Ухвала

від 04.11.2024 по справі 755/12274/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/16113/2024

справа №362/203/24

У Х В А Л А

04 листопада 2024 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Поліщук Н.В., суддів Мережко М.В., Соколової В.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Адвокатське об`єднання «Дніпровська колегія адвокатів м. Києва», про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 40500,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов`язані із сплатою судового збору, у розмірі 1073,60 грн.

Повне рішення складено 05 березня 2024 року.

Не погодившись з ухваленим рішенням, 07 серпня 2024 року ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без руху, скаржнику надано десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на усунення недоліків апеляційної скарги.

Супровідним листом №755/12274/23/180268/2024 від 10 вересня 2024 року копію вказаної ухвали направлено ОСОБА_1 на поштову адресу ( АДРЕСА_1 ); на електронну адресу ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ); та до Електронного кабінету (РНОКПП скаржника НОМЕР_1 ).

Відомості щодо поштової і електронної адреси, а також щодо РНОКПП зазначено скаржником в апеляційній скарзі.

Судова кореспонденція №755/12274/23/180268/2024, направлена засобами поштового зв`язку, вручена скаржнику 16 вересня 2024 року, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Електронний примірник ухвали апеляційного суду від 10 вересня 2024 року доставлено до Електронного кабінету ОСОБА_1 10 вересня 2024 року о 19 год. 00 хв., що підтверджується Звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду.

Електронний примірник ухвали апеляційного суду від 10 вересня 2024 року, направлений на електронну адресу скаржника, доставлено отримувачу 10 вересня 2024 року о 19 год. 27 хв., що підтверджується Звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду.

Скаржник особисто ознайомлювався із матеріалами справи в приміщенні Київського апеляційного суду 20 вересня 2024 року.

24 вересня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення строку на подачу апеляційної скарги та продовження строку на виправлення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року задоволено подану ОСОБА_1 заяву в частині продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Постановлено продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі Київського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року, на десять (10) днів з дня отримання ним копії цієї ухвали.

Супровідним листом №755/12274/23/195029/2024 від 26 вересня 2024 року копію вказаної ухвали направлено ОСОБА_1 на поштову адресу ( АДРЕСА_1 ); на електронну адресу ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ); та до Електронного кабінету (РНОКПП скаржника НОМЕР_1 ).

Судова кореспонденція №755/12274/23/195029/2024, направлена засобами поштового зв`язку, вручена скаржнику 21 жовтня 2024 року, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Електронний примірник ухвали апеляційного суду від 26 вересня 2024 року доставлено до Електронного кабінету ОСОБА_1 26 вересня 2024 року о 19 год. 00 хв., що підтверджується Звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду.

Електронний примірник ухвали апеляційного суду від 26 вересня 2024 року, направлений на електронну адресу скаржника, доставлено отримувачу 30 вересня 2024 року о 11 год. 38 хв., що підтверджується Звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду.

Відповідно до статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до частини 3 статті 123 ЦПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Положеннями статей 128, 272 ЦПК України, які кореспондуються між собою щодо моменту вручення судової кореспонденції, визначено, що днем вручення судової кореспонденції є або день отримання судом повідомлення про доставлення судової кореспонденції до електронного кабінету особи, або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судової кореспонденції. Якщо судову кореспонденцію надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, така кореспонденція уважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

За таких обставин, оскільки копію ухвали апеляційного суду про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги доставлено до Електронного кабінету ОСОБА_1 26 вересня 2024 року після 17 годин дня, вказану ухвалу вручено скаржнику 27 вересня 2024 року (п`ятниця), відтак процесуальний строк на усунення недоліків скарги починається 28 вересня 2024 року та закінчується 07 жовтня 2024 року (понеділок).

Апеляційний суд не враховує дати вручення копії цієї ухвали, яку отримано скаржником засобами поштового зв`язку, та яку направлено судом на електронну адресу скаржника, для визначення часового проміжку строку на усунення недоліків скарги з огляду на те, що вручення копії ухвали за допомогою підсистеми «Електронний суд» є належним врученням судової кореспонденції відповідно до визначеного ЦПК України порядку.

З матеріалів справи установлено наступне.

В серпні 2023 року подано цей позов. 05 вересня 2023 року відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

27 листопада 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку отримано судову кореспонденцію (ухвалу суду від 05 вересня 2023 року та копію матеріалів позову) у справі №755/12277/23 (а.с.74). 07 грудня 2023 року ОСОБА_1 ознайомлювався із матеріалами справи в суді першої інстанції (а.с.75), після чого засобами поштового зв`язку до районного суду подав відзив на позов (а.с.76-78). У заяві про ознайомлення повідомив суду електронну адресу / ІНФОРМАЦІЯ_1 /.

Із наведеного можливо зробити висновок, що ОСОБА_1 є однозначно обізнаним про дане судове провадження.

05 вересня 2024 року ухвалено оскаржуване судове рішення.

З даних довідки про доставку електронного листа убачається, що документ в електронному вигляді «Рішення» від 05 березня 2024 року у справі №755/12274/23 надіслано одержувачу 05 березня 2024 року на його електронну адресу / ІНФОРМАЦІЯ_1 / , документ доставлено до електронної скриньки 05 березня 2024 року о 17 гол. 12 хв. (а.с.126).

Згідно даних сайту ЄДРСР убачається, що до реєстру повне судове рішення надіслано для оприлюднення 05 березня 2024 року, зареєстровано 06 березня 2024 року, а надання загального доступу забезпечено 07 березня 2024 року.

Твердження скаржника у заяві про поновлення процесуального строку, що електронна адреса / ІНФОРМАЦІЯ_1 / належить третій особі, а не ОСОБА_1 , апеляційний суд відхиляє, оскільки матеріали справи не містять підтвердження такому доводу, а в межах цієї справи така адреса повідомлена саме ОСОБА_1 , в тому числі і в апеляційній скарзі.

За твердженням скаржника, про існування оскаржуваного рішення суду ОСОБА_1 , стало відомо 08 липня 2024 року у зв`язку із відкриттям виконавчого провадження.

07 серпня 2024 року подано апеляційну скаргу засобами поштового зв`язку. Апеляційну скаргу зареєстровано канцелярією суду 27 серпня 2024 року.

04 вересня 2024 року матеріали справи №362/203/24 надійшли до Київського апеляційного суду на запит.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху, скаржнику надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

20 вересня 2024 року особисто ознайомлювався із матеріалами справи в приміщенні Київського апеляційного суду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року скаржнику продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги строком на 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

07 жовтня 2024 року ОСОБА_1 повторно засобами поштового зв`язку подано заяву про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги, а також про відстрочення сплати судового збору. Заява надійшла до суду 15 жовтня 2024 року.

Вказує, що 26 вересня 2024 року через власний електронний кабінет отримав копію ухвали про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Просить продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги та відстрочити сплату судового збору до зняття арешту із банківських рахунків скаржника або до ухвалення судового рішення за наслідками розгляду його апеляційної скарги.

Мотивуючи клопотання, вказує на захворювання у період з 07.10.2024 по 10.10.2024; відсутність коштів через арешт банківських рахунків ОСОБА_1 ; невідновлення комп`ютера, на якому збережено текст апеляційної скарги; а також звільнення бухгалтера адвокатського об`єднання (яка мала надати інформацію про надходження).

Київський апеляційний суд ухвалою від 26 вересня 2024 року продовжив ОСОБА_1 строк на усунення недоліків апеляційної скарги, надав десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для виконання вимог ухвали від 10 вересня 2024 року, а саме:

1) подати до апеляційного суду апеляційну скаргу у новій редакції, яка за формою та змістом відповідає вимогам, передбаченим статтею 356 ЦПК України, а також надати копії апеляційної скарги у новій редакції та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи;

2) звернутися до апеляційного суду із обґрунтованою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року та надати докази на підтвердження наведених в такій заяві обставин;

3) сплатити судовий збір у розмірі 1610,40 грн за подання апеляційної скарги на реквізити згідно вказаної ухвали.

Проте вказані вимоги ухвали суду не виконані, недоліки апеляційної скарги не усунуто.

Стаття 129 Конституції України закріплює рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом як одну із засад судочинства.

Відповідно до частин 1, 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору (або відстрочення, розстрочення сплати судового збору), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зі змісту статті 8 Закону України «Про судовий збір» убачається, що обов`язковим елементом застосування цієї статті є майновий стан сторони, який не дозволяє їй сплатити судовий збір взагалі (у випадку, якщо сторона клопоче про звільнення її сплати судового збору) або перед зверненням до суду (у випадку, якщо сторона клопоче про відстрочення або розстрочення сплати судового збору).

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд, зокрема відстрочити сплату судового збору.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 вересня 2024 року у справі №276/622/16.

Документами, що підтверджують майновий стан, поряд із податковими деклараціями можуть бути довідки про наявність / відсутність банківських рахунків, зокрема депозитних, наявність / відсутність рухомого, нерухомого майна, укладення прибуткових правочинів, тощо.

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави в цивільних спорах, і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження в цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) від 19.06.2001).

За статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. І, як уже зазначалося, вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя, яке у розумінні практики Європейського суду з прав людини не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95)).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя, оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя у країні (справа «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) від 19 червня 2001 року).

Зазначене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливим для всіх учасників процесу.

Подана одночасно із клопотанням від 07 жовтня 2024 року копія постанови про арешт коштів боржника від 08.07.2024 у виконавчому провадженні №75483429 про накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 не відображає повної інформації про майновий стан скаржника, відтак апеляційний суд позбавлений можливості оцінити майновий стан ОСОБА_1 для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. При цьому інформація, відображена у копії постанови від 08.07.2024, сама по собі не дає підстав уважати про неспроможність скаржника сплатити судовий збір у розмірі 1610,40 грн за подання цієї апеляційної скарги.

В клопотанні не вказано про відсутність у ОСОБА_1 , зокрема, інших джерел доходу, відсутність коштів на банківських рахунках, відсутність статусу ФОП, відсутність нерухомого майна чи відсутність укладення прибуткових правочинів та інших доказів, що вказують на повну неспроможність сплатити судовий збір у визначеному розмірі згідно ухвали Київського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року (1610,40 грн).

Відтак, відсутні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.

Доводи скаржника щодо причин пропуску процесуального строку на звернення до суду, щодо невідповідності форми та змісту апеляційної скарги у сукупності зводяться до такого.

Про наявність оскаржуваного судового рішення ОСОБА_1 стало відомо безпосередньо перед зверненням до суду із апеляційною скаргою. Так, 08 липня 2024 року скаржнику стало відомо про відкриття виконавчого провадження №75483429 за виконавчим листом у справі №755/12274/23, виданим Дніпровським районним судом міста Києва 04 липня 2024 року, в межах виконання якого банківські рахунки скаржника заблоковано.

У зв`язку із запровадженням режиму воєнного стану на території України, перебуванням скаржника у відпустці за межами м. Києва, інших об`єктивних причин (відсутність доступу до мережі Інтернет, до справних технічних пристроїв), скаржник не мав можливості станом на дату подання апеляційної скарги ознайомитись із матеріалами справи та змістом рішення суду, за таких обставин скаржнику не відома дата ухвалення оскаржуваного судового рішення та правове обґрунтування судового рішення. Задля попередження формального пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду, уважає за необхідне подати апеляційну скаргу 07 серпня 2024 року.

У заяві від 24 вересня 2024 року стверджує, що із повним текстом рішення суду ознайомився лише 20 вересня 2024 року в приміщенні Київського апеляційного суду. Вказує, що на електронну адресу / ІНФОРМАЦІЯ_1 / копія рішення суду не надходила, що підтверджує доданим до заяви скрін-шотом із такої електронної адреси за відповідні дати (з 04.03.2024 року по 08.03.2024 року). Додатково зазначає, що така електронна адреса є електронною адресою скаржника як адвоката Адвокатського об`єднання «Дніпровська колегія адвокатів м. Києва».

Зазначає, що в день доставки копії рішення суду на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 - 05 березня 2024 року (а.с.126) - скаржник вже тривалий час перебував на лікарняному із 18 січня 2024 року; також перебував за межами м. Києва.

Посилається на відсутність справних технічних засобів - комп`ютера, на якому міститься текст апеляційної скарги, відсутність у скаржника доступу до мережі Інтернет.

Вказує, що третя особа АО «Дніпровська колегія адвокатів м. Києва», працівником якого скаржник є з 2006 року, також не отримувало копії рішення суду.

На підтвердження доводів поданих заяв скаржником долучено документи:

- «скрин лікарняних з особистого кабінету ОСОБА_1 з сайту ПФУ (з 18.01 по 08.03 2024 року)»,

- «скрин листів електронної пошти скриньки надходження адвоката АО «Дніпровська колегія адвокатів м. Києва» ОСОБА_1 за 4-6.03.2024 р.» із адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- «скрин з електронного кабінету фізичної особи ОСОБА_1 »;

- медичний висновок від 07.10.2024.

Апеляційний суд критично оцінює документ, підписаний як «скрин лікарняних з особистого кабінету ОСОБА_1 з сайту ПФУ (з 18.01 по 08.03 2024 року)», та медичний висновок від 07.10.2024, оскільки із їх змісту неможливо установити, що такі документи відображають інформацію щодо лікарняних безпосередньо ОСОБА_1 .

Суд також критично оцінює документ, підписаний як «скрин листів електронної пошти скриньки надходження адвоката АО «Дніпровська колегія адвокатів м. Києва» Горкавого О.П. за 4-6.03.2024 р.», яким відображено відомості за проміжок часу з 04.03.2024 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 із адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки хоча такий скрін-шот відображає інформацію папки «Входящие» із електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 за вказаний період, проте може бути сформовано після видалення листа, направленого судом першої інстанції 05 березня 2024 року, та не спростовує відомості довідки районного суд про доставку електронного листа (а.с.126).

Критичній оцінці суд піддає доводи скаржника в частині перебування останнього за межами м. Києва, оскільки такі не підтверджені жодними доказами.

Доводи щодо відсутності у скаржника доступу до мережі Інтернет та до справних технічних пристроїв, щонайменше у період з 05 березня 2024 року (дата ухвалення рішення суду) до 07 липня 2024 року (дата подання апеляційної скарги), тобто протягом 4 місяців, не є достатньо переконливими.

Також не є переконливим посилання скаржника на раптову та тривалу несправність комп`ютера у час, що припадає на строк на усунення недоліків апеляційної скарги, який тривав близько 25 днів (з 12.09.2024 [перший день строку на усунення недоліків апеляційної скарги згідно умов ухвали апеляційного суду 10.09.2024] по 07.10.2024 [останній день строку на усунення недоліків апеляційної скарги згідно умов ухвали апеляційного суду 26.09.2024]).

Довід скаржника щодо звільнення бухгалтера адвокатського об`єднання не пояснює причин пропуску скаржником процесуального строку на оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2, 4, 7 статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Доводи скаржника щодо повторного продовження строку на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 10 вересня 2024 року невмотивовані та є такими, на які скаржник посилався у попередньому клопотанні про продовження процесуального строку, відтак апеляційний суд робить висновок про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

За змістом частини 3 статті 185 ЦПК України якщо недоліки не усунуто у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається.

З урахування вище наведеного, вказані в ухвалі недоліки у встановлений судом строк з урахуванням часу, наданого скаржнику ухвалою суду від 26 вересня 2024 року, не усунуті, відтак апеляційну скаргу слід уважати неподаною та повернути.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 185, 357 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання, поданого 07 жовтня 2024 року, про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі Київського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року уважати неподаною та повернути особі, яка її подала.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначенийстрок обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді М.В. Мережко

В.В. Соколова