Ухвала

від 29.10.2024 по справі 920/652/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.10.2024м. СумиСправа № 920/652/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., при секретарі судового засідання Саленко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (вул. Друга Залізнична, буд. 10, м. Суми, 40030, код 33698892) б/н від 17.10.2024 (вх. №4562 від 17.10.2024) про розстрочення виконання рішення по справі №920/652/23

за позовом: Державного підприємства «Укрвугілля» (вул. Трьохсвятительська, 11, оф. 19, а/с 78, м. Київ, 01001, код 43474633)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (вул. Друга Залізнична, буд. 10, м. Суми, 40030, код 33698892)

про стягнення 31 052 765, 39 грн,

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (вул. Друга Залізнична, буд. 10, м. Суми, 40030, код 33698892)

до відповідача за зустрічним позовом: Державного підприємства «Укрвугілля» (вул. Трьохсвятительська, 11, оф. 19, а/с 78, м. Київ, 01001, код 43474633)

про визнання частково недійсним правочину,

за участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):

представника позивача Царенка Є.П.,

представника відповідача Сечіна С.О.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 17.09.2024 у справі №920/652/23 ухвалено закрити провадження у справі №920/652/23 в частині стягнення 17 951 000, 00 грн (сімнадцять мільйонів дев`ятсот п`ятдесят одна тисяча гривень нуль копійок) основної заборгованості за договором; задовольнити частково первісний позов; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (вул. Друга Залізнична, буд. 10, м. Суми, 40030, код 33698892) на користь Державного підприємства «Укрвугілля» (вул. Трьохсвятительська, 11, оф. 19, а/с 78, м. Київ, 01001, код 43474633) 9 789 161,18 грн (дев`ять мільйонів сімсот вісімдесят дев`ять тисяч сто шістдесят одна гривня вісімнадцять копійок) основної заборгованості за договором, 810 091,04 грн (вісімсот десять тисяч дев`яносто одна гривня чотири копійки) пені, 533 660,37 грн (п`ятсот тридцять три тисячі шістсот шістдесят гривень тридцять сім копійок) 3% річних, 78 640,38 грн (сімдесят вісім тисяч шістсот сорок гривень тридцять вісім копійок) інфляційних втрат, а також 196 526,48 грн (сто дев`яносто шість тисяч п`ятсот двадцять шість гривень сорок вісім копійок) відшкодування витрат зі сплати судового збору; відмовити в частині вимог первісного позову щодо стягнення 1 890 212,42 грн (один мільйон вісімсот дев`яносто тисяч двісті дванадцять гривень сорок дві копійки) пені; відмовити у задоволенні зустрічного позову.

На виконання рішення Господарського суду Сумської області від 17.09.2024 у справі № 920/652/23 судом видано наказ від 24.10.2024.

Представником відповідача подано заяву б/н від 17.10.2024 (вх. №4562 від 17.10.2024), в якій просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Сумської області від 17.09.2024 у справі № 920/652/23.

Заява обґрунтовується тим, що наявних у відповідача грошових коштів недостатньо для виконання рішення, а з огляду на наявність кредиторської заборгованості за зобов`язаннями, строк виконання яких настав, також перед іншими кредиторами примусове виконання рішення на користь позивача без розстрочення зумовить накладення арештів на рахунки відповідача, що унеможливить провадження господарської діяльності, та, як наслідок, призведе до неплатоспроможності відповідача. Представник відповідача зазначає, що примусове виконання судового рішення в справі із накладенням арештів на рахунки відповідача, а також іншими процедурами примусового виконання означатиме загрозу припинення відповідачем своєї господарської діяльності, а відтак і неможливості виконання усіх інших зобов`язань, що призведе до неплатоспроможності відповідача. Ризик припинення відповідачем господарської діяльності матиме негативні наслідки не лише для відповідача, а й для цілої низки підприємств та населення, що споживають вироблену відповідачем теплову енергію.

З метою забезпечення збалансованості інтересів сторін ТОВ «Сумитеплонерго» зазначає, що примусове виконання рішення в справі, накладання арешту на банківські рахунки та одночасне стягнення грошових коштів з останнього повністю паралізує господарську діяльність відповідача. На даний час ТОВ «Сумитеплоенерго» не має можливості виконати рішення суду, оскільки таке виконання може призвести до повної зупинки Сумської ТЕЦ, що в свою чергу спричинить низку соціально-економічних та технічних наслідків:

- ТОВ «Сумитеплоенерго» є монополістом постачання теплової енергії для 70% усієї опалювальної площі м. Суми. Отже, без опалення та гарячої води залишаться споживачі всіх категорій, враховуючи об`єкти соціальної інфраструктури, що призведе до надзвичайної ситуації техногенного характеру регіонального рівня;

- унеможливиться виплата заробітної плати працівникам ТОВ «Сумитеплоенрего», що призведе до масового звільнення персоналу, що, в свою чергу, виключить можливість підготовки станції до наступного опалювального сезону. Зважаючи на те, що підготовка експлуатаційного персоналу основних виробничих професій теплоелектроцентралі навіть в умовах функціонуючого обладнання потребує значного часу, від 0,5 до 2-3 років, повноцінно виконувати завдання з тепло,-електропостачання міста у найближчі роки товариство не зможе;

- у зв`язку з припиненням виробництва тепла та електроенергії стане неможливим фінансування невідкладних робіт по відновленню (ремонту) обладнання підрядним способом, що також виключить можливість підготовки станції до наступного опалювального сезону;

- активізуються природні процеси руйнування обладнання у зв`язку з відсутністю технічних та фінансових можливостей його надійної консервації;

- зважаючи на те, що крім безпосередньо виробництва тепла та електроенергії, ТЕЦ є надважливою ланкою в цілісній електричній схемі міста, під загрозою буде надійність електропостачання м. Суми.

Стверджує, що примусове виконання рішення без розстрочення не лише не досягне мети реального виконання рішення, а навпаки призведе до неплатоспроможності відповідача та зумовить реальну загрозу цивільним правам та інтересам держави, споживачам з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності м. Суми і може призвести до повного зупинення виробничої діяльності Товариства, загрози безперебійного та безаварійного постачання та транспортування теплової енергії, та гарячої води для потреб населення зокрема у зриві надання послуг з централізованого постачання гарячої води та зриві опалювального сезону, що не лише очевидно суперечить державній політиці в даній сфері, що спричинить негативні соціальні наслідки для населення та з великою вірогідністю спричинить соціальні протести.

Заявник просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Сумської області від 17.09.2024 у справі № 920/652/23 щодо стягнення з ТОВ «Сумитеплоенерго» на користь ДП «Укрвугілля» заборгованості в загальній сумі 11 408 079,45 грн строком на 6 місяців зі сплатою рівними частками щомісяця (по 1 901 346,58 грн в 1 місяць), починаючи з листопада 2024 року по квітень 2025 року.

Ухвалою суду від 24.10.2024 призначено до розгляду вказану заяву у судове засідання на 29.10.2024, 15:00.

Представником ДП «Укрвугілля» подано до суду заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення Господарського суду Сумської області від 17.09.2024 (вх. №3329 від 29.10.2024), в якому зазначає, що недостатність чи відсутність коштів не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких має бути надано розстрочення виконання судового рішення, а тому посилання заявника на скрутне фінансове становище не є достатньою підставою для розстрочення виконання рішення суду.

У судове засідання 29.10.2024 з`явились представники сторін.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду у справі № 920/652/23, визнав її правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Згідно з пунктом 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи -наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, для застосування передбачених цією нормою заходів, суду необхідно встановити чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. Крім того, розглядаючи питання про відстрочку виконання рішення суду, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Частиною третьою статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Тобто, перелік «обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення» у національному законодавстві є доволі нечітким. Обмеження стосовно можливих та допустимих меж розстрочки виконання остаточного рішення, окрім строку, що не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, у законі відсутнє. Відповідно, суд, який приймав рішення, має широкі дискреційні повноваження щодо підстав та строку для надання відстрочки виконання рішення, і у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази і вирішує питання про наявність чи відсутність обставин для вчинення таких процесуальних дій.

У той же час, зважаючи на те, що 1) виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); 2) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); 3) відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі - Суд) право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (справа «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Сгеесе), від 19 березня 1997 року, пункт 40, ReportsofJudgmeNtsaNdDecisioNs 1997-II); 4) за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (справа «ІммобільяреСаффі» проти Італії», № 22774/93, пункт 74, ЕСНR 1999-V), а також беручи до уваги, те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, «легітимні сподівання» на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить «майно» цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року, заява № 3236/03, пункт 43), суд вважає, що з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до власності суд, який надає розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація «потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача, як «потерпілої сторони»; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Савіцький проти України» від 26.07.2012 зазначено, що суд повторює, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.

При цьому, розстрочення виконання рішення суду - це не спосіб уникнути відповідальності, а, навпаки, це організація та створення умов для подальшого виконання рішення суду, покращення фінансового стану відповідача, виконання ним зобов`язань як перед позивачем, так і перед третіми особами.

З огляду на наведені приписи процесуального закону, оцінивши фактичні обставини, враховуючи матеріальні інтереси учасників справи та наміри відповідача добровільно виконати рішення суду та погасити існуючу заборгованість, що сприятиме ефективному виконанню судового рішення, суд вважає за можливе, як виняток, задовольнити клопотання відповідача у даній справі, розстрочивши виконання рішення Господарського суду Сумської області від 17.09.2024 у справі №920/652/23 строком на шість місяців зі сплатою рівними частинами щомісяця за наступним графіком:

- до 12.11.2024 - 1 901 346, 58 грн;

- до 12.12.2024 - 1 901 346, 58 грн;

- до 12.01.2025 - 1 901 346, 58 грн;

- до 12.02.2025 - 1 901 346, 58 грн;

- до 12.03.2025 - 1 901 346, 58 грн;

- до 12.04.2025 - 1 901 346, 58 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 233, 234, 235, 239, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (вул. Друга Залізнична, буд. 10, м. Суми, 40030, код 33698892) б/н від 17.10.2024 (вх. №4562 від 17.10.2024) про розстрочення виконання рішення по справі №920/652/23.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Сумської області від 17.09.2024 у справі № 920/652/23 строком на шість місяців зі сплатою рівними частинами щомісяця за наступним графіком:

- до 12.11.2024 - 1 901 346, 58 грн;

- до 12.12.2024 - 1 901 346, 58 грн;

- до 12.01.2025 - 1 901 346, 58 грн;

- до 12.02.2025 - 1 901 346, 58 грн;

- до 12.03.2025 - 1 901 346, 58 грн;

- до 12.04.2025 - 1 901 346, 58 грн.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 29.10.2024.

4. Ухвала може бути оскаржена протягом десяти днів до Північного апеляційного господарського суду в порядку, що встановлений статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

5. Ухвалу надіслати учасникам справи.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 04.11.2024.

СуддяЮ.А. Джепа