Ухвала

від 04.11.2024 по справі 489/6160/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/6160/24

Провадження № 2-аз/489/7/24

Ухвала

Іменем України

04 листопада 2024 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м.Миколаєва у складі: судді Костюченко Г.С., розглянувши матеріали заяви позивача ТОВ «Сластена» про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ТОВ «Сластена» до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, яким просив поновити йому строк для звернення до суду з позовом про визнання протиправною, скасування постанови №11/267/22.02-12 Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради та визнати протиправною та скасувати вказану постанову.

31 жовтня 2024 року до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій заявник просить зупинити виконання ЗВП №69714600 в частині виконання виконавчого провадження № 67177454, на підставі постанови №11/267/22.02-12 Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради.

Суд розглянув заяву про забезпечення позову в порядку письмового провадження відповідно до ч. 1ст. 154 КАС України.

Статтею 150КАСУкраїни встановлено перелік підстав забезпечення позову, а саме, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Так, відповідно до ч. 1ст.151КАСУкраїни позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Водночас згідно з ч. 2 ст.151КАСУкраїни заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2статті 150 КАС України.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративногосудочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 надано роз`яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише у межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналогічна правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.01.2021 у справі № 140/8878/20.

Предметом оскарженняу ційадміністративній справіє постановаУправління Державногоархітектурно-будівельногоконтролю Миколаївськоїміської ради№11/267/22.02-12від 24.06.2021року посправі проадміністративне правопорушеннявідносно ТОВ«Сластена» зап.2ч.6ст.2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Суд зауважує, що 23.08.2022 Інгульським відділом державної виконавчої служби у місті Миколаєві ПМУЮ (м. Одеса) відкрито виконавче провадження ВП №67177454, в якому позивач ТОВ «Сластена» виступає боржником, на підставі спірної постанови.

23.08.2022 року Інгульським ВДВС винесена постанова про об`єднання виконавчого провадження №67177454 у зведене виконавче провадження №69714600.

Згідно з вимогами чинного законодавства, оскарження відповідної постанови до суду не зупиняє її виконання.

Про це додатково свідчать норми частини четвертоїстатті 150 КАС України, згідно з якими подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII(далі - Закон № 1404-VIII).

Згідно з п. 7 ч. 1ст. 3 Закону № 1404-VIIIвідповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, якізакономвизнані виконавчими документами.

У свою чергу відкриття виконавчого провадження з виконання постанови, яка є предметом оскарження у цій справі, зумовлює її примусове виконання, і тягне за собою інші наслідки, передбаченіЗаконом № 1404-VIII, включаючи стягнення не лише суми штрафу, яка вважається спірною, а й виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, накладення арешту на майно боржника.

Згідно з ч. 2 ст. 48 Закону № 1404-VIIIстягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Частиною четвертою цієї статті встановлено, що на кошти боржника, що перебувають на рахунках у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення.

Відповідно до пункту 7 Розділу VІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов`язаний винести постанову відповідно до абзацу другого частини першої статті 48 Закону № 1404-VIII.

Арешт накошти боржниканакладають напідставі відкриттявиконавчого провадженнязавершальноїстадії судовогопровадження,яка спрямованана примусовевиконаннярішеньсуду.Примусовевиконаннясудових рішеньпокладаютьнаоргани державноївиконавчоїслужбита увизначенихЗакономУкраїни Провиконавче провадженнявипадках наприватнихвиконавців (ст.1Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів ).

Приписами ст.60ЗаконуУкраїни"Провиконавчепровадження" встановлено, що за рішенням суду арешт може бути знятий у випадках незавершеного виконавчого провадження. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Пунктом восьмим Розділу VІІІ Інструкції встановлено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може спричинити негативні наслідки для позивача у вигляді додаткових фінансових витрат. Також позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для поновлення порушеного права на розпорядження належним йому майном.

Так, суд доходить висновку про наявність достатніх підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України, для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у цій справі.

З огляду на викладене і беручи до уваги, що негативні наслідки для прав та інтересів позивача у зв`язку з прийняттям оскаржуваної постанови пов`язуються саме з примусовим виконанням, суд доходить висновку, що належним способом забезпечення позову у даному випадку є зупинення виконання ЗВП №69714600 в частині виконання виконавчого провадження № 67177454.

При цьому, на думку суду, забезпечення позову у зазначений спосіб не скасовує оскаржувану постанову, не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі та зацікавлених осіб, а матиме наслідком лише відтермінування стягнення суми накладеного адміністративного штрафу, якщо за результатом розгляду справи по суті суд відмовить у задоволенні позову.

Отже, позов про зупинення виконання ЗВП №69714600 в частині виконання виконавчого провадження № 67177454 належить забезпечити у спосіб, передбачений пунктом 5 частини другої статті 151 КАС України, шляхом зупинення виконання ЗВП №69714600 в частині виконання виконавчого провадження № 67177454, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.150,151,154,248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ТОВ «Сластена» про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ТОВ «Сластена» до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Зупинити виконання ЗВП №69714600 в частині виконання виконавчого провадження № 67177454.

Копію ухвали направити до Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (54056 м. Миколаїв, вул.. Космонавтів, 61) - для виконання, сторонамдля відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або https://court.gov.ua/fair/.

Суддя Г. С. Костюченко

Повний текст судового рішення складено «04» листопада 2024 року.