Рішення

від 31.10.2024 по справі 918/742/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/742/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Мовчуна А.І, розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки "Кольчуга-3"

до відповідача Вараського ліцею № 4 Вараської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Західний офіс Держаудитслужби

про визнання недійсними правочинів щодо одностороннього розірвання договору про закупівлю

Секретар судового засідання Агаєва Н.Б.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Замлинський С.С. (в режимі відеоконференції);

Від відповідача: Полюхович О.І. (в режимі відеоконференції);

Від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

До Господарського суду Рівненської області 13.08.2024 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки "Кольчуга-3" до відповідача Вараського ліцею № 4 Вараської міської ради про визнання недійсним правочину щодо одностороннього розірвання договору про закупівлю № 81 від 28.06.2024.

Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача та пояснень третьої особи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що за результатами публічної закупівлі № UA-2024-06-07-010152-а, між Вараським ліцеєм № 4 Вараської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки "Кольчуга-3" 28.06.2024 укладено договір № 81 про закупівлю послуг охорони.

Далі, позивач стверджує, що 07.08.2024 Вараським ліцеєм № 4 Вараської міської ради направлено лист-повідомлення про дострокове розірвання договору на вимогу Державної аудиторської служби України щодо здійснення заходів щодо усунення порушень абзацу 4 підпункту 5 пункту 13 Постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" шляхом розірвання договору про закупівлю № 81 від 28.06.2024 з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України. Крім цього, зазначено, що у разі не надання згоди на розірвання договору, даний договір буде розірвано в односторонньому порядку.

Звертаючись із позовом до суду, позивач вказує, що зазначене одностороннє розірвання відповідачем договору не відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору і є протиправним та безпідставним, а тому просить суд визнати недійсним правочин щодо одностороннього розірвання договору про закупівлю.

21.08.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову, оскільки на адресу позивача надійшов лист - повідомлення № 01-37/222 від 16.08.2022 про дострокове розірвання договору в односторонньому порядку з 12.09.2024.

04.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника третьої особи надійшло клопотання про долучення письмових пояснень по справі, у яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки "Кольчуга-3" до відповідача Вараського ліцею № 4 Вараської міської ради про визнання недійсним правочину щодо одностороннього розірвання договору про закупівлю № 81 від 28.06.2024.

16.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі, у яких вважає, що встановлене Держаудитслужбою порушення носить виключно формальний характер, оскільки не пов`язане із неможливістю забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції. Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки "Кольчуга-3" вважає, що надало Вараському ліцею № 4 Вараської міської ради усі необхідні документи для підтвердження здатності виконувати предмет закупівлі, і виконує усі умови укладеного договору щодо надання послуг із охорони належним чином.

17.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника третьої особи надійшло клопотання про долучення заперечень на додаткові пояснення, у яких наголошує, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі є законним, обгрунтованим та правомірним, а зобов`язання щодо усунення порушення є обов`язковим для виконання.

18.09.2024 на поштову адресу суду від представника Вараського ліцею № 4 Вараської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, у якому вказує, що ним виконано вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю в спосіб, визначений у відповідному висновку.

30.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій вказує, що згідно вимог чинного законодавства послуги охорони можуть надаватися не лише поліцією охорони, а й іншими установами на підставі виданої ліцензії, тому констатація Держаудитслужбою порушень відповідачем законодавчих норм не відповідає вимогам закону. Виходячи із змісту постанови №1178, її застосування не встановлює заборону замовнику провести закупівлю у відповідності до вимог закону № 922-VII. Крім того, зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №937 затверджено перелік об`єктів державної та інших форм власності, охорона нерухомого майна (незалежно від цільового призначення) яких здійснюється виключно органами поліції охорони на договірних засадах, згідно з додатком. Вказаний додаток не містить в своєму переліку будь-яких закладів освіти. Пунктом 2 Постанови № 975 встановлено, що у разі відповідності категоріям, затвердженим цією постановою, такі об`єкти охороняються органами поліції охорони на договірних засадах; охорона бюджетних установ (організацій) здійснюється органами поліції охорони на договірних засадах у межах асигнувань, передбачених у державному бюджеті на утримання таких установ (організацій). Проте, Вараський ліцей № 4 Вараської міської ради не фінансується за рахунок державних коштів, тому представник позивача вважає, що вимоги відповідача про дострокове розірвання договору є незаконними.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 19.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.09.2024. Залучено Західний офіс Держаудитслужби у справу як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

21.08.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову.

21.08.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів відправки позовної заяви та заяви про зміну предмету позову третій особі.

04.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника третьої особи надійшло клопотання про долучення письмових пояснень по справі.

09.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про участь в усіх судових засідань, у тому числі в судовому засіданні 18.09.2024, в режимі відеконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 09.09.2024 заяву представника позивача про участь у судовому засіданні по справі № 918/742/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке призначено на 18.09.2024 та у всіх наступних судових засідань задоволено.

13.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника Вараського ліцею № 4 Вараської міської ради надійшла заява про участь в усіх судових засідань, у тому числі в судовому засіданні 18.09.2024, в режимі відеконференції, проведення судового засідання доручити Кузнецовському міському суду Рівненської області.

Ухвалою суду від 13.09.2024 заяву Вараського ліцею № 4 Вараської міської ради про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції за допомогою Кузнецовського міського суду Рівненської області задоволено.

13.09.2024 на електронну адресу суду від Вараського ліцею № 4 Вараської міської ради надійшла заява про участь в усіх судових засідань, у тому числі в судовому засіданні 18.09.2024, в режимі відеконференції, проведення судового засідання доручити Кузнецовському міському суду Рівненської області.

Ухвалою суду від 16.09.2024 повернуто Вараському ліцею № 4 Вараської міської ради заяву, подану на електронну пошту суду, про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції без розгляду.

16.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійши додаткові пояснення по справі.

17.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника третьої особи надійшло клопотання про долучення заперечень на додаткові пояснення.

Ухвалою суду від 18.09.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки "Кольчуга-3" про зміну предмета позову прийнято до розгляду. Підготовче засідання відкладено на 10.10.2024.

18.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про участь в усіх судових засідань, у тому числі в судовому засіданні 10.10.2024, в режимі відеконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 18.09.2024 заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке призначено на 10.10.2024 та у всіх наступних судових засідань задоволено.

18.09.2024 на поштову адресу суду від представника Вараського ліцею № 4 Вараської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому заявлено клопотання про поновлення строку для подачі відзиву.

Ухвалою суду від 19.09.2024 поновлено представнику Вараського ліцею № 4 Вараської міської ради строк для подачі відзиву та долучено його до матеріалів справи.

20.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки "Кольчуга-3" надійшли заперечення на клопотання щодо поновлення судом для відповідача процесуального строку для подачі відзиву.

27.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника Вараського ліцею № 4 Вараської міської ради надійшла заява про участь в усіх судових засідань, у тому числі в судовому засіданні 10.10.2024, в режимі відеконференції, проведення судового засідання доручити Кузнецовському міському суду Рівненської області.

Ухвалою суду від 30.09.2024 у задоволенні заяви Вараського ліцею № 4 Вараської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

30.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки "Кольчуга-3" надійшла відповідь на відзив.

10.10.2024 до суду від Вараського ліцею № 4 Вараської міської ради надійшов лист, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки "Кольчуга-3" просить Вараський ліцей № 4 Вараської міської ради вважати договір про закупівлю № 81 від 28.06.2024 чинним та діючим з 12.09.2024 до вирішення справи по суті та набрання рішення суду законної сили.

Ухвалою суду від 10.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 31.10.2024.

В судовому засідання 31.10.2024 представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та просив їх задоволити у повному обсязі. Представник відповідача у свою чергу просила відмовити у задоволенні позову.

Судом досліджені докази по справі.

Представники сторін виступили у судових дебатах.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

За результатами проведення закупівлі № UA-2024-06-07-010152-a 28.06.2024 між Вараським ліцеєм № 4 Вараської міської ради (далі - відповідач/замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки "Кольчуга-3" (далі - позивач/виконавець) укладено договір про закупівлю № 81 (далі - договір).

Виконавець зобов`язується надати замовникові послуги з фізичної охорони приміщення та території закладу загальної середньої освіти, згідно ДК 021:2015 (CPV) - 79710000 - 4 Охоронні послуги, зазначені в додатку 1, у строки передбачені цим договором, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги. Додаток 1 (Об`єкт, обсяг і вид наданих послуг та розрахунок їх вартості) є невід`ємною частиною договору (п.1.1.договору).

Найменування послуги: послуги з фізичної охорони приміщень будівлі та прилеглої території Вараського ліцею № 4 Вараської міської ради (п.1.2. договору).

Місце знаходження об`єкту охорони: м. Вараш, м-н. Вараш, 39, Вараський р-н., Рівненська область, Україна, 34402 (п.1.3. договору).

Договір набирає чинності з 29.06.2024 і діє до 31.12.2024, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов`язань (п.10.1 договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток Вараського ліцею № 4 Вараської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки "Кольчуга -3".

Висновком про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-06-07-010152-a Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Рівненській області встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2018 № 975 із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ №1364 від 22.12.2023 (далі - постанова КМУ № 975), затверджено категорії об`єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах (далі - категорії об`єктів). Частиною другою постанови КМУ № 975 встановлено, що у разі відповідності категоріям, затвердженим цією постановою, такі об`єкти охороняються органами поліції охорони на договірних засадах. Відповідно до пункту 19 категорій об`єктів, затверджених постановою КМУ № 975, заклади освіти державної та комунальної форми власності відносяться до категорії об`єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах. Оскільки формулювання "охорона на договірних засадах" передбачає укладання договору з надавачем послуг з охорони, то згідно із абзацом 4 підпунктом 5 пункту 13 Особливостей для придбання послуг замовник мав планувати та провести закупівлю, вид якої повинен визначатись з огляду на чинні законодавчі норми. Під час проведення моніторингу встановлено, що замовником здійснено закупівлю шляхом застосування відкритих торгів з особливостями по предмету "Послуги з фізичної охорони приміщень будівлі на території Вараського ліцею № 4 Вараської міської ради", ДК 021:2015:79710000-4: Охоронні послуги та з учасником, якого визнано переможцем торгів - ТОВ "Служба безпеки "Кольчуга-З", укладено договір про закупівлю від 28.06.2024 № 81 на загальну суму 423151,98 гривень. З огляду на викладене, замовником обрано процедуру закупівлі без врахування законодавчих норм визначених постановою КМУ № 975, що призвело до недотримання норми абзацу 4 підпункту 5 пункту 13 Особливостей.

На виконання висновку Державної аудиторської служби України Західного офісу Держаудитслужби Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області від 31.07.2024 відповідач направив позивачу лист - повідомлення № 01-37/208 від 07.08.2024 про дострокове розірвання договору №81 від 28.06.2024. Відповідач, керуючись п.10.2.4. договору, ч.2. ст.188 ГПК України, повідомив позивача про те, що ним прийнято рішення достроково розірвати договір в односторонньому порядку з 03.09.2024.

Під час розгляду справи від позивача 21.08.2024 надійшла заява про зміну предмету позову у зв`язку з надходження на його адресу від відповідача листа - повідомлення від 16.08.2024 № 01-37/222 про дострокове розірвання договору в односторонньому порядку від 12.09.2024.

Позивач не погоджується з припиненням договірних відносин в односторонньому порядку, оскільки ним не порушено умов договору та законодавства України, тому звернувся в суд з позовом для захисту своїх прав та інтересів.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачено статтею 188 Господарського кодексу України.

Так, згідно положень вказаної статті, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Отже, за змістом наведеної норми, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Відповідно до статті 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частина 3 статті 653 ЦК України, частиною 4 статті 188 ГК України також зазначає, що договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.

Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що за загальним правилом, встановленим як господарським, так і цивільним законодавством, зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку (у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала вимогу/пропозицію про розірвання договору).

Подібні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 01.04.2021 у справі № 910/5206/20.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

При цьому, право на подання позову про розірвання договору на підставі статті 188 ГК України виникає у сторони в разі, коли у відповідь на пропозицію розірвати договір надійшла відповідь із відмовою або не надійшло відповіді у двадцятиденний строк.

Так, не досягнувши згоди щодо розірвання договору, у відповідача виникло право на подання позову про розірвання договору на підставі статті 188 ГК України.

Однак, відповідач не скористався своїм правом передати спір на вирішення суду на підставі статті 188 ГК України.

Натомість, вказаними листами, відповідач повідомив позивача, що у випадку відмови від розірвання в односторонньому порядку вищезазначеного договору, на виконання вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області, згідно п. 10.2.4 договору, договір буде розірвано в односторонньому порядку 03 вересня 2024 року, а потім 12 вересня 2024 року згідно ч.2 статті 188 Господарського кодексу України та просив вважати дані листи, як письмові повідомлення про розірвання договору.

За змістом укладеного між позивачем та відповідачем договору про закупівлю № 81 від 28.06.2024, сторонами було узгоджено порядок його розірвання. Зокрема, пунктом 10.2.4. вказаного договору, дія договору припиняється у разі розірвання в односторонньому порядку з ініціативи однієї зі сторін у разі порушення другою стороною умов договору та/або вимог законодавства України. Сторона-ініціатор надсилає (цінним з описом, рекомендованим або електронним листом, підписаним ЕЦП) другій стороні повідомлення про розірвання договору не раніше ніж за 20 робочих днів до дати розірвання договору. Договір вважається розірваним з дати, зазначеної в повідомленні, але в будь-якому разі не раніше спливу 7 робочих днів з моменту надсилання повідомлення.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження, так як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. Розірванням договору є припинення договірного зобов`язання, тобто зникнення правового зв`язку між сторонами договірного зобов`язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов`язків.

Як встановлено судом, підставою для розірвання договору про закупівлю № 81 від 28.06.2024 є висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-06-07-010152-a Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Рівненській області, яким встановлено, що було обрано процедуру закупівлі без врахування законодавчих норм визначених постановою КМУ № 975, що призвело до недотримання норми абзацу 4 підпункту 5 пункту 13 Особливостей. Разом з тим, з огляду на загальне правило, що розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, суд вважає, що сторона, яка реалізує, передбачене договором право на одностороннє розірвання договору, зобов`язана достеменно довести підставу для такого розірвання, тобто об`єктивні (виключні, передбачені договором) обставини, що склались у сторони, яка вимагає розірвання договору.

На підтвердження належного виконання своїх зобов`язань позивачем матеріали справи містять акти приймання - передачі наданих послуг: № ОУ-0000052 від 19.07.2024 на суму 4463,04 грн, № ОУ-0000053 від 19.08.2024 на суму 69 177,12 грн, № ОУ-0000058 від 09.09.2024 на суму 69 177,12 грн. Акти приймання - передачі наданих послуг підписані уповноваженими представниками сторін без жодних зауважень та скріплені відтисками їх печаток.

В матеріалах справи відсутні докази порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки "Кольчуга-3" умов договору та/або вимог законодавства України, що становить підставу для одностороннього розірвання договору.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 3 ЦК України, однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Тобто, укладання сторонами у справі договору закупівлі, дії сторін по виконанню його умов, у тому числі - проведення відповідних робіт та їх оплата, є підтвердженням того, що сторони перебувають у дійсних договірних відносинах.

В контексті вказаного, суд звертає увагу сторін на положення частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, згідно змісту якої зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд вважає, що розірвання договору відповідачем в односторонньому порядку, без існування передбачених договором обставин, порушує право позивача.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Крім того, Європейський суд з прав людини указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

При цьому, суд звертає увагу сторін, що згідно положень статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж тим, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність або відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення або захисту в обраний спосіб.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16 та від 14 травня 2019 року у справі № 910/11511/18.

Предмет позову - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.

Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову

Так, звертаючись із позовом до суду, позивач вказує, що надісланий лист - повідомлення № 01-37/208 від 07.08.2024 та лист - повідомлення № 01-37/222 від 16.08.2024 про дострокове розірвання договору є правочинами щодо одностороннього розірвання укладеного між сторонами договору №81 від 28.06.2024.

Згідно положень частини 1-2, 5 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті.

Крім цього, суд звертає увагу сторін на наступне.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Зважаючи на викладене, всі інші доводи та міркування сторін судом визнаються такими, що не спростовують вищевказаних висновків суду. Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Висновки суду.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, встановивши наявність порушеного права та інтересу позивача на момент звернення до суду, з огляду на відповідність обраного способу захисту, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити.

Керуючись ст. ст.129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати недійсним правочин щодо одностороннього розірвання договору про закупівлю послуг з фізичної охорони приміщення та території заклад №81 від 28 червня 2024 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки "Кольчуга-3" та Вараським ліцеєм №4 Вараської міської ради відповідно до листа-повідомлення від 07 серпня 2024 року № 01-37/208 про дострокове припинення договірних зобов`язань за договором.

3. Визнати недійсним правочин щодо одностороннього розірвання договору про закупівлю послуг з фізичної охорони приміщення та території закладу №81 від 28 червня 2024 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки "Кольчуга-3" та Вараським ліцеєм №4 Вараської міської ради відповідно до листа-повідомлення від 16 серпня 2024 року № 01-37/222 про дострокове припинення договірних зобов`язань за договором.

4. Стягнути з Вараського ліцею № 4 Вараської міської ради (34402, Рівненська обл., Вараський р-н., м. Вараш, мікрорайон Вараш, 39, код ЄДРПОУ 33451159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки "Кольчуга-3"(43010, Волинська обл., м. Луцьк, вул.Дубнівська, 22, код ЄДРПОУ 43044046) 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04 листопада 2024 року.

Суддя А.І.Мовчун