Ухвала

від 17.10.2024 по справі 947/8035/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1181/24

Справа № 947/8035/24 1-кс/947/4858/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_5,

представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 15.04.2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024162480000195 від 02.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,-

установив

Зміст оскаржуваного судового рішення

Ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 та накладений арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування, на майно вилучене в ході обшуку транспортного засобу марки «BMWX5», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , VINт.з.: НОМЕР_2 , яким користується та володіє на праві власності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

- транспортний засіб марки «BMWX5», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , VINт.з.: НОМЕР_2 ;

- один ключ від транспортного засобу марки «BMWX5», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , VINт.з.: НОМЕР_2

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя зазначив, що враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, даних про призначення експертного дослідження, вилучених речей, результатів огляду інформації, яка міститься на них, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 03.04.2024 року, прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні.

Зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді адвокат ОСОБА_6 в інтересах власників майна ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, посилаючись на наступне.

- будь-якого доказу який би підтверджував обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, вагомих доказів про їх вчинення та даних про те, що до вчинення цих правопорушень може бути причетний ОСОБА_7 під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції встановлено не було;

- з моменту внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, тобто з лютого 2024 року по цей час ОСОБА_7 навіть не було допитано за обставинами вчинення кримінального правопорушення, обставини якого досліджувалися під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні;

- на цей час за даними Єдиного реєстру судових рішень обвинувальний акт відносно осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12024162480000195 від 02.02.2024 року направлений до Малиновського районного суду міста Одеси для його розгляду по суті;

На підставі цього просить: ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 15.04.2024 року та арешт майна скасувати, зобов`язати слідчого повернути тимчасово вилучене майно.

Позиції учасників апеляційного розгляду

Представник власника майна ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Прокурор ОСОБА_8 у судове засідання не з`явився, звернувся до апеляційного суду із заявою, в якій просив розглядати справу за його відсутності і відмовити у задоволенні апеляційної скарги у зв`язку з її необґрунтованістю та пропуском строку на апеляційне оскарження.

Заслухавши суддю-доповідача, представника власника майна, перевіривши доводи викладені в апеляційній скарзі та дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, апеляційний суд дійшов висновку про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Статтею 129 Конституції України та ст.24 КПК України гарантується забезпечення права на оскарження судових рішень.

Відповідно до ч.1 ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Оскаржувана ухвала слідчого судді від 15 квітня 2024 року була постановлена без участі власника майна ОСОБА_7 та його представника - адвоката ОСОБА_6 .

Абзацом 2 ч.3 ст.395 КПК України передбачено, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Копію ухвали адвокат ОСОБА_6 отримав 23 липня 2024 року, що підтверджується його розпискою (а.с.42).

25 липня 2024 року засобами електронної пошти адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про те, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді пропущений не був і посилання прокурора про те, що апеляційна скарга подана поза межами строку на апеляційне оскарження є безпідставними.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 зазначеної норми права встановлено, що метою накладення арешту на майно є:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Положення даної норми КПК України узгоджуються зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, яка встановлює, які об`єкти, у відповідності до положень КПК України, можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Як вбачається із матеріалів справи, СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, за процесуального керівництва Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12024162480000195 від 02.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

В ході досудового розслідування було встановлено, що на території м. Одеси здійснюється незаконне переправлення осіб через державний кордон України.

Так, проведеними оперативно-розшуковими заходами було встановлено, що до ймовірної організації незаконного переправлення громадян України, чоловічої статі призовного віку 18-60 років, яким тимчасово заборонено перетин державного кордону в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64 від 24.02.2022 року, через державний кордон України, з метою ухилення останніх від призову до військової служби в ЗСУ за грошову винагороду може бути причетний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку із чим, 03.04.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 06.03.2024 року, проведено обшук транспортного засобу марки «BMW X5», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN т.з.: НОМЕР_2 , яким користується та володіє на праві власності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого виявлено та вилучено: транспортний засіу марки «BMWX5», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN т.з.: НОМЕР_2 , один ключ від нього, які згідно акту 94 поміщено для зберігання на спеціальний майданчик, за адресою: АДРЕСА_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «BMW X5», д.н.з. НОМЕР_1 , серії НОМЕР_3 , яке поміщено до сейф-пакету НПУ №PSP3242847.

Того ж дня, слідчим з дотриманням вимог ст. 110 КПК України прийнято рішення про визнання вищевказаних речей речовими доказами у кримінальному провадженні.

Як вбачається з клопотання, 29.03.2024 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею прокурором було доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 332 КК України. Обставини, що підтверджують підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та вагомість наявних доказів про їх вчинення підтверджуються долученими до клопотання, в копіях зокрема: протоколом обшуку, повідомленням про підозру, постановою про визнання предметів речовими доказами, протоколом про результати проведення контролю за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту; протоколом допиту підозрюваного; вимогою в порядку ст.. ст.. 36, 93 КПК України.

Факти та обставини, які були озвучені та досліджені під час судового засідання під час розгляду клопотання слідчим суддею, з розумною достатністю та вірогідністю, могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, на даному етапі досудового розслідування, що події кримінальних правопорушень відбулись та до них може бути причетний ОСОБА_10 .

Так, в ході проведення санкціонованого обшуку транспортного засобу марки «BMW X5», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN т.з.: НОМЕР_2 , яким користується та володіє на праві власності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого було виявлено та вилучено: сам транспортний засіб, ключ від нього та свідоцтво про реєстрацію, які відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки можуть бути предметом чи знаряддям кримінального правопорушення та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

На час постановлення оскаржуваної ухвали слідчого судді, досудове розслідування зазначеного кримінального провадження ще тривало, встановлювались усі фактичні обставини, які можуть мати значення для доведення предмету доказування у кримінальному провадженні.

Таким чином слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора про арешт майна, оскільки потреби досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна ОСОБА_7 з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні та запобігання можливості відчуження арештованого майна на користь третіх осіб.

Разом з тим, на теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024162480000195 від 02.02.2024 року вже завершене та обвинувальний акт скерований до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Колегія суддів зазначає, що у зв`язку з тим що досудове розслідування завершене та обвинувальний акт направлений до суду, з огляду на те, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді була подана в період досудового розслідування вказаного провадження, апеляційний суд позбавлений можливості розглянути клопотання прокурора про накладення арешту саме через те, що досудове розслідування завершене та обвинувальний акт скерований до суду.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

Разом з тим, відповідно до приписів ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Пунктом 1) ч.3 ст.407 КПК України встановлено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Керуючись статтями 170-173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 15.04.2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024162480000195 від 02.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4