Рішення

від 04.11.2024 по справі 300/6433/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2024 р. справа № 300/6433/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гомельчука С.В. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої дії представниця ОСОБА_2 , до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним рішення про коригування митної вартості та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивачка), в інтересах якої діє представниця ОСОБА_2 , звернулася до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA206000/2024/000062/2 від 16.05.2024;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2024/000268 від 17.05.2024.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачка придбала транспортний засіб марки «AUDI» модель «Q7» вартістю 9500 EUR. Для здійснення митного оформлення транспортного засобу брокером було подано митну декларацію 24UA206020007751U2, в якій митна вартість товарів визначена за першим, основним методом, тобто за ціною контракту, та у передбаченому законом порядку подано митниці необхідні документи. Однак, Івано-Франківською митницею було прийнято рішення від 16.05.2024 про коригування митної вартості товару UA206000/2024/000062/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2024/000268. На думку представниці позивачки, рахунок-фактура містить всі необхідні реквізити, які стосуються оплати товару та є достатнім документом, який підтверджує числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару. Крім того, зазначає, що митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтованість перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Однак, в рішенні про коригування митної вартості та картці відмови не конкретизовано, в чому полягають сумніви у достовірності поданих позивачкою відомостей, що числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або полягає сплаті за ці товари. Вважає вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

13.09.2024 на адресу суду від Івано-Франківської митниці Державної митної служби України надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що позивачка під час здійснення митного оформлення спірного товару подала рахунок-фактуру від 31.01.2024 №FA/69/04/2024, виданий фірмою AUTO-CENTRUM S.C., де зазначено, що вартість автомобіля «AUDI», модель «Q7» номер VIN НОМЕР_1 становить 9500 EUR. Водночас, позивачкою представлено договір купівлі продажу, складений між фірмою EVA PODSKA NOVA та Ryszard Zarov та інші документи, складені на польській та чеській мові. Представник відповідача звертає увагу, що позивачкою до митного оформлення не надано жодного банківського платіжного документа або інших платіжних документів, які свідчать про здійснення оплати за вказаний транспортний засіб. Крім того, під час перевірки поданих документів встановлено, що відповідно до чеського інтернет ресурсу при продажі вартість поданого для розмитнення автомобіля марки «AUDI», модель «Q7» складає 47000 чеських крон, що становить приблизно 19000 EUR. Відтак, подані документи не містили всіх відомостей, що підтверджували б числові значення складових митної вартості товару, а тому посадовими особами митного органу правомірно було направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою про надання додаткових документів, які підтверджують митну вартість ввезеного товару. Також у довідці про транспортні витрати не вказано пункт відправлення, перетин кордону, кілометраж. Крім того, зазначена довідка не підписана декларантом.

Щодо неможливості застосування попередніх п`яти методів вказав, що при визначенні митної вартості транспортного засобу, якщо немає можливості застосування основного методу, застосовуються другорядні. Тому ціна транспортного засобу скоригована і приведена у відповідність залежно від комплектації та технічного стану транспортного засобу, отже, митна вартість визначена за резервним методом, про що і провадились консультації між митним органом та декларантом. Таким чином, враховуючи вищезазначене, позивачем було порушеност. 53 МК України: тобто подані документи до митного оформлення не підтверджують заявлену митну вартість товару; на вимогу посадової особи не подано додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. У зв`язку з вищезазначеним вартість транспортного засобу визначена Івано-Франківською митницею самостійно. Також зазначив, що після прийняття рішення про коригування митної вартості, декларантом сплачено митні платежі згідно з митною вартістю, визначеною митним органом. З огляду на викладене митниця вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості прийняті у повній відповідності до вимог чинного законодавства та просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши надані документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив таке.

Між Eva Podska Nova та представником компанії AUTO-CENTRUM S.C. - Ryszard Zarov було укладено договір купівлі проваджу від 03.04.2024 про придбання автомобіля марки «AUDI», модель «Q7», номер кузова НОМЕР_2 за ціною 190000 чеських крон (а.с. 24-26, 47).

Надалі, ОСОБА_1 придбала у компанії AUTO-CENTRUM S.C. транспортний засіб марки «AUDI», модель «Q7», номер кузова НОМЕР_2 за ціною 9500 EUR, що підтверджується фактурою від 26.04.2024 №FA/69/04/2024 (а.с. 48).

З метою митного оформлення транспортного засобу, ввезеного в Україну на підставі рахунку - фактури, 16.05.2024 митним брокером подано до митного органу електронну митну декларацію №24UA206020007751U2 на товар автомобіль легковий вживаний, марки «AUDI», модель «Q7», номер кузова НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2967 см3, потужність двигуна 176 квт, календарний рік виготовлення -2010, модельний рік виготовлення 2011, колісна формула 4*4 (а.с.12-13).

Декларантом визначена митна вартість товару за основним методом ціною контракту у розмірі 9500 EUR, розрахована декларантом митна вартість товару становить 415598,44 грн (а.с.12).

На підтвердження обґрунтованості заявленої в митній декларації №24UA206020007751U2 митної вартості автомобіля та обраного методу її визначення, одночасно з митною декларацією декларантом було подано наступний перелік документів: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №FA/69/04/2024 від 26.04.2024, декларація про проходження товару (Declaration of origin) б/н від 10.05.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 29.04.2024, документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 16.05.2024, внутрішній договір (контракт) доручення №699 від 10.05.2024, договір про надання послуг митного брокера №24UA206020007426U2 від 13.05.2024, паспорт серії НОМЕР_4 від 05.05.2015, витяг від 10.05.2024, копія митної декларації країни відправлення №24PL335010E0566722 від 10.05.2024.

Митним органом за результатами аналізу поданої декларантом до митного оформлення МД та долучених документів, 16.05.2024 прийнято рішення №UA206000/2024/000062/2 про коригування митної вартості товарів, яким визначено митну вартість товару за резервним методом у розмірі 12500 EUR (а.с. 9).

Згідно із рішенням про коригування митної вартості митний орган вказав, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом, у зв`язку з невідповідністю обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару. Відповідно статті 54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митний органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Декларантом не надано банківські або інші платіжні документи, що підтверджують вартість та містять реквізити необхідні для ідентифікації цього товару, експертний висновок про вартість підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Таким чином, митницею не встановлено та не підтверджено додатковими документами належних відомостей в документах, що підтверджують всі складові митної вартості. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цi товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 13.03.2024 №24UA206030001877U4, за якою здійснено митне оформлення подібного (аналогічного) автомобіля: легковий автомобіль марки «AUDI», модель «Q7», номер кузова НОМЕР_5 , тип двигуна дизель, номер двигуна немає даних, об`єм двигуна -2967 см. куб., потужність двигуна -165kw, бувший у використанні, призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, колісна формула 4*4, загальна кількість місць для сидіння 7, календарний рік виготовлення -2011, модельний рік 2012, виробник «AUDI AG», країна виробник DE. Визначена митна вартість-12500 євро.

Також, Івано-Франківською митницею винесено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2024/000268 від 17.05.2024, відповідно до якоїдекларанту відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з причин, зазначених у рішенні про коригування митної вартості товарів (а.с.32).

Вважаючи оскаржувані рішення протиправними, позивачка, в інтересах якої діє представниця, звернулася до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Українивизначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаютьсяМитним кодексом Українита іншими законами України.

Частиною першоюстатті 49 Митного кодексу України(даліМК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першоїстатті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленомурозділом VIII цього Кодексута цією главою.

Згідно з частинами другою-п`ятоюстатті 53 МК Українидокументами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Як передбачено частинами першою-третьою, шостою та сьомоюстатті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методомза ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частинами першою-четвертоюстатті 57 МК Українивизначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основнийза ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей59і60цьогоКодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Суд зазначає, що обов`язок доведення митної ціни товару покладено на позивача. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбаченіМК Українизаборонено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченістаттею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Такі висновки відповідають правовій позиції в подібних правовідносинах, які викладені в постановах Верховного Суду від 12.03.2019 №820/8016/15, від 24.01.2019 №820/636/17 та Верховного Суду України від 31.03.2015 в справі №21-127а15.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару легковий автомобіль марки «AUDI», модель «Q7», номер кузова НОМЕР_2 за ціною 9500 EUR та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому, позиція відповідача полягає у тому, що декларантом подано не всі документи , а саме банківські або інші платіжні документи, що підтверджують вартість та містять реквізити, необхідні для ідентифікації цього товару, експертний висновок про вартість, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, у зв`язку із чим від декларанта були витребувані додаткові документи та, оскільки декларантом не подано витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці.

Варто зауважити, що у відзиві представник відповідача зазначає, що подані до митного органу документи складені на польській та чеській мовах та не містять офіційного перекладу та у довідці про транспортні витрати не зазначено пункт відправлення, перетин кордону та кілометраж, однак така інформація не була покладена в основу спірного рішення митниці для визначення митної вартості товару.

Як встановлено судом, на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості транспортного засобу - номер кузова НОМЕР_2 декларантом було подано рахунок-фактуру №FA/69/04/2024 від 26.04.2024 на суму 9500 EUR.

Надаючи оцінку доводам відповідача про відсутність у позивача належного платіжного документу, суд зазначає, що аналізуючи подані декларантом на підтвердження заявленої митної вартості документи, митний орган повинен перевіряти і брати до уваги лише ті обставини, що стосуються предмету доказування.

У процедурі контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються.

Обставини здійснення платежу можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору. Разом з цим вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації.

Так, Верховний Суд у постанові від 13.02.2018 у справі № 803/1112/17 зазначив, що ненадання позивачем банківського платіжного доручення не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів (рахунка-фактури, акта приймання-передачі автомобіля), які є достатніми, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та не містять розбіжностей.

З урахуванням норм права, що підлягають застосуванню, суд доходить переконання, що коригування митної вартості імпортованого транспортного засобу відповідачем проведено без врахування документів, що стосуються оціненого товару, які, в свою чергу, підтверджують вартість товару, містять реквізити, необхідні для ідентифікації.

Верховний Суд у постанові від 04.09.2018 в адміністративній справі №818/1186/17 вказав, що у рішенні про коригування митної вартості товарів, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

У рішенні про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000062/2 від 16.05.2024 зазначено, що при коригуванні митної вартості імпортованого позивачем товару використано відомості з МД від 13.03.2024 №24UA206030001877U4, за якою здійснено митне оформлення подібного (аналогічного) автомобіля: легковий автомобіль марки «AUDI», модель «Q7», номер кузова НОМЕР_5 , тип двигуна дизель, номер двигуна немає даних, об`єм двигуна -2967 см. куб., потужність двигуна -165kw, бувший у використанні, призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, колісна формула 4*4, загальна кількість місць для сидіння 7, календарний рік виготовлення -2011, модельний рік 2012, виробник «AUDI AG», країна виробник DE. Визначена митна вартість-12500 євро.

При цьому слід врахувати, що відповідно до акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 16.05.2024 Івано-Франківською митницею, з метою визначення характеристик товару- легкового автомобілю марки «AUDI», модель «Q7», за результатами проведення митного огляду встановлено: легковий автомобіль, вживаний, марки «AUDI», модель «Q7», номер кузова НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2967 см3, потужність двигуна 176 квт, календарний рік виготовлення -2010, модельний рік виготовлення 2011, колісна формула 4*4, загальна кількість місць для сидіння 5, призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування (а.с.67-68).

Із наданих фотодокументів вбачається, що транспортний засіб має значні пошкодження(а.с. 72-77).

Крім того, суд звертає увагу, що у митній декларації від 13.03.2024 №24UA206030001877U4, яка слугувала для митного органу джерелом інформації, здійснювалося митне оформлення легкового автомобіля марки «AUDI», модель «Q7», потужність двигуна 165KW, загальна кількість місць для сидіння 7, календарний рік виготовлення -2011, модельний рік -2012, в той час позивачкою здійснювалося митне оформлення транспортного засобу марки «AUDI», модель «Q7», потужність двигуна 176KW, загальна кількість місць для сидіння 5, календарний рік виготовлення -2010, модельний рік -2011.

Враховуючи загальну характеристику транспортних засобів, суд виснує, що у митній декларації, яка слугувала джерелом інформації для митного органу, декларантом здійснювалося митне оформлення транспортного засобу, який не є подібним імпортованому позивачкою транспортного засобу.

Суд зазначає, що відповідач до суду не надав та не довів, що вказаний у МД від 13.03.2024 №24UA206030001877U4 товар є подібним (аналогічним) імпортованому позивачкою транспортного засобу та має такі ж пошкодження.

При цьому, митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачкою у декларації митної вартості неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Суд зазначає, що законодавством визначений чіткий перелік підстав, за наявності яких митний орган вправі витребовувати від декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. Такими підставами, зокрема є наявність розбіжностей у документах; наявність ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У Постанові Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі №420/1709/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості.

Такі висновки Верховного Суду свідчать про те, що коригування митної вартості можливе лише за передбачених законом підстав, а вихід за межі таких підстав свідчить про неправомірність дій митного органу.

Суд звертає увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.Митний кодекс Українине визначив вид доказів, якими повинен, підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. А законом такий доказ не визначений.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вартість перевезення імпортованого товару є підтвердженою.

Згідно із частиною 1статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із частиною 1статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачкою вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару, відтак оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від №UA206000/2024/000062/2 від 16.05.2024 та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2024/000268 від 17.05.2024 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо витрат, здійснених позивачем на переклад, суд зазначає таке.

Так, представницею позивачкивказано, що позивачкою при підготовці справи до розгляду понесені витрати на оплату послуг з перекладу документів у розмірі 2295 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 03.06.2024.

За змістом приписів ч.1ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 3 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Відповідно до ч.5 ст.137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на залучення перекладача підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд встановлює розмір витрат на залучення перекладача на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Витрати на залучення перекладача мають бути документально підтверджені та доведені договором, рахунками, платіжним документом про оплату таких послуг тощо.

Судом, згідно наданих позивачем документів, встановлено витрати позивача, пов`язані із залученням перекладача у розмірі 2295 грн.

Керуючись принципом співмірності цих витрат, з огляду на обсяг виконаної роботи (з урахуванням кількості текстової інформації, перекладеної на українську мову, у документах, що є письмовими доказами у справі та мають значення для вирішення спору), на користь позивача за рахунок відповідача належить стягнути витрати у розмірі 2295 грн, що становить вартість перекладу рахунків-фактур, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, митної декларації іноземної країни, договору купівлі-продажу від 03.04.2024, з їх нотаріальним засвідченням підпису перекладача.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці ДМСУ на користь позивачки слід стягнути судовий збір в сумі 1937,92 грн, сплачений відповідно до платіжних інструкцій від 28.08.2024 та від 22.08.2024.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA206000/2024/000062/2 від 16.05.2024.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2024/000268 від 17.05.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43971364, вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ, 76005) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1937,92 грн (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім гривень дев`яносто дві копійки) та витрати на послуги з перекладу в розмірі 2295 грн (дві тисячі двісті дев`яносто п`ять гривень).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гомельчук С.В.