Ухвала

від 04.11.2024 по справі 922/2319/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

04 листопада 2024 року м. Харків Справа № 922/2319/24

Східний апеляційний господарський суд у складі судді Пуль О.А.;

розглянувши апеляційну скаргу (вх.№2518Х/2) Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» на рішення Господарського суду Харківської області від 24.09.2024 у справі №922/2319/24 (повний текст рішення складено та підписано 02.10.2024 суддею Аріт К.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтехмаш», м.Харків,

до Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини», м.Харків,

про стягнення 760367,84 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.09.2024 у справі №922/2319/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного Товариства «Українські енергетичні машини» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтехмаш» 749448,84 грн - попередньої оплати, 4914,42 грн - 3% річних, 6004,58 - інфляційних витрат, 11405,52- судового збору.

Відповідач з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 24.09.2024 у справі №922/2319/24 у частині стягнення інфляційних втрат у сумі 6004,58 грн та 3% річних у сумі 4914,42 грн. Ухвалити нове рішення, яким позивачу відмовити у задоволенні позову щодо стягнення з АТ «Українські енергетичні машини» інфляційні втрати у сумі 6004,58 грн та 3% річних у сумі 4914,42 грн або визнати наявними форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) у господарській діяльності АТ «Українські енергетичні машини» у період з 24.02.2022 по теперішній час та відповідно до частини 1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України застосувати принципи справедливості та збалансованості інтересів сторін при вирішенні питання застосування штрафних санкцій, у зв`язку з чим зменшити розмір їх стягнення на 90%. Судові витрати покласти на позивача.

Заявник апеляційної скарги просить поновити строк на оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 24.09.2024 у справі №922/2319/24. Мотивуючи поважність причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначає, що відповідач отримав у підсистему «Електронний суд» 02.10.2024 отримав оскаржуване рішення господарського суду, повний текст якого складено 02.10.2024, у зв`язку з чим просить поновити відповідачу строки для апеляційного оскарження рішення господарського суду.

Також відповідач звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору. Клопотання обґрунтоване тим, що у відповідача наразі відсутні обігові кошти у зв`язку зі скрутним фінансовим становищем.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2319/24, необхідні для розгляду скарги, та ухвалено надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №922/2319/24.

30.10.2024 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Дослідивши апеляційну скаргу та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, виходячи з такого.

Згідно з пунктом 2 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Розглянувши клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За змістом положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для усіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (заява №28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (пункт 60).

Таким чином, відстрочення сплати судового збору (розстрочення його сплати, звільнення від сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд відстрочити сплату судового збору (звільнити від сплати, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Суд вважає за необхідне зазначити, що частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначений частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких допускається звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору заявнику при зверненні до суду із заявою (скаргою), є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону (ухвали Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №922/624/20, від 28.12.2020 у справі №922/4277/19).

Окрім того, за змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» не передбачено відстрочення сплати судового збору юридичним особам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, ухвали Верховного Суду від 29.12.2020 у справі №922/3488/19, від 27.11.2020 у справі №911/3661/16, від 28.12.2020 у справі №910/6889/13; в ухвалах від 24.12.2020 у справі №920/746/17, від 24.12.2020 у справі №920/744/17).

Оцінивши доводи, наведені апелянтом в обґрунтування вимог заявленого ним клопотання, суд апеляційної інстанції не убачає, у даному випадку, наявності обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям, які б узгоджувались з наведеними законодавчими приписами у контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.

Ураховуючи вищенаведене, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не виконано вимоги пункту 2 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України.

Розмір та порядок оплати судового збору за подання апеляційної скарги визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною 1 ст.2 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ставка судового збору з апеляційних скарг, що подаються на рішення суду; складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункт 4 пункту 2 частини 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).

Ураховуючи викладене, судовий збір за подання апеляційної скарги в частині оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 24.09.2024 у справі №922/2319/24 складає 10919,00 грн х 1,5% х 150% = 4542,00 грн.

Водночас Східний апеляційний господарський суд зауважує, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку. У зв`язку з цим, статтю 4 Закону України «Про судовий збір» доповнено частиною 3, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки апеляційна скарга подана в електронній формі - через підсистему «Електронний суд», розмір судового збору за подання апеляційної скарги із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження його ставки становить 3633,60 грн (4542,00 грн х 0,8).

Отже, за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі судовий збір підлягає сплаті у сумі 3633,60 гривень.

Проте апелянтом до апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не виконано вимоги пункту 2 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу.

Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно частини 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи відсутність доказів сплати судового збору, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.174, 234, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» залишити без руху.

Встановити заявнику апеляційної скарги 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Роз`яснити заявнику апеляційної скарги, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя О.А. Пуль