Рішення

від 27.11.2024 по справі 914/3278/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2024 Справа № 914/3278/23

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 , місто Львів

про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

по розгляду скарги представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця», місто Львів

на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Зорени Петра Івановича, місто Львів

у справі №914/3278/23

за позовом ОСОБА_1 , місто Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця», місто Львів

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні ОСОБА_2 , місто Львів

про зобов`язання вчинити дії щодо надання документів товариства за 2004 - 2006 роки.

За участю представників:

від скаржника (боржника/відповідача):не з`явився;

від стягувача (позивача): не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

Процес.

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала скарга (вх. № 3081/24 від 15.08.2024) на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Зорени Петра Івановича з вимогами:

- визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Зорени Петра Івановича щодо відкриття виконавчого провадження № 75710991 за заявою ОСОБА_1 на виконання наказу Господарського суду Львівської області від 13.06.2024 у справі № 914/3278/23;

- скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження № 75710991 від 05.08.2024, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 75710991 від 05.08.2024, про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні № 75710991 від 05.08.2024;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Зорену Петра Івановича повернути стягувачу - ОСОБА_1 наказ Господарського суду Львівської області від 13.06.2024 у справі № 914/3278/23 без прийняття до виконання з підставі його невідповідності вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою суду (суддя Щигельська О.І.) від 16.09.2024 у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця» на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Зорени Петра Івановича (вх. № 3081/24 від 15.08.2024) відмовлено.

25.09.2024 до канцелярії суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява б/н від 21.09.2024 (вх.№3579/24) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/3278/23. У поданій заяві представник позивача просить суд поновити строк на подання даної заяви, ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця» на користь ОСОБА_1 понесені витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн. До заяви доучено докази надіслання вказаної заяви з додатками усім учасникам справи.

16.09.2024 до суду надійшла ухвала Західного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 у справі №914/3278/23 про витребовування матеріалів справи (вх.№22424/24) у зв`язку з оскарженням Товариством з обмеженою відповідальністю «Латориця» ухвали Господарського суду Львівської області від 07.08.2024 про відмову в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі №914/3278/23.

Матеріали справи №914/3278/23 при супровідному листі Господарського суду Львівської області від 23.09.2024 №914/3278/23/1/24 були надіслані на адресу Західного апеляційного господарського суду на виконання вимог ухвали від 09.09.2024.

Відсутність матеріалів справи унеможливлювала прийняття до розгляду поданої представником ОСОБА_1 заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/3278/23 (б/н від 21.09.2024 (вх.№3579/24 від 25.09.2024)).

Ухвалою від 30.09.2024 суд враховуючи вказану обставину, дійшов висновку відкласти вирішення питання про прийняття до розгляду заяви про стягнення витрат представника ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу (б/н від 21.09.2024 (вх.№3579/24 від 25.09.2024) до повернення із Західного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 914/3278/23.

14.11.2024 при супровідному листі Західного апеляційного господарського суду вих.№09-01/1751/24 від 12.11.2024 до Господарського суду Львівської області повернулись матеріали справи №914/3278/23.

Ухвалою від 19.11.2024 суд постановив прийняти заяву представника ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (б/н від 21.09.2024 (вх.№3579/24 від 25.09.2024) до розгляду та призначити судове засідання для розгляду заяви на 27.11.2024 на 11:30 год.

Судом встановлено, що представник ОСОБА_1 під час розгляду судом скарги ТзОВ «Латориця» на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Зорени Петра Івановича (вх.№3081/24 від 15.08.2024) у додаткових поясненнях на скаргу, що надійшли через підсистему «Електронний суд» (вх.№22449/24 від 16.09.2024) просив відмовити у задоволенні скарги та повідомляв суд про те, що докази понесених судових витрат зі сторони ОСОБА_1 будуть надані суду протягом 5-ти денного терміну у відповідності до вимог ГПК України.

Так, представником ОСОБА_1 до вищезазначеної заяви (б/н від 21.09.2024 (вх.№3579/24)) долучено наступні документи: копію договору №01/16.08.2022 про надання правової допомоги на представництво інтересів від 16.08.2022; копію додатка від 20.09.2024 до договору №01/16.08.2022 про надання правової допомоги на представництво інтересів від 16.08.2022; копію Акта приймання виконаних робіт від 20.09.2024; копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1159036 від 06.09.2022.

ОСОБА_1 (стягувач/позивач) явки уповноваженого представника в судове засідання 27.11.2024 для розгляду заяви не забезпечила, проте, 27.11.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника стягувача/позивача надійшло клопотання б/н від 27.11.2024 (вх.№28745/24), в якому просить суд здійснювати розгляд справи за його відсутності на підставі наявних документів.

ТзОВ «Латориця» (боржник/відповідач) явки уповноваженого представника в судове засідання 27.11.2024 для розгляду заяви не забезпечило, проте, 27.11.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника боржника/відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу за б/н від 26.11.2024 (вх.№28741/24). У клопотанні боржник/відповідач просить відмовити ОСОБА_1 у стягненні з ТзОВ «Латориця» витрат на професійну правничу допомогу.

30.09.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника ТзОВ «Латориця» надійшло заперечення на заяву представника ОСОБА_3 (б/н від 29.09.2024 вх.№23633/24).

ОСОБА_4 (третя особа) явки уповноваженого представника в судове засідання 27.11.2024 для розгляду заяви не забезпечив. Заяви, клопотання станом на момент проведення судового засідання до суду не надходили.

Явка представників учасників справи в судове засідання 27.11.2024 для розгляду заяви не визнавалась судом обов`язковою.

Суд, враховуючи строки розгляду заяви, належне повідомлення учасників справи про дату та час судового засідання, враховуючи, що явка представників учасників справи в засідання обов`язковою не визнавалась, вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представників учасників справи.

Відводів судді та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У судовому засіданні 27.11.2024 прийнято додаткове рішення у справі. Вступну та резолютивну частини рішення долучено до матеріалів справи.

Обставини встановлені судом.

Ухвалою суду (суддя Щигельська О.І.) від 16.09.2024 у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця» на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Зорени Петра Івановича (вх. № 3081/24 від 15.08.2024) відмовлено.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Лука Тарас Миколайович, був відсутній у судовому засіданні 16.09.2024 під час розгляду скарги на дії приватного виконавця.

Судом встановлено, що представник ОСОБА_1 - адвокат Лука Тарас Миколайович, під час розгляду судом скарги ТзОВ «Латориця» на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Зорени П.І. (вх.№3081/24 від 15.08.2024) у додаткових поясненнях на скаргу, що надійшли через підсистему «Електронний суд» (вх.№22449/24 від 16.09.2024) просив відмовити у задоволенні скарги та повідомляв суд про те, що докази понесених судових витрат зі сторони ОСОБА_3 будуть надані суду протягом 5-ти денного терміну у відповідності до вимог ГПК України.

25.09.2024 до канцелярії суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Луки Тараса Миколайовича, надійшла заява б/н від 21.09.2024 (вх.№3579/24) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/3278/23. У поданій заяві представник позивача просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця» на користь ОСОБА_1 понесені витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн.

Так, зокрема, представником ОСОБА_1 до вищезазначеної заяви (б/н від 21.09.2024 (вх.№3579/24)) на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 13 000,00 грн, долучено наступні документи: копію договору №01/16.08.2022 про надання правової допомоги на представництво інтересів від 16.08.2022; копію додатка від 20.09.2024 до договору №01/16.08.2022 про надання правової допомоги на представництво інтересів від 16.08.2022; копію Акта приймання виконаних робіт від 20.09.2024; копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1159036 від 06.09.2022.

З матеріалів справи вбачається, що 16.08.2022 між ОСОБА_1 (надалі - замовник) та адвокатським об`єднанням «АК ФАВОР» (надалі - виконавець), в особі керуючого партнера Луки Тараса Миколайовича, який діє на підставі Статуту компанії, було укладено договір №01/16.08.2022 про надання правової допомоги на представництво інтересів (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець зобов`язується надати замовнику юридичні (адвокатські) послуги щодо захисту інтересів останнього (представництво) у суді, господарському суді, апеляційномугосподарському суді, інших державних та недержавних органах, організаціях, установах з будь-яких та у будь-яких справах.

Пунктом 1.2 договору сторони погодили, що у зв`язку з виконанням цього договору виконавцю надаються наступні повноваження:

- представляти інтереси замовника у судах загальної юрисдикції, господарських судах, адміністративних судах, апеляційних судах всіх юрисдикцій, Верховному Суді, органах державної влади та управління, державних, кооперативних, громадських, приватних установах і організаціях з усіма правами, якими наділений законом позивач, відповідач, треті особи і потерпілий, боржник, стягувач, в тому числі, але не виключно з правом визнання позову, повної або часткової відмови від позовних вимог, зміни предмету позову, укладення мирової угоди, передачі справи в товариський чи третейський суд, оскарження рішення суду, господарського суду, органу державної влади та управління, подачі виконавчого документа до стягнення;

- користуватися всіма правами які надаються стягувачу (боржнику) під час виконавчогопровадження в тому числі правом одержання присудженого майна, грошових коштів, інших цінностей;

- представляти інтереси замовника в підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, та державних органах з метою виконання цього договору.

Згідно п. 2.1. договору послуги надаються замовнику шляхом: - усного та письмового консультування з юридичних питань; - складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв; - надання консультаційних послуг щодо захисту інтересів замовникау суді, господарському суді, апеляційному господарському суді; - особистої участі та представництва замовника в суді, господарському суді, апеляційному господарському суді, державних органах, підприємствах установах організаціях.

Відповідно до п. 2.2. договору терміни представництва, консультування та підготовки документів: початок виконання робіт визначається з моменту, коли даний договір набирає чинність. Закінчення робіт - за домовленістю сторін в залежності від характеру виконання робіт, наприклад момент прийняття (оголошення) рішення суду певної інстанції по справі. За настання обставин, передбачених у частині 2 пункту 2.2 даного договору, виконавець вважається таким, що повністю або частково виконав свої обов`язки перед замовником.

Згідно з п. 3.2. договору замовник зобов`язується вчасно оплатити послуги виконавця надані у відповідності до цього договору.

Відповідно до п. 4.1. договору за послуги за п. 1.1. та 1.2 даного договору замовник сплачує виконавцю винагороду в розмірі за окремою домовленістю сторін.

Згідно з п. 4.3. договору замовник здійснює оплату за даним договором в безготівковому порядку платіжним дорученням на розрахунковий рахунок чи готівкою в касу виконавця протягом 5-ти днів з моменту підписання акта виконаних робіт.

У розділі 5 договору сторони погодили порядок розрахунків, а саме:

- термін оплати: за домовленістю сторін;

- вид розрахунків: за домовленістю сторін;

- форма розрахунків: за домовленістю сторін.

Згідно з п. 6.3. договору здавання-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за настання обставин, передбачених п.2.2 цього договору.

Із долучених представником позивача до заяви (вх.№3579/24 від 25.09.2024) документів, а саме: додатку від 20.09.2024 до договору №01/16.08.2022 про надання правової допомоги на представництво інтересів від 16.08.2022 та Акту приймання виконаних робіт від 20.09.2024 не вбачається, що такі підписані ОСОБА_1 (стягувачем/позивачем). У додатку від 20.09.2024 до договору № 01/16.08.2022 про надання правової допомоги на представництво інтересів від 16.08.2022 та в Акті приймання виконаних робіт від 20.09.2024 відсутній підпис ОСОБА_1 (позивача/замовника).

Повноваження адвоката Луки Тараса Миколайовича підтверджуються ордером серія ВС №1159036 від 06.09.2022 на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 ; свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №000159 від 23.12.2014, виданим Радою адвокатів Львівської області, відповідно до рішення Ради адвокатів Львівської області від 08.12.2014 №25.

Представник відповідача (ТзОВ «Латориця») у запереченні на заяву (вх.№23633824 від 30.09.2024) та у клопотанні про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу (вх.№28741/24 від 27.11.2024) просить суд відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по розгляду скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ЗорениП.І. (вх.№3081/24 від 15.08.2024) у справі №914/3278/23 на суму 13 000,00 грн (вх.№3579/24 від 25.09.2024), з огляду на те, що:

- при укладенні договору №01/16.08.2022 від 16.08.2022 сторонами не було погоджено ні ціни договору, ні порядку її обчислення. Вперше сторони досягають домовленості щодо вартості наданих юридичних послуги лише 20.09.2024, тобто уже після прийняття судового рішення у справі за скаргою ТзОВ «Латориця»;

- додаток від 20.09.2024 до договору №01/16.08.2022 надісланий відповідачу у копії, з якої не вбачається його підписання позивачем. Аналогічно акт приймання виконаних робіт підпис позивача на акті відсутній;

- позивачем, всупереч п. 4.3. договору, не представлено доказів оплати винагороди за надану правову допомоги на користь АО «ФАВОР»;

- позивачем не наведено жодного розрахунку вартості наданих послуг та розрахунку витраченого часу на участь в судових засіданнях. Тобто, подана адвокатом заява про стягнення судових витрат не містить детального опису усіх наданих юридичних послуг із вказівкою вартості кожної із послуг окремо.

Також, у запереченні представник боржника/відповідача стверджує, що заявлені витрати на суму 13 000,00 грн є неспівмірними із складністю цієї справі, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких послуг, розумності їхнього розміру, а також те, що їх стягнення з відповідачів становить для них надмірний тягар, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

При ухваленні додаткового рішення суд керувався наступним.

За приписами пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією із засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частина 3 стаття 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді та захиститися у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до врегулювання спору в досудовому порядку.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З урахуванням принципу розумності, у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 року у справі № 285/5547/21.

В постанові Верховного Суду від 31.01.2024 року у справі №758/9989/16-ц зазначив про те, що апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення, оскільки зміст заяви не містить обґрунтування поважних причин неподання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі.

У даному випадку першою заявою по суті є додаткові пояснення на скаргу, що надійшли через підсистему «Електронний суд» (вх.№22449/24 від 16.09.2024). У вказаному поясненні представник ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні скарги та повідомляв суд про те, що докази понесених судових витрат зі сторони ОСОБА_1 будуть надані суду протягом 5-ти денного терміну у відповідності до вимог ГПК України.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Лука Тарас Миколайович, був відсутній у судовому засіданні 16.09.2024 під час розгляду скарги на дії приватного виконавця.

Положеннями частини першої статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. Частиною другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 922/676/21.

Судові витрати на професійну правничу допомогу не відшкодовуються, якщо під час розгляду справи в суді першої інстанції сторона разом з першою заявою по суті спору не подала попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, провадження № 12-14гс22.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

Хоча подача попереднього розрахунку суми судових витрат на більш пізніх стадіях не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні таких витрат, та залишається на розсуд суду, водночас суд враховує обставини конкретної справи.

Згідно частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представник позивача надав наступні документи: копію договору №01/16.08.2022 про надання правової допомоги на представництво інтересів від 16.08.2022; копію додатка від 20.09.2024 до договору №01/16.08.2022 про надання правової допомоги на представництво інтересів від 16.08.2022; копію Акта приймання виконаних робіт від 20.09.2024; копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1159036 від 06.09.2022.

Розглянувши подані представником ОСОБА_1 документи на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій вказаного Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені; відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Вказане узгоджується з висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.

Виходячи із системного аналізу законодавства, надання адвокатом правової допомоги та факт оплати таких послуг може підтверджуватися різними доказами, зокрема, наступними: договір про надання правової допомоги; розрахунок наданих послуг; детальний опис виконаних доручень клієнта; акт прийому-передачі виконаних робіт; платіжні доручення, квитанції або касові чеки на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом; інші документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги.

Саме наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для відшкодування таких витрат.

Умовами п.4.1. та п.4.3. договору сторони погодили, що за послуги за п. 1.1. та 1.2 даного договору замовник сплачує виконавцю винагороду в розмірі за окремою домовленістю сторін. Замовник здійснює оплату за даним договором в безготівковому порядку платіжним дорученням на розрахунковий рахунок чи готівкою в касу виконавця протягом 5-ти днів з моменту підписання акта виконаних робіт.

Суд звертає увагу на те, що у долучених представником позивача до заяви документів, а саме: у додатку від 20.09.2024 до договору №01/16.08.2022 про надання правової допомоги на представництво інтересів від 16.08.2022 та в Акті приймання виконаних робіт від 20.09.2024 відсутній підпис ОСОБА_1 (позивача/замовника), а також відсутній підпис та печатка Адвокатського об`єднання «АК «Фавор» (виконавця).

При обчисленні гонорару адвоката слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Водночас із змісту долученого до матеріалів справи договору №01/16.08.2022 від 16.08.2022 не вбачається погодження сторонами ні ціни договору, ні порядку її обчислення, вказаний договір не містить детального опису усіх наданих юридичних послуг із вказівкою вартості кожної із послуг окремо.

На думку суду, наявний у матеріалах справи договір №01/16.08.2022 про надання правової допомоги на представництво інтересів від 16.08.2022 не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Касаційний господарський суд також зауважує у своїй постанові від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, що у випадку відсутності документів на підтвердження надання правової допомоги у суду існують всі підстави відмовити у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Отже, надані представником ОСОБА_1 докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та вищенаведені невідповідності не дають суду можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо надання адвокатських послуг та доведеності суми вказаних витрат. На підставі поданих доказів неможливо зробити висновок про прийняття ОСОБА_1 наданих адвокатом послуг. Зі змісту договору №01/16.08.2022 про надання правової допомоги на представництво інтересів від 16.08.2022 не вбачається ні ціни договору, ні порядку її обчислення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п.95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п.п.34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п.80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п.88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

З огляду на вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відшкодування судових витрат та покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Латориця» 13 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищенаведене, суд, детально проаналізувавши всі докази, дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця» витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною першою статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік випадків, коли суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення: 1) якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Керуючись статтями 2, 11, 13, 15, 16, 74, 123, 126, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх.№3579/24 від 25.09.2024) по розгляду скарги представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця» (вх.№3081/24 від 15.08.2024) відмовити повністю.

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Додаткове рішення набирає законної відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені в статтях 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне додаткове рішення

складено та підписано 05.12.2024

Суддя Сухович Ю.О.