Справа № 489/6160/24
Номер провадження 2-а/489/10/25
УХВАЛА
Іменем України
23 січня 2025 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Кокорєва В. В.,
за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Ленінського районного суду м. Миколаєва клопотання представника відповідача про передачу справи за підсудністю у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сластена" (далі-позивач) до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення
встановив
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову №11/267/22.02-12 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24.06.2021, якою ТОВ "Сластена" визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст.2 ЗУ "Про відповідальність за правопорушення за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та було накладено штраф у сумі 68100,00 грн. Свої вимоги мотивував тим, що відповідачем порушено норми Порядку № 553 щодо проведення і організації заходу державного контролю, зокрема в частині повідомлення, пред`явлення посвідчення, надання можливості взяття участі суб`єкта господарювання у заході, ознайомлення із відповідними документами тощо. При неповідомленні про проведення перевірки результати такої перевірки мають бути скасовані. Перевірка на об`єкті повинна здійснюватись у присутності представника суб`єкта містобудування, стосовно якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль незалежно від закінчення у такого суб`єкта містобудування права користування на об`єкт оренди, оскільки перевірці підлягають дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів саме тією особою, яка здійснює або замовляє будівельні роботи.
Представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про передачу справи за підсудністю до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Представник позивача в судовому засіданні проти передачі справи за підсудністю заперечував, вказав, що аналогічний позов вони подавали до Миколаївського окружного адміністративного суду і його було передано до Ленінського районного суду м. Миколаєва.
Вивчивши матеріали даної позовної заяви, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму; 3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; 5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених ч. 1 та ч. 3 ст. 20 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №208/94-ВР справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються, зокрема, виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Суд приходить до висновку, що Закон № 208/94-ВР з огляду на суб`єктний склад правовідносин, на врегулювання яких його прийнято, не є законом, що встановлює відповідальність фізичних осіб за вчинення адміністративних правопорушень, а встановлює інший вид відповідальності, який є відмінним від відповідальності, передбаченої КУпАП.
Так, положеннями частини другої статті 41 Закону №3038-VI розмежовано повноваження органу державного архітектурно-будівельного контролю з розгляду відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Підставою притягнення особи до відповідальності за правопорушення у сфері містобудування є вчинення особою правопорушення, передбаченого положеннями Закону №208/94-ВР. При цьому розгляд такої справи відбувається відповідно до вимог Закону №208/94-ВР та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.
У той же час, відповідно до частини першої статті 244-6 КУпАП органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п`ятої), частини перша та друга статті 188-42).
Так, статтею 96 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва.
Статтею 96-1 КУпАП регламентовано відповідальність за порушення законодавства під час планування і забудови території, а саме: передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта.
Частинами 1, 2 статті 188-42 визначено адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, а також за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю.
Таким чином, КУпАП регламентовано виключний перелік адміністративних правопорушень, за вчинення яких органи ДАБІ уповноважені притягати суб`єктів містобудівної діяльності саме до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбачена спеціальним Законом № 208/94-ВР та застосовується у визначеному ним порядку на підставі оформлених відповідним актом результатів перевірки, проведеної за процедурою, закріпленою Порядком № 553, а не положеннями КУпАП.
До такого висновку прийшов Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 28.09.2022 у справі №361/6760/21.
Аналіз судової практики Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема у справах 380/5994/21 (постанова від 16 січня 2023 року), 420/3179/22 (постанова від 22 жовтня 2024 року), 260/259/20 (постанова від 10 серпня 2022 року), свідчить про те, що позови про оспорювання штрафів, накладених відповідно до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" розглядалися окружними адміністративними судами як судами першої інстанції і не скасовані у зв`язку з порушенням правил підсудності апеляційною і касаційною інстанцією.
Натомість Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 28.09.2022 у справі № 361/6760/21скасував рішення місцевого суду і передав справу на новий розгляд до окружного адміністративного суду.
Аналіз наведених правових норм у сукупності з обставинами цієї справи дають підстави для висновку, що поданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Сластена" позов про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адмінстягнення, з огляду на ч. 1 ст. 20 КАС України, підлягає розгляду не місцевим загальним судом, а окружним адміністративним судом, оскільки позивача притягнуто спірною постановою до відповідальністю не за статтею КУпАП, а на підставі порушень норм ЗУ "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності".
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Даний пункт статті не регулює питання щодо дій суду у випадку порушення правил предметної підсудності, водночас предметна підсудність має імперативний характер, порушення правил якої, відповідно до ст. 318 КАС України є безумовною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
За таких обставин, нормами КАС України не визначено дії суду у випадку надходження до відповідного суду позовної заяви, яка йому предметно не підсудна.
Згідно ч. 6 ст. 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Таким чином, оскільки даний спір предметно не підсудний місцевому загальному суду як адміністративному суду, слід застосувати закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а саме вимоги п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України, та передати справу за підсудністю до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Керуючись ст. ст. 20, 29, 287 КАС України, суддя
постановив
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сластена" до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення передати за належністю на розгляд до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення (підписання). Учасник справи, якому копія ухвали суду не була вручена у день її складення (підписання), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної копії ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 23.01.2025.
Суддя В. В. Кокорєв
Суд | Ленінський районний суд м. Миколаєва |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2025 |
Оприлюднено | 27.01.2025 |
Номер документу | 124627235 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері містобудування; архітектурної діяльності |
Адміністративне
Ленінський районний суд м. Миколаєва
Кокорєв В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні