Рішення

від 31.10.2024 по справі 684/443/24

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 684/443/24

Провадження № 2/684/153/2024

РІШЕННЯ

іменем України

31 жовтня 2024 року с-ще Стара Синява

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

судді Гринчук С.М.

за участі секретаря судового засідання Олійник Л.М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Волошина І.В.,

відповідач - ОСОБА_2 ,

представник відповідача - адвокат Бригида В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у залі суду с-ща Стара Синява цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року позивач ОСОБА_1 через представника - адвоката Волошину І.В. звернулася до суду із зазначеним вище позовом.

В обґрунтування позову вказала, що з 06 вересня 2014 року перебуває в шлюбі з відповідачем, з яким мають двох дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом з позивачем.

Шлюбні стосунки між позивачем та відповідачем припинені у зв`язку з відсутністю взаєморозуміння та втрати почуття кохання; тривалий час проживають окремо.

Позивач вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання дружини, з якою проживає дитина, так як є працездатним та офіційно працевлаштований - працює поліцейським офіцером громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції ГУНП у Хмельницькій області, однак добровільно не надає матеріальної допомоги. А позивач, в свою чергу, не має можливості працювати, так як доглядає дитину, якій 6 місяців, а джерел доходу, окрім соціальних виплат по догляду за дитиною, не має.

Враховуючи вказане, позивач просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку до досягнення дитиною ОСОБА_5 трирічного віку - до ІНФОРМАЦІЯ_1.

02 жовтня 2024 року відповідач через представника - адвоката Бригиду В.В. подав до суду відзив, у якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Покликаючись на висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 21 січня 2022 року у справі №756/82/18, від 02 лютого 2022 року у справі №333/170/18, від 27 травня 2020 року у справі №712/470/19, від 27 травня 2020 року у справі №712/4702/19, уважає, що подання доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, є необов`язковим, оскільки право на отриманні аліментів належить дружині-матері незалежно від цієї обставини. Проте, на думку відповідача, суд має врахувати, що на його утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей, на утримання яких відповідно до судового наказу від 05 вересня 2024 року відповідач сплачує аліменти, та інші непрацездатні особи, що впливає на його можливість сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі. У даний час відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним проживає його мати, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (пенсіонер за віком), та брат - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (має інвалідність 3 групи з дитинства). Відповідач допомагає вказаним особам та забезпечує їх матеріально.

Відповідач вказав, що у разі стягнення аліментів у визначеному позивачем розмірі буде порушено приписи статті 70 Закону України «Про виконавче провадження». Оскільки аліменти на утримання неповнолітніх дітей судом визначено у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) відповідача, у разі стягнення з нього аліментів на утримання дружини в розмірі частки його заробітку загальний розмір стягнення буде перевищувати 50 відсотків його заробітної плати (доходу). Визначення аліментів у розмірі, про який просить позивач, поставить відповідача у завідомо скрутне становище та не відповідатиме законодавчо визначеному обов`язку чоловіка щодо матеріального утримання матері його дитини в межах його фінансових можливостей. Відповідач вважає, що аліменти на утримання дружини мають бути визначені у твердій грошовій сумі у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня року, у якому будуть стягуватися аліменти, до досягнення дитиною трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк.спр.82-93).

07 жовтня 2024 року позивач через представника - адвоката Волошину І.В. подала до суду відповідь на відзив, у якій виклала свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень. При цьому зазначила, що брат відповідача є повнолітнім, має інвалідність третьої групи, працює у відділенні № 1 в Компанії Нова Пошта, Стара Синява. Вважає, що відповідач за законом не зобов`язаний утримувати повнолітнього працездатного брата. Мати відповідача - ОСОБА_6 на думку позивача, хоч і є непрацездатною особою в розумінні статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак фактично вона не потребує матеріальної допомоги, оскільки здійснює підприємницьку діяльність - торгівлю у магазині в селищі Стара Синява. Вказала також, що частина третя статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що обмеження у розмірі 50 відсотків не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків. Вказуючи на те, що відповідач є працездатною особою, має дохід та майно у власності, позивач вважає що останній може надавати їй матеріальну допомогу. На думку позивача, часткове визнання відповідачем у поданому відзиві позовних вимог у зв`язку з його згодою сплачувати такі в розмірі 3028 гривень, підтверджує наявність у відповідача можливості їх сплачувати (арк.спр.113-117).

08 жовтня 2024 року відповідач через представника - адвоката Бригиду В.В. подав до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких виклав свої пояснення і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументіварк.спр.145-151).

Інших заяв та клопотань від учасників справи не надійшло.

Позивач ОСОБА_8 та представник адвокат Волошина І.В. в судовому засіданні позов підтримали повністю з підстав, викладених у ньому та відповіді на відзив, просили задовольнити.

Відповідач - ОСОБА_2 та представник - адвокат Бригида В.В. в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві та запереченнях, представник відповідача просив відмовити в позові, а відповідач вказав, що частково визнає позовні вимоги та погоджується сплачувати аліменти в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вказав, що не має можливості сплачувати аліменти на утримання дружини в розмірі, про який просить позивач, у зв`язку з чим просив зменшити розмір частки.

Ухвалою судді Старосинявського районного суду Хмельницької області від 05 вересня 2024 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (арк.спр.32).

30 вересня 2024 року розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача (арк.спр.61).

Ухвалою Старосинявського районного суду Хмельницької області від 08 жовтня 2024 року частково задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів (арк.спр.171).

Будь-які інші процесуальні дії у справі не проводилися.

З`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач покликається як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, зважаючи на таке.

Суд установив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 06 вересня 2014 року зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Самчиківської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, актовий запис №60, що підтверджено свідоцтвом про шлюб, виданим 06 вересня 2014 року (арк.спр.10).

Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 , виданим 13 березня 2024 року та НОМЕР_3 , виданим 26 червня 2015 року (арк.спр.11-12).

Згідно з Витягами з реєстру територіальної громади №2024/002482282, №2024/002482103, №2024/002589436, №2024/002247771, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 (арк.спр.13-16).

Згідно з Витягом з рішення п`ятої чергової сесії селищної ради восьмого скликання №12-5/2021 від 29 січня 2021 року, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки і зміною цільового призначення, зокрема і ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності (землі запасу), що розташовані за межами населених пунктів на території Старосинявської селищної ради Старосинявського району Хмельницької області (арк.спр.121).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №393148223 від 02 вересня 2024 року ОСОБА_1 має у своїй власності земельну ділянку площею 1,0122 га з кадастровим номером 6824482000:06:005:0077 (арк.спр.130).

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6824482000:06:005:0078, що розташована за адресою: Хмельницька область, Старосинявський район, за межами населених пунктів Старосинявської селищної ради (арк.спр.121-122). Вказане підтверджується також Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №394033414 від 09 вересня 2024 року (арк.спр.123).

ОСОБА_2 у період з 1 кварталу 2023 року по 2 квартал 2024 отримував від ГУНП в Хмельницькій області виплати військовослужбовцям, загальна сума таких за 2023 рік становить 437 760 гривень 87 копійок, за 1-2 квартал 2024 - 218 465 гривень 85 копійок, що підтверджується відповіддю ГУ ДПС в Хмельницькій області від 21 жовтня 2024 року (арк.спр.186-187).

Позивач, вказуючи на наявність підстав для стягнення аліментів на її утримання, звернулася до суду з вказаним позовом за захистом свого порушеного права.

Відповідач на підтвердження заперечень та аргументів щодо наведених позивачем у позові та відповіді на відзив обставин, з якими він не погоджується, серед іншого і обгрунтовуючи неможливість сплачувати аліменти на утримання дружини у вказаному в позові розмірі, покликався на такі докази, які додані до відзиву та заперечення і досліджені в судовому засіданні. Суд установив таке.

ОСОБА_2 проживає без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 , разом із мамою і братом, ведуть спільне особисте сільське господарство та вирішують разом матеріально-побутові питання. Вказане підтверджується Актом комісії в складі депутата Старосинявської селищної ради та сусідів від 08 жовтня 2024 року (арк.спр.154).

Відповідно до Витягу з погосподарської книги №45 від 18 вересня 2024 року, згідно запису у погосподарській книзі №23 за 2021-2025 роки за адресою: АДРЕСА_1 , проживають: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 без реєстрації (арк.спр.76, 96).

Згідно з копією судового наказу від 05 вересня 2024 року у справі №684/442/24, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця,починаючи з 28 серпня 2024 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття (арк.спр.74-75, 94-95). Виконавче провадження з виконання вказаного судового наказу відкрито 19 вересня 2024 року (арк.спр.210).

Мати відповідача ОСОБА_6 є пенсіонеркою за віком, на підтвердження чого відповідач надав копію Пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 серії НОМЕР_5 (арк.спр.77, 97) та згідно з Довідкою про реєстрацію місця проживання №1032 від 23 липня 2021 року остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 30 вересня 1991 року і по теперішній час (арк.спр.78, 98). Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків від 23 вересня 2024 року №2216-24-01495, за період 1 кварталу по 2 квартал 2024 року інформація щодо джерел/сум нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків щодо ОСОБА_6 відсутня (арк.спр.143).

Відповідно до Посвідчення серії НОМЕР_6 від 30 травня 2024 року, встановлено, що брат відповідача ОСОБА_7 є особою з інвалідністю з дитинства III групи (арк.спр.79, 99) та відповідно до Довідки про реєстрацію місця проживання особи №580 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 03 лютого 2001 року і по теперішній час (арк.спр.80, 100).

Відповідач ОСОБА_2 має боргові та кредитні зобов`язання, що підтверджено копією боргової розписки, відповідно до якої відповідач 27 жовтня 2024 року позичив 120 000 гривень, які зобов`язався повернути до 01 липня 2025 року (арк.спр.212) та довідкою АТ КБ «Приватбанк», відповідно до якої заборгованість відповідача за крединим договором станом на 29 жовтня 2024 року становить 91 529 гривень 43 копійки (арк.спр.211).

Викладаючи свої пояснення та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень, позивач у відповіді на відзив покликалася на такі докази, які до неї додані, досліджені в судовому засіданні, на підставі яких суд установив таке.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №397965997 від 04 жовтня 2024 року ОСОБА_6 має у своїй власності: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .; 3 земельних ділянки; квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .; квартиру за адресою: АДРЕСА_3 (арк.спр.124-127).

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_6 є фізичною особою-підприємцем з 2017 року (арк.спр.128), її дохід у 2023 році склав 610 808 гривень 20 копійок, що підтверджується відповіддю ГУ ДПС в Хмельницькій області від 21 жовтня 2024 року на запит суду (арк.спр.187).

За відповіддю ТОВ «Нова пошта» від 23 жовтня 2024 року №4702 на адвокатський запит, ОСОБА_7 ніколи не працював та не працює у ТОВ «Нова пошта», проте з 24 квітня 2023 року до 21 червня 2023 року працював у партнерському представництві м. Стара Синява (арк.спр.196).

ОСОБА_10 з квітня 2023 року по жовтень 2023 року отримував заробітну плату від ОСОБА_11 , загальна сума якої становить 41 580 гривень 60 копійок, з січня до червня 2024 року отримував соціальні виплати з відповідних бюджетів, загальна сума - 14 166 гривень (арк.спр.187-188).

Згідно з Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору №2216-24-01574 від 08 жовтня 2024 року станом на 08 жовтня 2024 року ОСОБА_7 отримує лише соціальні виплати від Управління соціального захисту населення Хмельницької РДА Хмельницької області в сумі 14 166 гривень (арк.спр.155).

Доданий позивачем в якості доказу фотознімок (арк.спр. 197) суд відхиляє, оскільки такий не є доказом в розумінні статті 77 ЦПК України.

До спірних правовідносини суд застосовує такі норми права.

Положеннями частин першої, другої та четвертої статті 75 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Статтею 84 СК України визначено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, право дружини на утримання виникає за наявності складу таких юридичних фактів:

1) вагітність або проживання з нею дитини, яка не досягла трьох років;

2) походження дитини від чоловіка (кровне споріднення) або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення, факт біологічного походження);

3) здатність чоловіка надавати матеріальну допомогу.

Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Так, суд установив, що сторони мають двох дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з позивачем. Діти, в тому числі і дитина, яка не досягла віку трьох років, проживають з позивачем.

Відповідач ОСОБА_2 працює та отримує заробітну плату, має у власності майно.

Відповідач має обов`язок щодо сплати аліментів на утримання дітей в розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця. Також відповідач має боргове зобов`язання та зобов`язання за кредитним договором, які на переконання суду впливають на його майновий стан та можливість надавати допомогу дружині.

Відповідач проживає разом з матір`ю - пенсіонером за віком, яка має дохід від здійснення підприємницької діяльності, та повнолітнім братом, що має інвалідність, отримував заробітну плату та соціальні виплати. Відтак суд відхиляє доводи відповідача що матеріальної допомоги та утримання вказаних осіб, що впливає на його матеріальний стан, оскільки жодних доказів такого утримання та надання допомоги суду не надано.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами статей 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

З огляду на встановлені судом обставини справи, оцінивши надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання дружини, з якою проживає їх спільна дитина, та яка позбавлена можливості працювати та забезпечувати свої потреби, до досягнення дитиною трьох років у розмірі 1/8 частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно.

З огляду на викладене позов слід задовольнити частково.

Суд вважає, що такий розмір аліментів буде справедливим, співмірним, реальним, достатнім і відповідатиме потребам позивача та рівню платоспроможності самого відповідача.

Відповідно до статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання судових рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, зважаючи на те, що позов задоволено на 50%, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 605 гривень 60 копійок.

Що стосується розподілу судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Позивач просить стягнути з відповідача на її користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 гривень. Така ж сума витрат на правову допомогу вказана в доданому до позовної заяви попередньому орієнтовному розрахунку судових витрат (арк.спр.17).

Правничу допомогу в даній цивільній справі позивачу надавала адвокат Волошина І.В.. на підставі ордера №ВТ1052058 від 28 серпня 2024 року (арк.спр.4) та договору про надання правничої допомоги від 28 серпня 2024 року (арк.спр.119). Згідно з підпунктом 3.1 Договору, за правову допомогу, передбачену в підпункті 1.2 Договору, замовник сплачує адвокату винагороду, визначену Додатком №1 до цього договору. Згідно з указаним додатком ОСОБА_1 сплачує адвокату Волошиній І.В. винагороду (оплата праці адвоката) в розмірі 4000 гривень, що сплачується після підписання договору (арк.спр.231).

До договору додано також Розрахунок до Договору про надання правової допомоги від 28 серпня 2024 року клієнту ОСОБА_1 , що містить таку інформацію: усна консультація 1000 гривень; складання та подання позовної заяви 1500 гривень; представництво інтересів у суді 1500 гривень, всього 4000 гривень.

Тобто, позивач надала докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, які підтверджують обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, що мають бути сплачені.

Доводи представника відповідача щодо відсутності підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки представником позивача не вказано час, витрачений на виконання відповідних робіт, суд відхиляє, зважаючи на таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2022 року у справі №922/1964/21 зазначила, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Велика Палата ВС у вказаній постанові також виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Відповідач просить стягнути з позивача на її користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 гривень. Така ж сума витрат на правову допомогу вказана в доданому до відзиву попередньому орієнтовному розрахунку судових витрат (арк.спр.81). Такий розмір витрат сторона позивача в судовому засіданні не заперечувала.

Правничу допомогу в даній цивільній справі відповідачу надавав адвокат Бригида В.В. на підставі ордера серії ВХ №1079230 та договору про надання правничої допомоги від 26 вересня 2024 року. Згідно з підпунктом 2.2.41 Договору, за послуги за п.п.1.1, 2.1.1 даного Договору клієнт зобов`язується сплатити гонорар за домовленістю сторін. Згідно з Додатковою угодою №1 до договору про надання правової допомоги від 26 вересня 2024 року, предметом такої є підготовка документів та представництво у судовій справі №684/443/24 для захисту прав та інтересів ОСОБА_2 (пункт 1); пунктом 2 визначено вартість послуг адвоката: 1 год роботи адвоката - 200 гривень, вартість участі адвоката в 1 судовому засіданні - 200 гривень (арк.спр. 85).

Згідно з актом виконаних робіт, адвокат Бригида В.В. надав ОСОБА_2 послуги, вартість яких складає 3000 гривень (арк.спр. 208).

Суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, які понесли сторони є обґрунтованим, клопотань про їх неспівмірність не було заявлено.

Враховуючи часткове задоволення позову, а також вимоги пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, суд вважає, що сума судових витрат позивача на оплату професійної правничої допомоги адвоката підлягає до відшкодування відповідачем пропорційно до задоволеної частини вимог.

Отже, сума витрат, яка підлягає відшкодуванню відповідачем на користь позивача становить 2000 гривень (50% від 4000 гривень).

В той же час розмір судових витрат відповідача, понесених на оплату професійної правничої допомоги адвоката, підлягає до відшкодування позивачем пропорційно до тієї частини позовних вимог у задоволенні яких позивачеві відмовлено (100% - 50% =50%).

Отже сума витрат, яка підлягає відшкодуванню позивачем на користь відповідача становить 1500 гривень (50% від 3000 гривень).

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (частина десята статті 141 ЦПК України).

Враховуючи, що на обидві сторони покладені судові витрати, суд стягує на користь позивача з відповідача, як зі сторони на яку покладено більшу суму судових витрат, їх різницю у розмірі 500 гривень (2000-1500).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 аліменти на її утримання в розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 28 серпня 2024 року до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 605 гривень (шістсот п`ять) гривень 10 копійок у дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 500 (п`ятсот) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Представник позивача: адвокат Волошина Ірина Вікторівна, місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_9 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Представник відповідача: адвокат Бригида Валентин Віталійович, місце проживання: вул. Руданського, 33, смт Летичів, Хмельницький район, Хмельницька область, 31500, РНОКПП НОМЕР_10 .

Повне судове рішення складено 05 листопада 2024 року.

Суддя С.М. Гринчук