 серпня 1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Апеляційний суд вважає, що матеріалами провадження підтверджено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.425 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а отже, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, існує реальний ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_8 особисто знайомий зі свідками, частина яких є колишніми його підлеглими, які продовжують проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , та іншим підозрюваним, а отже, перебуваючи на свободі може незаконно впливати на них з метою зміни показів на його користь.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків та іншого підозрюваного у кримінальному провадженні апеляційний суд враховує встановлений КПК України порядок отримання показань, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби та внаслідок його протиправних дій державі завдано збитків на загальну суму 139 110 589 гривень, враховуючи, що вчинене кримінальне правопорушення створило суспільний резонанс та негативне враження безладдя та безкарності військовослужбовців, апеляційний суд вважає виправданим необхідність обрання щодо підозрюваного виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.

При розгляді клопотання про обрання або продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи викладене, характер інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, значні розміри завданої матеріальної шкоди, дані про особу підозрюваного, а саме раніше не судимого, маючого постійне місце проживання, учасника бойових дій, наявність чисельних нагород та подяк, продовження проходження ним військової служби, а також наявність ризиків, передбачених п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, апеляційний суд вважає за необхідне визначити заставу в розмірі 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 211 200 гривень, що на переконання апеляційного суду, відповідатиме критеріям справедливості та співмірності (пропорційності), забезпечить справедливий баланс інтересів особи та суспільства, а тому не суперечитиме статті 1 Першого Протоколу та пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням згідно п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України нової ухвали.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 23 вересня 2024 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 та застосуванні щодо нього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_9 , яке погоджене керівником Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_10 , про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 18 листопада 2024 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 211 200 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі, покласти на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період дії цього запобіжного заходу, процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- не спілкуватися зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає (перебуває), без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування);

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_8 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4