Ухвала

від 04.11.2024 по справі 161/3201/24

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/3201/24 Провадження № 22-ц/802/1159/24 Головуючий у 1 інстанції: Гринь О. М. Доповідач: Федонюк С. Ю.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

04 листопада 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Федонюк С. Ю., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 липня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Волинська філія Державного підприємства «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя» про стягнення середнього заробітку за період затримки у виплаті заборгованості по заробітній платі та заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 липня 2024 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із даним рішенням суду, ОСОБА_1 28 жовтня 2024 року засобами поштового зв"язку подала апеляційну скаргу, в якій одночасно просила поновити їй строк на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень (далі ЄДРСР) свідчить, що рішення суду від 15 липня 2024 року містить вказівки на те, що дата складання його повного тексту - 22 липня 2024 року, натомість апеляційну скаргу подано 28 жовтня 2024 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження.

Разом з тим, ОСОБА_1 подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що повний текст оскарженого рішення суду отримано її представником лише 27 вересня 2024 року, про що є відмітка в матеріалах справи. На підтвердження зазначеного долучає фотокопію довідкового листа до справи на якому міститься розписка про отримання копію рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Аналіз апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на апеляційне оскарження пропущений із поважних причин. Тому суд, на підставі статті 354 ЦПК України, поновлює його.

Крім того, подана апеляційна скарга не відповідає в повній мірі низці вимог ЦПК України, отже її слід залишити без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Згідно вимог частини 4 даної статті до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу; документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Скаржник перелічених вимог процесцального закону не дотрималася.

Апеляційна скарга також не відповідає вимогам ЦПК України в частині дотримання порядку і правил сплати судового збору, а саме: апелянтом не сплачено судовий збір.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір встановлюється в розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати ( 1211,20 гривень).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Стягнення з роботодавця середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні не є заробітною платою, оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця, відповідно на вказані вимоги позивача не поширюються положення пункту 1 частини 1статті 5 Закону України «Про судовий збір», за яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Аналогічна правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 зазначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч. 2 ст. 235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку, визначений ст. 117 цього Кодексу, мають різну правову природу. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати а тому, не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких, згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не сплачується.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку є майновою вимогою.

Отже, позивачці слід сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

За змістом рішення суду від 15 липня 2024 року, розміщеного в Єдиному державному реєстрі судових рішень, позивачка просить суд стягнути з відповідача на свою користь 161 468,13 грн. заборгованості по заробітній платі, 60 713,10 грн. середнього заробітку за період затримки у виплаті заробітної плати, 23 636,80 грн. компенсації за втрату частини грошових доходів.

Отже, враховуючи норми закону, вимоги ОСОБА_1 про стягнення на її користь 245 818,03 грн , тому апелянту слід сплатити 3687,27грн (2458,18 грн х 150%) судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги за наступними реквізитами:

отримувач коштів ГУК у Волин. обл /м.Луцьк/ 22030101,

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371,

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.),

Код банку отримувача (МФО) 899998,

Рахунок отримувачаUA938999980313121206080003550,

Код класифікації доходів бюджету 22030101,

Призначення платежу;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , на рішення від 15.07.2024 по справі 161/3201/24, Волинський апеляційний суд.

Відповідна квитанція (оригінал) або квитанції (оригінали) мають бути подані до апеляційного суду.

За змістом ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, в силу яких суддя постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху та надає строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків.

З урахуванням наведеного та у відповідності до вимогам закону апеляційну скаргу слід залишити без руху надавши строк для усунення зазначених у ній недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Керуючись статтями 185, 357 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 липня 2024 року у даній справі залишити без руху, надавши строк десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення вказаних недоліків.

У разі невиконання вимоги суду у зазначений строк апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя