Ухвала

від 04.11.2024 по справі 910/10191/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відкриття апеляційного провадження

"04" листопада 2024 р. Справа№ 910/10191/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Скрипки І.М.

Агрикової О.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври /Чоловічий монастир/ Української Православної Церкви

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2024

у справі № 910/10191/24 (суддя С.О. Турчин)

за позовом Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври /Чоловічий монастир/ Української Православної Церкви

до Держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (відповідач - 1)

Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" (відповідач - 2)

про визнання права постійного користування, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/10191/24 відмовлено у задоволенні клопотань про залучення до участі справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Зупинено провадження у справі № 910/10191/24 до набрання законної сили рішеннями суду у справах № 910/4552/23, № 910/423/23, № 910/5094/23.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра /Чоловічий монастир/ Української Православної Церкви звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до першої інстанції для подальшого розгляду.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2024 апеляційну скаргу Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври /Чоловічий монастир/ Української Православної Церкви передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Скрипки І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/10191/24 та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври /Чоловічий монастир/ Української Православної Церкви на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/10191/24 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

31.10.2024 матеріали справи № 910/10191/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Частинами 3 та 4 ст. 262 ГПК України встановлено, що питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 260 цього Кодексу.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи. Якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Таким чином, оскільки апеляційна скарга подана на ухвалу суду про зупинення провадження у справі, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Разом з тим, скаржником в апеляційній скарзі викладено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Пунктом 2 ч. 10 ст. 270 ГПК України передбачено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Отже, наведеними вище нормами ГПК України передбачено розгляд даної апеляційної скарги в порядку письмового провадження, а призначення справи до розгляду у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи залежить від конкретних обставин справи.

Апеляційний суд звертає увагу, що здійснюючи перегляд судових рішень у апеляційному порядку суд перевіряє в межах доводів та вимог апеляційної скарги у справі аргументи про неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, і не може встановлювати обставини справи, збирати та перевіряти докази і надавати їм оцінку.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі "Varela Assalino contre le Portugal" (заява № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 25 квітня 2002 року). У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення норм Цивільного кодексу. ЄСПЛ вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду щодо дослідження поданих доказів необхідно провести судове засідання для надання усних пояснень сторін.

Отже, питання про розгляд справи в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи залежить не від волевиявлення осіб, які беруть участь у справі, а від конкретних обставин справи.

Оскільки обставин, що свідчили б про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи апеляційним судом не виявлено, а заявником у клопотанні не наведено переконливих доказів того, що справа є складною та неоднозначною в контексті тлумачення норм процесуального права, з урахуванням вказаного суд не вбачає підстав для задоволення вищевказаного клопотання Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври /Чоловічий монастир/ Української Православної Церкви.

Керуючись статтями 234, 236, 248, 262, 267, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври /Чоловічий монастир/ Української Православної Церкви на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/10191/24.

2. Відмовити у задоволенні клопотання Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври /Чоловічий монастир/ Української Православної Церкви про розгляд апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/10191/24 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

3. Розгляд апеляційної скарги Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври /Чоловічий монастир/ Української Православної Церкви на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/10191/24 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

4. Учасникам апеляційного провадження встановити строк для подання відзивів на апеляційну скаргу до 21 листопада 2024 року.

Відзив на апеляційну скаргу подається у відповідності зі статтею 263 Господарського процесуального кодексу України.

5. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього ( ч. 3 ст. 269 ГПК України).

6. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Заяви, клопотання і заперечення, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду.

7. Відповідно до частин 6 та 7 статті 6 ГПК України:

«Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.»

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді І.М. Скрипка

О.В. Агрикова