Ухвала від 04.11.2024 по справі 120/14617/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

04 листопада 2024 р.Справа № 120/14617/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Мультян Марина Бондівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд доходить висновку, що позовну заяву належить залишити без руху з огляду на таке.

Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Водночас положення статей 160, 161 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недодержання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (частина 2 стаття 122 КАС України).

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в частині 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Як встановлено судом, предметом позову у цій позовній заяві є вимоги позивача про:

1. визнання дій Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо невизнання та не дотримання при здійсненні своїх владних повноважень у сфері земельних відносин матеріальних та соціальних основ державного суверенітету України, схвалених всенародно на референдумі 01 грудня 1991 року, а також визнання дій щодо порушення при цьому відповідачем у справі основ конституційного ладу, закріплених нормами прямої дії частини 1 статті 13 Конституції України, шляхом застосування законодавчих та нормативних актів, що вочевидь не відповідають та суперечать їм, а саме:

- визнати протиправним та нечинним Наказ начальника ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 21.02.2018 № 2-17492/15-18-сб;

- визнати протиправним та нечинним Акт приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної власності в комунальну власність від 21.02.2018 року.

При цьому адміністративний позов пред`явлено до суду 30.10.2024.

Разом із тим, у позовній заяві вказує про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду з тих підстав, що про наказ начальника ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 21.02.2018 року № 2-17492/15-18-сб та про акт приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної власності в комунальну власність від 21.02.2018 року йому стало відомо лише у серпні 2024 року з листа Якушинецької сільської ради від 07.08.2024 року № 02-12/1185. А про відсутність актів прийому-передачі 12-ти земельних ділянок від попереднього їх власника (розпорядника) Вінницької РДА до наступного - ГУ Держгеокадастру у Вінницької області, а також про відсутність відомостей (доказів) про реєстрацію за Головним управлінням в Державному реєстрі речових права власності (розпорядження) цими та іншими земельними ділянками позивачу стало відомо лише з листа начальника Головного управління від 06.08.2024 року № ПІ-113/0-115/0/63-24.

Надаючи оцінки вищезазначеним доводам позивача, суд наголошує, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 по справі № 240/12017/19, зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях, зокрема від 08.08.2019 у справі № 127/13736/16-а зазначив, що "незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами."

Тому, отримання позивачем листа Якушинецької сільської ради від 07.08.2024 року № 02-12/1185 та листа ГУ Держгеокадастру у Вінницької області від 06.08.2024 року № ПІ-113/0-115/0/63-24 у відповідь на його звернення, не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Крім того, у рішенні Господарського суду Вінницької області від 12.12.2023 у справі №128/789/17, де ОСОБА_1 виступав у справі, спочатку як відповідач, а надалі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, суд зазначив:

"Згідно витягів із Державного земельного кадастру про кожну із спірних земельних ділянок, вбачається, що місцем розташування земельних ділянок є Майданська сільська рада Вінницького району Вінницької області, державну реєстрацію її як юридичної особи припинено 18 січня 2018 року в результаті реорганізації шляхом об`єднання територіальних громад: Якушинецької сільської ради і Майданської сільської ради в Якушинецьку сільську об`єднану територіальну громаду із центром у с. Якушенці, яка є правонаступником активів і пасивів Майданської сільської ради та утворена внаслідок добровільного об`єднання територіальних громад.

21.12.2018 року Наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-17492/15-18-сг передано Якушинецькій об`єднаній територіальній громаді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 453,3361 га, які розташовані на терииторії Якушинецької сільської об`єднаної територіальної громади Вінницького районну Вінницької області згідно з актом приймання-передачі, до складу яких входить спірні земельні ділянки (т. 4 а.с. 35-37).

Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» № 707-р від 12 червня 2020 року до складу Якушинецької територіальної громади увійшла територія Майданської сільської ради.

Таким чином, спірні земельні ділянки розташовані за межами населеного пункту села Майдан Якушинецької територіальної громади, і з 27 травня 2021 року органом, уповноваженим розпоряджатися земельними ділянками, є Якушинецька сільська рада.".

Так, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Тобто, держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.

Отже, суд критично оцінює посилання позивача щодо того, що про оскаржувані наказ начальника ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 21.02.2018 № 2-17492/15-18-сб та Акт приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної власності в комунальну власність від 21.02.2018 року, дізнався з листа Якушинецької сільської ради від 07.08.2024 року № 02-12/1185 у відповідь на його звернення.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що доводи позивача викладені в позовній заяві не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, тому суд доходить висновку про пропущення позивачем 6-місячного строку звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною 2 статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відтак, позивачу необхідно подати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин, які могли б бути визнані судом поважними та доказів, які б підтверджували їх поважність, для поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно частини 1 статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.

Так, обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.

Згідно, пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як було зазначено вище, позивач оскаржує наказ начальника ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 21.02.2018 № 2-17492/15-18-сб та Акт приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної власності в комунальну власність від 21.02.2018 року, однак до додатків позовної заяви долучає наказ начальника ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 21.12.2018 № 2-17492/15-18-сб та Акт приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної власності в комунальну власність від 21.12.2018 року.

З огляду на викладене, позивачу необхідно уточнити/привести у відповідність вимоги викладені у позовній заяві.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути недоліки визначені в мотивувальній частині ухвали.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяМультян Марина Бондівна