Ухвала

від 17.10.2024 по справі 362/3732/22

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/3732/22

Провадження № 2/362/747/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.10.2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого- судді Кравченко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Шмагун М.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області, Державного реєстратора реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області Ужвенка Валерія Миколайовича, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, Васильківської міської ради Обухівського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру в Київській області відділ Васильківської міської громади про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області перебуває вказана цивільна справа.

16.10.2024 р. до канцелярії суду від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надійшли клопотання про забезпечення позову, клопотання про доручення доказів, витребування доказів, які вони просили розглянути за їх відсутності.

Сторони повідомлялись належним чином про місце, дату та час розгляду справи, однак в судове засідання не з`явились.

В силу вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 6ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно п. 4 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою заяви про забезпечення позову ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (Станом на 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн., судовий збір 605,00 грн.)

Заявник не долучив до заяви про забезпечення позову квитанцію про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Таким чином заява представника відповідача про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.

Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що заяву про забезпечення позову слід повернути позивачам.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, саме сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України визначено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно ч. 2 статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Пунктом 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ст. 79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Таким чином, надання доказів, які мають бути належними, допустимими та достовірними з метою підтвердження своїх вимог та заперечень є процесуальним обов`язком сторін у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ч. 8-9 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

З огляду на те, що клопотання про доручення доказів не має підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, суд не бере до уваги відповідні докази та відмовляє в задоволенні клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно з п. 2 ч. 2ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.

Відповідно до п. 4 ч. 2ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Отже, зміст вказаних вище норм права вказує на те, що для витребування доказу судом учаснику справи необхідно навести вжиті ним заходи для отримання цього доказу самостійно, надати докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Однак, позивачами не обґрунтовано неможливість самостійного отримання доказу, про витребування якого подано клопотання, не вказано відомостей про те, які дії, спрямовані на отримання цього доказу, ними вживалися, не надано доказів, які це підтверджують, а також у клопотанні не вказано, які обставини можуть підтвердити витребувані докази та яке вони матимуть значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання.

Керуючись ст.ст. 76-89, 151, 153 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», -

п о с т а н о в и в :

Клопотання позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову, - повернути позивачам.

У задоволенні клопотання позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про долучення доказів, -відмовити.

У задоволенні клопотання позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування доказів, -відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя Л.М.Кравченко