Рішення

від 29.10.2024 по справі 908/1314/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2024 р. м. Рівне Справа № 908/1314/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,

розглянув матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Орендного підприємства санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12

про: визнання недійсним рішення, скасування наказу та поновлення на роботі

секретар судового засідання: С.Коваль

представники:

від позивача: І.Кузнецов

від відповідача: В.Шаблій

СУТЬ СПОРУ

ОСОБА_1 звернулась до господарського суду з позовом до відповідача Орендного підприємства санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 про:

- визнання недійсними прийняті рішення загальних зборів власників (учасників) Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 (ідентифікаційний код21082717) від 04.04.2024 про припинення повноважень (звільнення з посади) генерального директора і про призначення (обрання) генеральним директором Павловського Сергія Павловича , які оформлені протоколом № 4/24 від 04.04.2024 року;

- скасування реєстраційних записів про зміну керівника Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12, внесені до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- скасування наказу № 61-к від 05.04.2024 року про звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12;

- поновлення ОСОБА_1 на посаді генерального директора Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 (ідентифікаційний код 21082717) з 4 квітня 2024 року.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги аргументовані тим, що відповідно до наказу від 7 лютого 2023 року позивачку призначено генеральним директором Орендного підприємства санаторій "Червона калина" ім. ОСОБА_12 за сумісництвом.

Відповідно до протоколу загальних зборів №4/24 від 4 квітня 2024 року, ОСОБА_1 було звільнено з посади генерального директора ОП санаторій "Червона калина" 4 квітня 2024 року та з 5 квітня 2024 року призначено генеральним директором санаторію Павловського С.П .

На переконання позивача, вказані збори були проведенні з порушенням законодавства та вимог статуту санаторію, оскільки у позивача, як у діючого генерального директора був строк до 23 квітня 2024 для призначення дати загальних зборів. Однак, власниця ОСОБА_3 не дочекавшись відповідного повідомлення від позивача, в порушення положень статуту самостійно підписала протокол зборів передчасно, без фактичного їх проведення у належний строк аби незаконно усунути позивача від керівництва підприємством.

Позивач вважає, що її поспішно було звільнено з займаної посади, без передбаченої КЗпП України підстави, що також підтверджує те, що з нею не здійснено розрахунку, як того вимагає чинне трудове законодавство.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що рішенням Господарського суду Рівненської області від 07.11.2023 року у справі № 918/124/23 суд ухвалив у тому числі визнати ОСОБА_3 власником частки у розмірі 87,60% та 2, 40% у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 номінальною вартістю 56 000,00 грн.

Відповідач вказує, що повідомлення з вимогою про скликання загальних зборів від 22 березня 2024 року було вручено завчасно позивачу, а саме 30 березня 2024 року.

На переконання відповідача, ОСОБА_3 мала право зібрати загальні збори самостійно починаючи з 03 квітня 2024 року, в той же час загальні збори були проведені 04.04.2024 року.

Процесуальні дії у справі

9 квітня 2024 року до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача Орендного підприємства санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 про визнання недійсним рішення, скасування наказу та поновлення на роботі.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13 травня 2024 року справу №908/1314/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Орендного підприємства санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 про визнання недійсними прийнятих рішень загальних зборів власників, скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді генерального директора передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Рівненської області.

Ухвалою суду від 1 липня 2024 року відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 23 липня 2024 року.

22 липня 2024 року відповідачем подано відзив на позов.

У судовому засіданні 23 липня 2024 року оголошено перерву до 27 серпня 2024 року.

Ухвалою суду від 27 серпня 2024 року закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 01 жовтня 2024 року.

Ухвалою суду від 1 жовтня 2024 року розгляд справи відкладено на 29 жовтня 2024 року.

У судовому засіданні позивач підтримав позов.

У судовому засіданні відповідач позов не визнав.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Господарський суд встановив наступне.

ОСОБА_1 приступила до виконання обов`язків генерального директора ОП санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 з 8 грудня 2023 року на підставі наказу №24-к від 7 лютого 2023 року. Підставою вказано протокол №1/2023 загальних зборів власників - членів організації орендарів Орендного підприємства санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 від 7 лютого 2023 року.

Як видно за матеріалів справи, у провадженні Господарського суду Рівненської області перебувала справа №918/124/23 за позовом ОСОБА_3 до відповідача-1: Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12, відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю", відповідача-3: ОСОБА_4 , відповідача-4: ОСОБА_5 про визнання недійсними рішень загальних зборів від 28.11.2022 та від 01.12.2022, про визнання недійсним статуту, про припинення за відповідачем-2 права власності на частки у статутному капіталі у розмірі 2, 40 % та 87, 60 %, про переведення на позивача прав і обов`язків покупця відповідача-2 за договорами купівлі-продажу частки від 06.12.2022 та від 13.12.2022, визнання позивача власником частки у розмірі 2, 40 % та 87, 60 %.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 07 листопада 2023 року, яке набрало законної сили та є чинним станом на час вирішення даного спору, вирішено:

- визнати недійсними всі прийняті рішення загальних зборів власників - членів організації орендарів Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 (код ЄДРПОУ 21082717) від 28.11.2022, які оформлені протоколом № 7/2022 від 28.11.2022;

- визнати недійсним статут Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 (код ЄДРПОУ 21082717), затверджений протоколом № 7/2022 від 28.11.2022 загальних зборів власників - членів організації орендарів Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12, зареєстрований 29.11.2022 за номером запису 1006021070029000014;

- скасувати рішення державного реєстратора Городоцької сільської ради Кондратюк І.С. № 1006021070029000014 від 29.11.2022, внесене до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- визнати недійсними всі прийняті рішення загальних зборів власників - членів організації орендарів Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 (код ЄДРПОУ 21082717) від 01.12.2022, які оформлені протоколом № 8/2022 від 01.12.2022;

- скасувати рішення державного реєстратора Городоцької сільської ради Кондратюк І.С. № 1006021070030000014 від 02.12.2022, внесене до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" (код ЄДРПОУ 44888749) на частку у розмірі 2,40% у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 (код ЄДРПОУ 21082717) номінальною вартістю 1 500 грн 00 коп., яка набута ним на підставі протоколу № 8/2022 загальних зборів власників - членів організації орендарів Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 (код ЄДРПОУ 21082717) від 01.12.2022;

- перевести на ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) права і обов`язки покупця Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 (код ЄДРПОУ 21082717), укладеним 06.12.2022 між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю";

- перевести на ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) права і обов`язки покупця Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 (код ЄДРПОУ 21082717), укладеним 13.12.2022 між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" ;

- припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" на частку у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 номінальною вартістю 56 000,00 грн, яка є предметом договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 укладеним 06.12.2022 між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" та договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12, укладеним 13.12.2022 між ОСОБА_5 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю";

- визнати ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) власником частки у розмірі 91,8032% у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 (код ЄДРПОУ 21082717) номінальною вартістю 56 000 грн 00 коп., яка є предметом договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12, укладених 06.12.2022 між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" та 13.12.2022 між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю".

Вказане рішення набрало законної сили 20 лютого 2024 року.

У березні 2024 року ОСОБА_6 звернулась до керівника Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 з вимогою про скликання загальних зборів.

У вказаній вимозі зазначено, що Світлана Сива як власник частки більше 10% вимагає проведення загальних зборів Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 з наступним порядком денним: звільнення керівника одноосібного виконавчого органу, обрання одноосібного виконавчого органу.

Вказана вимога була направлена на адресу Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 та вручена 30 березня 2024 року, про що свідчить надані відповідачем квитанція, опис вкладення та відомості з веб-сайту підприємства поштового зв`язку (АТ "Укрпошта") про відстеження поштового відправлення.

Згідно із рішенням загальних зборів власників (учасників) Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12, які оформлені протоколом №4/24 від 4 квітня 2024 року, по питанню 2 порядку денного, у відповідності до пункту 10.7. статуту збори вирішили припинити повноваження (звільнити з посади) генерального директора Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 ОСОБА_1 з 4 квітня 2024 року. По питанню 3 порядку денного загальними зборами вирішено призначити (обрати) генеральним директором Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 Павловського Сергія Павловича з 5 квітня 2024 року.

5 квітня 2024 року генеральним директором Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи прийнято наказ №61-к, у відповідності до пункту 10.7. статуту припинити повноваження (звільнити з посади) генерального директора Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 ОСОБА_1 з 4 квітня 2024 року.

На переконання позивача, збори на яких її було звільнено були проведенні з порушенням законодавства та вимог статуту відповідача.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

З наведених обставин встановлено, що спірні правовідносини за своїм змістом стосуються діяльності юридичної особи та її органів управління.

Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права порушеними через незаконне звільнення з посади виконавчого органу.

У свою чергу відповідач вважає, що діяв у межах вимог закону та статуту юридичної особи.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються.

Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Позивач, тобто особа, яка подала позов, реалізуючи своє право на судовий захист, визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, зважаючи на власне суб`єктивне уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.

У свою чергу, суд перевіряє доводи позивача і, залежно від встановленого, вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Встановлення виду та організаційно-правової форми юридичної особи, до яких належить Орендне підприємство Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12, станом на час виникнення спору, є першочерговим при його вирішенні, оскільки зумовлюватиме застосування до спірних правовідносин відповідного законодавства.

В матеріалах справи міститься статут Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12, затверджений загальними зборами організації орендарів (протокол №1/2023 від 07 лютого 2023 року), із пункту 1.6 якого вбачається, що Орендне підприємство Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 створено (засновано) за рішенням загальних зборів членів організації орендарів санаторію "Червона калина" і є правонаступником прав та обов`язків державного підприємства санаторію "Червона калина" та орендного підприємства санаторію "Червона калина".

Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що за організаційно-правовою формою юридичної особи відповідач є орендне підприємство.

Організаційно-правова форма "орендне підприємство" була передбачена статтею 2 Закону України "Про підприємства в Україні", який втратив чинність на підставі Господарського кодексу України (далі - ГК України) від 16 січня 2003 року, а також в подальшому статтею 115 ГК України, яка входила до розділу глави 11 Кодексу "Приватні підприємства. Інші види підприємств".

У статті 115 ГК України (в редакції чинній до 24 травня 2011 року) було закріплено, що орендним підприємством визнається підприємство, створене орендарем на основі оренди цілісного майнового комплексу існуючого державного або комунального підприємства чи майнового комплексу виробничого структурного підрозділу (структурної одиниці) цього підприємства з метою здійснення підприємницької діяльності. Орендарем є юридична особа, утворена членами трудового колективу підприємства чи його підрозділу, майновий комплекс якого є об`єктом оренди. Організація членів трудового колективу, зареєстрована як юридична особа, має переважне право на укладення договору оренди майна того підприємства (структурного підрозділу), де створено цю організацію. Орендодавцями щодо майнових комплексів, які належать до державної або комунальної власності, є Фонд державного майна України і його регіональні відділення, а також органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами управляти майном, що належить відповідно Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності.

Водночас статтю 115 ГК України було виключено на підставі Закону України №3269-VI (3269-17 ) від 21 квітня 2011 року.

Отже, починаючи із 24 травня 2011 року згідно з чинним законодавством України такий вид та організаційно-правова форма юридичних осіб, як орендне підприємство припинила існування.

Згідно з частиною 1 статті 63 ГК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, редакція Кодексу від 19 серпня 2022 року) залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

- приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб`єкта господарювання (юридичної особи);

- підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

- комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

- державне підприємство, що діє на основі державної власності;

- підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об`єднання майна різних форм власності);

- спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами - суб`єктами співробітництва.

Відповідно до частин 1, 2 статті 62 ГК України підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

У відповідності до ч. 3, 5, 6 статті 63 ГК України, залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні. Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб. Особливості правового статусу корпоративних підприємств встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Проаналізувавши норми статуту ОП "Червона калина" щодо мети та предмету діяльності підприємства, юридичного статусу, майна підприємства, власників підприємства, органів управління і контролю, суд зробив висновок, що орендне підприємство є корпоративним підприємством. Зокрема п.2.1. статуту - підприємство створене для ефективного використання орендованого державного та власного /набутого/ майна з метою отримання прибутку в процесі господарської діяльності; п.3.1 - підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс; п.3.3 підприємство є власником майна, яке йому належить, включаючи майно, передане підприємству власниками /членами/, продукції, виготовленої ним в результаті господарської діяльності, отриманих доходів, іншого майна, отриманого ним на законних підставах; п. 3.11 - підприємство не несе відповідальності по зобов`язаннях його власників; п.4.4- статутний капітал формується за рахунок грошових внесків власників підприємства. Розмір статутного капіталу складається з номінальної вартості часток власників підприємства або за рішенням загальних зборів власників за рахунок грошових внесків третіх осіб в порядку збільшення статутного капіталу. Розмір статутного капіталу складається з номінальної вартості часток власників підприємства, виражених в національній валюті. Розмір частки кожного власника у статутному капіталі визначається у відсотках і у гривнях; п. 8.1 - вищим органом управління є загальні збори; виконавчим органом - є генеральний директор; п.7.15 - при виході власника з підприємства йому виплачується вартість частки у статутному капіталі у грошовій формі.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 червня 2019 року у справі №917/1338/18 погодилась із висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №917/1887/17, що характеристика юридичної особи як приватного підприємства - це характеристика того, на підставі якої власності його створено.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29 червня 2021 року у справі №916/2813/18 зазначила, що приватне підприємство - це не окрема організаційно-правова форма юридичної особи, а класифікуюча ознака юридичних осіб залежно від форми власності.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03 серпня 2023 року у cправі №904/7930/21.

Суд вважає, що наведені висновки щодо приватного підприємства, може бути застосований до орендного підприємства.

Необхідно зазначити, що орендне підприємство - це підприємство засноване на змішаній формі власності (на базі об`єднання майна різних форм власності), тобто підприємство, яке є власником майна, що передано до статутного капіталу його засновниками, та орендованого майна /державної чи комунальної власності/, на базі якого воно здійснює діяльність.

Відповідно до ч.1 ст. 83 ЦК України, юридичні особи можуть створюватися у формі товариств і установ.

Різниця між цими організаційно-правовими формами полягає в тому, що товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом (ч. 2. ст. 83 ЦК України). Установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об`єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна (ч. 3. ст. 83 ЦК України). Розглядаючи корпоративне підприємство, його однозначно треба відносити до групи товариств, оскільки його учасники беруть участь в управлінні справами, що є однією з головних ознак як товариства, так і корпоративного підприємства. Варто зазначити, що корпоративні підприємства - це такі юридичні особи, які побудовані на пайових началах зі складною внутрішньою структурою, управління якими залежить від частки у статутному капіталі.

Відповідно до частини 1 статті 84 ЦК України товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи чи сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об`єднання, що діють з метою одержання прибутку. Отже, якщо орендне підприємство створене для ведення підприємницької діяльності й розподілу прибутку між учасниками (засновниками), то таке орендне підприємство є підприємницьким товариством.

Встановлення виду підприємницького товариства, до якого належить підприємство (в даному випадку орендне), а саме, що орендне підприємство є господарським товариством (зокрема, товариством з обмеженою або додатковою відповідальністю) або кооперативом (зокрема, сільськогосподарським кооперативом, сільськогосподарським кооперативним об`єднанням), у кожному конкретному випадку зумовлюватиме застосування до спірних правовідносин відповідного законодавства, зокрема законів України "Про господарські товариства", "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", "Про кооперацію", "Про сільськогосподарську кооперацію".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №916/2813/18, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03 серпня 2023 року у cправі №904/7930/21.

З досліджених доказів слідує, що відповідач створений для ефективного використання орендованого державного та власного (набутого) майна з метою отримання прибутку в процесі господарської діяльності з надання санаторно-курортних послуг, а також при здійсненні іншої, не забороненої чинним законодавством України діяльності, в тому числі зовнішньоекономічної (пункт 2.1 статуту в редакції, затвердженій загальними зборами, протокол №1/2023 від 7 лютого 2023 року).

З пунктів 3.11, 3.12 статуту відповідача в редакції, затвердженій загальними зборами, протокол №1/2023 від 7 лютого 2023 року слідує, що підприємство не несе відповідальності по зобов`язаннях його власників; власники несуть ризик втрати свого вкладу до статутного капіталу підприємства та не несуть відповідальності по зобов`язаннях підприємства.

Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 5 квітня 2024 року слідує, що засновниками (учасниками) Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 були:

- ОСОБА_7 (розмір частки засновника (учасника): 1 000,00 грн);

- ОСОБА_3 (розмір частки засновника (учасника): 58 000, 00 грн).

- ОСОБА_8 (розмір частки засновника (учасника): 666,67 грн);

- ОСОБА_9 (розмір частки засновника (учасника): 333,33,00 грн);

- ОСОБА_10 (розмір частки засновника (учасника): 500,00 грн);

- ОСОБА_11 (розмір частки засновника (учасника): 500,00 грн);

Розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) - 61 000 грн 00 коп.

Таким чином Орендне підприємство Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 має статутний капітал, поділений на частки.

Орендне підприємство Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 не випускає акції, а тому воно не може бути акціонерним товариством. Згідно із частиною 3 статті 96 ЦК України учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Отже, за загальним правилом учасники (засновники) не несуть відповідальності за зобов`язаннями приватного підприємства (якщо інше не встановлено статутом). У такому випадку Орендне підприємство Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 не є повним або командитним товариством чи товариством з додатковою відповідальністю, а відповідно до статті 84 ЦК України в чинній редакції, яка встановлює вичерпний перелік підприємницьких товариств, таке підприємство може бути лише товариством з обмеженою відповідальністю або виробничим кооперативом (сільськогосподарським кооперативом, сільськогосподарським кооперативним об`єднанням).

Визначальною ознакою кооперативу є те, що один член кооперативу має лише один голос у вищому органі (абзац четвертий статті 4 Закону України "Про кооперацію", абзац 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію"), з можливістю мати у певних випадках додаткову кількість голосів (абзац 2 частини 3 статті 4 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію").

Оскільки статутом Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 не встановлено, що один член (засновник, учасник) має один голос у вищому органі, зокрема, з можливістю мати додаткову кількість голосів, то відповідач не є кооперативом.

Враховуючи викладене, суд робить висновок, що Орендне підприємство Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 є товариством з обмеженою відповідальністю, а тому на його діяльність поширюються норми Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Відповідно до частини 1 статті 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Застосування закону за аналогією закону допускається, якщо: відносини, щодо яких виник спір, за своїм характером потребують цивільно-правового регулювання; ці відносини не регулюються будь-якими конкретними нормами права; вирішити спір, що виник, неможливо, ґрунтуючись на засадах і змісті законодавства; є закон, який регулює подібні відносини і який може бути застосований за аналогією закону (пункти 43-45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі №909/337/19.

Водночас у пунктах 56-58 постанови від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц Велика Палата Верховного Суду частково погодилась з висновком суду апеляційної інстанції стосовно можливості врегулювання положеннями статутів як нормативними актами порядку прийняття рішень за відсутності відповідного законодавчого регулювання, а також зауважила, що статут є актом, у якому закріплені локальні норми матеріального права, що врегульовують відносини, зокрема, стосовно управління юридичною особою. Разом з тим Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на приписи частини 1 статті 8 ЦК України.

Виходячи з вищевикладеного, Велика Палата Верховного Суду вважала можливим застосування інституту аналогії закону для регулювання спірних відносин лише у випадку, якщо їх не врегульовано нормами права, які безпосередньо регулюють ці відносини, зокрема, актами законодавства або договором чи статутом.

Оскільки статут Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12, затверджений загальними зборами (протокол №1/2023 від 7 лютого 2023 року) не приведено у відповідність до Закону, то при вирішенні спірних правовідносин необхідно керуватися положеннями статуту, що не суперечать положенням чинного законодавства, а в частині, що суперечать або не врегульовують - положеннями чинного законодавства в т.ч. Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ЦК України та ГК України.

Правову позицію про пріоритет Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" над положеннями статуту, до якого не внесені зміни викладено у постанові Верховного Суду від 7 липня 2021 року у справі №910/4446/20.

Розглядаючи спір суд встановив, що ОСОБА_1 з 8 грудня 2023 року перебувала на посаді генерального директора ОП санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 7 листопада 2023 року, яке набрало законної сили 20 лютого 2024 року та є чинним станом на час вирішення даного спору, вирішено зокрема визнати ОСОБА_3 власником частки у розмірі 91,8032% у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 (код ЄДРПОУ 21082717) номінальною вартістю 56 000,00 грн.

У березні 2024 року ОСОБА_6 звернулась до керівника Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 з вимогою про скликання загальних зборів.

У вказаній вимозі зазначено, що Світлана Сива як власник частки більше 10% вимагає проведення загальних зборів Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 з наступним порядком денним: звільнення керівника одноосібного виконавчого органу, обрання одноосібного виконавчого органу.

Вказана вимога була направлена на адресу Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 та вручена 30 березня 2024 року, про що свідчить надані відповідачем квитанція, опис вкладення та відомості з веб-сайту підприємства поштового зв`язку (АТ "Укрпошта") про відстеження поштового відправлення.

Згідно з положеннями пункту 9.2. статуту відповідача (у редакції чинній станом на час прийняття спірного рішення), загальні збори власників скликаються у випадках, передбачених законодавством України або статутом, а також: з ініціативи виконавчого органу (генеральний директор), на вимогу ревізійної комісії (орган що здійснює перевірку фінансово-господарської діяльності), на вимогу власника (власників), які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотків статутного капіталу підприємства.

Вимога про скликання загальних зборів власників подається виконавчому органу підприємства у письмовій формі із зазначенням запропонованого переліку порядку денного. У разі скликання загальних зборів з ініціативи власників така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі, що належать таким власникам (пункт 9.4. статуту відповідача (у редакції чинній станом на час прийняття спірного рішення).

Згідно з вимогами пункту 9.6 статуту відповідача (у редакції чинній станом на час прийняття спірного рішення), виконавчий орган підприємства зобов`язаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів власників у строк не пізніше 20 календарних днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів.

Пунктом 9.7 статуту відповідача (у редакції чинній станом на час прийняття спірного рішення) встановлено, що у разі якщо протягом 10 днів з дня, коли виконавчий орган підприємства отримав чи мав отримати вимогу про скликання загальних зборів, власники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори власників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів власників покладаються на особу (осіб), які ініціювали загальні збори.

Згідно з положеннями пункту 9.8 статуту відповідача (у редакції чинній станом на час прийняття спірного рішення), виконавчий орган скликає загальні збори власників шляхом надсилання або вручення повідомлення про це кожному власнику підприємства.

Виконавчий орган підприємства зобов`язаний направити або вручити власникам повідомлення про збори, не менше ніж за 10 днів до запланованої дати проведення загальних зборів.

Повідомлення надсилається шляхом відправлення рекомендованим листом власника або на адресу реєстрації місця проживання (або на іншу адресу, якщо про неї письмово повідомив власник з проханням адресувати листа саме на таку адресу), кур`єром або вручається особисто під розпис власнику/представнику власника.

У повідомленні про загальні збори зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний.

Згідно з нормами статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: 1) з ініціативи виконавчого органу товариства; 2) на вимогу наглядової ради або ради директорів товариства; 3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам.

Виконавчий орган товариства повідомляє про відмову в скликанні загальних зборів учасникам, які вимагали скликання таких зборів, письмово із зазначенням причин відмови протягом п`яти днів з дати отримання вимоги від таких учасників товариства.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників у строк не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів.

У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників.

Згідно з приписами статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.

У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Суд звертає увагу, що статут відповідача покладає на генерального директора обов`язки характерні для виконавчого органу товариства, зокрема такі як: здійснення управління поточною діяльністю, підзвітність загальним зборам власників та організація виконання їхніх рішень (пункти 10.1 - 10.3 статуту).

Матеріали справи не містять доказів виконання виконавчим органом підприємства вимог учасника товариства про скликання загальних зборів. Позивач не надав доказів, що отримавши вимогу про скликання зборів виконавчий орган приступив до виконання своїх обов`язків з організації та проведення таких зборів, зокрема щодо призначення зборів та повідомлення учасників про час і місце їх проведення.

Виконавчий орган отримав таку вимогу 30 березня 2024 року, таким чином починаючи з 10 квітня 2024 року особа, яка ініціювала їх проведення ( ОСОБА_3 ), могла скликати загальні збори власників самостійно, що відповідає вимогам статуту та закону.

Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, збори було проведено 4 квітня 2024 року.

Згідно із рішенням загальних зборів власників (учасників) Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12, які оформлені протоколом №4/24 від 4 квітня 2024 року, по питанню 2 порядку денного, у відповідності до пункту 10.7. статуту збори вирішили припинити повноваження (звільнити з посади) генерального директора Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 ОСОБА_1 з 4 квітня 2024 року. По питанню 3 порядку денного загальними зборами вирішено призначити (обрати) генеральним директором Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 Павловського Сергія Павловича з 5 квітня 2024 року.

5 квітня 2024 року генеральним директором Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи прийнято наказ №61-к, у відповідності до пункту 10.7. статуту припинити повноваження (звільнити з посади) генерального директора Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 ОСОБА_1 з 4 квітня 2024 року.

Згідно з положеннями пункту 10.7. статуту відповідача (у редакції чинній станом на час прийняття спірного рішення), повноваження генерального директора припиняються за рішенням загальних зборів власників.

Відповідно до норм статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення).

Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень.

Згідно з положеннями статті 99 ЦК України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Як на підставу для задоволення вимог про визнання недійсними прийняті рішення загальних зборів власників (учасників) Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12 від 04.04.2024 про припинення повноважень (звільнення з посади) генерального директора і про призначення (обрання) генеральним директором Павловського Сергія Павловича , які оформлені протоколом № 4/24 від 04.04.2024 року позивачка вказує, що збори були проведенні з порушенням законодавства та вимог статуту санаторію, оскільки у позивача, як у діючого генерального директора був строк до 23 квітня 2024 для призначення дати загальних зборів, однак, власниця ОСОБА_3 , проте не дочекавшись відповідного повідомлення від позивача, в порушення положень статуту самостійно підписала протокол зборів передчасно, без фактичного їх проведення у належний строк аби незаконно усунути позивача від керівництва санаторієм.

У постанові від 28 липня 2021 року у справі № 918/456/20 Верховний Суд вказав, що відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 20 ГК України, кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, утискають права та законні інтереси суб`єкта господарювання.

При цьому позивач має довести порушення оскаржуваним рішенням своїх прав та/або законних інтересів.

Водночас порушення порядку скликання та проведення загальних зборів можуть бути підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними лише за позовами учасників товариства, а не третіх осіб, адже у таких випадках йдеться про порушення права на управління товариством, яким треті особи - не учасники товариства не наділені.

Недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю не може визнаватися порушенням прав тих осіб, які не є учасниками (акціонерами, членами) цієї юридичної особи. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №910/7847/17, від 16.10.2018 у справі №910/15792/14, від 22.05.2019 у справі №904/7274/17, 09.12.2020 у справі № 914/2259/17.

Суд констатує, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач станом на час проведення зборів була учасником Орендного підприємства санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12, а тому недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю не може визнаватися порушенням прав позивачки, що є підставою для відмови у задоволенні вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів, які оформлені протоколом № 4/24 від 04 квітня 2024 року.

Посилання позивачки на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №205/4196/18 у даній справі є недоречним, оскільки у вказаній справі розглядались інші правовідносини між іншими сторонами про інший предмет, водночас процитована позиція Верховним Судом стосувалась визначення в першу чергу юрисдикції спору.

Позивач як виконавчий орган товариства, оскаржуючи своє звільнення, зокрема шляхом оспорення відповідного рішення загальних зборів, повинен довести визначені законом підстави для визнання його недійсним, як то: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах, чого в даному випадку позивачем доведено не було, оскільки:

- стаття 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання обов`язків, які він йому визначив, у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав;

- у загальних зборах приймав участь учасник, який володіє часткою, що у сукупності становить 95,08 % статутного капіталу товариства.

Невизнаних або оспорених корпоративних прав чи інтересів, за захистом яким могло бути подано позов про визнання недійсними відповідних рішень загальних зборів, судом не встановлено.

В задоволенні решти позовних вимог, які заявлені позивачем як похідні від вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом № 4/24 від 04 квітня 2024 року суд також відмовляє.

У даній справі позивачем не доведено ані відсутності у вищого органу управління права звільнити позивача з займаної посади, ані порушення такої процедури, оскільки судом встановлено, що рішення було прийняте за наявності необхідної кількості голосів учасників.

Враховуючи викладене, звільнення особи з посади директора повинно відбуватися не відповідно до положень законодавства про працю, а згідно з положеннями статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників та голосування на них.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК Кодексу України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління.

За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні в даному випадку можлива шляхом прийняття компетентним органом (загальними зборами) рішення про усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Суд не встановив невідповідності рішення загальних зборів Орендного підприємства санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_12, яке оформлено протоколом №4/24 від 4 квітня 2024 року в частині звільнення керівника вимогам статуту та закону, оскільки рішення прийнято компетентними зборами простою більшістю голосів.

Суд не встановив порушення корпоративних прав позивача при скликанні та проведенні загальних зборів.

Висновки суду

Суд зробив висновок, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити. Позивач не довів порушення своїх прав рішенням загальних зборів. Позивач не довів невідповідність рішення загальних зборів нормам законодавства, або ж порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів, чи позбавлення учасника юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Решту позовних вимог суд вважає похідними від вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів, а тому у їх задоволенні також відмовляє.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати у вигляді судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати у вигляді судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Повне рішення складено 04 листопада 2024 року.

Суддя Андрій КАЧУР