ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/3888/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.
секретар судового засідання Шаповал А.В.
за участю представників сторін у справі:
Від ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» - адвокат Верхавицький І.В.
Від ОСББ «Скісна-78Б» - Рябошапка Р.А., Єршов О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», суддя суду першої інстанції Літвінов С.В., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 25.07.2024
на рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2024
по справі №916/3888/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»
до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Скісна-78Б»
про стягнення 743 833,35 грн,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Скісна-78Б» про стягнення 743 833,35 грн., з яких 521 396,93 грн основна заборгованість за спожитий природний газ, пеня 118 135,69 грн, три проценти річних 19 498,81 грн, інфляційні втрати 84 801,92 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" щодо здійснення своєчасної оплати за поставлений природний газ у березні 2022 року.
Позивач наголошує, що ним були виконані в повному обсязі взяті на себе зобов`язання відповідно до договору у строк та порядок, передбачений договором, належним чином та в повному обсязі, зокрема, позивачем у березні 2022 року було поставлено відповідачу природний газ в об`ємі 7,76700 тис. куб.м. на суму 521396,93 грн, проте відповідачем за цей період не було здійснено оплат.
Крім того, як вказує позивач, оскільки відповідачем не виконані умови договору щодо оплати отриманого природного газу, останній зобов`язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також пеню та три проценти річних від простроченої суми.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Скісна-78Б» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» суму основної заборгованості в розмірі 57 631,14 грн та судовий збір в розмірі 892,60 грн; в решті позовних вимог - відмовлено.
Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що факт споживання природного газу у березні 2022 року в обсязі 7767,00 м.куб сторонами не оспорюється.
В свою чергу, ОСББ «Скісна-78Б» вчинило дії для укладення договору з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» за пільговою ціною, а ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» не вчинило дії щодо включення споживача ОСББ «Скісна-78Б» до власного реєстру споживачів, що призвело до ситуації, що ОСББ «Скісна-78Б», вважаючи, що споживає природний газ за пільговою ціною, що була забезпечена державою, знаходилась в реєстрі постачальника "останньої надії" понад строк, що визначений Типовим договором та Правилами. Таким чином, змістом правового регулювання відносин держави з виробниками теплової енергії, яким зокрема є і ОСББ, є надання державою за наслідками карантину пільгових умов таким виробникам теплової енергії, яким є відповідач за первісним позовом. За таких обставин державою були забезпечені природним газом для населення виробники теплової енергії, яким є ОСББ «Скісна-78Б» за ціною 7420 грн. за 1000 куб.м, в тому числі і у спірному періоді - березні 2022 року, що з розрахунку суду становить 57 631,14 грн. підлягають стягненню з ОСББ «Скісна-78Б», як фактичного споживача природного газу за вказаний період.
Аргументи учасників справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 по справі №916/3888/23.
Позивач вказав, що відповідач завчасно був повідомлений Позивачем, що в нього із 07.09.2021 був відсутній діючий постачальник природного газу, а тому він автоматично був закріплений на Інформаційній платформі за постачальником «останньої надії». Окрім того, Відповідача було проінформовано про формування ціни природного газу постачальника «останньої надії», що вираховуються за спеціальною формулою, затвердженою Порядком проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою КМУ від 30 вересня 2015 року № 809, повідомлено, що нова ціна є обов`язковою для Сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення Постачальником на власному сайті та зазначено, що ринкова ціна (тобто ціна від інших постачальників) для теплопостачальних підприємств є більш економічно вигідною та прийнятною.
Позивач вказує, що відповідач мав вільний вибір постачальника, мав право безоплатно змінити постачальника, отримувати інформацію про умови постачання природного газу, був зобов`язаний укласти договір про постачання природного газу, не допускати несанкціонованого відбору та припинити споживання природного газу. Споживання природного газу із ресурсу постачальника «останньої надії» залежить виключно від волі споживача і він усвідомлював, на яких умовах постачається газ із ресурсу постачальника «останньої надії». Отже, Відповідач чітко усвідомлював значення своїх дій та їх наслідки.
Позивач зазначив, що для категорії споживачів, які закуповують природний газ для виробництва теплової енергії, визначається ціна природного газу, що розміщена на офіційному сайті постачальника «останньої надії» та яка визначається у відповідності до п. 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809 (в редакції п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 за №1102). Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції не мав права змінювати ціну природного газу.
Апелянт вказав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що Відповідач у спірний період повинен був споживати природний газ від іншого постачальника - ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та мав право споживати газ по пільговій ціні 7,42 грн за м.куб., тоді як ціна природного газу від постачальника «останньої надії» визначається згідно діючих нормативних актів та у спірному періоді - березень 2022 року вже не діяли жодні пільгові ціни, в тому числі і для бюджетних установ та виробників теплової енергії.
Керуючись викладеним вище, позивач просить рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 у справі №916/3888/23 скасувати в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким позовні вимоги ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» задовільнити, зокрема: стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Скісна-78Б» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» борг у загальній сумі 686 202,21 грн, у тому числі:
- основний борг у сумі 463 765,79 грн;
- пеня у сумі 118 135,69 грн;
- три проценти річних у сумі 19 498,81 грн;
- інфляційні втрати у сумі 84 801,92 грн.
Короткий зміст доводів відзиву на апеляційну скаргу.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Скісна-78Б» надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 по справі №916/3888/23.
Відповідач вказує, що позивачем безпідставно в позовній заяві зазначено, що об`єми природного газу, спожитого ОСББ «Скісна-78Б» з 02.03.2022 по 30.04.2022, автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії", оскільки законодавством не передбачено продовження строку дії договору "останньої надії", який є преклюзивним і не повинен перевищувати шістдесят діб протягом календарного року, а ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» в порушення вимог Правил не припинив реєстрацію споживача ОСББ «Скісна-78Б» у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
На думку відповідача, постачання природного газу ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» споживачу на умовах публічного договору після 31.10.2021 неможливо, оскільки нормативно-правовими актами не передбачено неодноразове виконання функції постачальника «останньої надії» протягом періоду з 07.09.2021 по 31.03.2022 для споживача ОСББ «Скісна-78Б» за Типовим договором постачання природного газу з постачальником «останньої надії».
Відповідач вказав, що відповідно до абз.3 ч.1 ст. 12 ЗУ «Про ринок природного газу» (в редакції Закону №1850-IX від 02.11.2021, який набрав чинності 01.12.2021) постачання природного газу об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків для забезпечення опалення та постачання гарячої води до квартир співвласників (крім нежитлових приміщень) укладається на весь обсяг споживання природного газу для таких потреб та не може встановлювати різні ціни в межах цього обсягу, а тому ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» в порушення вимог ст. 12 вищевказаного Закону встановило різні ціни для ОСББ «Скісна-78Б» в межах обсягу поставленого газу за березень 2022 року. В той же час ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», яка також як і позивач ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» входить до холдингу «Нафтогаз України», на кінець грудня 2021 року укладено з підприємствами ТКЕ та ОСББ 1275 договорів постачання природного газу за ціною 7,42 грн. за один кубометр газу, відповідач дійшов висновку, що ціна на спожитий природний газ для ОСББ «Скісна-78Б» за березень 2022 року не може бути вищою від ціни 7,42 грн. за один кубометр газу у будь-якому випадку.
Керуючись викладеним вище, відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/3888/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді - Поліщук Л.В., Таран С.В. що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2024.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 по справі №916/3888/23; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 09.09.2024; призначено справу №916/3888/23 до розгляду на 26 вересня 2024 року о 10:30; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/3888/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Судове засідання, призначене на 26.09.2024, не відбулося у зв`язку з оголошенням на території Одеської області повітряної тривоги, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 вирішено розглянути справу №916/3888/23 у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; призначено справу №916/3888/23 до розгляду на 29 жовтня 2024 року о 10:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.
29.10.2024 у судовому засіданні прийняли участь представник ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» - адвокат Верхавицький І.В. та представники ОСББ «Скісна-78Б» - Рябошапка Р.А., Єршов О.Є.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2501, затверджено Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії".
В матеріалах справи наявний підписаний Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії".
Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - Типовий договір, Договір) затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2501 від 30.09.2015, відповідно до пункту 1.1 є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії".
За умовами п.1.3 договору він є договором приєднання. При укладенні цього договору зі споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Згідно з п.2.1 договору за цим договором постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (п. 3.1 Договору).
Пунктом 3.2 Договору зазначено, що підстави для здійснення постачальником постачання природного газу споживачу визначені положеннями Правил постачання.
Пунктом 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015, передбачено, що договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Згідно з п. 3.3 Типового договору, період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати 60 діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання Договору.
Положеннями п. 4.1 Договору визначено, що постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.
Згідно з п. 4.2 Договору об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо якщо сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3 Договору).
Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником, відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4 Договору).
Відповідно до п. 4.5 Договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим споживачем строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
У відповідності до п.5.1 договору споживач має право: отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому договорі; безоплатно отримувати всю інформацію стосовно прав та обов`язків його та постачальника та інформацію про ціну природного газу, порядок оплати за спожитий природний газ, а також іншу інформацію, що має надаватись постачальником відповідно до чинного законодавства та цього договору; безоплатно отримувати інформацію про обсяги та інші показання власного споживання природного газу; звертатися до постачальника для вирішення будь-яких питань, пов`язаних з виконанням цього договору; вимагати від постачальника надання письмової форми цього договору, завіреної печаткою (за наявності) постачальника; вимагати від постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звірки розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим договором та законодавством порядку; провести звіряння фактичних розрахунків з підписанням відповідного акта; вільно обирати іншого постачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку; оскаржувати будь-які несанкціоновані, неправомірні чи інші дії постачальника, що порушують права споживача, та брати участь у розгляді цих скарг на умовах, визначених чинними нормативно-правовими актами та цим договором; отримувати відшкодування збитків від постачальника, що понесені споживачем у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням постачальником своїх зобов`язань перед споживачем, відповідно до умов цього договору та чинного законодавства; мати інші права, передбачені чинними нормативно-правовими актами і цим договором.
Згідно з п.5.2 договору споживач зобов`язується: забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору; укласти в установленому порядку договір розподілу природного газу з оператором ГРМ або договір транспортування природного газу з оператором ГТС (для прямих споживачів) для набуття права на правомірний відбір газу із газорозподільної системи та фізичну доставку газу до межі балансової належності об`єкта споживача; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; протягом 5 робочих днів повідомляти постачальника про всі зміни персоніфікованих даних; знімати фактичні показання комерційних вузлів обліку газу та приладів обліку газу (лічильника) станом на 01 число місяця, що настає за місяцем постачання газу, та повідомляти ці дані постачальнику у спосіб, визначений на веб-сайті постачальника. споживачі, які не є побутовими, на підставі фактичних показань комерційних вузлів обліку газу оформлюють акти приймання-передачі газу та надсилають їх до п`ятого числа місяця, наступного за місяцем постачання газу; безперешкодно допускати на свою територію, у свої житлові, виробничі, господарські та підсобні приміщення, де розташовані вузли обліку газу, прилади обліку газу, лічильники газу тощо, представників постачальника після пред`явлення ними службових посвідчень для звіряння показань фактично використаних обсягів природного газу; проводити на вимогу постачальника звіряння фактично використаних обсягів природного газу з підписанням відповідного акта та пред`являти платіжні документи на вимогу постачальника для перевірки правильності оплати та відповідності записів у них показанням лічильника газу; відшкодовувати постачальнику збитки, понесені ним у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов`язань перед постачальником, що покладені на нього чинними нормативно-правовими актами та/або цим договором; виконувати інші обов`язки, покладені на споживача чинним законодавством та/або цим договором.
За п.6.1 договору постачальник має право: отримувати від споживача плату за поставлений природний газ; контролювати правильність оформлення споживачем платіжних документів; ініціювати припинення постачання природного газу споживачу у порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством; безперешкодного доступу до комерційних вузлів обліку (лічильників) газу споживача для перевірки їх показань; проводити разом зі споживачем звіряння обсягів постачання природного газу за цим договором з підписанням відповідного акта; отримувати відшкодування збитків від споживача, що понесені постачальником у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов`язань перед постачальником, відповідно до умов цього договору та чинного законодавства; мати інші права, передбачені чинними нормативно-правовими актами і цим договором.
Згідно з п.6.2 договору постачальник зобов`язується: забезпечити безперервне постачання природного газу в порядку та на умовах, передбачених цим договором; забезпечувати належну якість надання послуг з постачання природного газу відповідно до вимог чинного законодавства та цього договору; обчислювати і виставляти рахунки споживачу за поставлений природний газ відповідно до вимог та у порядку, передбачених правилами постачання та цим договором; протягом десяти робочих днів після початку постачання поінформувати споживача про здійснення постачання природного газу постачальником (із зазначенням дня початку постачання та діючої ціни на момент початку постачання) шляхом направлення письмового повідомлення на поштову адресу споживача; надавати споживачу інформацію про умови постачання, ціни, пов`язані з ним, порядок оплати за спожитий природний газ, право споживача вільно обирати постачальника та іншу інформацію, що вимагається чинними нормативно-правовими актами. така інформація оприлюднюється на сайті постачальника; публікувати на сайті (і в передбачених законодавством випадках в засобах масової інформації) детальну інформацію про зміну ціни на природний газ за п`ять днів до введення її у дію; видавати споживачеві безоплатно платіжні документи та форми звернень; розглядати в установленому законодавством порядку звернення споживача, зокрема з питань нарахувань за природний газ, і за наявності відповідних підстав задовольняти його вимоги; забезпечувати належну організацію власної роботи для можливості передачі та обробки звернення споживача з питань, що пов`язані з виконанням цього договору; відшкодовувати збитки, понесені споживачем у випадку невиконання або неналежного виконання постачальником своїх зобов`язань за цим договором; забезпечувати конфіденційність даних, які отримуються від споживача; виконувати інші обов`язки, покладені на постачальника чинним законодавством та/або цим договором.
Згідно з п. 7.1 Договору постачальник має право звернутися до Оператора ГРМ/Оператора ГТС з дорученням про відключення споживача від газорозподільчої системи/газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) виключно у випадку порушення споживачем строків оплати за цим Договором.
Пунктом 8.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.
За п.п. 11.1, 11.3 договору він набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором. Протягом строку дії договору споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС). Якщо споживач бажає в інших випадках відмовитися від договору, він має право розірвати його без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику шляхом надання йому одностороннього повідомлення щонайменше за три дні до дати розірвання.
Відповідно до п.11.5 договору усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача. У разі отримання постачальником від споживача заяви про бажання використовувати у взаємовідносинах електронний документообіг усі документи і повідомлення за цим договором також можуть бути складені відповідно до законодавства про електронний документообіг та використання електронних документів. У такому разі такі документи і повідомлення мають юридичну силу оригіналу документа.
Також на підтвердження позовних вимог ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» надало наступні документи:
- акт №5888 від 31.03.2022 приймання-передачі природного газу (підписаний виключно з боку ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України») по договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" за період березень 2022 року на суму 521396,93 грн. (обсяг - 7,76700 тис.м.куб);
- рахунок на оплату (природний газ) №13155 від 11.04.2022 на суму 521396,93 грн. (розрахунковий період: 01-31 березня 2022 року);
- роздруківку з архіву цін ПОН для непобутових споживачів за березень 2022 року, які співпадають з цінами, зазначеними в акті приймання-передачі природного газу;
- лист оператора ГТС від 31.01.2023 за вих.№ТОВВИХ-23-1169,
- інформацію щодо поставки природного газу постачальником ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х930000008780В) споживачу - ОСББ «Скісна-78Б» (ЕІС-код 56ХQ00010PL4300K) з 02.03.2022 по 31.03.2022 із визначенням остаточної алокації (7767,00 м.куб.);
- довідка ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про об`єми поставленого ОСББ «Скісна-78Б» природного газу, зокрема, з 02.03.2022-31.03.2022 - 7767,00 м.куб.;
- реєстр споживачів на 01.01.2020. ПОН Портфель, із визначенням ЕІС-коду споживача - 56ХQ00010PL4300K, дати початку-дати завершення, зокрема: 07.09.2021-31.10.2021, 02.11.2021-31.12.2021, 02.01.2022-28.02.2022, 02.03.2022-30.04.2022, 02.05.2022-30.06.2022, 02.07.2022-30.08.2022, 01.09.2022-31.10.2022, 01.11.2022-30.12.2022, 01.01.2023-28.02.2023;
- інформацію про надходження коштів на рахунки ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» від ОСББ «Скісна-78Б».
Також в матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості у розмірі 521396,93 грн., 118135,69 грн. пені, 19498,81 грн. 3% річних та 84801,92 грн. інфляційних втрат.
До матеріалів справи на підтвердження власних доводів ОСББ «Скісна-78Б» надало та матеріали справи містять:
- лист від 21.09.2021, в якому ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» повідомило ОСББ «Скісна-78Б», зокрема, про те, що з 07.09.2021 - постачальником для забезпечення потреб є ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», як постачальник "останньої надії" (далі, але не виключно - ПОН); підключення до ПОН було здійснено автоматично, шляхом приєднання до публічного договору, у зв?язку з відсутністю точок у Реєстрі споживачів іншого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС; постачальник "останньої надії" є гарантом енергостабільності та забезпечує постачання природного газу споживачу, у виключних випадках передбачених чинним законодавством; підключення та споживання природного газу здійснюється автоматично у разі випадків, передбачених Правилами постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2496; ПОН зобов`язаний забезпечувати газопостачання протягом періоду не більше 60 діб; зі спливом зазначеного терміну існує ймовірність відключення від газопостачання, з огляду на що, за цей час, необхідно перейти до іншого постачальника, який здійснює постачання природного газу на ринкових умовах; радимо використовувати інформаційні онлайн-ресурси для порівняння газопостачальних компаній; постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на умовах Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2501 та з урахуванням положень Правил постачання природного газу;
- роздруківку з веб-сайту Нафтогазу, в якій відображено, зокрема: "20 травня 2021 року припинив діяти режим спецобов`язків (ПСО). Тепер виробники тепла можуть самостійно обирати постачальника газу. Одна з найкращих пропозицій у Нафтогаз Трейдингу: компанія пропонує підприємствам ТКЕ та ОСББ укласти трирічні угоди на постачання газу за довгостроковою ринковою ціною. Ціна на перший рік складає 7,42 грн за один кубометр газу (з 1 червня 2021 року по 31 травня 2022 року, з ПДВ, без врахування тарифу оператора газотранспортної системи). Станом на кінець грудня 2021 року між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» та підприємствами ТКЕ укладено 1275 договорів постачання природного газу - це на 19% більше від кількості підприємств, які працювали з Нафтогазом минулого опалювального сезону. В режимі реального часу за динамікою підписання договорів можна слідкувати за допомогою дашборду "Трирічні договори постачання природного газу з ТКЕ (централізоване опалення) на 2021-2024 рр." Угода передбачає, що ціна 7,42 грн за один кубометр газу поширюється лише на обсяг природного газу, який відповідає історичному обсягу споживання ТКЕ в частині виробництва тепла і гарячої води. Він розраховується як середній показник споживання за останні три роки. ОСББ платитимуть таку ціну за газ для забезпечення опалення та постачання гарячої води до квартир співвласників (крім нежитлових приміщень) та визначатимуть обсяг споживання самостійно на підставі власних прогнозних даних. Для укладання трирічних договорів виробники тепла можуть звернутись до менеджерів компанії: Підприємства Одеської області можуть звернутися до Калугіної Христини Леонідівни: ІНФОРМАЦІЯ_1 ";
- лист АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» від 04.08.2021 Обласним державним адміністраціям, керівникам теплопостачальних підприємств, в якому повідомлено, зокрема, що: з метою врегулювання проблемних питань у сфері централізованого постачання теплової енергії та постачання гарячої води між Кабінетом Міністрів України, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, НАК «Нафтогаз України» і Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» був укладений Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері централізованого постачання теплової енергії та постачання гарячої води (далі - Меморандум), який визначив основні напрями роботи та виконання певних завдань усіма сторонами Меморандуму; для реалізації положень Меморандуму та надійного забезпечення природним газом виробників теплової енергії, Групою Нафтогаз розроблено трирічний договір постачання газу з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», в якому фіксований обсяг газу в перший рік постачається за ціною 7420 грн з ПДВ за 1000 куб.м, яка є значно нижчою за спотові (на місяць наперед тощо) ринкові ціни; фіксований обсяг газу визначається як середньо-арифметичне значення обсягу фактичного використання природного газу виробником теплової енергії за останні три роки у відповідному місяці для виробництва теплової енергії для потреб населення;
- позицію Всеукраїнської Ради Голів ОСББ від 03.12.2021, а саме: "вчора всі ОСББ України з газовими котельнями отримали додаткові угоди до договорів постачання газу з «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», яка починає діяти з 01.12.2021; в ній виконані всі вимоги ОСББ, а саме: відсутні фіксовані ліміти споживання природного газу для населення по ціні 7,42 грн./куб.м; скасована предоплата за газ (сплата за використаний газ має відбуватись до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим); відповідальність за правильність замовлених обсягів газу покладається виключно на ОСББ (ОСББ самостійно розраховує спожитий газ для нежитлових приміщень, який сплачується по ціні обсягу 2); не застосовується п.5.2 договору постачання природного газу - банківська гарантія та договір про договірне списання коштів (вимога працювати з визначеними банками)";
- роздруківку з електронної пошти електронного листа від 24.12.2021, в якому відправником є - Калугіна Христина Леонідівна ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), серед адрес одержувачів листа визначено - ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому зазначено про те, що незабаром відбудеться закриття грудня і на сьогодні біля 30 підприємств не надіслали згоду на зміну важливих умов договору для ОСББ, згідно яких ОСББ має право закривати з 01.12.2021 обсяг газу по пільговій ціні не по фіксованому обсягу, а по необхідному ОСББ для опалення;
- лист ОСББ «Скісна-78Б» начальнику відділу договірної роботи з ТКЕ Департаменту роботи з ТКЕ Галущенко Н.Л., в якому вказано, зокрема: "направляємо підписаний договір №__ТЕ постачання природного газу для виробництва теплової енергії; просимо впродовж поставки газу від ПОН, надати договір постачання природного газу з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на загальних умовах"; додатками до листа визначено: договір в 2 екз., додаткова угода в 2 екз., акт приймання-передачі природного газу №8738/12;
- додаткову угоду №_ до договору постачання природного газу від ___ 2021 р. №___-НГТ-___, в якій постачальником зазначено - ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» в особі начальника відділу договірної роботи з ТКЕ Департаменту роботи з ТКЕ Галущенко Н.Л., споживачем - ОСББ «Скісна-78Б»; вказана додаткова угода підписана з боку ОСББ «Скісна-78Б»;
- акт №8738/12 від 31.12.2021, відповідно до якого за грудень 2021 року обсяг природного газу склав 7572 куб.м., акт підписаний з боку АТ «Одесагаз» та ОСББ «Скісна-78Б».
Неналежне виконання ОСББ «Скісна-78Б» своїх зобов`язань за типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" щодо повної та своєчасної сплати спожитого природного газу у період березень 2022 року стало підставою для звернення ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з ОСББ «Скісна-78Б» основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Мотивувальна частина.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).
В силу частин першої, четвертої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України унормовано, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо) Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно з п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2496 від 30.09.2015, постачальник «останньої надії», яким є позивач у даній справі, здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.
Пунктом 2 цього розділу Правил встановлено, що Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи. За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" (в редакції на дату внесення ОСББ в Реєстр споживачів постачальника "останньої надії" - 07.09.2021) вразливі споживачі - побутові споживачі, які набувають право на державну допомогу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; захищені споживачі - побутові споживачі, приєднані до газорозподільної системи, підприємства, установи, організації, що здійснюють надання важливих суспільних послуг та приєднані до газотранспортної або газорозподільної системи, а також виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи; побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність; постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
Статтею 12 Закону України "Про ринок природного газу" (в редакції на дату внесення ОСББ в Реєстр споживачів постачальника "останньої надії" - 07.09.2021) постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу. Правила постачання природного газу затверджуються Регулятором після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства і є обов`язковими для виконання всіма постачальниками та споживачами. Договір постачання повинен містити такі істотні умови: 1) обов`язок постачальника забезпечити споживача всією необхідною інформацією про загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов`язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з таким постачальником шляхом її розміщення на офіційному веб-сайті постачальника; 2) обов`язок постачальника забезпечити споживача інформацією про обсяги та інші показники споживання природного газу таким споживачем на безоплатній основі; 3) обов`язок постачальника повідомити споживачу про намір внесення змін до договору постачання природного газу в частині умов постачання до початку дії таких змін та гарантування права споживача на дострокове розірвання договору постачання, якщо нові умови постачання є для нього неприйнятними; 4) обов`язок постачальника забезпечити споживачу вибір способу оплати з метою уникнення дискримінації; 5) обов`язок постачальника забезпечити споживача прозорими, простими та доступними способами досудового вирішення спорів з таким постачальником; 6) порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання. Постачальники зобов`язані створювати страховий запас природного газу в розмірі не більше 10 відсотків запланованого місячного обсягу постачання природного газу споживачам на наступний місяць. Розмір страхового запасу встановлюється щорічно Кабінетом Міністрів України на однаковому рівні для всіх постачальників.
Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" (частина перша статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом №124-IX від 20.09.2019, в редакції Закону №1850-IX від 02.11.2021) постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Договір постачання природного газу об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків для забезпечення опалення та постачання гарячої води до квартир співвласників (крім нежитлових приміщень) укладається на весь обсяг споживання природного газу для таких потреб та не може встановлювати різні ціни в межах цього обсягу. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.
Згідно з ст. 15 Закону України "Про ринок природного газу" у разі якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу анульовано або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника "останньої надії", постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника "останньої надії", та на умовах типового договору постачання постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу. Постачальник "останньої надії" визначається Кабінетом Міністрів України строком на три роки за результатами конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постачальник "останньої надії" постачає природний газ споживачу протягом строку, який не може перевищувати 60 діб та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії". Після закінчення цього строку постачальник "останньої надії" зобов`язаний припинити постачання природного газу споживачу. Постачальник "останньої надії" має право припинити постачання природного газу споживачу до закінчення вищезазначеного строку у разі невиконання цим споживачем обов`язку щодо повної та своєчасної оплати вартості природного газу, який постачається постачальником "останньої надії", відповідно до типового договору постачання постачальником "останньої надії". Ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії", не повинна обмежувати конкуренцію на ринку природного газу і встановлюється на підставі правил для визначення ціни природного газу, що постачається постачальником "останньої надії", що затверджуються Регулятором. Регулятор затверджує правила для постачальника "останньої надії" і типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" після консультацій з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Постачальник, визначений Кабінетом Міністрів України як постачальник "останньої надії", веде окремий облік господарської діяльності постачальника "останньої надії". Постачальник "останньої надії" готує та розміщує на своєму веб-сайті щорічний звіт про господарську діяльність постачальника "останньої надії", який має містити інформацію про кількість споживачів постачальника "останньої надії", загальний обсяг поставленого природного газу та середню тривалість постачання.
У постанові Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809 (в редакції від 26.10.2021), зокрема, визначено, що переможець конкурсу погоджується, що він як постачальник "останньої надії" буде здійснювати постачання природного газу за ціною, що з 1 жовтня 2021 року визначається за визначеною формулою; переможець конкурсу погоджується, що для побутових споживачів постачання природного газу з 1 жовтня по 30 листопада 2021 року здійснюється постачальником "останньої надії" за ціною, що не може перевищувати 7,96 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 (в редакції від 30.11.2021), зокрема, установлено з 1 жовтня по 30 листопада 2021 року граничну ціну на природний газ за договорами постачання: між побутовими споживачами та постачальником "останньої надії" - на рівні 7,96 гривні за 1 куб. метр (з урахуванням податку на додану вартість); з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального періоду 2021/22 року:
1) акціонерному товариству "Магістральні газопроводи України", товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторам газорозподільних систем: забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником; забезпечити безумовне відновлення газопостачання бюджетних установ (у значенні Бюджетного кодексу України), закладів охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладів охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо); забезпечити внесення операторами газорозподільних систем до інформаційної платформи оператора газотранспортної системи інформації щодо всіх захищених споживачів, приєднаних до газорозподільної системи, із зазначенням відповідної категорії, до якої належить такий споживач: - побутові споживачі; - бюджетні установи (в значенні Бюджетного кодексу України); - заклади охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та заклади охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо); - виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива;
2) акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" разом з Міністерством розвитку громад та територій, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, юридичним особам теплоенергетики державної та комунальної форм власності забезпечити: укладення до 1 грудня 2021 року договорів постачання газу між бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) та постачальником "останньої надії"; укладення підприємствами теплоенергетики, які перебувають в портфелі постачальника "останньої надії", з постачальником "останньої надії" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанії "Нафтогаз Трейдинг" договорів постачання природного газу. Для укладення побутовими споживачами, бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) договорів постачання природного газу з новим постачальником природного газу споживач подає новому постачальнику такі документи: заяву про укладення договору, в якій зазначає свій персональний ЕІС-код та очікувані об`єми (обсяги) споживання природного газу на період дії договору; належним чином завірену копію документа, яким визначено право власності чи користування на об`єкт споживача; копії документів на право укладення договору, які посвідчують статус юридичної особи чи фізичної особи - підприємця та уповноваженої особи на підписання договору, та копію документа про взяття на облік у контролюючих органах. Оператори газорозподільних систем в одноденний строк забезпечують передачу постачальнику "останньої надії" інформацію про побутових споживачів, постачання яким розпочав постачальник "останньої надії", зокрема ЕІС-код, прізвище, ім`я, по батькові, поштову адресу об`єкта споживача, з метою укладення договорів для забезпечення безперервності постачання природного газу.
У пункті 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» встановлено, зокрема, що непогашена на день набрання чинності цим Законом кредиторська заборгованість об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку або іншої уповноваженої співвласниками відповідно до законодавства особи, яка шляхом самозабезпечення утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, в їхніх інтересах укладає договір про постачання природного газу для роботи газових котелень (дахових, прибудованих та/або таких, що розташовані на прибудинковій території) для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку, за природний газ, спожитий у жовтні - листопаді 2021 року з ресурсу постачальника "останньої надії", підлягає списанню в обліку такого постачальника з дня набрання чинності цим Законом в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних.
Відповідно до п. 1 розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, підставою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов.
Згідно з п. 9 розділу 2 Правил за умови дотримання споживачем умов договору постачання природного газу постачальник, крім постачальника "останньої надії", зобов`язаний забезпечити своєчасну реєстрацію споживача в Реєстрі споживачів постачальника (на інформаційній платформі Оператора ГТС) у відповідному розрахунковому періоді.
Відповідно до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії, за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором.
Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕС-код споживача або ЕС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача.
Інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу(п. 1 гл. 1 розділу 1 Кодексу ГТС).
Відповідно до абз. 1 п.2 гл. 5 розділу IV Кодексу ГТС з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.
Реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу(абз.10 п.2 гл. 5 розділу IV Кодексу ГТС).
Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі (абз. 14 п. 2 гл. 5 Кодексу ГТС).
У разі якщо за п`ять днів до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником інформаційна платформа не фіксує такого споживача в Реєстрі іншого постачальника, у тому числі в Реєстрі постачальника із спеціальними обов`язками або постачальника "останньої надії", інформаційна платформа одночасно направляє оператору газорозподільної системи (оператору газотранспортної системи по прямих споживачах) інформаційне повідомлення про відсутність у споживача постачальника з певної дати за формою оператора газотранспортної системи, погодженою з Регулятором. Оператор газорозподільної системи (оператор газотранспортної системи по прямих споживачах), отримавши таке повідомлення, зобов`язаний протягом двох робочих днів проінформувати такого споживача про відсутність у нього постачальника з певної дати та можливі наслідки для нього і за необхідності розпочати заходи з припинення (обмеження) в установленому порядку газопостачання на об`єкти такого споживача.
Відповідно до абзацу 3 пункту 4 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, постачальник який має намір постачати природний газ споживачу, який включений до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії", має право за одну добу до кінцевого терміну подання номінації на газову добу (D), визначеного цим Кодексом, включити такого споживача до власного Реєстру споживачів постачальника на інформаційній платформі, вказавши період постачання природного газу такому споживачу.
Крім того, згідно із ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.
Частиною 1 ст. 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (стаття 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Статтями 4 та 6 вказаного Закону передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).
Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, зокрема, що об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники зобов`язані разом з іншим забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна.
Витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна (ст. 12 вказаного Закону).
За приписами ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", виробництво теплової енергії - це господарська діяльність, пов`язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору.
Таким чином, у даному випадку ОСББ шляхом самозабезпечення утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, та в їхніх інтересах уклав договір з позивачем про постачання природного газу для роботи газової дахової котельні для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку.
Колегія суддів зауважує, що ОСББ не є фізичною особою чи фізичною особою-підприємцем, а як юридична особа ОСББ не має свого власного споживання. ОСББ, згідно норм чинного законодавства, сприяє отриманню співвласниками багатоквартирного будинку комунальних послуг, зокрема газу. Цей газ постачається у багатоквартирний будинок виключно задля функціонування спільного майна співвласників (зокрема як то роботи індивідуального теплового пункту, котелень, тощо) та для задоволення побутових (спільно-побутових) потреб співвласників.
Діяльність ОСББ «Скісна-78 Б» спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов його функціонування, а відтак така діяльність є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючого суб`єкта, а не комерційною діяльністю з метою отримання прибутку.
А отже, теплова енергія, в яку перетворює природний газ дахова котельня у житловому комплексі відповідача, призначена не для реалізації, а виключно для забезпечення потреб його мешканців в опаленні приміщень. При цьому, позивач ніяким чином не спростував суду належними доказами по справі наявність у відповідача такої теплової котельної.
Тобто, ОСББ, як зазначалося вище за текстом постанови, фактично задовольняє зазначені потреби побутових споживачів самостійно шляхом самозабезпечення і у відносинах з позивачем (постачальником "останньої надії" за договором) виступає колективним побутовим споживачем природного газу для потреб та в інтересах мешканців будинку.
Судом на підставі наявних доказів у справі встановлено факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» з 07.09.2021, про що позивач у даній справі прямо повідомив своїм листом від 21.09.2021 ОСББ «Скісна-78 Б».
Крім того, вказаним листом відповідача повідомлено про те, що ПОН зобов`язаний забезпечувати газопостачання протягом періоду не більше 60 діб і зі спливом цього терміну існує ймовірність відключення ОСББ від газопостачання, з огляду на що за цей час споживачу необхідно перейти до іншого постачальника, який здійснює постачання природного газу на ринкових умовах.
Водночас, спірний період у даній справі становить з 02.03.2022 по 31.03.2022, в якому ОСББ «Скісна-78 Б» спожило природного газу у загальному обсязі 7 767,00 м.куб. і даний обсяг спожитого природного газу за наведений період споживачем не оспорюється.
Також обсяги споживання ОСББ «Скісна-78Б» за період з 02.03.2022 по 31.03.2022 у розмірі 7767,00 м.куб підтверджуються довідкою ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».
З наявних матеріалів справи вбачається, що ОСББ "Скісна-78Б", зокрема, за період з 02.03.2022 по 31.03.2022 було включено до реєстру постачальника "останньої надії" ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», а тому, як вже зазначалось вище, позивачем складались рахунки на оплату поставленого природного газу за ціною, визначеною за формулою, передбаченою пунктом 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102).
Так, за умовами п.3.3 Типового договору період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору. Проте, відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії". Як було вказано судом, з 07.09.2021 постачальником ОСББ "Скісна-78Б" було ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", як постачальник "останньої надії", а спірний період у даній справі становить з 02.03.2022 по 31.03.2023, в якому ОСББ "Скісна-78Б" спожила 7767,00 м.куб природного газу.
Разом з тим, в матеріалах справи наявний лист АТ «НАК «Нафтогаз України» від 04.08.2021, в якому вказано, що для реалізації положень Меморандуму та надійного забезпечення природним газом виробників теплової енергії, Групою Нафтогаз розроблено трирічний договір постачання газу з ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", в якому фіксований обсяг газу в перший рік постачається за ціною 7420 грн з ПДВ за 1000 куб.м, яка є значно нижчою за спотові (на місяць наперед тощо) ринкові ціни; фіксований обсяг газу визначається як середньо-арифметичне значення обсягу фактичного використання природного газу виробником теплової енергії за останні три роки у відповідному місяці для виробництва теплової енергії для потреб населення.
Окрім того, в матеріалах справи наявна підписана з боку ОСББ "Скісна-78Б" додаткова угода №_ до договору постачання природного газу від ___ 2021 р. №___-НГТ-___, в якій постачальником зазначено - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" в особі начальника відділу договірної роботи з ТКЕ Департаменту роботи з ТКЕ Галущенко Н.Л., споживачем - ОСББ "Скісна-78Б"; вказана додаткова угода підписана з боку ОСББ "Скісна-78Б".
Також у листі ОСББ "Скісна-78Б" до начальника відділу договірної роботи з ТКЕ Департаменту роботи з ТКЕ Галущенко Н.Л. було вказано про направлення підписаного договору №_ТЕ постачання природного газу для виробництва теплової енергії.
Також з роздруківки з електронної пошти електронного листа від 24.12.2021, в якому відправником є - Калугіна Христина Леонідівна ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), серед адрес одержувачів листа зазначено - ІНФОРМАЦІЯ_2 та вбачається, що для отримання пільгової ціни за природний газ з 01.12.2021 для ОСББ необхідно направити відповідні документи.
Таким чином, враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги сукупність наявних в матеріалах справи доказів та встановлені судом обставини, апеляційна колегія суддів дійшла висновку, що ОСББ "Скісна-78 Б" вчинило дії для укладення договору з ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" за пільговою ціною, а ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" не вчинило дії щодо включення споживача ОСББ "Скісна-78 Б" до власного реєстру споживачів, що призвело до ситуації, що ОСББ "Скісна-78 Б", вважаючи, що споживає природний газ за пільговою ціною, що була забезпечена державою, знаходилась в реєстрі постачальника "останньої надії" понад строк, що визначений Типовим договором та Правилами.
Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.
Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них. Ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів, а з метою ухилення від виконання зобов`язань, є неприпустимим (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).
У даному випадку саме через недобросовісну поведінку позивача та ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", відповідача не було включено до реєстру споживачів ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".
Як було встановлено вище, факт споживання природного газу у березні 2022 року в обсязі 7 767,00 м.куб сторонами не оспорюється, а тому з урахуванням вищевстановлених судом обставин, колегія суддів вважає, що змістом правового регулювання відносин держави з виробниками теплової енергії, яким зокрема є і ОСББ, є надання державою за наслідками карантину пільгових умов таким виробникам теплової енергії, яким є відповідач. Такі пільгові умови, гарантовані державою, полягають у фіксованій ціні 7,42 грн. за один кубометр газу та поширюються на обсяг природного газу, який споживається ОСББ, зокрема, і у спірному періоді, для забезпечення потреб співвласників.
За таких обставин, враховуючи те, що відповідач є неприбутковою організацією та шляхом самозабезпечення утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, керуючись принципом справедливості, враховуючи недобросовісну поведінку позивача та ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що у даному випадку слід виходити з того, що відповідач мав бути включений до переліку споживачів ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", а державою були забезпечені природним газом для населення виробники теплової енергії, яким є ОСББ «Скісна-78 Б» за ціною 7420 грн. за 1000 куб.м, в тому числі і у спірному періоді - березні 2022 року, що з розрахунку суду становить 57 631,14 грн., які підлягають стягненню з ОСББ «Скісна-78 Б», як фактичного споживача природного газу за вказаний період.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що згідно з принципом "jura novit curia" ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.
Принцип "jura novit curia", з одного боку, підлягає безумовному застосуванню: суд зобов?язаний застосувати правильні норми права, перекваліфікувавши позов, незалежно від посилань позивача. З другого боку, перекваліфіковуючи позов за цим принципом, суд може порушити право на справедливий суд як щодо відповідача, так і щодо позивача. У таких умовах слід зважати на принцип змагальності та рівності сторін. Сторін не можна позбавляти права на аргументування своєї позиції й надання доказів в умовах нової кваліфікації судом правовідносин (рішення Європейського суду з прав людини від 14 січня 2021 року у справі "Гусєв проти України" (скарга №25531/12)).
Господарський суд з урахуванням принципу "jura novit curia" надає правову кваліфікацію коштам у розмірі 57 631,14 грн., як витратам відповідно до даних алокації ОСББ "Скісна-78 Б" у березні 2022 року у розмірі 7 767,00 м.куб. Так, з урахуванням того, що у березні 2022 року ОСББ "Скісна-78 Б", відповідно до реєстру споживачів було включено до реєстру ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (хоча, на переконання суду, мало бути включено до реєстру ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг"), витрати відповідно до алокації ОСББ "Скісна-78 Б" у березні 2022 року у розмірі 7 767,00 м.куб., що становлять 57 631,14 грн. за пільговими цінами для даного виду споживачів, яким є ОСББ, мають бути стягнуті на користь ТОВ "ГК "Нафтогаз України".
При цьому, господарський суд зауважує, що зайве покладання відповідальності за дії/бездіяльність інших учасників ринку природного газу, які призвели до понесення збитків ТОВ "ГК "Нафтогаз України", виключно на ОСББ, не відповідає принципам справедливості та добросовісності.
Враховуючи вищевказане, апеляційний господарський суд погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача та зазначає про відмову у задоволенні заявлених позивачем вимог в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі саме 521 396,93 грн, оскільки належною сумою для стягнення основного боргу є, як зазначалось вище, 57 631,14 грн.
Щодо стягнення з ОСББ пені, 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів зазначає наступне.
Положеннями частини 1 ст. 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а саме невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності.
Разом з цим, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України).
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
Згідно з ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що під випадком ("casus") в практиці розуміються будь-які діяння, не викликані чиїмось наміром або необережністю, тобто відсутність вини порушника. Випадковою можна визнати обставину, яку не можна передбачити та попередити при застосуванні обов`язкової для боржника обачності, хоча вона могла б бути передбачена та попереджена, якщо б боржник віднісся до свого зобов`язання з більшою обачністю, ніж та, до якої він був зобов`язаний або якщо на місці боржника була б інша особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Згідно із ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частинами 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Умовами п. 4.5 Типового договору визначено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим споживачем строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Із наведеного випливає, що пеня, 3% річних та інфляційні втрати сплачуються боржником у разі прострочення ним виконання договірного зобов`язання з його вини.
Водночас за змістом ч. 1 та 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
При цьому відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Отже, під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. ІІри цьому доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей» ... Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Враховуючи наведене, судова колегія зазначає, що з огляду на те, що позивач здійснив нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне розрахування ОСББ за поставлений споживачу природний газ, слід дослідити підстави невиконання боржником своїх зобов`язань за Типовим договором поставки природного газу.
У даному випадку відповідач наполягає, що він не був поінформований про обов`язок оплати за спожитий природний газ впродовж 02.03.2022 - 31.03.2022 саме ПОН - ТОВ «ГК «Нафтогаз України».
Отже, апеляційний суд вважає, що позивач мав надати суду докази, які підтверджують належне повідомлення ОСББ щодо факту обізнаності останнього про його обов`язок з оплати поставленого відповідачу природного газу.
Так, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" зазначає про факт надсилання на поштовую адресу ОСББ Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», рахунку на оплату (природний газ) №13155 від 11.04.2022.
На підтвердження даних відправлень ТОВ «ГК «Нафтогаз України» надає список №21.09.2021-юріки згрупованих відправлень за формою Ф.103 та фіскальним чеком, список №18.04.22 Чекун згрупованих відправлень за формою Ф.103 з фіскальним чеком.
Судова колегія звертає увагу на те, що у списку згрупованих відправлень №21.09.2021-юріки (наданий на підтвердження направлення Типового договору у січні 2022 року) у місці відбитку календарного штемпеля дата відправлення не читається взагалі, що позбавляє суд можливості встановить до якого спірного періоду відноситься вказане відправлення.
Аналогічно дата відправлення не читається на списку №18.04.22 Чекун.
Крім того, копії фіскальних чеків АТ «Укрпошта» (які надані на підтвердження даних відправлень) є нечитабельними.
Опису вкладення у цінний лист позивачем до суду також не надано, що позбавляє суд встановити, що конкретно та коли направлялось позивачем відповідачу.
Також зі вказаних списків згрупованих поштових відправлень не можливо встановити перелік документів, що надсилалися на адресу відповідача; у всіх списках згрупованих поштових відправлень зазначено у якості номера телефону адресата номер телефону позивача ((+380 66 300 28 88 (як і щодо кожного із 50-ти адресатів у списку)); жодний номер з поштових відправленнь на ім`я ОСББ (0600010123132, та №06000114108, які вказані в списках згрупованих відправлень) не відстежується на сайті АТ «Укрпошта», оскільки, як встановлено апеляційним судом, дані про відправлення за вказаними номерами відсутні, тому що не зареєстровані в системі; дати відправлення на відбитках календарних штемпелів не читаються взагалі.
Крім того, у матеріалах справи не міститься жодного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення на підтвердження отримання ОСББ будь-якого відповідного відправлення від позивача, незважаючи на те, що в умовах отримання зазначено «з повідомленням про вручення» (список №21.09.2021-юріки).
Отже, надані позивачем вищевказані документи не можуть бути належними доказами надіслання ТОВ «ГК «Нафтогаз України» будь-яких поштових відправлень ОСББ в межах спірного Договору про постачання природного газу постачальником «останньої надії», оскільки з поданих позивачем доказів вбачається, що останні не відповідають вимогам Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (зі змінами), тому не можуть вважатися належними доказами, що підтверджують обставини, на які посилається Нафтогаз. Вказані докази не відповідають встановленій законодавством формі та не містять необхідну інформацію, за допомогою якої можна визначити факт існування певних обставин, тому їх безпідставно враховувати в якості належного доказу поштового відправлення,
Таким чином, ТОВ «ГК «Нафтогаз України» не довів факт як надіслання відповідачеві, так і вручення адресатові завіреної копії Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» та рахунку на оплату (природний газ) №13155 від 11.04.2022.
Наведене вище свідчить про відсутність проінформованості ОСББ щодо здійснення постачальником - ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (з урахуванням наявності у відповідача однопредметного Договору на постачання природного газу з ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ») постачання природного газу.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);
Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи, які входять до кола доказування, має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому, ураховуючи взаємозв`язок і вірогідність.
У даному випадку апеляційна колегія суддів звертається до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
Отже, оцінюючи в сукупності наведене, судова колегія зазначає про відсутність вини ОСББ в невиконанні зобов`язань за Типовим договором, оскільки позивачем не доведено належне направлення відповідачу та отримання останнім від ТОВ «ГК «Нафтогаз України» відповідних поштових відправлень для підтвердження обізнаності споживача - ОСББ про договірні зобов`язання перед ТОВ «ГК «Нафтогаз України».
Разом з цим, пунктом 11.5 Типового договору визначено, що всі повідомлення за цим Договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані за зазначеними в цьому Договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем було допущено порушення процедурних норм повідомлення споживача про постачання останньому природного газу звертає увагу на відсутність передбаченого законодавством обов`язку суб`єкта ринку природного газу здійснювати моніторинг відповідної Інформаційної платформи, з урахуванням наявності укладеного Договору з іншим постачальником.
Оскільки невиконання Договору відповідачем щодо сплати коштів перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку із невиконанням позивачем договірних зобов`язань щодо повідомлення ОСББ протягом десяти робочих днів після початку постачання про здійснення постачання природного газу (із зазначенням дня початку постачання та діючої ціни на момент початку постачання) та щодо не надсилання рахунку на оплату, то відповідач не має бути притягненим до господарсько-правової відповідальності за порушення зобов`язання.
Тому позовні вимоги про стягнення пені, відсотків річних та інфляційних втрат не підлягають задоволенню.
Таким чином, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Висновки апеляційного господарського суду.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 по справі №916/3888/23 за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 по справі №916/3888/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 по справі №916/3888/23 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 по справі №916/3888/23 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 04.11.2024.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: Л.В. Поліщук
С.В. Таран
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 29.10.2024 |
Оприлюднено | 08.11.2024 |
Номер документу | 122802227 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Богатир К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні