Ухвала

від 30.10.2024 по справі 202/12497/24

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/12497/24

Провадження № 1-кс/202/7386/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

секретар ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023042010000122 від 10.05.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 146 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

28.10.2024 прокурор звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, яке мотивував тим, що у провадженні відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження № 42023042010000122 від 10.05.2023 за ознаками кримінальних правопорушень ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 146 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з 18 вересня 2024 по 23.10.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з корисливих мотивів незаконно позбавили волі ОСОБА_7 , якого утримували протягом тривалого часу за адресою: АДРЕСА_1 .

22.10.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи в умовах воєнного стану, шляхом обману заволоділи квартирою потерпілого ОСОБА_7 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , чим спричинили потерпілому майнову шкоду у великих розмірах.

22.10.2024 ОСОБА_4 , разом з невстановленою особою жіночої статі, пересуваючись на автомобілі Ford Fiesta, д.н.з. НОМЕР_1 , прибули за адресою: АДРЕСА_1 , де на той час знаходився потерпілий ОСОБА_7 , та шляхом обману, змусили поставити свої підписи на договорі купівлі-продажу квартири від 22.10.2024 №947, згідно якого ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_2 ) придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 43,2 кв.м, вартістю 1 170 586,00 грн. При цьому грошові кошти потерпілий не отримував.

У подальшому 22.10.2024 у період часу з 16.00 год. по 17.00 год. ОСОБА_4 , разом з невстановленою особою жіночої статі, пересуваючись на автомобілі Ford Fiesta, д.н.з. НОМЕР_1 , прибули за адресою: АДРЕСА_3 , де на вищевказаному договорі поставила свої підписи ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та згідно договору стала власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

У цей же день о 16.38 год. приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , свідоцтво на зайняття нотаріальною діяльністю № НОМЕР_3, знаходячись за адресою здійснення нотаріальної діяльності за адресою: АДРЕСА_4 , внесла відомості (запис) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо вказаної реєстраційної дії, а саме рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №75686184 від 22.10.2024, чим засвідчила вказаний правочин.

Окрім цього, слід зауважити, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в свою злочинну схему втягнув свою матір ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_2 ), на яку також реєструвалося наступне нерухоме майно:

1) квартира за адресою: АДРЕСА_2 :

2) земельна ділянка, кадастровий номер 1210100000:02:111:0012, проща 0.1 га;

3) квартира за адресою: АДРЕСА_5 ;

4) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_6 ;

5) квартира за адресою: АДРЕСА_7 ;

6) квартира за адресою: АДРЕСА_8 .

Встановлено, що 20.05.2016 року головним державним виконавцем було накладено арешт на все нерухоме майно, яке належить ОСОБА_8 , а саме на той час на об`єкт за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 4 об`єкта з 6 об`єктів нерухомості було зареєстровано в один і той же день, а саме 31.07.2024 в період часу з 16.05 год. по 17.19 год.

24.10.2024 постановою слідчого вказані об`єкти нерухомості визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Таким чином, у зазначеному кримінальному провадженні наявна необхідність в арешті майна, яке визнано речовим доказом у провадженні, є об`єктом злочинного посягання та існує у цьому конкретному випадку сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, з метою запобігання його пошкодження, знищення, перетворення, відчуження, тому майно підлягає арешту з підстав збереження речових доказів.

Враховуючи викладене просив слідчого суддю накласти арешт у вигляді заборони внесення відповідних відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, заборонивши будь - які дії із зміни, переходу, уступки права власності, а також внесення у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно будь - яких даних, та розпорядження вказаним майном.

У судове засідання, повідомлений належним чином про його час та місце, прокурор не з`явився, що не є перешкодою для розгляду клопотання по суті.

Клопотання розглянуте без повідомлення власника майна, його захисника, представника, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна. (ч.2 ст.172 КПК України).

Повно та всебічно дослідивши матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя прийшов до наступного.

Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст.171 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Так, в провадженні відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження за № 42023042010000122 від 10.05.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 146 КК України.

В рамках досудового розслідування встановлено, що у період з 18 вересня 2024 по 23.10.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з корисливих мотивів незаконно позбавили волі ОСОБА_7 , якого утримували протягом тривалого часу за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, 22.10.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи в умовах воєнного стану, шляхом обману заволоділи квартирою потерпілого ОСОБА_7 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , чим спричинили потерпілому майнову шкоду у великих розмірах.

22.10.2024 ОСОБА_4 , разом з невстановленою особою жіночої статі, пересуваючись на автомобілі Ford Fiesta, д.н.з. НОМЕР_1 , прибули за адресою: АДРЕСА_1 , де на той час знаходився потерпілий ОСОБА_7 , та шляхом обману, змусили поставити свої підписи на договорі купівлі-продажу квартири від 22.10.2024 №947, згідно якого ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_2 ) придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 43,2 кв.м, вартістю 1 170 586,00 грн. При цьому грошові кошти потерпілий не отримував.

У подальшому 22.10.2024 у період часу з 16.00 год. по 17.00 год. ОСОБА_4 , разом з невстановленою особою жіночої статі, пересуваючись на автомобілі Ford Fiesta, д.н.з. НОМЕР_1 , прибули за адресою: АДРЕСА_3 , де на вищевказаному договорі поставила свої підписи ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та згідно договору стала власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

У цей же день о 16.38 год. приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , свідоцтво на зайняття нотаріальною діяльністю № НОМЕР_3, знаходячись за адресою здійснення нотаріальної діяльності за адресою: АДРЕСА_4 , внесла відомості (запис) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо вказаної реєстраційної дії, а саме рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №75686184 від 22.10.2024, чим засвідчила вказаний правочин.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в свою матір ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_2 ), зареєстрував наступне нерухоме майно:

1) квартира за адресою: АДРЕСА_2 :

2) земельна ділянка, кадастровий номер 1210100000:02:111:0012, проща 0.1 га;

3) квартира за адресою: АДРЕСА_5 ;

4) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_6 ;

5) квартира за адресою: АДРЕСА_7 ;

6) квартира за адресою: АДРЕСА_8 ,

яке є об`єктом кримінально протиправних дій, тобто відповідає ознаками речових доказів у розумінні ст.98 КПК України.

20.05.2016 року головним державним виконавцем було накладено арешт на все нерухоме майно, яке належить ОСОБА_8 , а саме на той час на об`єкт за адресою: АДРЕСА_3 .

24.10.2024 постановою слідчого вказані об`єкти нерухомості визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

У судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що станом на 30.10.2024 існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, а саме злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 146 КК України. Вказане є підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження у відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КПК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; можливість спеціальної конфіскації майна; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Частиною 3 ст.190 КК України передбачена кримінальна відповідальність за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому. Предметом злочинного посягання у злочині, що передбачений ч.4 ст.190 КК України є майно або право на майно. Об`єктом є суспільні відносини у сфері власності, а отже, твердження прокурора під час звернення із клопотанням про арешт майна про те, що зазначене у клопотання майно може бути використане у кримінальному провадженні як доказ, належним чином підтверджена допустимими в розуміння ст.86 КПК України доказами.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберігали на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінального протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є збереження речових доказів. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приписами ч.10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на нерухоме майно щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Вирішуючи питання порушене у клопотанні про арешт майна, яке станом на 24.10.2024 належить ОСОБА_8 , виходжу з того, що воно, поки це не спростовано, є добросовісним набувачем нерухомості, але воно визнано речовим доказом за провадженням та існують об`єктивні підстави вважати, що нерухоме майно є предметом злочину, а тому слідчим доведене, що потреби досудового розслідування виправдовують застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на нього з метою збереження як речового доказу.

Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання про арешт майна слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Так, визначаючи спосіб арешту майна, враховую, що ОСОБА_8 станом на 24.10.2024 є добросовісним набувачем вказаного майна, а відтак заборона користування ним може призвести до негативних наслідків.

Отже, враховуючи мету застосування заходу забезпечення кримінального провадження, визначаючи спосіб арешту приходжу до висновку, що його необхідно визначити у вигляді заборони відчуження, що не призведе до зупинення або надмірного обмеження прав ОСОБА_8 або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Більш того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що вчинення кримінального правопорушення є вірогідним та є підстави для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Керуючись ст. ст. 40, 98, 100, 131, 132, ч. 2 ст. 167, ч.2 ст. 168, ст. ст. 170-175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а саме:

1) земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:02:111:0012, проща 0.1 га;

2) квартиру за адресою: АДРЕСА_5 ;

3) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_6 ;

4) квартиру за адресою: АДРЕСА_7 ;

5) квартиру за адресою: АДРЕСА_8 ,

шляхом заборони його відчуження.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню страшим групи слідчих за провадженням.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Секретарю судового засідання негайно направити копію ухвали власнику майна для відома.

Повний текст ухвали складений слідчим суддею 30.10.2024.

Слідчий суддя ОСОБА_1