Постанова

від 23.10.2024 по справі 926/1557/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2024 р. Справа №926/1557/24

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Гавриляк І.В.

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БРБ ФУД" б/н від 09.09.2024,

на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 28.08.2024 суддя: Байталюк В.Д., м. Чернівці, повний текст ухвали складено 28.08.2024,

про залишення позову без розгляду

у справі №926/1557/24

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "БРБ ФУД"

до відповідача-1: приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур"

до відповідача-2: фізичної особи-підприємця Яковлева Михайла Володимировича

до відповідача-3: фізичної особи-підприємця Черненко Тетяни Олександрівни

до відповідача-4: фізичної особи-підприємця Піць Тетяни Віталіївни

до відповідача-5: фізичної особи-підприємця Кеніг Наталі ї Миколаївни

до відповідача-6: фізичної особи-підприємця Паскар Вікторії Степанівни

до відповідача-7: ОСОБА_1

про припинення права спільної часткової власності та виділ в натурі частки у майні, що перебуває у спільній частковій власності

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача1: Марач В.В.

від відповідача2-7: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

короткий зміст позовної заяви

Товариство з обмеженою відповідальністю «БРБ ФУД» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур», фізичної особи-підприємця Яковлева Михайла Володимировича, фізичної особи-підприємця Черненко Тетяни Олександрівни, фізичної особи-підприємця Піць Тетяни Віталіївни, фізичної особи-підприємця Кеніг Наталії Миколаївни, фізичної особи-підприємця Паскар Вікторії Степанівни та ОСОБА_1, у змісті якого просить суд:

1. припинити право спільної часткової власності товариства з обмеженою відповідальністю «БРБ ФУД» на 225/1000 частки у об`єкті нерухомого майна з реєстраційним номером 857445773101. розташованого у м. Чернівці по вул. Героїв Майдану. 184. у складі: будівля закладу ресторанного господарства (закусочної) літ. « 3». площею 605.80 кв.м., прибудова літ. «з», площею 19.80 кв.м., прибудова літ. «зі», площею 6.70 кв.м., парковка тимчасового зберігання автомобілів IV площею 697.00 кв.м., замощення (тверде покриття) V площею 261.00 кв.м., лінія макдрайву VI. площею 519.00 кв.м., відкрита тераса (літній майданчик) VII. площею 283.00 кв.м.;

2. виділити товариству з обмеженою відповідальністю «БРБ ФУД» в натурі, у приватну власність, в окрему інвентарну одиницю частку із об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 857445773101. розташованого у м. Чернівці по вул. Героїв Майдану, 184, у складі: будівля закладу ресторанного господарства (закусочної) літ. «З», площею 605.80 кв.м., прибудова літ. «з», площею 19.80 кв.м., прибудова літ. «зі», площею 6.70 кв.м., парковка тимчасового зберігання автомобілів IV площею 697.0 0 кв.м.. замощення (тверде покриття) V площею 261.00 кв.м., лінія макдрайву VI. площею 519.00 кв.м., відкрита тераса (літній майданчик) МІ. площею 283.00 кв.м.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 28.08.2024 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "БРБ ФУД" залишено без розгляду.

Дана ухвала мотивована тим, що позивач звертаючись до суду з позовом не визначив ціну позову, виходячи з вартості частки, а сплатив судовий збір за дві немайнові вимоги. Не виконав вимоги ухвали про залишення позову без руху, не усунув недоліки апеляційної скарги.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.

10.09.2024 до Західного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" надійшла апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "БРБ ФУД" б/н від 09.09.2024 на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 28.08.2024 про залишення позову без розгляду в справі №926/1557/24.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що 21.08.2024 ним було подано клопотання про призначення комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи. У вказаному клопотанні позивач запропонував, в тому числі, питання для експерта про ринкову вартість спірного майна. Тобто, тільки після отримання відповіді від експерта на зазначене питання можливо буде визначити ціну позову та відповідно судовий збір, що підлягатиме доплаті. На момент пред`явлення позову він не володів та на цей час не володіє інформацією про ринкову вартість своїх 3/100 часток в об`єкті нерухомого майна, а зважаючи на склад та обсяги об`єктів, що входять до належних позивачу 3/100 часток в об`єкті нерухомого майна з реєстраційним номером 85744577310.

Також апелянт зазначив, що недоплачений судовий збір може бути надалі стягнутий з позивача під час розгляду цієї справи відповідно до частини другої статті 163 Господарського процесуального кодексу України.

Апелянт просив задоволити його апеляційну скаргу, ухвалу суду першої інстанції скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

В судове засідання з`явився представник відповідача1, заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Інші сторони не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БРБ ФУД» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур», фізичної особи-підприємця Яковлева Михайла Володимировича, фізичної особи-підприємця Черненко Тетяни Олександрівни, фізичної особи-підприємця Піць Тетяни Віталіївни, фізичної особи-підприємця Кеніг Наталії Миколаївни, фізичної особи-підприємця Паскар Вікторії Степанівни та ОСОБА_1 у змісті якого просить суд:

1. припинити право спільної часткової власності товариства з обмеженою відповідальністю «БРБ ФУД» на 225/1000 частки у об`єкті нерухомого майна з реєстраційним номером 857445773101. розташованого у м. Чернівці по вул. Героїв Майдану. 184. у складі: будівля закладу ресторанного господарства (закусочної) літ. « 3». площею 605.80 кв.м., прибудова літ. «з», площею 19.80 кв.м., прибудова літ. «зі», площею 6.70 кв.м., парковка тимчасового зберігання автомобілів IV площею 697.00 кв.м., замощення (тверде покриття) V площею 261.00 кв.м., лінія макдрайву VI. площею 519.00 кв.м., відкрита тераса (літній майданчик) VII. площею 283.00 кв.м.;

2. виділити товариству з обмеженою відповідальністю «БРБ ФУД» в натурі, у приватну власність, в окрему інвентарну одиницю частку із об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 857445773101. розташованого у м. Чернівці по вул. Героїв Майдану, 184, у складі: будівля закладу ресторанного господарства (закусочної) літ. «З», площею 605.80 кв.м., прибудова літ. «з», площею 19.80 кв.м., прибудова літ. «зі», площею 6.70 кв.м., парковка тимчасового зберігання автомобілів IV площею 697.0 0 кв.м.. замощення (тверде покриття) V площею 261.00 кв.м., лінія макдрайву VI. площею 519.00 кв.м., відкрита тераса (літній майданчик) МІ. площею 283.00 кв.м.

Ухвалою суду від 22.08.2024 позовну заяву залишено без руху на підставі частини одинадцятої статті 176 Господарського процесуального кодексу України, зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю «БРБ ФУД» надати суду докази про ціну позову (вартість частки у майні, що перебуває у спільній частковій власності) та докази сплати судового збору у встановленому розмірі (1,5 % від ціни позову, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ухвала господарського суду від 22.08.2024 № 926/1557/24 отримана позивачем 22.08.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету позивача.

27.08.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків у змісті якої позивач зазначає наступне:

- позивачем при зверненні до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою у цій справі було сплачено судовий збір у розмірі 6056,00 грн. Таким чином, позивач, вважаючи заявлені ним позовні вимоги немайновими, сплатив судовий збір за дві немайнові вимоги, тобто по 3028,00 грн. кожна.

Оскільки суд визначив, що одна із заявлених позовних вимог у справі № 926/1557/24 є майновою, то судовий збір за неї сплачений частково, тобто у розмірі 3028,00 грн.

-21.08.2024 позивачем подано клопотання про призначення комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи. У вказаному клопотанні позивач запропонував, в тому числі, питання для експерта про ринкову вартість спірного майна. Тобто, тільки після отримання відповіді від експерта на зазначене питання можливо буде визначити ціну позову та відповідно судовий збір, що підлягатиме доплаті.

Норми права та висновки, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови.

За практикою Європейського суду із прав людини вимога про сплату судового збору цивільним судам у зв`язку з позовами, які вони покликані розглянути, не може розглядатись як обмеження права на доступ до суду, що саме собою є несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції (рішення у справі «Станков проти Болгарії» (Stankov v. Bulgaria), заява № 68490/01, пункт 52, від 12 липня 2007 року).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Заявлена позовна вимога про виділ в натурі частки у майні носить майновий характер і розмір ставок судового збору за її подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір».

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до положень частини першої статті 163 цього Кодексу ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, загальною сумою всіх вимог.

Обов`язком позивача при поданні позовної заяви є самостійне визначення ціни позову та надання суду відповідних доказів.

Позивач, звертаючись до суду з позовом взагалі не визначив ціну позову, виходячи з вартості частки, а сплатив судовий збір за дві немайнові вимоги.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянта про те, що позивач не володіє інформацією про ринкову вартість своїх 3/100 часток в об`єкті нерухомого майна, а зважаючи на склад та обсяги об`єктів неможливо встановити їх ринкову вартість (ціну позову) в короткий строк (5 календарних днів), який наданий судом, оскільки, як зазначено вище визначення початкової ціни позову є прямим обов`язком позивача при поданні позовної заяви, а також, зважаючи на те, що провадження у справі відкрито ще 10.06.2024 у позивача було достатньо часу для самостійного визначення вартості майна та доплати судового збору в залежності від ціни позову.

Щодо поданого позивачем клопотання про призначення комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи про визначення, в тому числі, ринкової вартості спірного майна, колегія суддів, оцінює його як намагання позивача перекласти свій обов`язок стосовно визначення ціни позову на суд.

Частиною другою статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

Якщо на момент пред`явлення позову встановити точну дійсну ціну позову неможливо, і суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, не має права зобов`язувати позивача доплачувати суму судового збору та постановляти ухвалу про залишення позову без руху відповідно до частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, а має встановити ціну позову при розгляді справи та здійснити розгляд справи по суті, і відповідно до статті 129 цього Кодексу розподілити судові витрати за результатами такого розгляду, зокрема, стягнувши недоплачений судовий збір (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у справі від 19.10.2021 у справі № 918/188/21)

З аналізу вказаної процесуальної норми слідує, що суд має право попередньо визначити розмір судового збору з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи за умови, що:

-визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна;

-або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо.

Отже, для застосування даної процесуальної норми в ході розгляду справи позивач зобов`язаний або надати суду одночасно з поданням позову докази про початкову ціну позову, або надати докази про неможливість на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну. Однак, позивачем не надано до суду першої інстанції жодного доказу ані про ціну позову, ані про неможливість її встановлення на момент пред`явлення позову.

Приписами частини тринадцятої статті 176 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Враховуючи те, що станом на 28.08.2024 позивач не усунув недоліки позовної заяви, суд першої інстанції правомірно залишив позовну заяву без розгляду на підставі приписів частини тринадцятої статті 176 Господарського процесуального кодексу України.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Ухвала Господарського суду Чернівецької області прийнята з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

Апелянтом не спростовано висновки суду першої інстанції, які тягнуть за собою наслідки у вигляді скасування прийнятої ухвали, оскільки не доведено неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили доводи, викладені в апеляційній скарзі, та спростували правомірність висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Судові витрати.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.86, 129, 136, 137, 255, 270, 271, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БРБ ФУД" - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 28.08.2024 у справі №926/1557/24 - залишити без змін

3. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до касаційної інстанції визначені ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.10.2024

Головуючий -суддя Бойко С.М.

Суддя Бонк Т.Б.

Суддя Якімець Г.Г.