Ухвала

від 25.11.2024 по справі 753/21444/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21444/24

провадження № 2-з/753/262/24

У Х В А Л А

про забезпечення позову

"25" листопада 2024 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Котвицький В.Л., розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу "Садово-дачний кооператив "Орхідея-3" про стягнення безпідставно набутих коштів, 3% річних та інфляційних втрат,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року надійшла до суду позовна заява ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу "Садово-дачний кооператив "Орхідея-3 про стягнення безпідставно набутих коштів, 3% річних та інфляційних втрат.

Провадження у справі відкрито на підставі ухвали судді Дарницького районного суду м.Києва від 05.11.2024.

До суду позивачем подана заява про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на банківські рахунки відповідача, а саме на розрахунковий рахунок, який відкрито в АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_1 та на інші банківські рахунки, що належать відповідачу в межах ціни позову в розмірі 233 754,84 грн.

Заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 мотивує тим, що на підставі протоколу № 9 від 16.11.2013 загальними зборами ОК "Садово дачного кооперативу "Орхідея-3" було затверджено членів кооперативу одним із, яких є ОСОБА_2 , за яким була затверджена земельна ділянка у АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , як член кооперативу на підставі протоколу № 9 від 16.11.2013, за яким була закріплена садово (виноградна) ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , сплачував членські внески із 2013 року по 2020 року у загальному розмірі 8150,00 грн.

Крім того, 11.06.2015 ОСОБА_2 , як член кооперативу сплатив на рахунок ОК "Садово дачний кооператив "Орхідея-3" цільовий внесок на розвиток кооперативу у розмірі - 145 000 грн.

Разом з тим, листами від 20.06.2023 та від 25.01.2024 ОК "Садово - дачний кооператив "Орхідея-3" повідомлено позивача, що попереднім головою правління вказаного кооперативу ОСОБА_3 в порушення положень Статуту Кооперативу та норм Закону України «Про кооперацію» не було належним чином передано новообраному голові правління Кооперативу ОСОБА_4 жодних документів та печатки Кооперативу старого зразку, прийнято рішення, починаючи з 11.10.2018 розпочати ведення усієї документації в Кооперативі заново, відкрити рахунок у банківської установі, виготовити печатку нового зразка. Відтак загальними зборами членів Кооперативу прийнято рішення про проведення внутрішньої інвентаризації земельних ділянок та переоблік членів кооперативу для відновлення інформації та підтверджуючих документів. Для прийняття особи у члени кооперативу має бути виключення попереднього члена, за яким закріплено відповідну земельну ділянку. Чого зроблено не було відповідно до вимог положень Статуту Кооперативу та норм Закону України «Про кооперацію», зокрема відносно земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки, за членом садово-дачного кооперативу ОСОБА_1 не була закріплена земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , позивач просить суд стягнути із відповідача на користь безпідставно набуті кошти внаслідок сплати членських внесків у розмірі 8150,00 грн. та внаслідок сплати цільових внесків на розвиток кооперативу у розмірі 145 000,00 грн., а також стягнути інфляційні витрати у розмірі 66 806,84 грн. та 3% річних у розмірі 13 798,25 грн.

У зв`язку із цим, на думку позивача, існують підстави вважати, що відповідач може вчинити всі можливі заходи аби уникнути повернення вказаних грошових коштів, зокрема відчужити садовий будинок, а грошові кошти - приховати. Отже, об`єктивно існують обставини, що в майбутньому можуть значно ускладнити виконання рішення суду або взагалі унеможливити його виконання.

За наслідками розгляду відповідних матеріалів суд прийшов до наступних висновків.

Заява про забезпечення позову відповідає вимогам, які містяться у Главі 10 Розділу І ЦПК України, підстави для її повернення заявнику відсутні.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією із причин, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову (п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Як передбачено положеннями ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Види забезпечення позову визначені положеннями ст. 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи відповідне рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 12 ЦПК України).

Отже, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 81 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Як встановлено судом, заява про забезпечення позову не містить будь-яких обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а матеріали заяви не містять доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Можливість відповідача як розпоряджатися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і розпоряджатися майном, яке знаходиться у його власності, самі по собі не є свідченням того, що відповідач використає такі свої права саме для недобросовісного уникнення виконання судового рішення у цій справі та є припущеннями.

Зі змісту заяви про забезпечення позову не вбачається реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову: жодного документального підтвердження та інформації стосовно того, що відповідачем здійснюються дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (як-от реалізація майна чи підготовка до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем; укладання договорів поруки чи застави за наявності невиконаного зобов`язання тощо).

Враховуючи наведене, суддя приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що невжиття саме таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Керуючись ст.149, 150, 153 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу "Садово-дачний кооператив "Орхідея-3" про стягнення безпідставно набутих коштів, 3% річних та інфляційних втрат - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Дарницький районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя В.Л. Котвицький