Постанова

від 22.10.2024 по справі 914/3278/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2024 р. Справа №914/3278/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бонк Т.Б.

Суддів Бойко С.М.

Якімець Г.Г.

секретар судового засідання Шатан Т.О.

представники сторін:

позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

третьої особи: не з`явився,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця» б/н від 19.08.2024 (вх. суду від 21.08.2024 № 01-05/2373/24)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 07.08.2024 (повний текст складено 07.08.2024, суддя Галамай О.З.) про відмову в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

у справі № 914/3278/23

за позовом: ОСОБА_1 , місто Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця», місто Львів

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , місто Львів

про зобов`язання вчинити дії щодо надання документів товариства за 2004 - 2006 роки,

ВСТАНОВИВ:

03.11.2023 ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця» про зобов`язання вчинити дії щодо надання документів товариства за 2004 - 2006 роки: статуту ТзОВ «Латориця» та всіх його редакцій; протоколів загальних зборів ТзОВ «Латориця», що приймалися та які наявні; річної фінансової звітності, що подавалась до контролюючих органів; документів звітності, що подаються відповідним державним органам; документів, що підтверджують права на майно (нерухоме та рухоме) та їх технічні характеристики (в тому числі довідки, акти, приписи, декларації, розродження, рішення, тощо); документів бухгалтерського обліку; договори, що укладалися та є укладеними (в тому числі додатки, акти, докази оплати, виконання та розірвання таких тощо).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.04.2024 позов задоволено. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Латориця" протягом 10 днів з дати набрання рішенням законної сили надати ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , виданий Шевченківським РВ УМВС України у Львівській області 26.02.1998) направити засобами поштового зв`язку (на адресу: АДРЕСА_1 ) належним чином засвідчені копії документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Латориця" за 2004-2006 роки, а саме: статуту ТзОВ "Латориця" та всіх його редакцій; протоколів загальних зборів ТзОВ "Латориця", що приймалися та які наявні; річної фінансової звітності, що подавалась до контролюючих органів; документів звітності, що подаються відповідним державним органам; документів, що підтверджують права на майно (нерухоме та рухоме) та їх технічні характеристики (в тому числі довідки, акти, приписи, декларації, розродження, рішення, тощо); документів бухгалтерського обліку; договори, що укладалися та є укладеними (в тому числі додатки, акти, докази оплати, виконання та розірвання таких тощо).

13.06.2024 Господарський суд Львівської області видав наказ про примусове виконання рішення суду.

16.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Латориця» (Боржник) подало заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, оскільки ствердив про його виконання у повному обсязі, що підтверджується такими доказами:

-належним чином засвідчена копія статуту ТзОВ «Латориця», затвердженого зборами учасників 26.02.2004, надіслана ОСОБА_1 поштовим відправленням № 7900900548431. Будь-які інші редакції статуту ТзОВ «Латориця» протягом 2004 - 2006 років не приймались та не затверджувались;

-належним чином засвідчена копія протоколу зборів учасників ТзОВ «Латориця» № 5 від 26.02.2004 надіслана ОСОБА_1 поштовим відправленням № 7900900548431. Будь-які інші протоколи зборів учасників ТзОВ «Латориця» протягом 2004 - 2006 років не складались. Протокол зборів учасників ТзОВ «Латориця» № 6 від 12.03.2004 визнаний судом недійсним ( ОСОБА_1 була стороною у даній справі);

-належним чином засвідчені копії річної фінансової звітності за 2004 - 2006 роки надіслані ОСОБА_1 поштовим відправленням № 7904091758786;

-належним чином засвідчені копії документів звітності, що подані відповідним державним органам, а саме: розрахунку сплати єдиного податку суб`єктом малого підприємництва - юридичною особою за 2004 - 2006 роки, надіслані ОСОБА_1 поштовим відправленням № 7904091758786. Будь-яка інша звітність, окрім наведеної, ТзОВ «Латориця» впродовж 2004 - 2006 років не подавалась;

-належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують права на майно (нерухоме та рухоме) та їх технічні характеристики (в тому числі довідки, акти, приписи, декларації, розродження, рішення, тощо) впродовж 2004 - 2006 років не видавались, але всі наявні документи щодо майна ТзОВ «Латориця» надіслані ОСОБА_1 поштовим відправленням № 7904091741930;

-належним чином засвідчені копії документів бухгалтерського обліку, а саме: книги обліку доходів і витрат за 2004 - 2010 роки, оборотно-сальдові відомості, ордери, надіслані ОСОБА_1 поштовим відправленням № 7904091759847. Засвідчені виписки по особових рахунках за 2004 - 2006 роки надіслані ОСОБА_1 поштовим відправленням № 7904091797404;

-належним чином засвідчені копії договорів, що укладалися (в тому числі додатки, акти, докази оплати, виконання та розірвання таких тощо) (всі, які наявні у ТзОВ «Латориця») надіслані ОСОБА_1 поштовим відправленням № 7904091758786.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.07.2024 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Латориця" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню до розгляду.

Ухвалою від 07.08.2024 місцевий господарський суд відмовив в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

При поставленні оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції виходив з того, що докази, які надав заявник на підтвердження надіслання копії статуту та протоколу № 5 від 26.02.2004, були долучені до матеріалів справи третьою особою під час вирішення спору по суті та суд надав їм оцінку -відмовив у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, встановивши наявність спору.

Стосовно надіслання документів, що підтверджують права товариства на майно та виконання судового рішення в цій частині, місцевий господарський суд зазначив, що на цій стадії провадження до виключної компетенції державного/приватного виконавця, згідно з нормами Закону України "Про виконавче провадження", відноситься вирішення цього питання в повному обсязі (наприклад, перевірка наявності права ТзОВ "Латориця" на інше майно).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Латориця» не погодилось з ухвалою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 07.08.2024 у справі № 914/3278/23 та прийняти нове судове рішення, яким визнати наказ на примусове виконання рішення таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги, апелянт зазначає, що твердження суду першої інстанції стосовно того, що опис вкладення у цінний лист не містить номер накладної є безпідставними, оскільки Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабміну від 10.10.2023 № 1071 не передбачено обов`язку здійснювати будь-які прописи на описі вкладеного у конверт.

Щодо покликань суду на те, що докази надіслання статуту позивачу 19.04.2024 не приймаються судом, бо такий надісланий разом із супровідним листом про надіслання документів за 2007 рік, то такий висновок є помилковий, з огляду на те, що відповідач неодноразово зазначав, а позивач не заперечував, що статут ТзОВ «Латориця», затверджений зборами учасників 26.02.2004 є незмінним і діяв не лише у 2007 році, але і у 2004-2006 роках.

Крім цього, апелянт стверджує, що жодною нормою Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено права та/або обов`язку виконавця здійснювати перевірку прав ТОВ «Латориця» на майно при примусовому виконанні рішень у майнових спорах.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2024 справу № 914/3278/23 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М. та Якімець Г.Г.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 у справі № 914/3278/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця» б/н від 19.08.2024 (вх. суду від 21.08.2024 № 01-05/2373/24) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 07.08 у справі № 914/3278/23.

Ухвалою суду від 30.09.2024 призначено розгляд справи на 22.10.2024.

У судове засідання 22.10.2024 сторони явки уповноважених представників не забезпечили.

Представник скаржника та позивача подали суду клопотання про відкладення, у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.

З приводу заявлених клопотань сторін про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає таке.

Верховний Суд у постанові від 14.07.2022 у справі №260/4504/20 виклав правову позицію, відповідно до якої судова дискреція щодо оцінки обставин, які не дають можливості особі прийняти участь у судовому засіданні, на предмет їх поважності чи неповажності для цілей відкладення судового розгляду не має абсолютних меж. Суд має враховувати конкретну ситуацію та обґрунтування особи, яка просить суд відкласти судовий розгляд, відповідне обґрунтування не має бути абстрактним, а обставини, наведені у ньому, повинні бути підтверджені належною доказовою базою.

Належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи є обов`язком суду, а відсутність на час проведення судового засідання в матеріалах справи доказів про належне повідомлення учасників справи про дату, час і місце розгляду справи - підставою для відкладення розгляду справи. При цьому розгляд справи за відсутності учасників справи та інших осіб є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час та місце судового засідання.

Така правова позиція сформована, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18.09.2024 у справі № 927/396/23.

Колегія суддів вказує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Крім того, в ухвалі суду про призначення справи до розгляду від 30.09.2024 вказано, що неявка уповноважених представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи відповідно до положень ч. 12 ст. 270 ГПК України.

Таким чином, реалізуючи свої дискреційні повноваження, враховуючи належне повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час та місце судового засідання, процесуальні строки розгляду справи, апеляційний суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання скаржника та відповідача про відкладення розгляду справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

При перегляді ухвали місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:

Відповідно до частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами частин першої, третьої статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню; суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

У постанові Верховного Суду від 12.10.2018 у справі № 910/906/13 зазначено, що в межах розгляду саме заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.

Чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу у разі відсутності відповідного обов`язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. Саме у межах цього судового провадження і підлягають встановленню обставини припинення зобов`язання боржника, яке є предметом відповідного судового наказу.

Подібні за змістом висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 914/3131/15, від 14.06.20218 у справі № 914/4134/15, від 06.07.2018 у справі № 918/882/15.

Стаття 328 ГПК України містить вичерпний перелік підстав, які дають право боржникові вимагати визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню. Так, законодавець вказаною статтею визначає підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті, зокрема: якщо його видано помилково; якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Наведені підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред`явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього наказу до виконання.

У цій справі боржник посилається на добровільне виконання ним рішення Господарського суду Львівської області від 05.04.2024 у справі № 914/3278/23.

На підтвердження надіслання копії статуту ТзОВ «Латориця», затвердженого зборами учасників 26.02.2004, боржник надав суду копію поштового відправлення № 7900900548431 та вказав, що будь-які інші редакції статуту ТзОВ «Латориця» протягом 2004 - 2006 років не приймались та не затверджувались.

Однак, Господарський суд Львівської області розглядаючи спір по суті надав оцінку зазначеним доказам та ухвалою суду від 12.02.2024 у справі 914/3278/23 суд відхилив їх та відмовив у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, встановивши наявність спору.

Враховуючи принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів, такі докази не можуть вважатись підтвердженням виконання рішення в цій частині.

Стосовно доказів надсилання 19.04.2024 документів, серед яких є також копія статуту, то такі не є неналежними, оскільки статут надіслано з супровідним листом про надіслання документів за 2007 рік, у той час, як у цій справі зобов`язання стосується 2004-2006 років. Як правильно зауважив суд першої інстанції, такий доказ не свідчать про виконання рішення суду у цій справі.

Більше того, зобов`язання направити засобами поштового зв`язку належним чином засвідчених копій за 2007 рік, зокрема і статуту ТОВ «Латориця» було предметом позову у справі № 914/1511/22.

Стосовно надіслання документів, що підтверджують права товариства на майно та виконання судового рішення в цій частині, слід зазначити, що на цій стадії провадження до виключної компетенції державного/приватного виконавця, згідно з нормами Закону України "Про виконавче провадження", відноситься вирішення цього питання в повному обсязі (наприклад, перевірка наявності права ТзОВ "Латориця" на інше майно).

Частиною 4 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Відтак, суди не можуть перебирати на себе повноваження державного/приватного виконавця щодо перевірки наявності у товариства прав на майно та приймати таке рішення самостійно.

Також стосовно звітності товариства, суд повинен перевірити не тільки факт надіслання такої, а й встановити факт її подання відповідним органам, оскільки саме так сформульовано резолютивну частину рішення.

Колегія суддів зауважує, що в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.

Посеред іншого, не залишається поза увагою судів і те, що матеріали справи містять заяву ОСОБА_2 від 09.01.2024 про закриття провадження у справі, в якій зазначено про відсутність у нього інших документів, окрім копії статуту та протоколу (том 1, а.с. 114-115)

На підставі вищевикладеного, враховуючи відсутність у матеріалах справи належних, допустимих доказів на підтвердження добровільного виконання боржником рішення у цій справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги:

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Львівської області від 07.08.2024 у справі № 914/3278/23 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції:

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст. 129 ГПК України сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 254, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця» б/н від 19.08.2024 (вх. суду від 21.08.2024 № 01-05/2373/24) - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 07.08.2024 у справі №914/3278/23- залишити без змін.

3.Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 04.11.2024.

Головуючий суддя Т.Б. Бонк

суддя С.М. Бойко

суддя Г.Г. Якімець