Рішення

від 12.12.2007 по справі 11/429

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/429

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  11/429

12.12.07

За позовомПриватного підприємства «Полімерна торгова компанія»

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс-Україна»

простягнення 297.924,00 грн.

Суддя Євсіков О.О.

Представники сторін:

від позивача       Лінкевич О.М. (представник за дов.);

від відповідача  не з'явились.

У судовому засіданні 12.12.2007 за згодою представника позивача на підставі ст. 85  ГПК  України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс-Україна»про стягнення боргу у розмірі 297.924,00 грн.

Ухвалою від 29.10.2007 порушено провадження у справі, призначено судове засідання на 26.11.2007.

Ухвалою від 26.11.2007 розгляд справи було відкладено на 12.12.2007.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем договору купівлі-продажу товару відповідач не виконав своє зобов'язання по оплаті товару, а тому позивач, посилаючись на ст.ст. 509, 526, 527, 530, 692 ЦК України та ст.ст. 193, 265 ГК України, просить стягнути вказану заборгованість у судовому порядку.

Відповідач у письмових поясненнях від 26.11.2007, наданих через канцелярію суду, зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпекс-Україна»позовні вимоги позивача визнає повністю. Разом з тим, відповідач зазначає, що провести оплату відповідно до умов договору можливості не має в зв'язку зі скрутним матеріальним становищем ТОВ «Імпекс-Україна».

Також відповідач просив розглядати справу за його відсутності.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши  пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 25 червня 2007 року між Приватним підприємством «Полімерна торгова компанія»(далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імекс-Україна»(далі - Покупець) укладено господарський договір купівлі-продажу № 22/1 (далі - Договір), за яким Постачальник зобов'язується поставити Покупцю товар - поліетилен різних марок, а Покупець зобов'язується прийняти поставку товарів та оплатити вартість товару на умовах та в порядку, встановлених Договором. Строк дії Договору –до 25 червня 2008 року.

На виконання умов даного Договору позивач поставив відповідачу товар - поліетилен у кількості 37 тонн за ціною 6.710 (шість тисяч сімсот десять) грн. 00 коп. за тону. Загальна вартість товару становить 297.924 (двісті дев'яносто сім тисяч дев'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп., у тому числі ПДВ –49.654 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 4.3. Договору покупець розраховується за поставлений товар по факту отримання товару.

Поставка товару здійснюється за видатково-прибутковими накладними, в яких зазначається найменування, кількість, ціна та загальна вартість партії товару (пункт 2.2. Договору).

Поставка товару відбулася на підставі видатково-прибуткової накладної № РН-169 від 21 вересня 2007 року. Товар отримано директором ТОВ «Імекс-Україна»Кочергою Миколою Васильовичем на підставі довіреності серія ЯОЗ № 318262 від 21 вересня 2007 року.

24 вересня 2007 року Позивач направив на адресу ТОВ «Імекс-Україна»претензію з вимогою погасити заборгованість.

Копії перелічених документів наявні у справі.

Станом на день звернення до суду заборгованість по оплаті за поставлений товар відповідачем не погашена.

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 297.924,00 грн., що визнається Товариством з обмеженою відповідальністю «Імекс-Україна»у наданих суду письмових поясненнях.

На підставі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується   передати   (поставити)   у   зумовлені   строки   (строк)   другій   стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.  Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Розглядаючи спір по суті, суд враховує, що відповідач у наданих суду письмових поясненнях зазначає, що провести оплату відповідно до умов договору у нього  можливості не має в зв'язку зі скрутним матеріальним становищем ТОВ «Імпекс-Україна».

Однак суд відхиляє посилання відповідача на зазначені обставини, оскільки відповідно до ст. 617 ЦК України особа,  яка  порушила   зобов'язання,   звільняється   від відповідальності за порушення зобов'язання,  якщо вона доведе,  що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом  боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних  для  виконання  зобов'язання,  відсутність  у  боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови вищевказаного договору в частині оплати товару, а також вимоги ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, згідно з якими зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексу, інших актів законодавства тощо.

За таких обставин, суд, враховуючи встановленні обставини справи, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Імпекс-Україна»суми заборгованості у розмірі 297.924,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів належного виконання умов договору суду не подав.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати в сумі 2.098,00 грн. (держмито у сумі 2.980,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс-Україна»(пр-т Перемоги, 136, к. 34, м. Київ, 03115, ідент. код 33601803, р/р № 26003001307444 в ЗАТ „ОТП Банк”, м. Київ, МФО 300528, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Приватного підприємства «Полімерна торгова компанія»(вул. Б. Хмельницького, 7 смт. Макарів, Київська область, 08000, ідент. код. 34558602, р/р № 26003001312837 в ЗАТ „ОТП Банк”, м. Київ, МФО 300528) заборгованість у розмірі 297.924,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс-Україна»(пр-т Перемоги, 136, к. 34, м. Київ, 03115, ідент. код 33601803, р/р № 26003001307444 в ЗАТ „ОТП Банк”, м. Київ, МФО 300528, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Приватного підприємства «Полімерна торгова компанія»(вул. Б. Хмельницького, 7 смт. Макарів, Київська область, 08000, ідент. код. 34558602, р/р № 26003001312837 в ЗАТ „ОТП Банк”, м. Київ, МФО 300528) судові витрати в сумі 2.098,00 грн. (держмито у сумі 2.980,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку від дати його підписання як такого, що оформлене згідно зі ст. 84 ГПК України.

Суддя                      О.О. Євсіков

Дата підписання рішення –14.12.2007.