Ухвала

від 04.11.2024 по справі 440/9255/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 листопада 2024 року

м. Київ

справа №440/9255/24

адміністративне провадження № К/990/39807/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Мацедонської В.Е., Кашпур О.В.,

перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року у справі №440/9255/24 за позовом Національного банку України до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю третьої особи - ОСОБА_1 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Національний банк України звернувся до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю третьої особи - ОСОБА_1 , в якому просив:

- визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Благадира Д.Г. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 04 липня 2024 року та скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 04 липня 2024 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року, позов задоволено частково:

- визнано протиправною та скасовано постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про повернення виконавчого документу стягувачу від 04 липня 2024 року у виконавчому провадженні №31293975;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

18 жовтня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Суду надійшла касаційна скарга Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року у справі №440/9255/24.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження, зокрема, у справах, визначених статтею 287 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

З матеріалів касаційної скарги встановлено, що спір у цій справі виник у відносинах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби.

За такого правового регулювання та обставин справи оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у вказаній категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення, ухваленого за наслідком касаційного провадження, судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Оскаржуючи судові рішення, прийняті за правилами статті 287 КАС України, скаржник посилається виключно на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права. Проте скаржник не обґрунтовує, яке значення для формування єдиної правозастосовної практики у такій категорії адміністративних справ буде мати розгляд цієї касаційної скарги. Скаржником не обґрунтовано наявності правової проблеми (колізіції, прогалини) застосування норм права, що потребує вирішенню Верховним Судом.

Отже, перевіривши матеріали касаційної скарги, Судом установлено, що зміст оскаржуваних судових рішень та доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики у такій категорії адміністративних справ. Отож підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

З огляду на зазначене та враховуючи приписи частини третьої статті 333 КАС України, у відкритті провадження необхідно відмовити.

З огляду на зазначене, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору Судом не вирішується.

Керуючись статтями 248, 287, 329, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року у справі №440/9255/24.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська О.В. Кашпур