Рішення

від 24.10.2024 по справі 380/4640/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2024 рокусправа № 380/4640/2410 год 27 хв м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Шмигельської А.І., представника позивача Рабіновича М.П., представника відповідача Кісіля Р.Л. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - відповідач, ГУ НП у Львівській області) в якій, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:

- визнати дії Головного управління Національної поліції у Львівській області, що полягають у видачі наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 68 о/с від 07.02.2024 року "Про особовий склад", "Про звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 , зі служби в поліції з посади інспектора-снайпера взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Львів" ГУ НП у Львівській області, з 07.02.2024 року, за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) - протиправними;

- скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 68 о/с від 07.02.2024 року "Про особовий склад", "Про звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції з посади інспектора-снайпера взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Львів" ГУ НП у Львівській області, з 07.02.2024 року, за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);

- визнати протиправним і скасувати пункт 4 наказу Головного управління Національної поліції України у Львівській області № 503 від 07.02.2024 в частині застосування до інспектора-снайпера взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Львів" ГУ НП у Львівській області, лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0061200), дисциплінарного стягнення у вигляді його звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним і скасувати підпункт 1.8 пункту 1 наказу ГУ НП у Львівській області "Про службове відрядження" № 10 о/с дск від 06.02.2024 в частині відрядження інспектора-снайпера взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Львів" ГУ НП у Львівській області, лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0061200);

- поновити на роботі лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора-снайпера взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Львів" ГУ НП у Львівській області, з 07.02.2024 року.

- стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.02.2024 р. по день поновлення на службі.

Ухвалою суду від 04.03.2024 відкрито провадження в адміністративній справі; справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.

Ухвалою суду від 30.05.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 25.06.2024 залишено без розгляду позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування підпункту 1.8. пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області «Про службове відрядження» № 10 о/с дск від 06.02.2024 в частині відрядження інспектора - снайпера взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області, лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0061200); продовжено розгляд справи № 380/4640/24 в іншій частині позовних вимог.

Ухвалою від 25.06.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дисциплінарне стягнення накладене на позивача є необґрунтованим, оскаржувані накази видані з порушенням вимог Закону України "Про Національну поліцію України", Дисциплінарного статуту Національної поліції України, та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, а тому є незаконними та підлягають скасуванню. Позивач звернув увагу, що висновком службового розслідування жодним чином не обґрунтовано в чому саме проявилося порушення ним службової дисципліни та вимог Закону України «Про національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в чому проявилося порушення Правил етичної поведінки поліцейських, та інші події та чим це підтверджується. Вказав, що у висновку службового розслідування відсутні будь-які посилання на докази, якими підтверджуються неправомірні дії позивача та на підставі яких встановлено дисциплінарний проступок.

Вказав на неврахування відповідачем підстав неможливості позивача бути відрядженим. Позивач стверджує, що він не відмовлявся виконати наказ, однак виконати його саме в день звільнення, 07.02.2024 чи 10.02.2024 не міг, оскільки на утриманні у позивача перебуває дружина, яка є інвалідом 3 групи з дитинства, а також мама. Також зазначив, що у вересні 2023 року помер його батько.

Звернув увагу суду на те, що має статус учасника бойових дій з 2015 року. Неодноразово брав безпосередню участь у складі угрупування об`єднаних сил, з метою виконання завдань із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».

Вказав, що ще однією підставою для скасування оскаржуваних наказів є те, що позивач не міг ознайомитися з наказом про призначення службового розслідування, створення дисциплінарної комісії за фактом можливого порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників батальйону патрульної служби поліції через різке погіршення самопочуття, сильні головні болі, збільшення артеріального тиску та запаморочення.

Позивач повідомив, що його звільнено із служби в період тимчасової непрацездатності, що, на його думку, суперечить приписам частини 4 статті 22 Дисциплінарного статуту.

Також зазначив, що в порушення статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Вважає, що оскаржуваними наказами порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких застосовано заходи дисциплінарного впливу. Тому звернувся до суду із цим позовом.

Представниця відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечила. Відзив обґрунтований тим, що позивач не виконав наказ від 06.02.2024 № 10 о/с "Про службове відрядження". У зв`язку із невиконанням наказу до позивача застосовано дисциплінарне стягнення та звільнено зі служби в поліції. Звертає увагу, що до обов`язків підрозділу, в якому проходив службу позивач, входить сприяння забезпеченню, відповідно до законодавства, режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації в разі їх оголошення на всій території України або в окремій місцевості. Відповідачем враховано правовий режим воєнного стану на території України, що обумовлює необхідність безумовного виконання поліцейськими завдань у визначений строк, в тому числі в складі спеціальних підрозділів в обороні України відповідно до Закону України "Про оборону України" шляхом безпосереднього ведення бойових дій у ході відсічі збройній агресії Російської Федерації.

Вказала, що під час проведення службового розслідування позивачу надано право на надання пояснень, від надання яких він відмовився.

Зазначила, що наказ № 502 від 07.02.2024 про призначення службового розслідування та його підстави було оголошено, запропоновано надати письмові пояснення. Вказала, що позивачу особисто роз`яснено підстави проведення службового розслідування у зв`язку із невиконанням наказу керівника ГУНП про службове відрядження.

Також повідомила, що дисциплінарною комісією враховано, що відповідно до службової характеристики, інспектор-снайпер взводу № 1 роти № 1 БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 безпосередньо неодноразово брав участь у стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій області.

Вважає, що позивач усвідомлював специфіку несення служби в обраному ним підрозділі та розумів особливості виконання ним службових обов`язків, особливо під час дії у Україні правового режиму воєнного стану, що у свою чергу передбачає його участь у захисті територіальної цілісності України від злочинних посягань держави-агресора, а також надання практичної допомоги по виконанню завдань, покладених на Національну поліцію.

Щодо звільнення позивача у період перебування на листку непрацездатності вказала, що відповідно до п. 1 наказу ГУНП у Львівській області № 2031 від 22.07.2022 «Про заходи забезпечення дотримання внутрішнього розпорядку дня поліцейськими та впорядкування обліку поліцейських ГУНП у Львівській області, які тимчасово непрацездатні» поліцейським структурних підроділів ГУНП у Львівській області, у випадку погіршення стану здоров`я, що унеможливлює виконання службових обов`язків, та/або звернення до лікувального закладу, планової та позапланової госпіталізації, диспантеризації чи перебування на амбулаторному лікуванні у медичних установах України, а також у разі зміни режиму (стаціонарний, амбулаторний чи інший) та місця лікування (у зв`язку з переходом в іншу медичну установу), наказано невідкладно повідомляти безпосереднього керівника або старшого прямого начальника мобільним зв`язком чи іншим доступним способом не пізніше 24 годин з моменту поставлення на лікування.

Разом з тим, як стверджує представниця відповідача, позивач не повідомляв відповідача про свою тимчасову непрацездатність.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Просив суд позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив. Просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення позивача, представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.

ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції у Львівській області.

Згідно з наказом ГУ НП у Львівській області від 06.02.2024 № 10 о/с дск "Про службове відрядження" відповідно до Законів України "Про Національну поліцію", "Про правовий режим воєнного стану", Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), та з метою надання практичної допомоги по виконанню завдань, покладених на Національну поліцію України, у взаємодії з підрозділами (військовими частинами) Збройних Сил України та іншими складовими сектору безпеки і оборони України з відсічі та стримування збройної агресії проти України, на виконання шифротелеграми Національної поліції України від 02.02.2024 № 7527дск наказано відрядити з 10.02.2024 до особливого розпорядження (але не більше 180 діб) в оперативне підпорядкування полковника поліції Нетребка О.Ю. , начальника Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють", до роти спеціальних операцій "Еней", зокрема інспектора-снайпера взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області, лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

На підставі рапорта командира БПСПОП "Львів" ГУ НП у Львівській області полковника Романа Кровіцького з приводу можливого неналежного виконання службових обов`язків окремими працівниками ГУ НП у Львівській області начальником ГУ НП у Львівській області винесено наказ від 07.02.2024 № 502 "Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії".

07.02.2024 начальником ГУ НП у Львівській області затверджено висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни окремими працівниками батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Львів" ГУНП у Львівській області, що виразилось у невиконанні наказу ГУНП у Львівській області, відповідно до якого за грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пункту 24 частини 1 статті 23, частини 2 статті 24 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 1, 2 частини 1 розділу 7 "Положення про підрозділи поліції особливого призначення", затвердженого наказом МВС України від 04.12.2017 № 987, підпункту 1.1 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 "Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування", що виразилося у обговоренні, критиці та невиконанні вимог пункту 1 наказу начальника ГУНП у Львівській області від 06.02.2024 № 10 дск "Про відрядження поліцейських БПСПОП "Львів" ГУНП у Львівській області", відданого в межах наданих повноважень та відповідно до закону, на підставі пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, яким рекомендовано застосувати до інспектора-снайпера взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Львів" ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції.

Наказом ГУНП у Львівській області від 07.02.2024 № 503 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників БПСПОП "Львів" ГУНП у Львівській області" за грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пункту 24 частини 1 статті 23, частини 2 статті 24 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 1, 2 частини 1 розділу 7 "Положення про підрозділи поліції особливого призначення", затвердженого наказом МВС України від 04.12.2017 № 987, підпункту 1.1 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 "Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування", що виразилося у обговоренні, критиці та невиконанні вимог пункту 1 наказу начальника ГУНП у Львівській області від 06.02.2024 № 10 дск "Про відрядження поліцейських БПСПОП "Львів" ГУНП у Львівській області", відданого в межах наданих повноважень та відповідно до закону, на підставі пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII до інспектора-снайпера взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції.

Згідно з наказом ГУНП у Львівській області від 07.02.2024 № 68о/с "Про особовий склад" відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за підпунктом шостим частини 1 статті 77 лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора-снайпера взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Вважаючи дії Головного управління Національної поліції у Львівській області, що полягають у видачі наказу ГУНП у Львівській області від 07.02.2024 № 68о/с "Про особовий склад", протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду з вимогами визнати такі дії протиправними та скасувати пункт 4 наказу ГУНП у Львівській області від 07.02.2024 № 503 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників БПСПОП "Львів" ГУНП у Львівській області" та наказ ГУНП у Львівській області від 07.02.2024 № 68о/с "Про особовий склад".

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Стаття 43 Конституції України проголошує, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Статтею 3 Закону України "Про Національну поліцію" (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами

Згідно із пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до частини першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові та усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до частин першої та другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно з частиною третьою статті 1 Розділу І Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено у статті 19 Дисциплінарного статуту, частиною третьої якої передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану викладено у Розділі V Дисциплінарного статуту.

Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту передбачено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Статтею 29 Дисциплінарного статуту урегульовано питання щодо особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, частиною першою якої визначено, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною другою статті 29 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

На виконання вимог Дисциплінарного статуту наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893).

Згідно із пунктом першим розділу II Порядку № 893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Пунктом четвертим Розділу V Порядку № 893 встановлено, що службове розслідування має встановити наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктом тринадцятим Розділу V Порядку передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

За змістом пункту першого Розділу VІІ Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Аналіз наведених норм вказує на те, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.

Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Отже, в контексті спірних правовідносин в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.

Поняття "службова дисципліна" містить в собі не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Правил етичної поведінки поліцейських.

Висновок службового розслідування - це документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності поліцейських, висновки та пропозиції. Висновки та пропозиції із зазначенням міри юридичної відповідальності, в даному випадку, щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби в поліції, приймаються посадовими особами на підставі юридичних фактів і норм права.

З наведеного слідує, що висновки службового розслідування є самостійною підставою для накладення дисциплінарного стягнення.

Як встановлено судом, в силу приписів ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного Статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

Як слідує з матеріалів справи, наказом ГУ НП у Львівській області від 06.02.2024 № 10 о/с дск "Про службове відрядження" відповідно до Законів України "Про Національну поліцію", "Про правовий режим воєнного стану", Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), та з метою надання практичної допомоги по виконанню завдань, покладених на Національну поліцію України, у взаємодії з підрозділами (військовими частинами) Збройних Сил України та іншими складовими сектору безпеки і оборони України з відсічі та стримування збройної агресії проти України, на виконання шифротелеграми Національної поліції України від 02.02.2024 № 7527дск наказано відрядити з 10.02.2024 до особливого розпорядження (але не більше 180 діб) в оперативне підпорядкування полковника поліції Нетребка О.Ю. , начальника Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють", до роти спеціальних операцій "Еней", зокрема інспектора-снайпера взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області, лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що з наказом ГУ НП у Львівській області від 06.02.2024 № 10 о/с дск "Про службове відрядження" позивач ознайомлений 07.02.2024, про що свідчить підпис позивача про ознайомлення. Вказана обставина підтверджена письмовими доказами і не заперечується сторонами.

Наказом ГУНП у Львівській області від 07.02.2024 № 502 призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію.

Відповідно до висновку службового розслідування від 07.02.2024 за фактом грубого порушення службової дисципліни окремими працівниками батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Львів" ГУНП у Львівській області, що виразилось у невиконанні наказу ГУНП у Львівській області, відповідно до якого за грубе порушення службової дисципліни, що виразилося у обговоренні, критиці та невиконанні вимог пункту 1 наказу начальника ГУНП у Львівській області від 06.02.2024 № 10 дск "Про відрядження поліцейських БПСПОП "Львів" ГУНП у Львівській області", відданого в межах наданих повноважень та відповідно до закону.

Дисциплінарною комісією враховано, що інспектор-снайпер взводу № 1 роти № 1 БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , згідно з посадовою інструкцією, з якою він ознайомлений 30.01.2023, відповідає за особисту практичну підготовку, знання нормативно-правової бази щодо застосування снайперів під час проведення спеціальних операцій, а також тактико-технічних характеристик, будови, принципу дії закріпленої снайперської зброї, дотримання заходів безпеки при поводженні з нею, зобов`язаний брати участь у проведенні заходів, спрямованих на розшук і затримання осіб, які підозрюються в скоєнні кримінальних правопорушень, озброєних та інших злочинів, які становлять суспільну небезпеку, звільнення заручників, припинення діяльності не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань (груп), організованих груп та злочинних організацій на території України, а також заходів, пов`язаних із припиненням терористичної діяльності, точно, ініціативно і сумлінно виконувати вимоги статутів, правил внутрішнього трудового розпорядку та накази командування підрозділу.

Як стверджує сам позивач, він усно пояснював членам комісії про те, що наказ від 06.02.2024 № 10 о/с «Про службове відрядження» виконувати не відмовлявся, але на даний час не може його виконати, бо його дружина інвалід з дитинства 3 групи, у нього нещодавно трагічно помер батько і він не може зараз відрядитися на тривалий час. Також повідомив, що останній раз коли був на Сході неподалік від поля бою витягнув тіло свого побратима і зараз у нього депресивний стан, крім того він 06.02.2024 заступив черговим інспектором з наряду і йому у телефонному режимі повідомили про необхідність терміново приїхати. Повідомив про те, що ознайомитися з наказом № 502 про початок дисциплінарного розслідування зараз не готовий.

Водночас матеріали службового розслідування, як і матеріали адміністративної справи не містять жодних належних документальних доказів, які б підтверджували дійсну наявність у позивача сімейних обставин як на день винесення наказу № 10 о/с дск від 06.02.2024, так і на день ознайомлення з таким наказом (07.02.2024), які б об`єктивно унеможливлювали виконання вимог такого наказу. Позивачем до матеріалів справи долучено пенсійне посвідчення та довідку МСЕК, які вказують про наявність в дружини позивача третьої групи інвалідності з дитинства.

Також, суд звертає увагу, що позивач в ході службового розслідування не висловлював жодних аргументів щодо протиправності призначення самого службового розслідування, складу комісії, її повноважень, протиправності наказу про його відрядження, відводів складу комісії не заявляв. Суд звертає увагу, що наказ ГУНП у Львівській від 06.02.2024 № 10 о/с дск в частині службового відрядження ОСОБА_1 є чинним та у встановленому Законом порядку не скасований, тому суд відхиляє доводи позивача про те, що вказаний наказ мав стосуватися переміщення, а не відрядження поліцейських.

Матеріалами справи підтверджено, що підставою для призначення службового розслідування слугував рапорт командира БПСПОП "Львів", у якому вказувалося про обговорення та висловлення окремими поліцейськими незгоди з наказом від 06.02.2024 № 10 о/с дск.

Тобто, вказаний рапорт є повідомленням, у якому містилась інформація про вчинення поліцейськими порушення, яке має ознаки дисциплінарного проступку, що відповідно до приписів абзацу 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018, і є підставою для призначення службового розслідування.

Суд приймає до уваги те, що під час проведення службового розслідування, позивач надавав усні пояснення та мав можливість подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються, подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування, тощо.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Суд звертає увагу, що службова характеристика позивача врахована відповідачем в ході службового розслідування і така наявна в матеріалах службового розслідування. З огляду на вказане, суд критично оцінює аргументи позивача про те, що відповідач проявив упередженість, не врахувавши при проведенні службового розслідування довідок про участь в бойових діях під час АТО, не враховано характеристику позивача, згідно з якою він характеризується виключно позитивно.

З цього приводу також слід зазначити, що за змістом службової характеристики позивача, наявної в матеріалах службового розслідування, ОСОБА_1 , за час проходження служби в Національній поліції зарекомендував себе в основному з посередньої сторони. Нормативні акти, накази, інструкції, що регламентують діяльність поліції знає та не завжди керується ними в своїй практичній діяльності.

За поточний період разом з працівниками батальйону неодноразово забезпечував публічну безпеку під час патрулювання м. Львова. Брав участь у відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій області.

Вогнепальною зброєю володіє, фізично розвинутий, у стройовому відношенні підтягнутий, акуратний. У стосунках з колегами по роботі та громадянами ввічливий. Користується повагою у колективі. Державною мовою володіє добре.

Такі обставини, на переконання суду, свідчать про дотримання відповідачем порядку проведення службового розслідування, забезпечення позивачу права на захист під час його проведення, врахування усіх обставин вчиненого дисциплінарного проступку та надання належної оцінки матеріалам дисциплінарного провадження.

Суд також вважає необґрунтованими та не підтвердженими доводи позивача про наявність процедурних порушень, які полягають у тому, що вчинення дисциплінарного проступку та службове розслідування, як накладення дисциплінарного стягнення, так і його реалізація були встановлені та здійснені в один день - 07.02.2024, оскільки відповідно до вимог ст. 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.

Тобто, Дисциплінарний статут фактично встановлює граничні строки проведення службового розслідування та не забороняє проведення службового розслідування в більш короткі строки, особливо в умовах воєнного стану.

Також суд враховує, що позивач проходив службу у батальйоні патрульної служби поліції особливого призначення "Львів" ГУНП у Львівській області на посаді інспектора-снайпера взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04.12.2017 № 987 затверджено Положення про підрозділи поліції особливого призначення (далі - Положення № 987), яке визначає основні завдання, функції, права, обов`язки та порядок діяльності підрозділів поліції особливого призначення (далі - Підрозділи) головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві (далі - ГУНП).

Відповідно до розділу ІІ Положення № 987, до завдань вказаних підрозділів відноситься, зокрема участь в обороні України, виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час дії воєнного стану на всій території України або в окремій її місцевості та 60 днів після цього.

Пунктами 1, 9 та 10 ст. 1 розділу ІІІ Положення № 987 встановлено, що підрозділи поліції особливого призначення вживають заходів самостійно або відповідно до визначених функцій разом з іншими структурними підрозділами ГУНП та територіальними (відокремленими) підрозділами НПУ, Національною гвардією України, з`єднаннями, військовими частинами та підрозділами Збройних Сил України, Державною прикордонною службою України, іншими складовими сектору безпеки і оборони України, у процесі своєї діяльності взаємодіють з органами правопорядку та іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування відповідно до Закону та інших нормативно-правових актів; беруть участь у забезпеченні відповідно до законодавства правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх оголошення на всій території України або в окремій місцевості; можуть брати участь за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, в обороні України відповідно до Закону України "Про оборону України" шляхом безпосереднього ведення бойових дій у ході відсічі збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України під час дії воєнного стану та 60 днів після цього.

Згідно з ст. 3 розділу ІІІ Положення № 987 підрозділи під час виконання покладених на них завдань та функцій у межах компетенції взаємодіють з органами і підрозділами поліції, Національною гвардією України, органами правопорядку, органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку та державного кордону і населенням відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст. 2 розділу ІV Положення № 987 за наказом Національної поліції України, підписаним Головою Національної поліції України або особою, яка виконує його обов`язки, його заступником, який відповідно до функціональних обов`язків здійснює координацію і контроль діяльності ДПД, з метою участі в поліцейських операціях Підрозділи можуть відряджатися до інших регіонів держави та об`єднуватись у зведені загони.

Наказом ГУНП у Львівській області від 11.06.2021 № 21 затверджено Положення про батальйон патрульної служби поліції особливого призначення "Львів" ГУНП у Львівській області (далі - Положення № 21).

Відповідно до п. 1.1 розділу 1 Положення № 21 батальйон патрульної служби поліції особливого призначення "Львів" (далі - підрозділ) є високомобільним спеціальним структурним підрозділом ГУНП у Львівській області, створеним з метою належного забезпечення прав та свобод громадян, захисту суспільства від злочинних посягань, забезпечення правопорядку під час проведення загальнодержавних, культурно-масових, релігійних заходів, припинення групових порушень громадського порядку та масових заворушень, проведення спеціальних операцій по затриманню озброєних злочинців, виконання завдань визначених Законом України "Про боротьбу з тероризмом" та несенням служби в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, відповідно до Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях", ліквідації аварій та стихійних лих.

Згідно з п. 3.5 розділу 3 Положення № 21 до обов`язків підрозділу входить сприяння забезпеченню, відповідно до законодавства режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації в разі їх оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Пунктами 4.1 та 4.2 розділу IV Положення № 21 визначено, що підрозділ виконує покладені на нього завдання у взаємодії зі службами, підрозділами Національної поліції України, Національною гвардією України, центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими формуваннями з охорони громадського порядку та державного кордону і населенням. Підрозділ бере участь разом зі службами, підрозділами Національної поліції України, Національною гвардією України, центральними та місцевими органами виконавчої влади у проведенні заходів, спрямованих на розшук і затримання осіб, які підозрюються в скоєнні кримінальних правопорушень, озброєних та інших злочинців, які становлять суспільну небезпеку, звільнення заручників, припинення діяльності не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань (груп), організованих груп та злочинних організацій на території України, а також заходів пов?язаних із припиненням терористичної діяльності.

Відповідно до п. 5.2 розділу V Положення № 21 за наказом ГУНП у Львівській області, підписаним начальником ГУНП у Львівській області або особою, яка виконує його обов??язки з метою участі в поліцейських операціях підрозділ відряджається до інших регіонів держави окремо, або у складі зведених загонів.

Таким чином, забезпечення правового режиму воєнного стану, участь в обороні України шляхом безпосереднього ведення бойових дій, боротьба з диверсійно-розвідувальними силами агресора є безпосередніми завданнями підрозділів поліції особливого призначення, у тому числі і БПОП ГУНП.

Крім того з матеріалів службового розслідування слідує, що позивач мав прибути до Кіровоградської області для надання практичної допомоги по виконанню завдань, покладених на Національну поліцію, а не в зону бойових дій.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов`язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику.

У спірному випадку позивач про неможливість виконати наказ від 06.02.2024 № 10 о/с дск саме з наведених у Законі підстав уповноваженого керівника не повідомляв.

Відповідно до частин 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Суд наголошує, що позивачем не надано доказів, які спростовують висновки дисциплінарного провадження та можуть свідчити про невчинення ним дисциплінарного проступку.

Зі свого боку, висновок за результатами службового розслідування містить повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку щодо встановлення наявності вини порушника. Відповідачем в повній мірі дотримано порядок та процедуру проведення службового розслідування.

До того ж, суд враховує, що встановлене порушення позивач вчинив під час дії правового режиму воєнного стану, тоді як згідно з наказом Національної поліції України № 242 від 08.04.2022 "Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України військового стану" службова діяльність поліцейських та державних службовців підпорядкованих органів до завершення (скасування) на території України воєнного стану здійснюється у посиленому варіанті, згідно з правовими засадами діяльності Національної поліції України в умовах воєнного стану.

Щодо посилань позивача на те, що дисциплінарною комісією його позбавлено права надати письмові пояснення у межах службового розслідування суд зазначає таке.

Судом встановлено, що позивач відмовився надавати письмові пояснення під час проведення службового розслідування з огляду на погане самопочуття, що підтверджується Актом від 07.02.2024 та відеодоказами, наявними в матеріалах справи. Позивач також відмовився ознайомлюватись з наказом ГУНП у Львівській області від 07.02.2024 № 502 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії», про що також складено Акт.

Як слідує з матеріалів справи, а саме з долучених відеозаписів, командуванням ГУНП у Львівській області оголошено наказ ГУНП у Львівській області від 07.02.2024 № 502 Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії (відеозапис «_0000000_00000020240207145737_0053» о 14:57 оголошено наказ і запропоновано присутнім надати письмові пояснення, які будуть враховані в ході проведення службового розслідування).

З цього відеозапису судом також встановлено, що:

- о 15:01 - членом дисциплінарної комісії ОСОБА_3 запропоновано інспектору-снайперу взводу № 1 роти № 1 БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області лейтенанту поліції ОСОБА_1 надати пояснення у межах службового розслідування;

- о 15:02 позивач відповідає, що не буде надавати ніяких пояснень. Зазначає, що він не знає, з`явиться в інший час для надання пояснень, про те, що у нього починає боліти голова, що він стресує і переживає за свою дружину, про що він пояснив командуванню і не зможе відрядитися на такий тривалий час. Покликається на погане самопочуття і на те, що у листопаді у нього помер тато і потребує оформити спадщину.

- о 15:03 вказав, що ні з чим не збирається знайомитися.

Також з відео слідує, що позивач прочитав Акт про відмову від надання пояснень у зв`язку з його поганим самопочуттям і відмовився засвідчувати своїм підписом. Крім того позивач уточнив у члена дисциплінарної комісії ОСОБА_3 деякий зміст Акта.

З 15:12 позивач розмовляє по телефону.

О 15:15 викликає карету швидкої допомоги.

О 15:18 повторно відмовляється підписувати Акт про відмову про ознайомлення з наказом ГУНП від 07.02.2024 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії».

О 16:15 приїхала друга карета швидкої допомоги за викликом позивача (першу було відкликано). Відкликання першої карети «швидкої допомоги» не заперечується сторонами; однак сторони у судовому засіданні не змогли пояснити яким чином таке відкликання відбулося.

Довідкою Державної установи «Територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» № 97 про тимчасову непрацездатність підтверджено, що позивач з 07.02.2024 по 21.02.2024 перебував на стаціонарному лікуванні.

Про своє перебування на стаціонарному лікуванні з 07.02.2024 ГУНП у Львівській області не повідомляв. Про причини неповідомлення суду пояснити не зміг, припустив, що переживав за свій стан здоров`я.

Представник позивача з цього приводу зазначив, що роботодавець має доступ до листків непрацездатності в кабінеті страхувальника, тому у позивача не виникає обов`язку повідомляти про своє перебування на листку непрацездатності.

Суд, оцінюючи ці обставини, звертає увагу на таке.

Як слідує з відеодоказів, особовому складу оголошено зміст наказу № 502 від 07.02.2024 «Про призначення службового розслідування» і неодноразово запропоновано надати пояснення, від надання яких він відмовився, спочатку без пояснень причини, далі з покликанням на те, що у нього починає боліти голова, зі скаргами на погане самопочуття. Крім того стверджував, що надасть такі пояснення іншим разом. Проте матеріали справи таких не містять.

Також відповідачем запропоновано позивачу ознайомитися з наказом від 07.02.2024 «Про проведення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії», від ознайомлення останній відмовився, про що складено Акт відмови від 07.02.2024.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що відповідач не вчинив бездіяльності щодо ознайомлення ОСОБА_1 із наказом про проведення службового розслідування, оскільки позивач особисто відмовлявся надавати такі пояснення на вимогу члена дисциплінарної комісії. Тому доводи позивача в цій частині є необґрунтованими.

Суд також враховує, що позивачем крім усних пояснень командуванню про наявність у дружини інвалідності, що на його думку унеможливлює його відрядження на тривалий строк, жодних доказів про це не надано, хоча командуванням під час оголошення наказу від 07.02.2024 «Про призначення службового розслідування» запропоновано надати письмові пояснення для їх врахування під час проведення останнього. Суд враховує, що позивачем до матеріалів справи долучено пенсійне посвідчення та довідку МСЕК дружини позивача - ОСОБА_4 . Проте, такі документи не вказують на те, що ОСОБА_4 потребує постійного стороннього догляду.

Щодо покликання представника позивача на те, що відповідач міг застосувати інше дисциплінарне стягнення, а не звільнення зі служби, суд зазначає, що оцінюючи вказані доводи варто звернути увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.09.2018 у справі № 824/227/17-а.

У вказаному рішенні зазначено про те, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Таким чином, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує

Верховний Суд також сформував відповідні правові висновки щодо застосування положень статті 29 Дисциплінарного статуту, якою урегульовано особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану. У постанові від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22, з урахуванням усталеної практики, Верховний Суд вказав, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18, від 28.10.2021 у справі № 520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20 та ін.).

Окрім того, суд звертає увагу, що Дисциплінарною комісією враховано те, що невиконання наказу позивачем в умовах воєнного стану свідчить про особливу серйозність дисциплінарного проступку, оскільки такий призвів до грубого порушення службової дисципліни, розлагодженості дій, підриву службового відрядження, яке мало сприяти покращенню рівня підготовки органів поліції до виконання завдань, спрямованих на захист територіальної цілісності України в умовах воєнного стану. Встановлений дисциплінарний проступок є таким, що підриває авторитет та довіру до поліції як правоохоронного органу, який покликаний захищати життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, що є неприпустимим. При цьому суттєвою обставиною, за якої вчинений дисциплінарний проступок, є правовий режим воєнного стану.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Таким чином, на переконання суду, у спірному випадку начальником ГУНП незважаючи на посередню характеристику позивача та відсутність дисциплінарних стягнень, але враховуючи факт вчинення дисциплінарного проступку у вигляді прямої відмови виконувати наказ керівництва, в умовах воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією проти України, обґрунтовано прийнято накази про застосування до позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення та звільнення останнього зі служби в поліції.

З огляду на наведене, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується допущення позивачем грубого порушення службової дисципліни, що виразилося у обговоренні та невиконанні вимог пункту 1 наказу начальника ГУНП у Львівській області від 06.02.2024 № 10 дск "Про відрядження поліцейських БПСПОП "Львів" ГУНП у Львівській області".

Стосовно доводів позивача щодо його звільнення під час тимчасової непрацездатності суд зазначає таке.

Відповідно до частини 3 статті 21 Дисциплінарного статуту перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

Статтею 22 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.

Таким чином, застосування дисциплінарного стягнення і його виконання (реалізація) здійснюються різними наказами. При цьому, за змістом наведених норм права застосування дисциплінарного стягнення під час перебування особи на лікарняному дозволяється, проте реалізація дисциплінарного стягнення здійснюється виключно після закінчення лікарняного та виходу особи на службу, про що імперативно зазначено у частині 4 статті 22 Дисциплінарного статуту.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах дисциплінарне стягнення до позивача застосовано пунктом 4 наказу ГУНП у Львівській області 503 від 07.02.2024 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області», а реалізовано наказом ГУНП у Львівській області 07.02.2024 № 68 о/с «Про особовий склад».

Водночас, відповідно до наданої суду Довідки Державної установи Територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області № 97 про тимчасову непрацездатність підтверджено позивач з 07.02.2024 по 21.02.2024 перебував на стаціонарному лікуванні, що свідчить про реалізацію дисциплінарного стягнення під час його тимчасової непрацездатності і суперечить положенням частини 4 статті 22 Дисциплінарного статуту

Правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 205/4196/18 від 15.09.2020 року, який підлягає застосуванню судами відповідно до пункту 5 статті 242 КАС України, зазначено, що сам факт звільнення працівника під час перебування на лікування не є достатньою підставою для його поновлення на роботі, у такому випадку потрібно змінити дату звільнення працівника, визначивши датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності.

Оскільки останнім днем перебування позивача на листку непрацездатності є 21.02.2024, то дисциплінарне стягнення до позивача могло бути реалізовано з 22.02.2024, у зв`язку з чим пункт 4 наказу ГУНП у Львівській області від 07.02.2024 № 68 о/с «Про особовий склад» про звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора-снайпера взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» підлягає зміні в частині дати припинення трудових відносин.

Щодо позовних вимог про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 07.02.2024, суд зазначає таке.

Виходячи зі змісту частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України (далі-КЗпП України), оплата вимушеного прогулу має місце у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою.

Системний аналіз і тлумачення приписів статті 235 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що вимушений прогул - це час, упродовж якого працівник з вини роботодавця не мав змоги виконувати трудові функції. При цьому причиною виникнення вимушеного прогулу може стати звільнення без законної підстави, що перешкоджає виконанню працівником трудової функції, обумовленої трудовим договором, неправильне формулювання причини звільнення у трудовій книжці чи затримка видачі з вини роботодавця трудової книжки, що перешкоджає працівникові реалізувати своє право на працю в іншого роботодавця. Вимушеності прогулу надають протиправні дії чи бездіяльність роботодавця, унаслідок яких працівник позбавляється права виконувати трудові обов`язки й отримувати за це заробітну плату. Тобто працівник не може вийти на роботу та реалізовувати належне йому право на працю й оплату праці через винні дії (бездіяльність) роботодавця.

Отже, у трудовому праві існує підхід, за яким вимушений прогул визначають як час, протягом якого працівник з вини роботодавця був позбавлений можливості працювати, тобто виконувати трудові функції, обумовлені договором.

Таким чином, виплата середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу законодавцем пов`язується із певними діяннями роботодавця, наслідком яких стала неможливість працівника належним чином реалізовувати своє право на працю.

Вичерпний перелік підстав виплати працівникові середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу визначено статтями 235, 236 КЗпП України і вони не підлягають розширеному тлумаченню.

Отже, оплата вимушеного прогулу в установлених указаними статтями КЗпП України випадках є мірою матеріальної відповідальності роботодавця за порушення права працівника на працю. Підставою матеріальної відповідальності роботодавця є трудове майнове правопорушення, тобто винне протиправне порушення роботодавцем своїх трудових обов`язків, унаслідок чого заподіюється майнова шкода працівникові.

Однак, зміна дати звільнення не є вимушеним прогулом, за який працівникові виплачується середній заробіток, розмір якого обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

У даній справі причинами того, що працівник не виконував свої трудові обов`язки і не отримував заробітну плату, є тимчасова непрацездатність, а не винні дії (бездіяльність) роботодавця.

Отже, у разі зміни дати звільнення середній заробіток за весь час вимушеного прогулу не виплачується, а працівникові за його заявою чи за позовом до суду за період тимчасової непрацездатності виплачується допомога з тимчасової непрацездатності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 16.12.2020 у справі № 461/7292/17, від 08.09.2021 у справі № 265/5327/20, від 13.10.2021 у справі № 1.380.2019.004407 та від 19.05.2022 у справі № 200/473/19-а.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що вимоги щодо поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про застосування до позивача дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби в поліції, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно з приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Оскільки позивачем, в силу положень Закону України "Про судовий збір", судовий збір не сплачувався та враховуючи відмову в задоволенні основної частини позовних вимог, розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку задовольнити частково.

2. Наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 68 о/с від 07.02.2024 «Про особовий склад» в частині звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0061200) інспектора-снайпера взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУ НП у Львівській області зі служби в поліції на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 07.02.2024 змінити, вважати ОСОБА_1 звільненим зі служби в поліції 22.02.2024.

3. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 04.11.2024.

Суддя Р.П. Качур