Постанова

від 15.01.2025 по справі 380/4640/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/4640/24 пров. № А/857/32174/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

з участю секретаря судового засідання Ханащак С. І.,

представника позивача Чубика Б. Г.,

представника відповідача Кісіля Р. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року (прийняте в місті Львові суддею Качур Р. П.; складене в повному обсязі 04 листопада 2024 року) в адміністративній справі № 380/4640/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2024 року ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:

- визнати дії Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі також - ГУ НП у Львівській області, відповідач), що полягають у видачі наказу ГУ НП у Львівській області № 68 о/с від 07.02.2024 «Про особовий склад», «Про звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 , зі служби в поліції з посади інспектора-снайпера взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУ НП у Львівській області, з 07.02.2024, за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) протиправними;

- скасувати наказ ГУ НП у Львівській області № 68 о/с від 07.02.2024 «Про особовий склад», «Про звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції з посади інспектора-снайпера взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУ НП у Львівській області, з 07.02.2024, за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);

- визнати протиправним і скасувати пункт 4 наказу ГУ НП у Львівській області №503 від 07.02.2024 в частині застосування до інспектора-снайпера взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУ НП у Львівській області, лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0061200), дисциплінарного стягнення у виді його звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним і скасувати підпункт 1.8 пункту 1 наказу ГУ НП у Львівській області «Про службове відрядження» № 10 о/с дск від 06.02.2024 в частині відрядження інспектора-снайпера взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУ НП у Львівській області, лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0061200);

- поновити на роботі лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора-снайпера взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУ НП у Львівській області, з 07.02.2024.

- стягнути з ГУ НП у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.02.2024 по день поновлення на службі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що накладене на позивача дисциплінарне стягнення є необґрунтованим, оскаржувані накази видані з порушенням вимог Закону України «Про Національну поліцію України», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, а тому є незаконними та підлягають скасуванню. Звернуто увагу, що висновком службового розслідування жодним чином не обґрунтовано, в чому саме проявилося порушення ним службової дисципліни та вимог Закону України «Про національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, та інші події та чим це підтверджується. Вказано, що у висновку службового розслідування відсутні будь-які посилання на докази, якими підтверджуються неправомірні дії позивача та на підставі яких встановлено дисциплінарний проступок.

Вказано на неврахування відповідачем підстав неможливості позивача бути відрядженим. Позивач стверджує, що він не відмовлявся виконувати наказ, однак виконати його саме в день звільнення, 07.02.2024 чи 10.02.2024 не міг, позаяк на його утриманні перебуває дружина, яка є інвалідом 3 групи з дитинства, а також мама. Також, у вересні 2023 року помер його батько.

Звернув увагу суду на те, що має статус учасника бойових дій з 2015 року. Неодноразово брав безпосередню участь у складі угрупування об`єднаних сил, з метою виконання завдань із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».

Вказав, що ще однією підставою для скасування оскаржуваних наказів є те, що позивач не міг ознайомитися з наказом про призначення службового розслідування, створення дисциплінарної комісії за фактом можливого порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників батальйону патрульної служби поліції через різке погіршення самопочуття, сильні головні болі, збільшення артеріального тиску та запаморочення.

Також повідомив, що його звільнено із служби в період тимчасової непрацездатності, що, на його думку, суперечить приписам частини 4 статті 22 Дисциплінарного статуту.

Зазначив, що в порушення статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого звільнення зі служби в поліції.

Вважає, що оскаржуваними наказами порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких застосовано заходи дисциплінарного впливу.

Ухвалою суду від 25.06.2024 залишено без розгляду позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування підпункту 1.8 пункту 1 наказу ГУ НП у Львівській області «Про службове відрядження» № 10 о/с дск від 06.02.2024 в частині відрядження інспектора-снайпера взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ГУ НП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0061200).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року позов задоволено частково.

Наказ ГУ НП у Львівській області № 68 о/с від 07.02.2024 «Про особовий склад» в частині звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0061200) інспектора-снайпера взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУ НП у Львівській області зі служби в поліції на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 07.02.2024 змінити; вважати ОСОБА_1 звільненим зі служби в поліції 22.02.2024.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржили сторони.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначив, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим тому, що неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи; також рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Тому просив рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги, з покликаннями на рішення суду першої інстанції, фактичні обставини справи та норми законодавства обґрунтовував загалом тими ж доводами, що й вимоги позовної заяви. Також вказав, що вказував керівництву БПСПОП «Львів», що не може поїхати на цей час у тривале відрядження у зв`язку з тим, що у нього на утриманні перебуває хвора дружина, яка є особою з інвалідністю 3-ї групи з дитинства та хвора мати, яка перебуває на пенсії і якими він опікується; також він сам останнім часом хворіє, у зв`язку з гіпертонічною хворобою, яка пов`язана з частим та великим підвищенням кров`яного тиску, яку він отримав під час неодноразового перебування у зоні бойових дій під час АТО. Також необхідно вирішити питання щодо прийняття спадщини після раптової смерті батька. Він не відмовлявся виконувати наказ і вказав, що поїде наступного разу, а зараз, у зв`язку з важким сімейним становищем, просив залишити його у Львові. Тому з його боку не було жодної відмови від виконання наказу, його обговорення чи критики. Після цього його стан здоров`я різко погіршився, він викликав швидку допомогу, проте таку до нього не допустили. Надалі посадові особи відповідача заборонили його госпіталізувати, поки не буде видано наказ про його звільнення. У такому стані він не розумів, які документи підписує; просив відкласти розгляд справи до його одужання, проте йому в цьому відмовили. Вважає, що посадові особи відповідача діяли упереджено стосовно нього, не надали жодної оцінки його поясненням та доводам, не долучили документи про його участь у бойових діях в АТО, про те, що він є учасником бойових дій, його нагороди тощо, що суд першої інстанції також не взяв до уваги. Також вважає, що дисциплінарне провадження було проведено в дуже стислі строки, з численними порушеннями.

ГУ НП у Львівській області в поданій до суду апеляційній скарзі вказало, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості рішення в частині задоволених позовних вимог. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Покликалося при цьому на те, що позивач під час проведення службового розслідування не повідомляв дисциплінарній комісії жодних обставин щодо перебування на лікуванні і фактично використав своє право на надання пояснень у ході службового розслідування; також позивачем не надано доказів того, що він повідомляв відповідача про свою тимчасову непрацездатність і така обставина виникла уже після реалізації дисциплінарного стягнення.

Також ГУ НП у Львівській області подало відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , вважаючи, що рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги є безпідставними. Тому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вказало, що матеріалами справи підтверджено вчинення позивачем дисциплінарного порушення, яке стало підставою для застосування стосовно нього дисциплінарного стягнення у виді його звільнення зі служби в поліції. При цьому службове розслідування було проведено з дотриманням вимог Дисциплінарного статуту, повно та об`єктивно. Також допущена у висновку службового розслідування та наказі про застосування дисциплінарного стягнення описка має технічний характер, може бути виправлена за заявою позивача і не впливає на правомірність, правильність та обґрунтованість звільнення позивача зі служби в поліції.

У судовому засіданні представники апелянтів підтримали вимоги своїх апеляційних скарг з аналогічних підстав та просили їх задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 проходив службу Національній поліції України з 07 листопада 2015 року; з 12 грудня 2022 року займає посаду інспектора-снайпера взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної поліції особливого призначення «Львів» ГУ НП у Львівській області; спеціальне звання - лейтенант поліції.

Згідно з наказом ГУ НП у Львівській області від 06.02.2024 № 10 о/с дск «Про службове відрядження» відповідно до Законів України «Про Національну поліцію», «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), та з метою надання практичної допомоги по виконанню завдань, покладених на Національну поліцію України, у взаємодії з підрозділами (військовими частинами) Збройних Сил України та іншими складовими сектору безпеки і оборони України з відсічі та стримування збройної агресії проти України, на виконання шифротелеграми Національної поліції України від 02.02.2024 № 7527дск наказано відрядити з 10.02.2024 до особливого розпорядження (але не більше 180 діб) в оперативне підпорядкування полковника поліції ОСОБА_2 , начальника Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_2 », до роти спеціальних операцій «Еней», зокрема інспектора-снайпера взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної поліції особливого призначення «Львів» ГУ НП у Львівській області, лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

На підставі рапорта командира БПСПОП «Львів» ГУ НП у Львівській області полковника ОСОБА_3 від 07.02.2024 з приводу можливого неналежного виконання службових обов`язків окремими працівниками ГУ НП у Львівській області начальником ГУ НП у Львівській області винесено наказ від 07.02.2024 № 502 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії».

За результатами проведеного службового розслідування 07.02.2024 начальником ГУ НП у Львівській області затверджено висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни окремими працівниками батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУ НП у Львівській області, що виразилося в невиконанні наказу ГУ НП у Львівській області, відповідно до якого за грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пункту 24 частини 1 статті 23, частини 2 статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 1, 2 частини 1 розділу 7 Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС України від 04.12.2017 № 987, підпункту 1.1 пункту 1 наказу Г УНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», що виразилося у обговоренні, критиці та невиконанні вимог пункту 1 наказу начальника ГУ НП у Львівській області від 06.02.2024 № 10 дск «Про відрядження поліцейських БПСПОП «Львів» ГУ НП у Львівській області», відданого в межах наданих повноважень та відповідно до закону, на підставі пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, яким рекомендовано застосувати до інспектора-снайпера взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУ НП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.

Наказом ГУ НП у Львівській області від 07.02.2024 № 503 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників БПСПОП «Львів» ГУ НП у Львівській області» за грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пункту 24 частини 1 статті 23, частини 2 статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 1, 2 частини 1 розділу 7 Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС України від 04.12.2017 № 987, підпункту 1.1 пункту 1 наказу ГУ НП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», що виразилося в обговоренні, критиці та невиконанні вимог пункту 1 наказу начальника ГУ НП у Львівській області від 06.02.2024 № 10 дск «Про відрядження поліцейських БПСПОП «Львів» ГУ НП у Львівській області», відданого в межах наданих повноважень та відповідно до закону, на підставі пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII до інспектора-снайпера взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУ НП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.

Згідно з наказом ГУ НП у Львівській області від 07.02.2024 № 68о/с «Про особовий склад» відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за підпунктом шостим частини 1 статті 77 лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора-снайпера взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Вважаючи зазначені дії та накази відповідача неправомірними, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що матеріалами справи підтверджено допущення позивачем грубого порушення службової дисципліни, що виразилося у обговоренні та невиконанні вимог пункту 1 наказу начальника ГУ НП у Львівській області від 06.02.2024 № 10 дск «Про відрядження поліцейських БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області».

Позаяк останнім днем перебування позивача на листку непрацездатності є 21 лютого 2024 року, то дисциплінарне стягнення до позивача могло бути реалізовано з 22 лютого 2024 року, у зв`язку з чим пункт 4 наказу ГУ НП у Львівській області від 07.02.2024 № 68 о/с «Про особовий склад» про звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора-снайпера взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУ НП на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» підлягає зміні в частині дати припинення трудових відносин.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

Спір у цій справі виник у зв`язку із накладенням на позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виявився у порушенні службової дисципліни, а саме: в обговоренні, критиці та невиконанні вимог пункту 1 наказу начальника ГУ НП у Львівській області від 06.02.2024 № 10 дск «Про відрядження поліцейських БПСПОП «Львів» ГУ НП у Львівській області», відданого в межах наданих повноважень та відповідно до закону.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».

Статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами

За приписами частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний, зокрема:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові та усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до частин першої та другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно з пунктами 1, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського:

бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.

Відповідно до частин першої, другої статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Судом встановлено, що підставою для призначення службового розслідування слугував рапорт командира БПСПОП «Львів», у якому вказувалося про обговорення та висловлення окремими поліцейськими незгоди з наказом від 06.02.2024 № 10 о/с дск.

Такий рапорт є повідомленням, у якому містилася інформація про вчинення поліцейськими порушення, яке має ознаки дисциплінарного проступку, що відповідно до приписів абзацу 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018, і є підставою для призначення службового розслідування.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено у статті 19 Дисциплінарного статуту, частинами третьою, сьомою, восьмою якої передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану викладено у Розділі V Дисциплінарного статуту.

Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту передбачено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

На виконання вимог Дисциплінарного статуту наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок), відповідно до пункту 1 розділу II якого службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

За змістом пункту четвертого Розділу V Порядку службове розслідування має встановити наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 13 Розділу V Порядку поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення (пункт 1 Розділу VІІ Порядку).

У ході службового розслідування дисциплінарна комісія врахувала, що інспектор-снайпер взводу № 1 роти № 1 БПСПОП «Львів» ГУ НП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , згідно з посадовою інструкцією, з якою він ознайомлений 30.01.2023, відповідає за особисту практичну підготовку, знання нормативно-правової бази щодо застосування снайперів під час проведення спеціальних операцій, а також тактико-технічних характеристик, будови, принципу дії закріпленої снайперської зброї, дотримання заходів безпеки при поводженні з нею, зобов`язаний брати участь у проведенні заходів, спрямованих на розшук і затримання осіб, які підозрюються в скоєнні кримінальних правопорушень, озброєних та інших злочинів, які становлять суспільну небезпеку, звільнення заручників, припинення діяльності не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань (груп), організованих груп та злочинних організацій на території України, а також заходів, пов`язаних із припиненням терористичної діяльності, точно, ініціативно і сумлінно виконувати вимоги статутів, правил внутрішнього трудового розпорядку та накази командування підрозділу.

За твердженнями позивача він усно пояснював членам комісії про те, що наказ від 06.02.2024 № 10 о/с «Про службове відрядження» виконувати не відмовлявся, але на цей час не може його виконати, позаяк його дружина є інвалідом з дитинства 3 групи, у нього нещодавно трагічно помер батько і він не може зараз відрядитися на тривалий час. Також повідомив, що останній раз коли був на Сході неподалік від поля бою витягнув тіло свого побратима і зараз у нього депресивний стан, крім того він 06.02.2024 заступив черговим інспектором з наряду і йому у телефонному режимі повідомили про необхідність терміново приїхати.

Повідомив про те, що ознайомитися з наказом № 502 про початок дисциплінарного розслідування зараз не готовий.

Проте, жодних документальних підтверджень поважності причин, які б об`єктивно унеможливлювали виконання вимог вказаного наказу позивач не надав як у ході проведення службового розслідування, так і в ході судового розгляду справи; а долучені до матеріалів справи пенсійне посвідчення та довідку МСЕК, які вказують про наявність в дружини позивача третьої групи інвалідності з дитинства, на переконання колегії суддів, такими не є, при тому, що вказані документи не підтверджують того, що дружина позивача є особою, яка потребує постійного стороннього догляду.

Позаяк наказ ГУ НП у Львівській від 06.02.2024 № 10 о/с дск в частині службового відрядження ОСОБА_1 є чинним та у встановленому Законом порядку не скасований, суд першої інстанції правомірно відхилив доводи позивача про те, що вказаний наказ мав стосуватися переміщення, а не відрядження поліцейських.

Позивач у ході службового розслідування не висловлював жодних аргументів щодо протиправності призначення самого службового розслідування, складу комісії, її повноважень, протиправності наказу про його відрядження, відводів складу комісії не заявляв.

Водночас він під час проведення службового розслідування надавав усні пояснення та мав можливість подавати відповідні документи і матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються, подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування тощо.

Статтею 29 Дисциплінарного статуту урегульовано питання щодо особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, частиною першою якої визначено, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Оцінюючи зазначені в оскаржуваному наказі підстави для звільнення суд першої інстанції правомірно врахував те, що позивач проходив службу у батальйоні патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУ НП у Львівській області на посаді інспектора-снайпера взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної поліції особливого призначення «Львів» ГУ НП у Львівській області.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04.12.2017 № 987 затверджено Положення про підрозділи поліції особливого призначення (далі Положення № 987), яке визначає основні завдання, функції, права, обов`язки та порядок діяльності підрозділів поліції особливого призначення (далі - Підрозділи) головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві (далі - ГУНП).

Відповідно до розділу ІІ Положення № 987 до завдань вказаних підрозділів відноситься, зокрема участь в обороні України, виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час дії воєнного стану на всій території України або в окремій її місцевості та 60 днів після цього.

Пунктами 1, 9 та 10 статті 1 розділу ІІІ Положення № 987 встановлено, що підрозділи поліції особливого призначення вживають заходів самостійно або відповідно до визначених функцій разом з іншими структурними підрозділами ГУ НП та територіальними (відокремленими) підрозділами НПУ, Національною гвардією України, з`єднаннями, військовими частинами та підрозділами Збройних Сил України, Державною прикордонною службою України, іншими складовими сектору безпеки і оборони України, у процесі своєї діяльності взаємодіють з органами правопорядку та іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування відповідно до Закону та інших нормативно-правових актів; беруть участь у забезпеченні відповідно до законодавства правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх оголошення на всій території України або в окремій місцевості; можуть брати участь за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, в обороні України відповідно до Закону України Про оборону України шляхом безпосереднього ведення бойових дій у ході відсічі збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України під час дії воєнного стану та 60 днів після цього.

Згідно зі статтею 3 розділу ІІІ Положення № 987 підрозділи під час виконання покладених на них завдань та функцій у межах компетенції взаємодіють з органами і підрозділами поліції, Національною гвардією України, органами правопорядку, органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку та державного кордону і населенням відповідно до законодавства України.

Відповідно до статті 2 розділу ІV Положення № 987 за наказом Національної поліції України, підписаним Головою Національної поліції України або особою, яка виконує його обов`язки, його заступником, який відповідно до функціональних обов`язків здійснює координацію і контроль діяльності ДПД, з метою участі в поліцейських операціях Підрозділи можуть відряджатися до інших регіонів держави та об`єднуватись у зведені загони.

Наказом ГУ НП у Львівській області від 11.06.2021 № 21 затверджено Положення про батальйон патрульної служби поліції особливого призначення Львів ГУНП у Львівській області (далі Положення № 21).

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 Положення № 21 батальйон патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» (далі - підрозділ) є високомобільним спеціальним структурним підрозділом ГУ НП у Львівській області, створеним з метою належного забезпечення прав та свобод громадян, захисту суспільства від злочинних посягань, забезпечення правопорядку під час проведення загальнодержавних, культурно-масових, релігійних заходів, припинення групових порушень громадського порядку та масових заворушень, проведення спеціальних операцій по затриманню озброєних злочинців, виконання завдань визначених Законом України «Про боротьбу з тероризмом» та несенням служби в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, відповідно до Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», ліквідації аварій та стихійних лих.

Згідно з пунктом 3.5 розділу 3 Положення № 21 до обов`язків підрозділу входить сприяння забезпеченню, відповідно до законодавства режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації в разі їх оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Пунктами 4.1 та 4.2 розділу IV Положення № 21 визначено, що підрозділ виконує покладені на нього завдання у взаємодії зі службами, підрозділами Національної поліції України, Національною гвардією України, центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими формуваннями з охорони громадського порядку та державного кордону і населенням. Підрозділ бере участь разом зі службами, підрозділами Національної поліції України, Національною гвардією України, центральними та місцевими органами виконавчої влади у проведенні заходів, спрямованих на розшук і затримання осіб, які підозрюються в скоєнні кримінальних правопорушень, озброєних та інших злочинців, які становлять суспільну небезпеку, звільнення заручників, припинення діяльності не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань (груп), організованих груп та злочинних організацій на території України, а також заходів пов`язаних із припиненням терористичної діяльності.

Відповідно до пункту 5.2 розділу V Положення № 21 за наказом ГУ НП у Львівській області, підписаним начальником ГУ НП у Львівській області або особою, яка виконує його обов`язки з метою участі в поліцейських операціях підрозділ відряджається до інших регіонів держави окремо, або у складі зведених загонів.

Тобто, забезпечення правового режиму воєнного стану, участь в обороні України шляхом безпосереднього ведення бойових дій, боротьба з диверсійно-розвідувальними силами агресора є безпосередніми завданнями підрозділів поліції особливого призначення, у тому числі і БПОП ГУНП.

Також судом встановлено, що позивач мав прибути до Кіровоградської області для надання практичної допомоги по виконанню завдань, покладених на Національну поліцію, а не в зону бойових дій.

Оцінюючи доводи апелянта щодо поважності причин, через які він не зміг виконати відповідний наказ про відрядження, колегія суддів зауважує, що такі не підтверджені належними доказами, зокрема, те, що ОСОБА_1 не надав до суду жодних доказів на підтвердження важкого сімейного становища, як і того, що дружина, яка є інвалідом 3 групи з дитинства, а також мама потребують постійного стороннього догляду через старість, хронічні або гострі захворювання, інвалідність або інші особливі обставини. Не може бути такою, на переконання суду, й зазначена позивачем причина щодо необхідності вирішення питання щодо прийняття спадщини після смерті батька.

При цьому колегія суддів також ураховує особливості виду та завдань підрозділу, в якому проходив службу позивач.

А доводи апелянта, що він не відмовлявся виконувати наказ, що з його боку не було жодної відмови від виконання наказу, в повній мірі спростовуються наданими стороною відповідача доказами.

Відтак, наявні у справі докази в повній мірі підтверджують вчинення позивачем грубого порушення службової дисципліни, що виразилося в обговоренні та невиконанні вимог пункту 1 наказу начальника ГУНП у Львівській області від 06.02.2024 № 10 дск «Про відрядження поліцейських БПСПОП «Львів» ГУ НП у Львівській області».

Також наданими відповідачем доказами спростовуються й покликання апелянта щодо порушення процедури проведення службового розслідування, зокрема, як видно із відеодоказів, особовому складу оголошено зміст наказу № 502 від 07.02.2024 «Про призначення службового розслідування» і неодноразово запропоновано надати пояснення, від надання яких позивач відмовився, спочатку без пояснень причини, далі - з покликанням на те, що у нього починає боліти голова, зі скаргами на погане самопочуття. Також стверджував, що надасть такі пояснення іншим разом. Проте матеріали справи таких не містять.

Також позивачу було запропоновано ознайомитися з наказом від 07.02.2024 «Про проведення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії», від ознайомлення останній відмовився, про що складено Акт відмови від 07.02.2024.

З приводу покликань апелянта на те, що дисциплінарне провадження було проведено в дуже стислі строки, колегія суддів зауважує, що Дисциплінарний кодекс встановлює лише граничні строки проведення службового розслідування; натомість, він не встановлює мінімальні строки і таке може бути пов`язане лише з повнотою проведення службового розслідування. Також вказане було обумовлене фактичними обставинами справи та особливостями воєнного стану.

Вказане свідчить про дотримання відповідачем порядку проведення службового розслідування, забезпечення повного та об`єктивного дослідження обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку та його вини у вчиненому порушенні.

Аналізуючи застосування відповідачем дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ як крайнього заходу дисциплінарного впливу, колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами суду першої інстанції, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою зокрема у постановах від 21 вересня 2018 року в справі № 824/227/17-а, від 23 листопада 2023 року в справі № 420/14443/22, від 01 квітня 2020 року в справі № 806/647/15, від 21 січня 2021 року в справі № 826/4681/18, від 28 жовтня 2021 року в справі № 520/1578/2020, від 09 лютого 2022 року в справі № 160/12290/20.

Також Дисциплінарна комісія урахувала, що невиконання наказу позивачем в умовах воєнного стану свідчить про особливу серйозність дисциплінарного проступку, оскільки такий призвів до грубого порушення службової дисципліни, розлагодженості дій, підриву службового відрядження, яке мало сприяти покращенню рівня підготовки органів поліції до виконання завдань, спрямованих на захист територіальної цілісності України в умовах воєнного стану. Встановлений дисциплінарний проступок є таким, що підриває авторитет та довіру до поліції як правоохоронного органу, який покликаний захищати життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, що є неприпустимим. При цьому суттєвою обставиною, за якої вчинений дисциплінарний проступок, є правовий режим воєнного стану.

При цьому також було враховано приписи частини третьої статті 19 Дисциплінарного статуту, а також те, що позивач вчинив порушення під час дії правового режиму воєнного стану, тоді як згідно з наказом Національної поліції України № 242 від 08.04.2022 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України військового стану» службова діяльність поліцейських та державних службовців підпорядкованих органів до завершення (скасування) на території України воєнного стану здійснюється у посиленому варіанті, згідно з правовими засадами діяльності Національної поліції України в умовах воєнного стану.

Як зазначено вище, дисциплінарне стягнення до позивача застосовано пунктом 4 наказу ГУ НП у Львівській області 503 від 07.02.2024 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області», а реалізовано наказом ГУНП у Львівській області 07.02.2024 № 68 о/с «Про особовий склад».

Позаяк відповідно до довідки Державної установи «Територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» № 97 про тимчасову непрацездатність позивач з 07.02.2024 по 21.02.2024 перебував на стаціонарному лікуванні, таке відповідно до частини четвертої статті 22 Дисциплінарного статуту є підставою для зміни дати звільнення - з 07.02.2024 на 22.02.2024.

Відповідно до частини 3 статті 21 Дисциплінарного статуту перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

Статтею 22 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.

Вказане узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими в постанові від 15.09.2020 у справі № 205/4196/18, за якими сам факт звільнення працівника під час перебування на лікування не є достатньою підставою для його поновлення на роботі; у такому випадку потрібно змінити дату звільнення працівника, визначивши датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин колегія суддів дійшла переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини в справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

У частині решти доводів апеляційних скарги колегія суддів враховує, що всі конкретні, доречні та важливі доводи позивача, наведені в позовній заяві, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Решта доводів апеляційних скарг, зокрема, відсутність в наказі про призначення службового розслідування прізвища позивача, неповідомлення позивача про свою тимчасову непрацездатність, на законність рішення суду першої інстанції не впливають і висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак не потребують додаткового аналізу.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід.

Тобто, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційних скарг зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Національної поліції у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року в справі № 380/4640/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин Повне судове рішення складено 27.01.25