Ухвала

від 05.11.2024 по справі 753/21444/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21444/24

провадження № 2-з/753/251/24

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

"05" листопада 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Котвицький В.Л., розглядаючи заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу "Садово-дачний кооператив "Орхідея-3" про стягнення безпідставно набутих коштів, 3% річних та інфляційних втрат,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року надійшла до суду позовна заява ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу "Садово-дачний кооператив "Орхідея-3 про стягнення безпідставно набутих коштів, 3% річних та інфляційних втрат.

Провадження у справі відкрито на підставі ухвали судді Дарницького районного суду м.Києва від 05.11.2024.

Також, позивачем подана заява про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на садовий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить відповідачу.

Заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 мотивує тим, що на підставі протоколу № 9 від 16.11.2013 загальними зборами ОК "Садово дачного кооперативу "Орхідея-3" було затверджено членів кооперативу одним із, яких є ОСОБА_2 , за яким була затверджена земельна ділянка у АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 , як член кооперативу на підставі протоколу № 9 від 16.11.2013, за яким була закріплена садово (виноградна) ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , сплачував членські внески із 2013 року по 2020 року у загальному розмірі 8150,00 грн.

Крім того, 11.06.2015 ОСОБА_2 , як член кооперативу сплатив на рахунок ОК "Садово дачний кооператив "Орхідея-3" цільовий внесок на розвиток кооперативу у розмірі - 145 000 грн.

Разом з тим, листами від 20.06.2023 та від 25.01.2024 ОК "Садово - дачний кооператив "Орхідея-3" повідомлено позивача, що попереднім головою правління вказаного кооперативу ОСОБА_3 в порушення положень Статуту Кооперативу та норм Закону України «Про кооперацію» не було належним чином передано новообраному голові правління Кооперативу ОСОБА_4 жодних документів та печатки Кооперативу старого зразку, прийнято рішення, починаючи з 11.10.2018 розпочати ведення усієї документації в Кооперативі заново, відкрити рахунок у банківської установі, виготовити печатку нового зразка. Відтак загальними зборами членів Кооперативу прийнято рішення про проведення внутрішньої інвентаризації земельних ділянок та переоблік членів кооперативу для відновлення інформації та підтверджуючих документів. Для прийняття особи у члени кооперативу має бути виключення попереднього члена, за яким закріплено відповідну земельну ділянку. Чого зроблено не було відповідно до вимог положень Статуту Кооперативу та норм Закону України «Про кооперацію», зокрема відносно земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 .

Оскільки, за членом садово-дачного кооперативу ОСОБА_1 не була закріплена земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , позивач просить суд стягнути із відповідача на користь безпідставно набуті кошти внаслідок сплати членських внесків у розмірі 8150,00 грн. та внаслідок сплати цільових внесків на розвиток кооперативу у розмірі 145 000,00 грн., а також стягнути інфляційні витрати у розмірі 66 806,84 грн. та 3% річних у розмірі 13 798,25 грн.

У зв`язку із цим, на думку позивача, існують підстави вважати, що відповідач може вчинити всі можливі заходи аби уникнути повернення вказаних грошових коштів, зокрема відчужити садовий будинок, а грошові кошти - приховати. Отже, об`єктивно існують обставини, що в майбутньому можуть значно ускладнити виконання рішення суду або взагалі унеможливити його виконання.

Беручи до уваги розмір суми, яка підлягає стягненню та обставини, що склалися, а саме - небажання відповідача добровільно повернути належні позивачу кошти, позивач вважає за необхідне забезпечити позов шляхом накладення арешту на вказаний садовий будинок.

Суддя, вивчивши матеріали позову та заяви про забезпечення позову вважає її такою, що задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами

Згідно п.п. 1, 2, 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (з відповідними змінами) забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пленум Верховного Суду України у вказаній постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» , а саме: у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вказано, що, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, садовий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 79,3 кв.м, належить на праві власності Обслуговуючому кооперативу "Садово-дачний кооператив "Орхідея-3".

Так, згідно до позовних вимог, позивач просить про стягнення грошових коштів з відповідача. Проте, подав заяву про накладення врешту на садовий будинок належний відповідачу.

Із зазначеного не вбачається, яка вартість вказаного садового будинку та хто мешкає в ньому, тобто, зі змісту заяви про забезпечення позову про стягнення грошових коштів не вбачається, в чому саме полягає необхідність у забезпеченні позову, шляхом накладення арешту на садовий будинок належний відповідачу, належним чином не обґрунтовано необхідність застосування вказаного виду забезпечення позову, у вигляді арешту, не зазначено вартість майна та чи співмірна ця вартість ціні позову.

Виходячи зі змісту позовних вимог, вказаний садовий будинок не є предметом позову, предметом якого є стягнення грошових коштів в розмірі, що явно не відповідає вартості вказаного будинку. Твердження позивача про те, що продаж садового будинку може ускладнити виконання рішення суду у разі задоволення позову нічим не підтверджені і спростовуються висновком про те, продаж садового будинку відповідачем навпаки може сприяти поверненню грошових коштів позивачу і мирному врегулюванню спору.

Враховуючи наведене, суть спірних правовідносин, суддя вважає, що вжиття саме таких заходів забезпечення позову, запропонованих позивачем, є не співмірним позовним вимогам. Крім того, суддя приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що невжиття саме таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу "Садово-дачний кооператив "Орхідея-3" про стягнення безпідставно набутих коштів, 3% річних та інфляційних втрат- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Дарницький районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя В.Л. Котвицький