Ухвала

від 01.11.2024 по справі 133/2073/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 133/2073/24

Провадження № 22-ц/801/2381/2024

Категорія: 58

Головуючий у суді 1-ї інстанції Карнаух Н. П.

Доповідач :Міхасішин І. В.

УХВАЛА

01 листопада 2024 рокуСправа № 133/2073/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді Міхасішина І.В.,

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Калинівського районного суду Вінницької області від 25 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Козятинського відділення поліції № 2 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державна казначейська служба України, про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності і ділової репутації, стягнення (відшкодування) моральної шкоди, завданої поширенням недостовірної інформації,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 25 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Козятинського відділення поліції № 2 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державна казначейська служба України про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності і ділової репутації, стягнення (відшкодування) моральної шкоди, завданої поширенням недостовірної інформації, повернуто позивачу разом з усіма доданими до неї документами.

Не погоджуючись з вище зазначеною ухвалою позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянтом ставиться питання про звільнення його від сплати судового збору.

Як на підставу звільнення від сплати судового збору посилається на Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 25 вересня 2024 року, згідно яких за період з 1 кварталу 2024 року по 4 квартал 2023 року інформація щодо джерел/сум нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків останній отримав дохід в сумі 9550,00грн.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

За практикою щодо застосування статті 6 Конвенції, наведеною, зокрема, у рішеннях ЄСПЛ у справах "Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії" (Georgel and Georgeta Stoicescu v. Romania), "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансового положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави в цивільних спорах, і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження в цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland) від 19.06.2001, пункт 59).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільненняїївід сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі "Княт проти Польщі" (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64).

Вимога про сплату судового збору є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" (Shishkov v. Russia) від 20.02.2014, пункт 111).

Згідно з частиною третьою статті 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено таке:

"1. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті".

З аналізу ж статті 8 Закону вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах з предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням. Так, умови, визначені в пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Щодо третьої умови, визначеної в пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливості її застосування за суб`єктом застосування, у той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Положення статей ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи, а тому визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.

Звільнення відсплати судовогозбору можемати місцеза наявностівиключних обставин,враховуючи,що статтею129Конституції Українизакріплено одиніз основоположнихпринципів правосуддя рівністьусіх учасниківсудового процесуперед закономі судом.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).

Частиною 4 ст. 10 ЦПК Україниіст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (далі- Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відповідно до практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх «цивільних прав та обов`язків» (Рішення ЄСПЛ у справі «Гоффман проти Німеччини» («Hoffmann v. Germany») від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» («Cudla v. Poland») від 26 жовтня 2000 року).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

На підставі викладеного вище, оцінивши надані апелянтом докази, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення ОСОБА_1 розміру судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Калинівського районного суду Вінницької області від 25 жовтня 2024 року в цій справі до300,00грн.

Таким чином, апелянту слід сплатити судовий збір та долучити до апеляційної скарги оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 300,00 грн за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, рахунок отримувача UA478999980313101206080002856, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Крім того, поданаапеляційна скаргапідлягає залишеннюбез руху,оскільки оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

А відповідно до ч. 4 ст. 356 ЦПК України встановлено, що до апеляційної скарги додаються, крім іншого, копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За правилом пункту 16 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення), процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.

Згідно з пунктом 29 Положення у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Наведене також кореспондується з положенням частини сьомої статті 43 ЦПК, відповідно до якої у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Скаржник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в електронній формі через систему «Електронний суд», однак не додав до апеляційної скарги докази надсилання листом з описом вкладення всім учасникам справи копій поданих до суду документів.

Відповідно до частини 2статті 357 ЦПК Українидо апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановленихстаттею 356 цього Кодексу, застосовуються положеннястатті 185 цього Кодексу.

Положеннями частини першої та третьоїстатті 185 ЦПК Українипередбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням скаржнику строку для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання документів,що підтверджуютьсплату судовогозбору увстановленому порядкуі розмірі, поданнядо апеляційногосуду апеляційноїскарги уновій редакції,оформлену відповідно до вимог ст. 356 ЦПК України, в якій зазначити повне найменування та місцезнаходження усіх учасниківсправи, надання доказів надсилання листом з описом вкладення учасникам справи копій поданих до суду документів.

Керуючись ст. ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України,-

у х в а л и в :

Клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити частково, зменшити апелянту розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Калинівського районного суду Вінницької області від 25 жовтня 2024 року до 300 гривень.

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на ухвалу Калинівського районного суду Вінницької області від 25 жовтня 2024 року залишити без руху.

Надати строк протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в ній недоліків, в іншому випадку скарга буде вважатися неподаною та буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Міхасішин