Рішення

від 24.10.2024 по справі 910/10524/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.10.2024Справа № 910/10524/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Ятковської К.К., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР.БУД.ГРУПП» (04213, місто Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 61, квартира 9) до Благодійної організації «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ОХМАТДИТ - ЗДОРОВЕ ДИТИНСТВО» (01133, місто Київ, вул. Первомайського Леоніда, будинок 3, квартира 25), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» МОЗ УКРАЇНИ (01135, місто Київ, ВУЛИЦЯ В`ЯЧЕСЛАВА ЧОРНОВОЛА, будинок 28/1), про стягнення 125 422,41 грн,

Представники сторін у судове засідання не прибули.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.08.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР.БУД.ГРУПП» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Благодійної організації «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ОХМАТДИТ - ЗДОРОВЕ ДИТИНСТВО» (далі - відповідач) про стягнення 862 752,41 грн та 28.08.2024 була передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР.БУД.ГРУПП» (далі - підрядник), Благодійною організацією «Благодійний фонд «Охматдит - здорове дитинство» (далі - платник) та Національною дитячою спеціалізованою лікарнею «Охматдит» МОЗ України (далі - третя особа, замовник за договором) було укладено договір підряду № 30124-01/ЛБ від 24.01.2023 (далі - договір).

Як вказує представник Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР.БУД.ГРУПП», підрядник виконав свої зобов`язання по договору - завершив капітальний ремонт відділення відновлювального лікування КДП НДСЛ «Охматдит» МОЗ України, замовник в свою чергу теж виконав зобов`язання за договором та прийняв виконані роботи на умовах договору. Зазначене підтверджується тим, що 21.02.2024 всі сторони договору підписали відповідні документи, а саме :

1) Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2024 р. (612_1_ПД_КБЗК) Форма № КБ-3 та Акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2024 р. Форма КБ-2в (Всього за актом 543 845,00 грн);

2) Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2024 р. (615_1_ПД_КБЗК) Форма № КБ-3 та Акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2024 р. (615_1_2-1_ПД_КБ2в) Форма КБ-2в (Всього за актом 556 608,00 грн);

3) Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2024 р. (621_1_ПД_КБЗК) Форма № КБ-3 та Акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2024 р. (621_1_2-1_ПД_КБ2в) Форма КБ-2в (Всього за актом 14 906,88 грн).

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР.БУД.ГРУПП» зазначає, що на виконання умов договору підряду останнім було виконано будівельні роботи на загальну суму 3 281 913,47 грн, однак відповідач у порушення взятих на себе зобов`язань оплату вартості виконаних позивачем робіт у повному обсязі не здійснив, сплативши лише 2 544 583,09 грн, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 862 752,41 грн.

З огляду на викладене позивач просить стягнути з відповідача 862 752,41 грн з яких: сума основного боргу - 737 330,00 грн, сума інфляційних втрат - 26 056,67 грн, пеня - 89 547,36 грн та 3% річних - 9 818,00 грн.

Разом з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР.БУД.ГРУПП» подало до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР.БУД.ГРУПП» про забезпечення позову задоволено та забезпечено позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Відповідачу - БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ОХМАТДИТ - ЗДОРОВЕ ДИТИНСТВО» (Код ЄДРПОУ 44751319, Україна, 01133, Київ, вул. Первомайського Леоніда, будинок 3, квартира 25; Рахунок в «ОТП Банк» основний рахунок мультивалютний (IBAN) UA073005280000026003000025114, ЄДРПОУ 44751319; Рахунок в «ОТП Банк» рахунок гривневий (IBAN) UA613005280000026000000025117, ЄДРПОУ 44751319) у розмірі ціни позову - 862 752,41 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

09.09.2024 в системі «Електронний суд» представником Благодійної організації «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ОХМАТДИТ - ЗДОРОВЕ ДИТИНСТВО» сформовано заяву про скасування заходів забезпечення позову.

09.09.2024 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано заяву про закриття провадження у справі з тих підстав, що станом на 02.09.2024 у судовій справі № 910/10524/24 відсутній предмет спору у зв`язку із погашенням відповідачем заборгованості в повному обсязі, внаслідок чого наявні підстави для закриття провадження у справі №910/10524/24.

09.09.2024 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано заперечення проти задоволення такої заяви відповідача з тих підстав, що відбулось лише часткове задоволення вимог, а саме погашення основного боргу, в частині нарахованих інфляційних втрат у розмірі 26 056,67 грн, пені у розмірі 89 547,36 грн та 3% річних у розмірі 9818,00 грн заборгованість погашено не було, з огляду на що представник позивача вказує, що суд має продовжити розгляд справи щодо невиконаної частини вимог.

Ухвалою суду від 10.09.2024 прийнято до розгляду заяву Благодійної організації «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ОХМАТДИТ - ЗДОРОВЕ ДИТИНСТВО» про скасування заходів забезпечення позову та призначено розгляд заяви на 13.09.2024 о 11:30 год.

10.09.2024 позивач подав до суду заяву щодо клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, в якій наполягав на продовженні розгляду справи та заперечив проти скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою суду від 12.09.2024 клопотання Благодійної організації «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ОХМАТДИТ - ЗДОРОВЕ ДИТИНСТВО» про закриття провадження у справі задоволено частково. Провадження у справі № 910/10524/24 у частині позовних вимог про стягнення 737 330,00 грн. заборгованості закрито, в задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2024 заяву представника Благодійної організації «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ОХМАТДИТ - ЗДОРОВЕ ДИТИНСТВО» про скасування заходів забезпечення позову задоволено частково. Скасовано частково заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2024 року у справі № 910/10524/24 в частині накладення арешту на грошові кошти, що належать Відповідачу - БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ОХМАТДИТ - ЗДОРОВЕ ДИТИНСТВО» (Код ЄДРПОУ 44751319, Україна, 01133, Київ, вул. Первомайського Леоніда, будинок 3, квартира 25; Рахунок в «ОТП Банк» основний рахунок мультивалютний (IBAN) НОМЕР_1 , ЄДРПОУ 44751319; Рахунок в «ОТП Банк» рахунок гривневий (IBAN) НОМЕР_2 , ЄДРПОУ 44751319) у розмірі 737 330,00 грн. В іншій частині заяви відмовлено.

17.09.2024 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано клопотання про витребування доказів, а також сформовано відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначає, що позивач надав до суду договір підряду відмінний від того, який підписували сторони. Вказує, що єдиною підставою для оплати за договором підряду є отримання відповідачем рахунку-фактури на оплату, проте позивачем не долучено доказів їх надання відповідачу, внаслідок чого позивачем не виконані умови договору підряду щодо підстав оплати робіт. Враховуючи відсутність рахунку-фактури відсутні підстави стверджувати, що відповідачем порушено умови договору підряду та наявні підстави для нарахування штрафних санкцій. Також у наданого позивачем договору підряду відсутній підпис Жовнір В.А. - представника третьої особи, та вбачається відмінність підпису відповідача між договором підряду, наданого позивачем, та договором підряду, наданого відповідачем. Крім того, позивачем не надано доказів, що саме з 07.03.2024 виникли підстави для нарахування штрафних санкцій.

18.09.2024 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано заяву про повернення судового збору у зв`язку із закриттям провадження у справі.

Ухвалою суду від 20.09.2024 подальший розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.10.2024 о 11:00 год. та витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР.БУД.ГРУПП» та у Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» МОЗ України оригінал Договору підряду № 30124-01/ЛБ від 24 січня 2023 року для огляду у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 20.09.2024 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР.БУД.ГРУПП» про повернення судового збору. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «УКР.БУД.ГРУПП» з державного бюджету судовий збір в сумі 9 913,29 грн., сплачений згідно з платіжної інструкції №27 від 19.08.2024.

23.09.2024 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано відповідь на відзив, в якому він зазначає, що долучена відповідачем до відзиву копія документу з назвою «Договір підряду №30124-01/ЛБ від 24.01.2023» є нікчемною, оскільки не містить відбитку печатки замовника, а також не містить додатків і пунктів щодо якості робіт, строків початку та закінчення робіт, графіку виконання робіт тощо, які є звичайними елементами договорів підряду. Щодо періоду нарахування штрафних санкцій, то позивач керувався вимогами п. 2.4.2 договору, яким передбачено здійснення остаточного розрахунку протягом 10 днів після підписання довідок про вартість виконання будівельних робіт та витрат та актів приймання-виконання будівельних робіт.

Ухвалою суду від 03.10.2024 відкладено підготовче засідання на 08.10.2024 о 10:30 год.

У судове засіданні 08.10.2024 представник позивача та третьої особи прибули, представник відповідача у судове засідання не прибув повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.10.2024.

09.10.2024 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано заяву відповідно до якої представник зазначив, що Голова БО «БФ «Охматдит - здорове дитинство» Вембер Євген Володимирович ухвалив рішення піти в ЗСУ та зазначив, що Головою БО «БФ «Охматдит - здорове дитинство» підписано повідомлення про розірвання Договору про надання правничої допомоги.

Частинами 1 та 2 статті 56 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 1 статті 60 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.

Частиною 2 статті 60 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або у визначених законом випадках іншою особою.

Як визначено частиною 9 статті 60 ГПК України, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Враховуючи викладене, сторона у справі має право на звернення до суду через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

Разом з тим в матеріалах справи відсутні належні докази того, що договір про надання правової допомоги між БО «БФ «Охматдит - здорове дитинство» та адвокатським бюро «Киченок Андрій» було розірвано договір про надання правової допомоги відповідачу, а також відсутні докази того, що Голова БО «БФ «Охматдит - здорове дитинство» Вембер Євген Володимирович несе службу у ЗСУ.

Поміж тим жодних належних доказів від керівника БО «БФ «Охматдит - здорове дитинство» як в порядку само представництва так і від представника відповідача про заміну представника у справі та/або відсутності можливості представляти інтереси в порядку само представництва на адресу суду не надходило.

Враховуючи, що БО «БФ «Охматдит - здорове дитинство» має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, керівник останньої не був позбавлений можливості подати будь-які документи у тому числі стосовно представництва у даній справі.

15.10.2024 через електронну пошту суду від члена правління благодійної організації «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ОХМАТДИТ - ЗДОРОВЕ ДИТИНСТВО» надійшли два однотипні за своїм змістом клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з приписами ч. 6 ст. 6 ГПК України в редакції від 29.06.2023, що набрала чинності 18.10.2023, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або в окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обгрунтованої письмової заяви.

Згідно з приписами п. 17 Перехідних положень ГПК України, до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку:

17.1) подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі;

17.2) позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів;

17.3) розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування ї окремих підсистем (модулів).

Згідно з приписами ц. 25 Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСТС визначено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.

Приписами п.111 Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС визначено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСТС особи, крім осіб, які зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСТТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов`язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.

На підставі вищезазначеного вбачається, що з 18.10.2023 приписами ГПК України визначено для адвокатів, нотаріусів, державних та приватних виконавців, арбітражних керуючих, судових експертів, органів державної влади та інших державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб можливість звернення до суду в електронній формі лише з використанням ЄСІТС.

При цьому, приписами Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСТС не передбачено звернення до суду в електронній формі поза як через ЄСТС у випадку встановлення такої вимоги процесуальним законом.

Крім того, приписами Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України передбачено опрацювання вхідної кореспонденції суду, що надійшла до суду в електронній формі, лише за умови дотримання процесуального порядку подачі таких документів.

В ухвалі від 23.10.2023 у справі № 910/2847/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду виклав наступну позицію: «Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє особу права на подання документів до суду в паперовій формі, проте саме в електронній формі особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного підпису, якщо інше не передбачено ГПК України».

З огляду на викладене суд не приймає до розгляду клопотання члена правління благодійної організації «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ОХМАТДИТ - ЗДОРОВЕ ДИТИНСТВО» про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 17.10.2024 відкладено підготовче засідання на 24.10.24 о 14:00 год.

24.10.2024 через електронну пошту суду від члена правління благодійної організації «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ОХМАТДИТ - ЗДОРОВЕ ДИТИНСТВО» надійшли два однотипні за своїм змістом клопотання про відкладення розгляду справи.

З огляду на викладене вище, суд не приймає до розгляду клопотання члена правління благодійної організації «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ОХМАТДИТ - ЗДОРОВЕ ДИТИНСТВО» про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 24.10.2024 представники сторін не прибули повідомлялись належним чином.

В судовому засіданні 24.10.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

24.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР.БУД.ГРУПП» (далі - позивач, підрядник), Благодійною організацією «Благодійний фонд «Охматдит - здорове дитинство» (далі - платник, відповідач) та Національною дитячою спеціалізованою лікарнею «Охматдит» МОЗ України (далі - третя особа, замовник) укладено договір підряду № 30124-01/ЛБ (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого підрядник зобов`язується за завданням замовника власними та залученими силами і засобами відповідно до проектно-кошторисної документації і умов договору виконати роботи на об`єкті: «Капітальний ремонт відділення відновлювального лікування - улаштування засобів безперешкодного доступу до об`єктів громадського призначення осіб з інвалідністю та інших мало мобільних груп населення. КДП НДСЛ «Охматдит» МОЗ України, м. Київ, вул. Стрітенська, 7/9, І-ша черга» (далі - об`єкт), а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи на умовах цього договору, а платник зобов`язується оплатити виконані роботи на умовах цього договору.

Перелік, обсяги та загальна вартість робіт визначається проектно-кошторисною документацією та договірною ціною (п. 1.2 договору).

Платник оплачує роботи згідно умов договору та всіх його додатків, а підрядник виконує функції підрядної будівельної організації по виконанню робіт, з передаванням результату роботи замовникові (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору ціна договору визначається кошторисною документацією та договірною ціною (додаток №1, що є невід`ємною частиною цього договору).

За умовами п. 2.2 договору ціна будівельних робіт з матеріальними ресурсами становить: 5 582 376,30 грн без ПДВ, вартість яких оплачується платником протягом 5 робочих днів з дати отримання від підрядника рахунку для здійснення оплати.

Розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України (гривні) в безготівковій формі шляхом перерахування платником грошових коштів на поточний рахунок підрядника на підставі наданих підрядником рахунків для оплати (п. 2.3 договору).

За умовами п. 2.4 договору сторони погодили наступний порядок оплати за цим договором:

2.4.1. Платник здійснює оплату визначеного підрядником обсягу робіт на підставі наданих підрядником рахунків на оплату, який платник оплачує протягом 5 робочих днів з дати отримання;

2.4.2. Платник здійснює післяплату залишкової вартості за виконані підрядником роботи, які платник оплачує протягом 10 робочих днів на підставі належним чином оформлених сторонами: довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. КБ-3) та актів приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в), відповідно до фактично виконаних обсягів робіт з урахуванням фактичної вартості матеріалів.

Розділом 3 договору сторони погодили вимоги щодо якості будівельних робіт, а розділом 4 - строки початку та закінчення будівельних робіт.

Так, відповідно до п. 4.6 договору договір вважається виконаним, якщо підрядник виконав всі передбачені договором будівельні роботи та якщо встановлено, що такі роботи повністю відповідають вимогам, передбаченим законодавством України та умовам цього договору.

Згідно з п. 5.1.6 договору підрядник має право вимагати від платника своєчасної та повної оплати вартості належно виконаних робіт у строк та на умовах даного договору.

Платник зобов`язаний своєчасно проводити оплату в порядку та в терміни, що визначені цим договором та додатками до нього. Оплатити на умовах, визначених в договорі, якісно виконані роботи (п. п. 5.5.1, 5.5.2 договору).

За умовами п. 6.1 договору передача виконаних робіт по об`єкту підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в), який перевірений, містить підпис, печатку уповноваженого спеціаліста з технічного нагляду та у разі залучення уповноваженого інженера-консультанта та у випадку відсутності зауважень підписується уповноваженими представниками сторін.

За результатами виконання робіт підрядник надає замовнику та платнику складені та підписані акти приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. КБ-3) з підписом та печаткою (у разі наявності) уповноваженого спеціаліста з технічного нагляду для перевірки та підписання. Замовник та платник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх та повертає підряднику протягом 5 робочих днів з дати отримання (п. 6.2 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 23.12.2024 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих зобов`язань (п. 14.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, підрядник виконав свої зобов`язання по договору - завершив капітальний ремонт відділення відновлювального лікування КДП НДСЛ «Охматдит» МОЗ України, замовник в свою чергу теж виконав зобов`язання за договором та прийняв виконані роботи на умовах договору. Зазначене підтверджується тим, що 21.02.2024 всі сторони договору підписали відповідні документи, а саме :

1) Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2024 р. (612_1_ПД_КБЗК) Форма № КБ-3 та Акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2024 р. Форма КБ-2в (Всього за актом 543 845,00 грн);

2) Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2024 р. (615_1_ПД_КБЗК) Форма № КБ-3 та Акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2024 р. (615_1_2-1_ПД_КБ2в) Форма КБ-2в (Всього за актом 556 608,00 грн);

3) Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2024 р. (621_1_ПД_КБЗК) Форма № КБ-3 та Акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2024 р. (621_1_2-1_ПД_КБ2в) Форма КБ-2в (Всього за актом 14 906,88 грн).

На виконання умов договору підряду позивачем було виконано будівельні роботи на загальну суму 3 281 913,47 грн, що не заперечується сторонами, однак відповідач у порушення взятих на себе зобов`язань оплату вартості виконаних позивачем робіт своєчасно не здійснив, на час звернення до суду з цим позовом сплатив лише 2 544 583,09 грн, що підтверджується банківськими виписками від 31.01.2023 на суму 80 000,00 грн, від 08.02.2023 на суму 30 000,00 грн, від 09.02.2023 на суму 100 000 грн, від 24.02.2023 на суму 150 000,00 грн, від 06.03.2023 на суму 51 005,17 грн, від 15.03.2023 на суму 180 000,00 грн, від 04.04.2023 на суму 200 000,00 грн, від 05.04.2023 на суму 100 000,00 грн, від 14.04.2023 на суму 170 000,00 грн, від 20.04.2023 на суму 250 000,00 грн, від 27.04.2023 на суму 120 000,00 грн, 28.04.2023 на суму 50 000,00 грн, 04.05.2023 на суму 100 000,00 грн, 16.05.2023 на суму 100 000,00 грн, 25.05.2023 на суму 50 000,00 грн, 02.06.2023 на суму 70 000,00 грн, 09.06.2023 на суму 40 000,00 грн, 06.07.2023 на суму 133 000,00 грн, 26.09.2023 на суму 21 177,92 грн, 11.10.2023 на суму 200 000,00 грн, 23.10.2023 на суму 50 000,00 грн, 30.10.2023 на суму 15 400,00 грн, 06.11.2023 на суму 22 000,00 грн, 23.11.2023 на суму 211 000,00 грн, 16.05.2024 на суму 20 000,00 грн та 06.06.2024 на суму 30 000,00 грн, у зв`язку із чим залишилась заборгованість у сумі 737 330,38 грн.

24.06.2024 позивач направив на адресу відповідача претензію від 24.06.2024 щодо сплати заборгованості за договором, проте відповіді не отримав.

Крім того, як вбачається з долученої представником відповідача платіжної інструкції №24909555 від 30.08.2024, останнім було перераховано на рахунок позивача 737 330,38 грн з призначенням платежу «Доплата за оздоблювальні роботи за договором №30124-01/ЛБ від 24.01.2023, згідно рах. №УБ-3001\1 від 30.01.2023р. Без ПДВ.».

Позивач підтвердив, що грошові кошти у розмірі 737 330,38 грн надійшли 30.08.2024.

З огляду на вказане ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 провадження у справі № 910/10524/24 в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 737 330,00 грн закрито.

Таким чином, станом на час розгляду справи відповідач повністю оплатив вартість виконаних позивачем робіт без будь-яких зауважень.

Отже, предметом розгляду вказаної справи є стягнення з відповідача нарахованої та заявленої до стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 26 056,67 грн, пені у розмірі 89 547,36 грн та 3% річних у розмірі 9 818,00 грн у зв`язку із несвоєчасною оплатою виконаних робіт.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, посилався на те, що позивач надав до суду договір підряду відмінний від того, який підписували сторони, а тому договір містить інші умови, які погоджувалися сторонами. Вказує, що єдиною підставою для оплати за договором підряду є отримання відповідачем рахунку-фактури на оплату, проте позивачем не долучено доказів їх надання відповідачу, внаслідок чого позивачем не виконані умови договору підряду щодо підстав оплати робіт. Враховуючи відсутність рахунку-фактури відсутні підстави стверджувати, що відповідачем порушено умови договору підряду та наявні підстави для нарахування штрафних санкцій. Також у наданого позивачем договору підряду відсутній підпис ОСОБА_1 - представника третьої особи, та вбачається відмінність підпису відповідача між договором підряду, наданого позивачем, та договором підряду, наданого відповідачем. Крім того, позивачем не надано доказів, що саме з 07.03.2024 виникли підстави для нарахування штрафних санкцій.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом статей 525, 526 цього Кодексу одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, за змістом якої цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до статей 626, 627, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Статтею 844 ЦК України, визначено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Частинами 1, 2 статті 854 ЦК України унормовано, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

З матеріалів справи вбачається, що 24.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР.БУД.ГРУПП» (підрядник), Благодійною організацією «Благодійний фонд «Охматдит - здорове дитинство» (платник) та Національною дитячою спеціалізованою лікарнею «Охматдит» МОЗ України (замовник) укладено договір підряду № 30124-01/ЛБ, відповідно до п. 1.1 якого підрядник зобов`язується за завданням замовника власними та залученими силами і засобами відповідно до проектно-кошторисної документації і умов договору виконати роботи на об`єкті: «Капітальний ремонт відділення відновлювального лікування - улаштування засобів безперешкодного доступу до об`єктів громадського призначення осіб з інвалідністю та інших мало мобільних груп населення. КДП НДСЛ «Охматдит» МОЗ України, м. Київ, вул. Стрітенська, 7/9, І-ша черга» (далі - об`єкт), а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи на умовах цього договору, а платник зобов`язується оплатити виконані роботи на умовах цього договору.

Перелік, обсяги та загальна вартість робіт визначається проектно-кошторисною документацією та договірною ціною (п. 1.2 договору).

Платник оплачує роботи згідно умов договору та всіх його додатків, а підрядник виконує функції підрядної будівельної організації по виконанню робіт, з передаванням результату роботи замовникові (п. 1.3 договору).

Підрядник виконав свої зобов`язання по договору - завершив капітальний ремонт відділення відновлювального лікування КДП НДСЛ «Охматдит» МОЗ України, замовник в свою чергу теж виконав зобов`язання за договором та прийняв виконані роботи на умовах договору. Зазначене підтверджується тим, що 21.02.2024 всі сторони договору підписали відповідні документи, а саме :

1) Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2024 р. (612_1_ПД_КБЗК) Форма № КБ-3 та Акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2024 р. Форма КБ-2в (Всього за актом 543 845,00 грн);

2) Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2024 р. (615_1_ПД_КБЗК) Форма № КБ-3 та Акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2024 р. (615_1_2-1_ПД_КБ2в) Форма КБ-2в (Всього за актом 556 608,00 грн);

3) Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2024 р. (621_1_ПД_КБЗК) Форма № КБ-3 та Акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2024 р. (621_1_2-1_ПД_КБ2в) Форма КБ-2в (Всього за актом 14 906,88 грн).

На виконання умов договору підряду позивачем було виконано будівельні роботи на загальну суму 3 281 913,47 грн, що не заперечується сторонами, які були прийняті замовником без будь-яких заперечень.

При цьому, вказана сума 3 281 913,47 грн повністю сплачена відповідачем як платником за договором без будь-яких заперечень.

З огляду на вказане вище суд дійшов висновку, що позивач виконав будівельні роботи за умовами укладеного між сторонами договору, замовник прийняв їх, а платник повністю оплатив виконані роботи.

Водночас, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позивач надав до суду договір підряду відмінний від того, який підписували сторони, а тому договір містить інші умови, які погоджувалися сторонами, на підтвердження чого надав договір підряду №30124-01/ЛБ від 24.01.2023 в іншій редакції.

Ухвалою суду від 20.09.2024 було витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР.БУД.ГРУПП» та у Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» МОЗ України оригінал Договору підряду № 30124-01/ЛБ від 24 січня 2023 року для огляду у судовому засіданні.

Під час огляду оригіналу договору підряду № 30124-01/ЛБ від 24.01.2023 було встановлено, що він містить підписи усіх уповноважених сторін договору та печатки товариств, а також повністю відповідає змісту наданої позивачем для долучення до позовної заяви копії договору; містить всі істотні умови договору, які були погоджені сторонами, а також додатки №1 та №2 (договірна ціна, календарний графік виконання робіт), які також підписані повноваженими представниками сторін та скріплені печатками товариств.

Водночас, як вбачається з наданої відповідачем копії спірного договору, остання не містить печатки замовника - НДСЛ «Охматдит» МОЗ України, а також не містить додатків, не містить всіх істотних умов договору підряду щодо якості робіт, строків початку та закінчення робіт, графіку виконання робіт тощо.

Згідно з частиною першою статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять до предмета доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Суд звертається до власної правової позиції, наведеної у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

При цьому одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, враховуючи, що позивачем надано оригінал договору підряду № 30124-01/ЛБ від 24 січня 2023 року, який був оглянутий у судовому засіданні та який містить підписи та печатки усіх уповноважених сторін договору, суд дійшов висновку, що сторони погодили усі істотні умови договору в редакції договору, наданій позивачем та долученої до позовної заяви.

Доводи відповідача про те, що у наданому позивачем договору підряду відсутній підпис ОСОБА_1 - представника третьої особи, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Також необґрунтовані та недоведені й доводи відповідача про відмінність підпису відповідача між договором підряду, наданого позивачем, та договором підряду, наданого відповідачем, оскільки будь-яких клопотань щодо проведення експертиз з приводу належності підпису на договорі відповідач не заявляв.

Отже, суд враховує, що відповідно до п. 2.4.2 договору платник здійснює післяплату залишкової вартості за виконані підрядником роботи, які платник оплачує протягом 10 робочих днів на підставі належним чином оформлених сторонами: довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. КБ-3) та актів приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в), відповідно до фактично виконаних обсягів робіт з урахуванням фактичної вартості матеріалів.

Враховуючи, що сторони підписали довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. КБ-3) та акти приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) 21.02.2024, то відповідач мав до 07.03.2024 (по 06.03.2024 включно) здійснити остаточний розрахунок за виконані позивачем роботи.

Проте станом на час подання цього позову до суду, відповідач лише частково оплатив виконані позивачем роботи, у зв`язку із чим була наявна заборгованість у розмірі 737 330,38 грн, яка була погашена відповідачем лише 30.08.2024.

Зважаючи на вищевикладене, позивачем правомірно нараховано інфляційні втрати та 3 % річних на суму 737 330,38 грн за період з 07.03.2024 до 16.08.2024.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц (на яку посилається скаржник), постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.19 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 тощо).

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання виникає обов`язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням грошового зобов`язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних за період з березня 2024 до серпня 2024 року на суму боргу 737 330,38 грн та встановлено, що сума інфляційних втрат становить 30 636,99 грн, а 3% річних - 9 851,22 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Враховуючи, що позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 26 056,67 грн, а 3% річних у розмірі 9 818,00 грн, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині в межах позовних вимог.

Щодо нарахування та стягнення пені, суд зазначає наступне.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Цивільно-правова та господарсько-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку, що узгоджується з нормами статті 610 ЦК України та статті 216 ГК України.

Частиною першою статті 548 ЦК України передбачені загальні умови забезпечення виконання зобов`язання. Одна з цих умов передбачає забезпечення виконання зобов`язання (основного зобов`язання), якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є неустойка (частина перша статті 546 ЦК України)

Відповідно до частини першої статті 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею), за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

Водночас за приписами частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

На відміну від положень ЦК України, які штраф та пеню визначають як види неустойки в залежності від правил обчислення (частини друга та третя статті 549 цього Кодексу), а неустойку і як вид забезпечення виконання зобов`язання, і як правовий наслідок порушення зобов`язань, встановлених законом або договором, положення ГК України визначають неустойку, штраф та пеню як господарські санкції у вигляді грошової суми - штрафні санкції, суму яких учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Поширене застосування неустойки саме з метою забезпечення договірних зобов`язань обумовлено насамперед тим, що неустойка є зручним інструментом спрощеної компенсації втрат кредитора, викликаних невиконанням або неналежаним виконанням боржником своїх зобов`язань.

Отже, завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та як міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Поряд з цим ГК України, також як і ЦК України, передбачає, що неустойка встановлюється договором або законом.

Тобто неустойка має договірний (добровільний) характер, що встановлюється за ініціативою сторін зобов`язання; а також імперативний характер (встановлений законом), тобто договірно-обов`язковий, умови про яку включаються в договір через підпорядкування імперативним вимогам правової норми. При цьому, для деяких видів зобов`язань неустойка встановлюється законом іншим нормативно-правовим актом безпосередньо, а тому сторони відповідного зобов`язання підпорядковуються існуючим правилам про неустойку стосовно як її розміру, так і порядку та умов про її стягнення, хоча при цьому не укладають не тільки угоди про неустойку, але і безпосередньо договору. Такий правовий висновок щодо застосування неустойки, у зв`язку з невиконанням зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22.

Водночас, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 904/4156/18 (провадження № 12-117гс19), розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

За змістом статей 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», на який посилається позивач, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частина шоста статті 231 ГК України також не встановлює розмір штрафної санкції за порушення грошового зобов`язання, а визначає певний спосіб її формування (у відсотковому відношенні, розмір відсотків визначається через облікову ставку Національного банку України), а відтак також не може бути застосована у даному випадку як законна підстава для визначення розміру стягуваної пені.

Згідно з п.12.1 договору сторони несуть повну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору згідно з нормами чинного законодавства України.

Відповідно до п. 12.2 договору у випадку невиконання робіт в строк, визначений цим договором, підрядник сплачує платнику пеню в розмірі 1% від загальної вартості робіт, що узгоджена сторонами в цьому договорі, за кожен день прострочення, але не більше ніж 20% від загальної вартості робіт згідно даного договору.

Сплата пені не звільняє винну сторону від виконання зобов`язань за цим договором і відшкодування шкоди, завданої невиконанням або неналежним виконанням зобов`язань (п. 12.3 договору).

Отже, умовами укладеного між сторонами договору не передбачено сплати пені платником у разі несвоєчасної оплати ним виконаних робіт підрядником.

Таким чином, оскільки умовами договору не встановлений розмір пені за порушення виконання грошового зобов`язання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування такої міри відповідальності як договірна санкція за відсутності конкретно визначеного її розміру в договорі та законі, а відтак відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення пені з відповідача.

Зважаючи на вищевикладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з п. 2 ч. 1ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Благодійної організації «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ОХМАТДИТ - ЗДОРОВЕ ДИТИНСТВО» (01133, місто Київ, вул. Первомайського Леоніда, будинок 3, квартира 25, код ЄДРПОУ 44751319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР.БУД.ГРУПП» (04213, місто Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 61, квартира 9, код ЄДРПОУ 41362760) інфляційні втрати у розмірі 26 056 (двадцять шість тисяч п`ятдесят шість) грн 67 коп., 3% річних у розмірі 9 818 (дев`ять тисяч вісімсот вісімнадцять) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 866 (вісімсот шістдесят шість) грн 10 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 04.11.2024

Суддя Владислав ДЕМИДОВ