Ухвала

від 01.11.2024 по справі 906/926/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"01" листопада 2024 р. м. Житомир Справа № 906/926/24

Господарський суд Житомирської області у складі судді Кудряшової Ю.В.,

розглядаючи заяву Приватного підприємства "ВІЛІС" (вх. № 01-44/3050/24 від 30.10.2024) про забезпечення позову у справі № 906/926/24 за позовом:

Приватного підприємства "ВІЛІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій хліб"

про стягнення 2 522 724,85 грн.,

Без виклику учасників судового процесу.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 2 252 048,00 грн. основного боргу, 21 182,79 грн. 3% річних, 63 348,96 грн. інфляційних, 186 143,10 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач вчасно та в повному обсязі не оплатив поставлену йому продукцію, чим порушив умови договору постачання № 806 від 26.03.2024.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

30.10.2024 від Приватного підприємства "ВІЛІС" до суду надійшла заява (вх. № 01-44/3050/24 від 30.10.2024) про забезпечення позову у справі № 906/926/24, відповідно до якої просив вжити заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Твій хліб" (ід. код 39147619) в межах суми позову 2 252 048,00 грн. по договору постачання № 806 від 26.03.2024, 21 182,79 грн. 3% річних, 63 348,96 грн. інфляційних, 186 145,10 грн. пені, нарахованих за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських та інших фінансово-кредитних установах, в тому числі, але не обмежуючись, на розрахунковому рахунку НОМЕР_1 в АТ "Оксі Банк".

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що з загально доступних джерел та мережі Інтернет вбачається, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Твій хліб" на праві власності не належать жодні об`єкти нерухомого майна.

Крім того, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій хліб" пред`явлено численні позови про стягнення заборгованості щодо неналежного виконання договорів поставки та відсутність оплати зі сторони відповідача. На підтвердження наведеного вище позивачем до заяви додано:

- інформацію щодо наявних виконавчих проваджень, боржником в яких є ТОВ "Твій хліб",

- інформацію щодо наявних обтяжень рухомого майна, належного ТОВ "Твій хліб",

- інформацію щодо судових справ, відповідачем в яких є ТОВ "Твій хліб".

Наведена вище інформація підготовлена за допомогою LIGA360.

На підставі наведеного відповідач вважає, що після задоволення позову, у випадку відсутності коштів у відповідача, рішення суду залишиться невиконаним, адже майно на яке можливо звернути стягнення для задоволення вимог ПП "ВІЛІС" у відповідача відсутнє. А наявне майно вже арештоване в інших виконавчих провадженнях.

Також відповідач звертав увагу на те, що виконання рішення суду у даній справі можливо лише за наявності грошових коштів у відповідача. У разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, відповідач матиме безумовну можливість розрахуватись з позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Водночас, позивач зазначив, що має обґрунтовані побоювання, що, будучи обізнаним про дане судове провадження, відповідач вчинить дії, направлені на перешкоджання виконанню рішення суду.

У зв`язку із наведеним, на думку позивача, складається ситуація, що може призвести до унеможливлення виконання відповідачем рішення суду у випадку задоволення позову.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог заяви, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається, а оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії або забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Тобто, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При цьому, обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Як зазначалося раніше, в заяві про забезпечення позову позивач посилається на відсутність належних на праві власності ТОВ "Твій хліб" будь-яких об`єктів нерухомого майна та велику кількість позовів, пред`явлених до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій хліб" про стягнення заборгованості щодо неналежного виконання договорів поставки та відсутність оплати зі сторони відповідача, що не є беззаперечним свідченням наявності підстав вважати, що виконання рішення у справі буде ускладнено, або унеможливлено. Такі доводи заявника ґрунтуються лише на припущеннях останнього. В той же час, заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Проте, суд відзначає, що у даному випадку такі докази позивачем не подані.

Поруч з цим господарський суд звертає увагу на те, що мотивуючи подану заяву великою кількістю звернень інших осіб з позовними вимогами до відповідача, позивач фактично намагається забезпечити першочергове задоволення власних вимог з поміж інших кредиторів. Однак виконання рішень про стягнення коштів з боржника в будь-якому випадку відбувається по черговості надходження виконавчих документів і не залежить від факту накладення арешту в конкретній справі. Більше того, блокування рахунків боржника унеможливить виконання останній господарської діяльності, а як вбачається з Єдиного реєстру судових рішень під час розгляду справ № 906/490/24, 906/670/24, 906/729/24, 906/733/24 відповідачем (ТОВ "Твій Хліб") здійснюються часткові розрахунки, внаслідок чого позивачі звертаються до суду із заявами про зменшення позовних вимог.

Отже, заявник не довів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, обґрунтованості заходів забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, як і не довів вчинення відповідачем дій, направлених на подальше потенційне створення перешкод для виконання рішення суду і наразі таких обставин судом не встановлено.

За викладеного, враховуючи вищезазначені положення чинного законодавства та особливості застосування заходів забезпечення позову, заявником не зазначено достатніх підстав із посиланням на відповідні докази, які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення у вигляді накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Твій Хліб", які знаходяться на всіх рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача за поданим ним позовом, у разі набрання рішенням законної сили.

У зв`язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Приватного підприємства "ВІЛІС" про забезпечення позову у справі № 906/926/24.

Згідно ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відому у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відхиляючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Приватного підприємства "ВІЛІС" (вх. № 01-44/3050/24 від 30.10.2024) про забезпечення позову у справі № 906/926/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.ст. 255, 257 ГПК України.

Ухвалу суду підписано: 01.11.2024.

Суддя Кудряшова Ю.В.

Список розсилки:

1 - позивачу в Електронний кабінет

2- представнику позивача - адвокату Беруну Р. В. в Електронний кабінет

3 - відповідачу в Електронний кабінет