Ухвала

від 28.10.2024 по справі 307/683/23

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/683/23

Провадження № 2-з/307/12/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2024 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І., при секретарі Ком`яті Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Срібного Валерія Анатолійовича про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де треті особи, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: служба у справах дітей Мукачівської міської ради Закарпатської області, служба у справах дітей Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, малолітня ОСОБА_3 , про визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де треті особи, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: служба у справах дітей Мукачівської міської ради Закарпатської області, служба у справах дітей Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, малолітня ОСОБА_3 , про визначення місця проживання дитини.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Срібний Валерій Анатолійович подав до суду заяву про забезпечення доказів, в якій просить забезпечити письмові докази у спосіб їх огляду безпосередньо судом у судовому засіданні, повним дослідженням доказів, шляхом читання резолютивної частини висновків на стадії дослідження доказів, з відображенням та описом встановлених обставин і фактів у відповідній ухвалі суду, та згідно із імперативними нормами статей 89 і 95 ЦПК України, за результатами дослідження надати оцінку вказаним письмовим доказам окремо та у сукупності з іншими засобами доказування, з наведенням мотивів щодо відхилення або врахування кожного доказу у мотивувальній частині судового рішення за результатами розгляду цієї справи по суті вирішення спору, а саме: висновку фахівця за результатами психодіагностичного обстеження ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), складений 28 липня 2023 року ОСОБА_4 , висновку за результатами психодіагностичного обстеження ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), складений 01 серпня 2023 року ОСОБА_5 ; висновку за результатами психодіагностичного обстеження ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), складений 02 липня 2024 року ОСОБА_6 .

Представник позивача заяву мотивує тим, що забезпечення доказів, а саме: висновків фахівців та експертів містять такі відомості про обставини, які підлягають встановленню. Так, 28 липня 2023 року було проведено психодіагностичне обстеження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , кандидатом психологічних наук, спеціалістом вищої категорії, зі стажем роботи 27 років. Психолог ОСОБА_4 прийшла до таких висновків: за результатами обстеження: встановлено, що дитина постраждала від стресогенних чинників з боку матері. При вирішенні питання про контакт дівчинки та матері необхідно враховувати наявність бажання/небажання дитини. Здійснення примусу щодо контакту з матір`ю є неможливим і спричинить значні негативні наслідки для психологічного стану дівчинки; рекомендовано не допускати повторного травмування дитини через недбале ставлення, ігнорування її життєво важливих потреб, порушення відчуття безпеки дитини, примусовий контакт та спілкування з матір`ю, раптове відібрання її від батька, який є для неї опорною фігурою; у випадку невиконання рекомендацій існує загроза психологічного травмування Поліни та розвитку у неї несприятливих наслідків впливу надмірних для дитини стресових факторів внаслідок порушення безпечності та надійності середовища: деформація прив`язаності щодо споріднених осіб, депресивні стани, розвиток суїцидальних нахилів, розлади соціальної адаптації, труднощі у стосунках з матір`ю. 01 серпня 2023 року було проведено психодіагностичне обстеження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , кандидатом психологічних наук, доцентом, професором кафедри медичної психології та психотерапії, членом Асоціації психоаналітичної психотерапії, членом міжнародної школи групової психотерапії. Загальний стаж роботи фахівця за спеціальністю 20 років. Згідно з висновками психолога ОСОБА_5 : за результатами психологічного дослідження встановлено, що ОСОБА_7 стикалася з порушенням почуття її базової безпеки через непередбачувану, агресивну поведінку її матері, що призвело до підвищеної тривожності та формування страхів у Поліни по відношенню до матері. У Поліни актуалізовані переживання тривожності, бажання захищатися від загрози, яка може прийти з оточуючого світу. Страх зовнішньої загрози, агресію, яку відчуває дитина, слід пов`язувати із страхом того, що мама може раптово з`явитися, поводитись непередбачувано, брутально поводитись, забрати Поліну до себе; поведінка матері до доньки ОСОБА_7 носить деструктивний характер, вона проявляла словесну образу, погрози, демонстрацію нелюбові, ворожість, приниження її людської гідності, що несуть пряму загрозу, що може ускладнити особистісний розвиток Поліни. 02 липня 2024 року було проведено психодіагностичне обстеження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кандидатом психологічних наук, доцентом Мукачівського державного університету, членом «Української психологічної асоціації» ОСОБА_6 , яка має стаж роботи за спеціальністю 22 роки. У висновку психолога серед іншого зазначається, що в жодному разі не потрібно наражати дитину на небезпеку, а тому необхідно мінімізувати та навіть повністю унеможливити перебування з матір`ю, неадекватна поведінка та стан якої потребує лікування, а можливо й ізоляції від соціуму. Керуючись головним чином, інтересами дитини, є абсолютно неможливим відбирання Поліни у батька, і позбавлення її можливості і її права на щасливе дитинство й гідне життя. Не дотримання рекомендацій психолога, позбавлення дитини звичного та стабільного укладу життя, місця проживання, нормальних побутових умов, догляду і турботи, поява стресових чинників і фрустрацій може, в свою чергу, призвести до негативного й руйнівного впливу на психіку дитини, повторної травматизації дитини та нанесення шкоди психічному здоров`ю, що в свою чергу може призвести до психічного нездоров`я (психічних розладів різного ґенезу). Отже, відповідно до вказаних висновків психологів та експертиз, рекомендовано не допускати примушування дитини до спілкування з матір`ю без бажання на те самої дитини; здійснювати примус до малолітньої дитини щодо контактів з матір`ю, зміни місця проживання є недопустимим, оскільки примус містить у собі ознаки психологічного насильства. Беручи до уваги вищевикладене, можна зазначити, що актуальний емоційний стан дитини не викликає занепокоєння і може бути оцінений як стабільний. Загальновідомим є той факт, що дитяча психіка ще є нестійкою і такою, що ще знаходиться в процесі формування. Тому, в процесі навчання і виховання особлива місія припадає на сім`ю як джерело задоволення потреб дитини (фізичних, духовних, моральних, матеріальних), первинний і самий важливий осередок соціалізації дитини, а також джерело її психічного здоров`я і благополуччя. Провідним фактором в системі психічного здоров`я дитини виступає стабільність і безпека, як от доброзичлива атмосфера, улюблені заняття, власний простір (своя кімната або куточок), місце проживання, достатні матеріальні можливості, матеріальна стабільність, рідні люди поруч. І навпаки, не дотримання рекомендацій психолога, позбавлення дитини звичного та стабільного укладу життя, місця проживання, нормальних побутових умов, догляду і турботи, поява стресових чинників і фрустрацій може, в свою чергу, призвести до негативного й руйнівного впливу на психіку дитини, повторної травматизації дитини та нанесення шкоди психічному здоров`ю, що в свою чергу може призвести до психічного нездоров`я (психічних розладів різного ґенезу). Враховуючи, що зазначені висновки містять професійні рекомендації висококваліфікованих та досвідчених психологів, підтверджують психологічний стан дитини, її відносини та ставлення до матері і батька, а також підтверджують, що дитина не може бути повернута до матері, оскільки залишення дитини з матір`ю створюватиме реальну небезпеку для життя та здоров`я дитини (існує пряма загроза психологічного травмування дитини, формування у неї психічних розладів, що призведе до суїцидальної поведінки дитини), а тому, ці висновки мають надважливе значення для об`єктивного, всебічного та правильного вирішення цього спору. Висновки психологів свідчать про обставини психоемоційного стану дитини, ставлення дитини до батька та матері, прив`язаність, вплив дій батька та матері на дитину, про реальну небезпеку для життя та здоров`я дитини у випадку її повернення матері саме на момент їх складення. В той же час, розгляд цієї справи триває з лютого 2023 року, станом на сьогодні не відомо коли буде прийнято остаточне рішення за результатами розгляду цієї справи. Звідси, невідомо коли такі докази будуть досліджені судом, а це свідчить про те, що на той час висновки, які представник позивача просить забезпечити, можуть втратити свою актуальність. Тому, важливим є дослідження вказаних висновків психологів саме в даний момент. Однак, послідовність стадій цивільного процесу та процесуальних дій головуючого судді і інших учасників справи, які вчиняються на відповідній процесуальній стадії, не дозволяють зробити це в іншому порядку, окрім як у спосіб забезпечення доказів.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_8 подав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що аналіз вказаних норм процесуального права свідчить про те, що питання щодо забезпечення доказів вирішується судом у тому випадку, якщо надання таких доказів є необхідним, або якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Забезпечення доказів спрямоване на недопущення їх знищення чи втрати. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. В порушення вищезазначених вимог у заяві позивача не вказано підстав, які б давали можливість припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Також на підтвердження того, що заява про забезпечення доказів не підлягає задоволенню вказує та обставина, що висновки експертів, які робить спробу подати позивач в обхід порядку подання доказів визначених ЦПК України були складені за його зверненням вже після подання позову в суд, однак до завершення підготовчого провадження.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Срібний Валерій Анатолійович в судовому засіданні заяву про забезпечення доказів підтримав та просить її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Ковач Іван Васильович в судовому засіданні просить в задоволенні заяви про забезпечення доказів відмовити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, що в порядку ч.3 ст.116 ЦПК України не є перешкодою для розгляду заяви про забезпечення доказів в їх відсутності.

Дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення доказів, додані до неї документи, заслухавши учасників справи, суд приходить до наступного висновку.

В провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де треті особи, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: служба у справах дітей Мукачівської міської ради Закарпатської області, служба у справах дітей Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, малолітня ОСОБА_3 , про визначення місця проживання дитини

З врахуванням змінених позовних вимог позивач ОСОБА_1 в даній цивільній справі просить суд змінити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з місця проживання дитини з матір`ю на місце проживання дитини з батьком, визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 , залишити фактичне місце проживання та постійного перебування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 , зобов`язати ОСОБА_2 не чинити дій, як особисто, так із залученням та за допомогою будь-яких інших осіб, щодо зміни місця проживання та перебування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з місця проживання та перебування з батьком ОСОБА_1 на місце проживання та перебування з матір`ю ОСОБА_2 та/або з будь-якою іншою особою.

Згідно ч.1 ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Частиною 2 ст.116 ЦПК України визначено, що способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви (ч. 3 ст. 116 ЦПК України).

Заява про забезпечення доказів має відповідати ст. 117 ЦПК України, зокрема, в заяві про забезпечення доказів має бути зазначено докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Згідно п.7 ч.2 ст.197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд також вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 вересня 2024 року закрито підготовче провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де треті особи, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: служба у справах дітей Мукачівської міської ради Закарпатської області, служба у справах дітей Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, малолітня ОСОБА_3 , про визначення місця проживання дитини, призначено судове засідання для розгляду справи по суті, встановлено порядок дослідження доказів: надання вступного слова учасникам справи, з`ясування обставин, на які учасники справи посилаються як на вимогу своїх підстав та заперечень, дослідження письмових доказів.

Також встановлено, що під час підготовчого судового засідання судом за клопотанням учасників справи було приєднано до матеріалів справи письмові докази, які будуть досліджені в ході судового розгляду згідно встановленого порядку дослідження доказів.

Чергове судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 14 годину 00 хвилин 19 листопада 2024 року.

Зі змісту заяви про забезпечення доказів вбачається, що підставою для забезпечення письмових доказів висновків експертів, представник позивача ОСОБА_9 зазначає, що вони можуть втратити свою актуальність як докази.

При цьому, суд зазначає, що ч.1 ст.116 ЦПК України передбачає можливість забезпечення судом доказів, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, а не можливість втрати доказів своєї актуальності.

Відповідно до ч.5 ст.118 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.

Враховуючи, що підготовче провадження у вказаній цивільній справі вже закрито, під часякого учасникисправи моглиподавати такожі заявипро забезпеченнядоказів,на данийчас триваєсудовий розгляд,в якомусудом будутьдосліджені письмовідокази,суд приходитьдо висновку,що взадоволеннізаяви представникапозивача ОСОБА_1 адвокатаСрібного ВалеріяАнатолійовича прозабезпечення доказів слід відмовити.

Керуючись ст.ст.116-118, 197 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Срібного Валерія Анатолійовича про забезпечення доказів, - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення судом та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 5 листопада 2024 року.

Головуючий В.І. Бобрушко