Ухвала

від 04.11.2024 по справі 515/1598/24

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/1598/24

Провадження № 2-о/513/162/24

Саратський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

04 листопада 2024 року суддя Саратського районного суду Одеської області Бучацька А.І., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ковпака Олександра Валерійовича, заінтересована особа Саратська державна нотаріальна контора Одеської області, про оголошення фізичної особи померлою,

В С Т А Н О В И Л А:

14.10.2024 року представник заявника адвокат Клвпак О.В. звернувся до Татарбунарського районного суду Одеської області з заявою, в якій просить оголосити померлим ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Дмитрівка Кілійського району Одеської області.

Розпорядженням в.о.голови Татарбунарського районного суду Одеської області від 14.10.2024 року справу передано на розгляд до Саратського районного суду Одеської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2024 року головуючою суддею у справі визначено суддю Саратського районного суду Одеської області Бучацьку А.І.

Вивчивши заяву та долучені матеріали приходжу до наступного.

Ст. 46 ЦК України встановлено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Частиною 1 статті 29 Цивільного кодексу Українивизначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно з частинами 3, 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Згідно з частиною 1 ст. 305 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

За змістом частини 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Проте заява не відповідає вимогам ст. ст. 294, 306 ЦПК України з огляду на наступне.

Підставою оголошення фізичної особи померлою є презумпція її смерті.

Визнання особи померлою є крайньою мірою та потребує встановлення усіх об`єктивних обставин, що стали передумовою для такого звернення, з метою уникнення в подальшому негативних наслідків щодо переходу майнових прав особи, оголошеної померлою, у разі її появи.

Підставами для визнання фізичної особи померлою є сукупність юридичних фактів, до яких включаються:

відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання. При цьому слід мати на увазі, що у фізичної особи може бути декілька місць проживання, тому відповідні дані повинні перевірятись за всіма відомими місцями проживання цієї особи;

відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості. сплив трирічного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної особи.

наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи померлої.

Встановлення цих обставин відбувається шляхом надіслання запитів до житлово-експлуатаційних організацій, органів внутрішніх справ, органів місцевого самоврядування, за місцем роботи, за останнім місцем проживання відсутнього.

Однак, заявником не зазначено обставини, що вказують наявність підстав вважати фізичну особу померлою, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку. У заяві не вказано конкретних фактів, що дали б підстави вважати особу померлою. Крім того, у заяві не зазначено, чи зверталась заявниця до правоохоронних органів з заявою про розшук свого батька (за місцем його проживання чи перебування, чи за місцем його роботи), та чи заведено по факту його зникнення розшукову справу.

Обов`язок щодо доказування обставин, що підтверджують відсутність відомостей про місце перебування особи, яку заявник просить оголосити померлою, у місці її постійного проживання протягом трьох років покладається на заявника.

Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.03.2018 року у справі N 638/18251/16-ц.

З роз`яснень, які містяться в п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.95 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суддя при проведенні підготовчих дій зобов`язаний з`ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи та підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог.

За правовими наслідками оголошення фізичної особи померлою прирівнюється до правових наслідків, які настають у разі смерті фізичної особи, а саме: на майно такої особи відкривається спадщина.

Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини.

Враховуючи наведене заінтересованими особами у даній справі мають бути усі спадкоємці особи, та орган державної реєстраціїактів цивільногостану, який є реєстратором рішення суду про визнання особи померлою, тощо.

Таким чином, заявнику слід вказати осіб, які можуть бути віднесені до кола спадкоємців у разі оголошення особи померлою: дітей, батьків, сестер, братів чи інших родичів; визначити їх процесуальний статус та процесуальний статус інших органів у справі; надати відомості щодо звернення заявника до правоохоронних органів з заявою щодо розшуку та відповідні відомості з ГУНП в Одеській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Окільки заява не відповідає вимогам закону, її необхідно залишити без руху та надати строк для усунення вищевказаних недоліків з метою дотримання вимог законодавства при розгляді справи про оголошення особи померлою.

Керуючись ст. ст. 175, 185, 306, 258-261 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ковпака Олександра Валерійовича, заінтересована особа Саратська державна нотаріальна контора Одеської області, про оголошення фізичної особи померлою, про оголошення фізичної особи померлою - залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків поданої заяви - сім днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. І. Бучацька