Постанова

від 28.10.2024 по справі 735/22/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

28 жовтня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 735/22/24

Головуючий у першій інстанції - Даньков О. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/834/24

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді: Скрипки А.А.

суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.

секретар: Мальцева І.В.

учасники справи:

позивач: Коропська селищна рада

відповідач: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Коропської селищної ради на рішення Сосницького районного суду Чернігівської області у складі судді Данькова О.М. від 04 квітня 2024 року, місце ухвалення рішення смт Сосниця, у справі за позовом Коропської селищної ради до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року (а.с.2-5, том 1) Коропська селищна рада звернулась до Коропського районного суду Чернігівської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому просила визнати недостовірною та такою, що порушує права Коропської селищної ради в особі селищного голови ОСОБА_2 , на повагу до гідності, честі та недоторканості ділової репутації, інформацію, розповсюджену ОСОБА_1 у соціальній мережі Facebook, в загальнодоступній групі "Оце Так Громада Короп" (https://www.facebook.com/groups/otgkorop); зобов`язати ОСОБА_1 спростувати поширену недостовірну інформацію відносно Коропської селищної ради, у такий же спосіб, у який вона була поширена, тобто, шляхом публікації в соціальній мережі Facebook. Також позивач ставив питання про стягнення з відповідача на свою користь 1 211 грн. 21 коп. судових витрат зі сплати судового збору. В обґрунтування вимог заявленого позову позивач вказував, що 30.12.2023 року в соціальній мережі Facebook, на сторінці загальнодоступної групи "Оце Так Громада Короп" ОСОБА_3 було опубліковано пост (Публікація) (https://vvww.facebook.coni/groups/otgkoroo) щодо отримання нею позовної заяви (Позивач Коропська селищна рада), яка стосується Публікації, в якій викладено ОСОБА_3 недостовірну та неправдиву інформацію щодо дій Коропської селищної ради. Позивач зазначав, що у даному пості ОСОБА_4 в черговий раз фіксує неправдиву, недостовірну інформацію, що порочить честь, гідність та ділову репутацію Коропської селищної ради, як юридичної особи та селищного голови ОСОБА_5 . Позивач стверджував, що у даній публікації викладено недостовірну та неправдиву інформацію про закупівлі, із посиланнями на сторінки в системі закупівель Prozorro наступного змісту: "Тобто Коропською селищною радою з місцевого бюджету сплачено більше 1000 грн. судового збору, 29.12.2023 року продовжено договір з адвокатом на надання юридичних послуг на суму 46000 гри., стільки ДЛЯ ГРОМАДИ коштує "ПУБЛІЧНЕ ВИБАЧЕННЯ" ОСОБА_6 перед КУНІЦИНИМ незалежно від того, яке рішення прийме суд." За доводами позивача, дане твердження ОСОБА_7 є недостовірним та неправдивим, так як по факту предметом договору на 46 000 грн., на який посилається ОСОБА_4 в своїй публікації, є певні юридичні дії, а саме, представництво прав та інтересів Коропської селищної ради у Північному апеляційному господарському суді при розгляді апеляційної скарги Акціонерного товариства "Чернігівобленерго". А отже, ніяк не стосується позовної заяви Коропської селищної ради до ОСОБА_8 . Позивач вказував, що дана інформація є частиною договору, який оприлюднений належним чином в електронній системі Prozorro 28.11.2023 року о 12.28, і є у загальному доступі для перегляду. Позивач зазначає, що ОСОБА_4 , користуючись даними електронної системи Prozorro, в черговий раз викривляє факти та виносить на загал неправдиву інформацію, яка шкодить репутації Коропської селищної ради, та підриває довіру жителів громади до органу місцевого самоврядування, які ознайомились із публікацією. Про негативну реакцію жителів громади свідчать коментарі під даним постом (Публікацією). Наприклад: - "А за що отримує гроші цілий відділ юридичного забезпечення селищної ради? " (Це при тому, що у селищній раді відсутній такий відділ, є вакантна посада головного спеціаліста з питань юридичного забезпечення); - сама ж Л.Ващенко коментує "Щодо договору, то він там продовжений до кінця 2024 року 29 грудня після подання позову, що свідчить про те, що пан Куніцин збирається "судитися" з громадською організацією, яка інформує про діяльність Коропської селищної ради щодо використання коштів місцевого бюджету до виборів...", цим самим підтверджуючи неправдиву, хибну інформацію щодо використання 46 000 грн. з місцевого бюджету, так як цей договір ніяким чином не стосується відносин із громадською організацією. Позивач стверджує, що незважаючи на те, що згідно норм чинного закупівельного законодавства, вся інформація, необхідна для аналізу укладених Коропською селищною радою договорів, оприлюднена в електронній системі закупівель Prozorro, ОСОБА_1 , яка згідно реєстраційних даних з відкритих джерел, є головою організації, головою правління, керівником Громадської організації "Антикорупційний центр Коропщини" (код ЄДРІІОУ 44971433), неодноразово і системно розповсюджує в соціальній мережі "Facebook" недостовірну інформацію щодо Коропської селищної ради, яка негативно впливає на честь і гідність керівництва громади та органу місцевого самоврядування в цілому. Позивач вважає, що ОСОБА_1 , умисно та на постійній основі поширюється недостовірна негативна інформація в мережі Facebook на сторінці "ГО Антикорупційний центр Коропщини NGO Anti-Corruption centre of Korop" та сторінці загальнодоступної групи "Оце Так Громада Короп", що принижує честь, гідність та дискредитує в очах суспільства орган місцевого самоврядування та його керівництво.

У грудні 2023 року (а.с.74-78, том 1) Коропська селищна рада звернулась до Коропського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила визнати недостовірною та такою, що порушує права Коропської селищної ради в особі селищного голови ОСОБА_2 на повагу до гідності, честі та недоторканості ділової репутації, інформацію, розповсюджену ОСОБА_1 , як керівником Громадської організації "Антикорупційний центр Коропщини" (код ЄДРПОУ 44971433) в соціальній мережі Facebook, група "ГО Антикорупційний центр Коропщини NGO Anti-corruption centre of Когор" (https://www.facebook.com/profile.php?іd=100088301394849); зобов`язати ОСОБА_1 , як керівника Громадської організації "Антикорупційний центр Коропщини" (код 44971433) спростувати поширену недостовірну інформацію відносно Коропської селищної ради, шляхом публікації в соціальній мережі Facebook; зобов`язати ОСОБА_1 компенсувати моральну шкоду, заподіяну неправдивою публікацією селищному голові ОСОБА_2 шляхом вчинення дій немайнового характеру, а саме, через публічне вибачення за свої неправомірні дії. В обґрунтування вимог заявленого позову позивач вказував, що у соціальній мережі Facebook, в групі "ГО Антикорупційний центр Коропщини NGO Anti-Corruption centre of Korop" (https://www.facebook.com/profile.php?іd=100088301394849) 18.12.2023 року о 20:07 год. було опубліковано пост щодо використання коштів місцевого бюджету Коропської селищної ради (група відкрита, у групі 141 підписник, отже, ознайомитись із даним постом мали змогу безліч людей, що підтверджується поширеннями посту, коментарями та вподобайками). Відповідно відкритих даних для користування, керівником ГО "Антикорупційний центр Коропщини" (код ЄДРГІОУ 44971433) є ОСОБА_1 Номер мобільного телефону, вказаний в мережі Facebook на сторінці групи "ГО Антикорупційний центр Коропщини NGO Anti-corruption centre of Когор", належить саме ОСОБА_1 , яка є автором публікації та власником вищевказаної групи в соціальній мережі інтернет, а отже, ОСОБА_1 , на думку позивача, є належним відповідачем у даній справі. В даній публікації, як зазначає позивач, викладено недостовірну та неправдиву інформацію про закупівлі зі скріншотами наступного змісту: "В даній публікації інформуємо мешканців Коропської територіальної громади про використання коштів місцевого бюджету, що надійшли від платників податків, які були витрачені в 2023 році на капітальний ремонт громадської вбиральні. Так, згідно ЗВІТУ про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель UA-2023-05-31-005022-а від 31 травня 2023 року - ДОГОВІР ПІДРЯДУ № 01/05-23 від 31 травня 2023 року на суму 1 224 300 гри 54 коп. (один мільйон двісті двадцять чотири тисячі триста гри 54 коп.) та ЗВІТУ про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель UA-2023-06-19-005436-а від 19.06.2023 року - ДОГОВІР ПІДРЯДУ № 01/05-23 від 19 червня 2023 року на суму 1 224 300 гри 54 коп. (один мільйон двісті двадцять чотири тисячі триста грн. 54 коп.) Корейською селищною радою в червні - серпні 2023 року проведено капітальний ремонт лівого крила громадської вбиральні за адресою: Чернігівська область, смт Короп, вул.Незалежності,7 на ЗАГАЛЬНУ СУМУ 2 448 601,08 грн. (ДВА МІЛЬЙОНИ ЧОТИРИСТА СОРОК ВІСІМ ТИСЯЧ ШІСТСОТ ОДНА ГРИВНЯ ВІСІМ КОПІЙОК)". Позивач стверджує, що фактично, один із вищезазначених в Facebook групою "ГО Антикорупційний центр Коропщини NGO Anti-Corruption centre of Когор" договорів, а саме, договір підряду №01/05-23 від 31 травня 2023 року на суму 1 224 300 грн. 54 коп. (один мільйон двісті двадцять чотири тисячі триста грн. 54 коп.), за згодою сторін розірвано згідно додаткової угоди №1 від 12.06.2023 року, сума оплати за даним договором про закупівлю відсутня. В електронній системі закупівель (інформацією з якої керуються автори публікації) вказана причина розірвання договору - недотримання норм наказу Державної казначейської служби України №213 від 19.07.2019 року. Додаткова угода про розірвання даного договору з відповідними поясненнями причин розірвання договірних відносин належним чином оприлюднена Коропською селищною радою в електронній системі закупівель 12.06.2023 року о 11.30 год. Позивач стверджує, що дана інформація щодо розірвання договору, доступна в системі закупівель, якою саме і користується автор публікації, а отже, ГО "Антикорупційний центр Коропщини" умисно висвітлює лише частину дій Коропської селищної ради по договору, з метою введення в оману тих, хто буде ознайомлюватись із публікацією.

Ухвалами Коропського районного суду Чернігівської області від 15.01.2024 року було відкрито провадження у справах №735/1553/23 та №735/22/24, розгляд справ було призначено на 12.02.2024 року, (а.с.15,98, том 1). Ухвалами Коропського районного суду Чернігівської області від 19.02.2024 року заяви судді ОСОБА_9 про самовідвід від участі у розгляді справ №735/1553/23 та №735/22/24, задоволено, (а.с.64, 163 том 1). Ухвалами Коропського районного суду Чернігівської області 22.02.2024 року заяви судді ОСОБА_10 про самовідвід від участі у розгляді справ №735/1553/23 та №735/22/24, задоволено (а.с.68, 167, том 1). На підставі розпоряджень в.о. голови Коропського районного суду Чернігівської області №526, №527 від 23.02.2024 року, відповідно до ч.4 статті 31 ЦПК України, цивільні справи №735/1553/23 та №735/22/24 було направлено до Сосницького районного суду Чернігівської області (а.с.70, 169, том 1). Ухвалою Сосницького районного суду Чернігівської області від 05.03.2024 року позовні заяви Коропської селищної ради в особі селищного голови ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, було прийнято до розгляду, справи №735/22/24 та №735/1553/23 було об`єднано в одне провадження, та присвоєно №735/22/24 (а.с.174-175, том 1).

Оскаржуваним рішенням Сосницького районного суду Чернігівської області від 04.04.2024 року відмовлено у задоволенні позовних вимог Коропської селищної ради в особі селищного голови ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації. Судом стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

В апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції від 04.04.2024 року Коропська селищна рада просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції від 04.04.2024 року, та ухвалити нове рішення, яким позов Коропської селищної ради до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації задовольнити повністю. Апелянт просить стягнути із відповідача на користь позивача понесені судові витрати. Доводи апеляційної скарги вказують, що оскаржуване рішення суду першої інстанції від 04.04.2024 року є незаконним та необґрунтованим, ухваленим при невідповідності висновків суду обставинам справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В доводах апеляційної скарги Коропська селищна рада не погоджується із висновками суду першої інстанції відносно того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розміщення недостовірної інформації в мережі Facebook на сторінці "ГО Антикорупційний центр Коропщини NGO Anti- Corruption centre of Korop" та сторінці загальнодоступної групи "Оце Так Громада Короп" ОСОБА_1 . Апелянт посилається на доводи та мотиви заявленого до ОСОБА_1 позову, а також на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 01.12.2021 року (справа №310/6999/19-ц, провадження №61-14120св21), від 01.06.2022 року (справа №607/19370/20, провадження №61-21309св21, від 21.06.2023 року (справа № 201/9683/18, провадження №61-3011св23). Апелянт стверджує, що єдиною підставою для відмови у задоволенні позову суд першої інстанції вказав недоведеність розповсюдження вказаної у позові інформації саме відповідачем, проте, дані висновки суду суперечать обставинам справи. За доводами апелянта, сторінка у соціальній мережі "Facebook", на якій було опубліковано оспорювану інформацію, містить назву акаунту відповідача. При цьому, слід врахувати, що соціальна мережа "Facebook" при реєстрації сторінки не вимагає ідентифікацію особи, згідно із особистими документами та є соціальною, загальнодоступною мережею, де будь-хто, без ідентифікації особи може створити будь-яку кількість сторінок, під будь-яким іменем, публікувати тексти, коментарі, копіювати і зберігати на власних пристроях фото осіб з інших сторінок. Апелянт вказує, що, як вбачається із відповіді начальника ВП №1 (смт Короп) від 03.05.2024 року, вказаним органом поліції проводилась перевірка за фактом розміщення відповідачем спірних публікацій. В ході проведення перевірки відповідач надала письмові пояснення, з яких вбачається, що вона є головою ГО "Антикорупційний центр Коропщини", під час моніторингу сайту "Держзакупівлі" виявила, що Коропською селищною радою було укладено договір підряду від 31.05.2023 року на суму 1 224 300 грн. 54 коп. та договір підряду від 19.06.2023 року на суму 1 224 300 грн. 54 коп. на проведення капітального ремонту лівого крила громадської вбиральні на загальну суму 2 448 601 грн. 08 коп. Вважаючи вказану суму на зазначені роботи завеликою, відповідач дану інформацію виклала в мережі "Facebook" на сторінці ГО "Антикорупційний центр Коропщини". Чи були перераховані кошти за договором підряду від 31.05.2023 року на суму 1 224 300 грн. 54 коп., їй невідомо. Даний лист позивач отримав лише 03.05.2024 року, у зв`язку з чим, за доводами апелянта, наявні підстави для його долучення до матеріалів справи. Апелянт зазначає, що дії відповідача, яка під час проведення перевірки органами поліції визнавала факт публікації нею оспорюваної інформації у соціальній мережі "Facebook", а в подальшому, під час судового розгляду справи, заперечувала дані факти, суперечать її попередній поведінці і є недобросовісними, і тому відсутні підстави вважати, що вказана у позові інформація була поширена та розповсюджена іншою, ніж відповідач особою. Апелянт вважає доведеним той факт, що оспорювана інформація була розповсюджена у соціальній мережі "Facebook" саме відповідачем, яка розуміла, що дана інформація є недостовірною. За доводами апелянта, опублікована спірна інформація не є суб`єктивною думкою автора, висловленою у формі оціночних суджень, критичних зауважень, припущень та може бути витлумачена як така, що містить фактичні дані. Апелянт вказує, що у спірній публікації містяться конкретні фактичні дані, а не оціночні судження. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції, без врахування норм процесуального права, врахував відзив із порушенням строку на його подання.

У відзиві на апеляційну скаргу Коропської селищної ради відповідач ОСОБА_1 просить залишити без задоволення апеляційну скаргу Коропської селищної ради на рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 04.04.2024 року, у зв`язку із її безпідставністю, та залишити без змін обґрунтоване рішення суду першої інстанції від 04.04.2024 року. Також відповідач у поданому відзиві на апеляційну скаргу просить стягнути із позивача Коропської селищної ради на свою користь 10 000 грн. понесених нею судових витрат на професійну правничу допомогу, надавши письмові докази понесення даних судових витрат.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача Коропської селищної ради - адвокат Красненко Ю.В. підтримав вимоги та доводи поданої апеляційної скарги.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Постой О.В. просив залишити без задоволення апеляційну скаргу Коропської селищної ради на рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 04.04.2024 року, у зв`язку із її безпідставністю, та залишити без змін обґрунтоване рішення суду першої інстанції від 04.04.2024 року.

В судове засідання апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, не з`явилась. Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що підставами звернення позивача до суду з позовом до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації стала публікація, розміщена 18.12.2023 року о 20:07 год. в соціальній мережі Facebook, в групі "ГО Антикорупційний центр Коропщини NGO Anti-Corruption centre of Korop" (https://www.facebook.com/profile.php?іd=100088301394849) щодо використання коштів місцевого бюджету Коропської селищної ради. На підтвердження розміщення оспорюваної статті позивач надав суду копію скріншотів екрану (а.с.80-90, том 1), на одному із яких викладений текст наступного змісту: "В даній публікації інформуємо мешканців Коропської територіальної громади про використання коштів місцевого бюджету, що надійшли від платників податків, які були витрачені в 2023 році на капітальний ремонт громадської вбиральні. Так, згідно ЗВІТУ про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель UA-2023-05-31-005022-а від 31 травня 2023 року - ДОГОВІР ПІДРЯДУ № 01/05-23 від 31 травня 2023 року на суму 1 224 300 гри 54 коп. (один мільйон двісті двадцять чотири тисячі триста гри 54 коп.) та ЗВІТУ про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель UA-2023-06-19-005436-а від 19.06.2023 року - ДОГОВІР ПІДРЯДУ №01/05-23 від 19 червня 2023 року на суму 1 224 300 грн. 54 коп. (один мільйон двісті двадцять чотири тисячі триста грн. 54 коп.) Коропською селищною радою в червні - серпні 2023 року проведено капітальний ремонт лівого крила громадської вбиральні за адресою: Чернігівська область, смт Короп, вул. Незалежності,7 на ЗАГАЛЬНУ СУМУ 2 448 601,08 грн. (ДВА МІЛЬЙОНИ ЧОТИРИСТА СОРОК ВІСІМ ТИСЯЧ ШІСТСОТ ОДНА ГРИВНЯ ВІСІМ КОПІЙОК)".

Крім того, позивач вказував, що 30.12.2023 року в соціальній мережі Facebook, на сторінці загальнодоступної групи "Оце Так Громада Короп" (https://vvww.facebook.coni/groups/otgkoroo) була розміщена стаття, в якій викладено інформацію про закупівлі з посиланнями на сторінки в системі закупівель Prozorro.

На підтвердження розміщення оспорюваної публікації позивач надав суду копію скріншота (а.с.8-11, том 1), на одному із яких викладений текст наступного змісту: "Сьогодні отримала на електронну пошту позовну заяву Позивач: Коропська селищна рада Відповідач: ГО "Антикорупційний центр Коропщини", ГОЛОВОЮ ПРАВЛІННЯ якої я є. Коропською селищною радою в особі селищного голови Куніцина Володимира Миколайовича однією з вимог в позовній заяві зазначено: "Зобов`язати ОСОБА_1 компенсувати моральну шкоду, заподіяну неправдивою публікацією, селищному голові ОСОБА_2 , шляхом вчинення дій немайнового характеру, а саме через публічне вибачення за свої неправомірні дії". Тобто, Коропською селищною радою з місцевого бюджету сплачено більше 1 000 грн. судового збору, 29.12.2023 року продовжено договір з адвокатом на надання юридичних послуг на суму 46 000 грн., стільки ДЛЯ ГРОМАДИ коштує "ПУБЛІЧНЕ ВИБАЧЕННЯ" ВАЩЕНКО перед КУНІЦИНИМ незалежно від того, яке рішення прийме суд. До речі хочу нагадати, що ГО "Антикорупційний центр Коропщини" звернулась до @Державна аудиторська служба України для проведення перевірки, по порушених питаннях в позовній заяві, але ОСОБА_11 , судячи з позовної заяви і суми, витраченої на адвоката (З МІСЦЕВОГО БЮДЖЕТУ) не зацікавлений в проведенні даної перевірки... ЧОМУСЬ...".

Заявляючи позовні вимоги до відповідача ОСОБА_1 , позивач Коропська селищна рада вказувала, що сторінка у соціальній мережі Facebook за вказаним посиланням належить саме ОСОБА_1 , яка є автором публікації та власником вищевказаної групи в соціальній мережі інтернет. Позивач зазначав, що ОСОБА_1 умисно та на постійній основі поширює недостовірну негативну інформацію в мережі Facebook на сторінці "ГО Антикорупційний центр Коропщини NGO Anti-Corruption centre of Korop" та сторінці загальнодоступної групи "Оце Так Громада Короп", що принижує честь, гідність та дискредитує в очах суспільства орган місцевого самоврядування та його керівництво. За даних обставин, позивач вважає ОСОБА_1 належним відповідачем у даній справі.

Стосовно доводів позивача щодо поширення спірної інформації відповідачем ОСОБА_1 , сторона відповідача в ході судового розгляду даної справи вказувала на необґрунтованість даної позиції. При цьому, відповідач ОСОБА_1 вказувала, що вона не є поширювачем зазначеної позивачем інформації, а єдиний доказ, який додано позивачем до позову - роздруківки, не підтверджує ні факту поширення спірної інформації, ні тієї обставини, що оспорювані позивачем повідомлення було поширено саме відповідачем.

Як вбачається із оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 04.04.2024 року, відмовляючи у задоволенні вимог заявленого Коропською селищною радою позову, суд першої інстанції виходив із тих обставин, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розміщення недостовірної інформації в мережі Facebook на сторінці "ГО Антикорупційний центр Коропщини NGO Anti-Corruption centre of Korop" та на сторінці загальнодоступної групи "Оце Так Громада Короп" ОСОБА_1 .

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги відносно того, що висновок оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 04.04.2024 року про відмову у задоволенні вимог заявленого Коропською селищною радою позову, не узгоджується із фактичними обставинами справи та нормами права, які регулюють спірні правовідносини, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції від 04.04.2024 року, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

В доводах апеляційної скарги Коропська селищна рада не погоджується із висновками суду першої інстанції відносно того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розміщення недостовірної інформації в мережі Facebook на сторінці "ГО Антикорупційний центр Коропщини NGO Anti-Corruption centre of Korop" та сторінці загальнодоступної групи "Оце Так Громада Короп" ОСОБА_1 . Апелянт посилається на доводи та мотиви заявленого до ОСОБА_1 позову, а також на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 01.12.2021 року (справа №310/6999/19-ц, провадження №61-14120св21), від 01.06.2022 року (справа №607/19370/20, провадження №61-21309св21, від 21.06.2023 року (справа № 201/9683/18, провадження №61-3011св23). Апелянт стверджує, що єдиною підставою для відмови у задоволенні позову суд першої інстанції вказав недоведеність розповсюдження вказаної у позові інформації саме відповідачем, проте, дані висновки суду суперечать обставинам справи. За доводами апелянта, сторінка у соціальній мережі "Facebook", на якій було опубліковано оспорювану інформацію, містить назву акаунту відповідача. При цьому, слід врахувати, що соціальна мережа "Facebook" при реєстрації сторінки не вимагає ідентифікацію особи, згідно із особистими документами та є соціальною, загальнодоступною мережею, де будь-хто, без ідентифікації особи може створити будь-яку кількість сторінок, під будь-яким іменем, публікувати тексти, коментарі, копіювати і зберігати на власних пристроях фото осіб з інших сторінок. Апелянт вказує, що, як вбачається із відповіді начальника ВП №1 (смт Короп) від 03.05.2024 року, вказаним органом поліції проводилась перевірка за фактом розміщення відповідачем спірних публікацій. В ході проведення перевірки відповідач надала письмові пояснення, з яких вбачається, що вона є головою ГО "Антикорупційний центр Коропщини", під час моніторингу сайту "Держзакупівлі" виявила, що Коропською селищною радою було укладено договір підряду від 31.05.2023 року на суму 1 224 300 грн. 54 коп. та договір підряду від 19.06.2023 року на суму 1 224 300 грн. 54 коп. на проведення капітального ремонту лівого крила громадської вбиральні на загальну суму 2 448 601 грн. 08 коп. Вважаючи вказану суму на зазначені роботи завеликою, відповідач дану інформацію виклала в мережі "Facebook" на сторінці ГО "Антикорупційний центр Коропщини". Чи були перераховані кошти за договором підряду від 31.05.2023 року на суму 1 224 300 грн. 54 коп., їй невідомо. Даний лист позивач отримав лише 03.05.2024 року, у зв`язку з чим, за доводами апелянта, наявні підстави для його долучення до матеріалів справи. Апелянт зазначає, що дії відповідача, яка під час проведення перевірки органами поліції визнавала факт публікації нею оспорюваної інформації у соціальній мережі "Facebook", а в подальшому, під час судового розгляду справи, заперечувала дані факти, суперечать її попередній поведінці і є недобросовісними, і тому відсутні підстави вважати, що вказана у позові інформація була поширена та розповсюджена іншою, ніж відповідач особою. Апелянт вважає доведеним той факт, що оспорювана інформація була розповсюджена у соціальній мережі "Facebook" саме відповідачем, яка розуміла, що дана інформація є недостовірною. За доводами апелянта, опублікована спірна інформація не є суб`єктивною думкою автора, висловленою у формі оціночних суджень, критичних зауважень, припущень та може бути витлумачена як така, що містить фактичні дані. Апелянт вказує, що у спірній публікації містяться конкретні фактичні дані, а не оціночні судження. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції, без врахування норм процесуального права, врахував відзив із порушенням строку на його подання.

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та Законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Таким чином, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Главою 22 ЦК України визначено перелік особистих немайнових прав фізичної особи, серед яких і право на повагу до гідності та честі (стаття 297 ЦК України) та право на недоторканність ділової репутації (стаття 299 ЦК України).

Відповідно до статті 91 ЦК України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (частина перша статті 201 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 94 ЦК України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі, підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа, як учасник суспільних відносин.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділову репутацію фізичної та юридичної особи.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" також роз`яснено, що позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Встановлений у статті 12 ЦПК України принцип змагальності зобов`язує позивача у судовому процесі належним чином підтвердити обставини, які свідчать про порушення його прав. В свою чергу, відповідач повинен підтвердити відсутність факту порушення прав, на якому наголошує позивач.

Відповідно до ч.1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами ч.2 статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із приписами статті 100 ЦПК України, яка регламентує електронні докази, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 року у справі № 568/879/17, провадження №61-45041св18): "… місцевим судом, на виконання вимог частини п`ятої статті 100 ЦПК України, обґрунтовано не було взято до уваги надані відповідачем паперові копії електронного доказу - знімків вмісту екрана монітора, у зв`язку із неподанням їх оригіналів та поставлення позивачем під сумнів відповідність таких копій оригіналу".

Верховний Суд у постанові від 30.10.2019 року у справі № 711/9146/16-ц, провадження № 61-20453св18, зазначив: "… Посилаючись у спростування доводів апеляційних скарги на те, що факт здійснення публікації відповідного змісту підтверджується роздруківкою із веб-сайту, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що згідно з положеннями глави 5 "Докази" розділу І "Загальні положення" ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час розгляду справи апеляційним судом, роздруківки Інтернет-сторінок (веб-сторінок), які є паперовим відображенням електронного документа, самі по собі не можуть бути доказом у справі. Такі роздруківки визнаються доказом у разі, якщо вони виготовлені, видані і засвідчені власником відповідного Інтернет-ресурсу або провайдером, тобто набувають статусу письмового доказу. Веб-сторінки є електронними документами, які фізично не можуть надаватися суду, однак вони можуть містити відомості про обставини, які мають значення для справи, тому суд може провести огляд і дослідження таких документів у місці їх знаходження (на відповідному Інтернет-ресурсі за вказаним стороною справи посиланням) з фіксацією таких процесуальних дій у протоколі. Суди першої і апеляційної інстанцій не перевіряли наявність за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 статті із назвою "ІНФОРМАЦІЯ_5", тобто не встановили з належних і допустимих доказів факт поширення ОСОБА_2 оспорюваної інформації, що є обов`язковим при вирішенні справи про захист честі, гідності і ділової репутації."

Відповідно до ч.1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч.1 статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що підставами звернення позивача до суду з позовом до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації стала публікація, розміщена 18.12.2023 року о 20:07 год. в соціальній мережі Facebook, в групі "ГО Антикорупційний центр Коропщини NGO Anti-Corruption centre of Korop" (https://www.facebook.com/profile.php?іd=100088301394849) щодо використання коштів місцевого бюджету Коропської селищної ради. На підтвердження розміщення оспорюваної статті позивач надав суду копію скріншотів екрану (а.с.80-90, том 1), на одному із яких викладений текст наступного змісту: "В даній публікації інформуємо мешканців Коропської територіальної громади про використання коштів місцевого бюджету, що надійшли від платників податків, які були витрачені в 2023 році на капітальний ремонт громадської вбиральні. Так, згідно ЗВІТУ про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель UA-2023-05-31-005022-а від 31 травня 2023 року - ДОГОВІР ПІДРЯДУ № 01/05-23 від 31 травня 2023 року на суму 1 224 300 гри 54 коп. (один мільйон двісті двадцять чотири тисячі триста гри 54 коп.) та ЗВІТУ про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель UA-2023-06-19-005436-а від 19.06.2023 року - ДОГОВІР ПІДРЯДУ №01/05-23 від 19 червня 2023 року на суму 1 224 300 грн. 54 коп. (один мільйон двісті двадцять чотири тисячі триста грн. 54 коп.) Коропською селищною радою в червні - серпні 2023 року проведено капітальний ремонт лівого крила громадської вбиральні за адресою: Чернігівська область, смт Короп, вул. Незалежності,7 на ЗАГАЛЬНУ СУМУ 2 448 601,08 грн. (ДВА МІЛЬЙОНИ ЧОТИРИСТА СОРОК ВІСІМ ТИСЯЧ ШІСТСОТ ОДНА ГРИВНЯ ВІСІМ КОПІЙОК)".

Крім того, позивач вказував, що 30.12.2023 року в соціальній мережі Facebook, на сторінці загальнодоступної групи "Оце Так Громада Короп" (https://vvww.facebook.coni/groups/otgkoroo) була розміщена стаття, в якій викладено інформацію про закупівлі з посиланнями на сторінки в системі закупівель Prozorro.

На підтвердження розміщення оспорюваної публікації позивач надав суду копію скріншота (а.с.8-11, том 1), на одному із яких викладений текст наступного змісту: "Сьогодні отримала на електронну пошту позовну заяву Позивач: Коропська селищна рада Відповідач: ГО "Антикорупційний центр Коропщини", ГОЛОВОЮ ПРАВЛІННЯ якої я є. Коропською селищною радою в особі селищного голови Куніцина Володимира Миколайовича однією з вимог в позовній заяві зазначено: "Зобов`язати ОСОБА_1 компенсувати моральну шкоду, заподіяну неправдивою публікацією, селищному голові ОСОБА_2 , шляхом вчинення дій немайнового характеру, а саме через публічне вибачення за свої неправомірні дії". Тобто, Коропською селищною радою з місцевого бюджету сплачено більше 1 000 грн. судового збору, 29.12.2023 року продовжено договір з адвокатом на надання юридичних послуг на суму 46 000 грн., стільки ДЛЯ ГРОМАДИ коштує "ПУБЛІЧНЕ ВИБАЧЕННЯ" ВАЩЕНКО перед КУНІЦИНИМ незалежно від того, яке рішення прийме суд. До речі хочу нагадати, що ГО "Антикорупційний центр Коропщини" звернулась до @Державна аудиторська служба України для проведення перевірки, по порушених питаннях в позовній заяві, але ОСОБА_11 , судячи з позовної заяви і суми, витраченої на адвоката (З МІСЦЕВОГО БЮДЖЕТУ) не зацікавлений в проведенні даної перевірки... ЧОМУСЬ...".

Заявляючи позовні вимоги до відповідача ОСОБА_1 , позивач Коропська селищна рада вказувала, що сторінка у соціальній мережі Facebook за вказаним посиланням належить саме ОСОБА_1 , яка є автором публікації та власником вищевказаної групи в соціальній мережі інтернет. Позивач зазначав, що ОСОБА_1 умисно та на постійній основі поширює недостовірну негативну інформацію в мережі Facebook на сторінці "ГО Антикорупційний центр Коропщини NGO Anti-Corruption centre of Korop" та сторінці загальнодоступної групи "Оце Так Громада Короп", що принижує честь, гідність та дискредитує в очах суспільства орган місцевого самоврядування та його керівництво. За даних обставин, позивач вважає ОСОБА_1 належним відповідачем у даній справі.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до наведених вище положень Закону, оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі, із електронним підписом автора. Скріншот опублікованих матеріалів у соціальній мережі "Facebook" є належним доказом в разі, якщо буде доведено, що під акаунтом " ОСОБА_4 " поширила оспорювань інформацію саме відповідач ОСОБА_1 , проте у даній справі, яка переглядається апеляційним судом, наведені докази позивачем до суду не надані. Зі змісту роздруківок, поданих на обґрунтування факту поширення та недостовірності спірної інформації, що була оприлюднена в мережі Facebook в загальнодоступній групі "Оце так громада Короп" неможливо встановити, що стаття розміщена саме у соціальній мережі Facebook. Крім того, із наданих роздруківок неможливо ідентифікувати місце розміщення інформації, оскільки зазначені роздруківки не містять URL-адреси веб-сторінки, яка повинна вказувати на місцезнаходження оскаржуваного текстового матеріалу. Зазначення на роздруківці прізвища та ім`я, яке відповідає особі відповідача та на яке посилається позивач, конкретно не ідентифікує особу-автора спірної публікації, при цьому надана роздруківка не підтверджує ту обставину, що відповідач від свого імені виклала спірну публікацію у загальнодоступній групі. Необхідно зазначити, що зміст роздруківок, які, за доводами позивача, підтверджують факт поширення інформації відповідачем у соціальній мережі "Facebook" у групі "ГО Антикорупційний центр Коропщини NGO Anti-Corruption centre of Korop" безпосередньо від імені "ГО Антикорупційний центр Коропщини NGO Anti-Corruption centre of Korop", не містить в собі підстав для висновку, що оспорюване позивачем повідомлення було поширене саме відповідачем ОСОБА_1 .

Відповідно до положень ч.1, ч.6 статті 81 ЦПК України, яка регламентує обов`язок доказування і подання доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведене вище, посилання апелянта в доводах апеляційної скарги на копію відповіді начальника Відділення Поліції №1 (смт Короп) від 03.05.2024 року №4528/124/46.1-2024, не може бути підставою для задоволення вимог заявленого позову.

У контексті приписів норм права, які регулюють спірні правовідносини, та фактичних, документально підтверджених обставин справи, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновку оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 04.04.2024 року про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Коропської селищної ради до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації. В ході судового розгляду даної цивільної справи позивачем не доведено належними та допустимими, у розумінні положень статей: 77, 78 ЦПК України, доказами розміщення недостовірної інформації в мережі Facebook на сторінці "ГО Антикорупційний центр Коропщини NGO Anti-Corruption centre of Korop" та сторінці загальнодоступної групи "Оце Так Громада Короп", ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки дані висновки суду першої інстанції узгоджуються із фактичними обставинами справи, які є документально підтвердженими, та нормами права, які регламентують спірні правовідносини.

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що позивачем у даній справі є юридична особа - Коропська селищна рада. За даних обставин, відмовляючи у задоволенні вимог заявленого Коропською селищною радою позову, суд першої інстанції оскаржуваним рішенням від 04.04.2024 року помилково стягнув в рахунок відшкодування понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн. із ОСОБА_2 , а не із позивача - Коропської селищної ради.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний с3уд дійшов висновку, що апеляційну скаргу Коропської селищної ради необхідно задовольнити частково, при цьому, рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 04.04.2024 року - змінити, виклавши другий абзац його резолютивної частини у наступній редакції:

"Стягнути із Коропської селищної ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн."

В іншій частині рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 04.04.2024 року, необхідно залишити без змін.

В ході апеляційного розгляду даної справи стороною відповідача було подано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу Коропської селищної ради на рішення суду першої інстанції від 04.04.2024 року, до якого додано відповідні документи щодо стягнення з позивача на користь відповідача судових витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000 грн. (а.с.241-256, том 1).

Відповідно до приписів ч.1 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України регламентовано, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.3 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно ч.5, ч.6 статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до приписів ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, апеляційний суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підставі наведеного, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1)їх дійсність; 2)необхідність; 3)розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей: 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі, і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, Законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними і публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін, без відповідних дій з боку такої сторони.

Вказаний висновок щодо застосування норм права наведено у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 року у справі №750/2055/20, провадження №14-16723св20.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що при визначенні суми відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (п.268).

Як вбачається із матеріалів справи, інтереси відповідача ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанцій представляв адвокат Постой О.В., на підставі ордера на надання правової (правничої) допомоги від 10.06.2024 року та договору про надання професійної правничої допомоги №10-02/24 від 02.02.2024 року, із додатками №1, №2, №3 до договору про надання професійної правничої допомоги від 02.02.2024 року, згідно умов якого (додаток № 3 до договору), за надання послуг з представництва інтересів відповідача ОСОБА_1 у справі №735/22/24 за апеляційною скаргою Коропської селищної ради на рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 04.04.2024 року в Чернігівському апеляційному суді, ОСОБА_1 оплачує грошову суму в розмірі 10 000 грн. На підтвердження наявності судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції стороною відповідача надано: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Постой О.В. під час апеляційного провадження у справі №735/22/24, на підставі договору про надання професійної правничої допомоги №10/02-24 від 02.02.2024 року, акт надання послуг №35 від 28.05.2024 року на суму 10 000 грн., копію квитанції про сплату відповідачем 10 000 грн. за надання професійної правничої допомоги, а також докази направлення відзиву на апеляційну скаргу із доданими до нього документами, позивачу (а.с.241-256, том 1).

За наведених вище обставин, із врахуванням наданих стороною відповідача доказів щодо понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, доводів сторони позивача щодо неспівмірності витрат відповідача на професійну правничу допомогу, та відповідно, зменшення суми даних судових витрат до 5 000 грн., апеляційний суд вважає за необхідне стягнути із Коропської селищної ради на користь ОСОБА_1 8 000 (вісім тисяч) грн., в рахунок відшкодування документально підтверджених судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. При визначенні вказаного розміру відшкодування понесених відповідачем судових витрат в суді апеляційної інстанції, апеляційний суд приймає до уваги засади виваженості, розумності, співмірності та справедливості.

Враховуючи вищезазначене, апеляційнйи суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу Коропської селищної ради, необхідно задовольнити частково. При цьому, рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 04.04.2024 року - змінити, виклавши другий абзац його резолютивної частини у наступній редакції:

"Стягнути із Коропської селищної ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн."

В іншій частині рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 04.04.2024 року, необхідно залишити без змін.

На підставі приписів статей: 137, 141 ЦПК України, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути із Коропської селищної ради на користь ОСОБА_1 8 000 (вісім тисяч) грн., в рахунок відшкодування документально підтверджених понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями: 137, 141, 367, 368, 374; п.4 ч.1, ч.2 статті 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Коропської селищної ради - задовольнити частково.

Рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 04 квітня 2024 року - змінити, виклавши другий абзац його резолютивної частини у наступній редакції:

"Стягнути із Коропської селищної ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн."

В іншій частині рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 04 квітня 2024 року - залишити без змін.

Стягнути із Коропської селищної ради на користь ОСОБА_1 8 000 (вісім тисяч) грн., в рахунок відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Дата складення повної постанови - 04.11.2024 року.

Головуючий: Судді: