Постанова

від 23.10.2024 по справі 922/3066/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 922/3066/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Голозубової О.І.,

за участю представників сторін:

від прокуратури: Ногіна О.М., посвідчення від 01.03.2023;

від відповідача-1: не з`явилися;

від відповідача-2: не з`явилися;

від відповідача-3: Рижков І.П., ордер серії ВІ №1237582 від 15.08.2024;

від 3-ї особи: не з`явилися;

розглянувши заяву представника Споживчого товариства "Надія-7" - адвоката Рижкова І.П. (вх. №12788) про ухвалення додаткового рішення,

за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. 1939 Х/2),

на рішення Господарського суду Харківської області від 21.05.2021 (повний текст складено 28.05.2021) у справі № 922/3066/20 (суддя Хотенець П.В.),

за позовом Київської окружної прокуратури міста Харкова,

до відповідачів:

1) Харківської міської ради, м. Харків,

2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків,

3) Споживчого товариства "Надія-7", м. Харків,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків,

про визнання недійсним та скасування пункту рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов`язання повернути нежитлові приміщення,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року керівник Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів: Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Споживчого товариства "Надія-7", у якому просив:

- визнати незаконним та скасувати пункт 11 додатку до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 №757/17;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 28.12.2017 №5532-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Споживчим товариством "Надія-7", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за №4756, скасувавши його державну реєстрацію;

- зобов`язати Споживче товариство "Надія-7" повернути територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення підвалу № І, 0-1-:0-3, ХХХVІ загальною площею 53,2 кв.м, в житловому будинку літ. "А-5", розташованому за адресою: м. Харків, вул. Старошишківська, 2, шляхом складання акту приймання-передачі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час прийняття Харківською міською радою оспорюваного рішення від 20.09.2017 №757/17 (п. 11 додатку) та у ході здійснення процедури відчуження спірного нерухомого майна комунальної власності і укладання оспорюваного договору купівлі-продажу від 28.12.2017 №5532-В-С відповідачі порушили вимоги законодавства про приватизацію, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017 - 2022 роки, що безпосередньо порушує права та інтереси територіальної громади м. Харкова.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.05.2021 у справі №922/3066/20 в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись із вищевказаним рішенням, заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.05.2021 у справі №922/3066/20 та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 21.05.2021 у справі №922/3066/20 залишено без задоволення; мотивувальну частину рішення Господарського суду Харківської області від 21.05.2021 у справі №922/3066/20 змінено, виклавши її в редакції цієї постанови; в решті рішення Господарського суду Харківської області від 21.05.2021 у справі №922/3066/20 залишено без змін.

07.10.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшла заява представника Споживчого товариства "Надія-7" - адвоката Рижкова І.П. (вх. №12788) в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про розподіл судових витрат, в якому заявник просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з позивача за рахунок бюджетних асигнувань Харківської обласної прокуратури понесені Споживчим товариством "Надія-7" судові витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 12000,00грн.

До вказаної заяви було додано наступні документи: завдання №1 від 03.08.2021 до договору №6/2020 про надання правничої (правової) допомоги №6/2020 від 21.02.2020; акт №4 приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 04.10.2024 до договору №6/2020, квитанцію АТ КБ "Приватбанк" №0.0.3923174881.1 від 04.10.2024 про перерахування СТ "Надія-7" на рахунок адвоката Рижкова І.П. грошових коштів в сумі 12000,00грн; детальний опис робіт (наданих послуг) від 05.10.2024.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.10.2024 для розгляду заяви визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2024 прийнято до розгляду заяву представника Споживчого товариства "Надія-7" - адвоката Рижкова І.П. про ухвалення додаткового рішення у справі №922/3066/20 та призначено судове засідання для розгляду відповідної заяви на 23.10.2024 о 09:15год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м.Харків, просп. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №105.

22.10.2024 до Східного апеляційного господарського суду від Харківської обласної прокуратури надійшли заперечення на заяву відповідача-3 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Обґрунтовуючи заперечення прокуратура посилається на те, що подані відповідачем-3 докази на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу є недостатніми для обґрунтування та доведення відповідності понесених витрат, оскільки не містять детального опису наданих послуг (наведено лише перелік вчинених представником дій, які є різними за змістовним критерієм), а отже, у даному випадку неможливо визначитись із співмірністю витрат із складністю справи, необхідність та фактичність витрат. Крім того, прокурор вважає необґрунтованим встановлення представником відповідача розміру витрат у сумі 12000,00грн за надання послуг при розгляді однієї судової справи, який майже в 22 рази перевищує розмір мінімальної заробітної плати у погодинному розмірі. Правова позиція СТ "Надія-7" була сталою і не змінювалася упродовж розгляду спору двома судовими інстанціями; представництво відповідача-3 при розгляді справи здійснював один представник з часу її розгляду судом першої інстанції, що свідчить про відсутність у адвоката необхідності вивчати нове законодавство та документи на стадії апеляційного перегляду справа; обсяг доказів також є незмінним з часу провадження у справі в суді першої інстанції, вимоги позову та докази, що їх підтверджують, були сформовані ще на стадії провадження в суді першої інстанції, нових доказів відповідачами не подавалося; вказана справа є типовою, зі сформованою Верховним Судом судовою практикою.

Отже, за наведених обставин, прокурор вважає, що заявлені витрати на правову допомогу в сумі 12000,00грн є необґрунтованими та недоведеними, що свідчить про відсутність підстав для їх задоволення на підставі наданих доказів.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 23.10.2024 представник відповідача-3 (СТ "Надія-7") підтримав доводи та вимоги, викладені в заяві про ухвалення додаткового рішення, просив її задовольнити та стягнути з прокуратури витрати на правову допомогу в сумі 12000,00грн.

Присутня у судовому засіданні 23.10.2024 прокурор заперечувала проти задоволення заяви відповідача-3 про ухвалення додаткового рішення з підстав її необґрунтованості, просила відмовити у її задоволенні повністю.

Розглянувши заяву представника відповідача-3 (СТ "Надія-7") про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та додані до неї документи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення та відповідні заперечення прокуратури, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

У відповідності до ст. 30 вказаного Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України).

Як вже зазначалося, за результатами розгляду позовних вимог Господарський суд Харківської області 21.05.2021 ухвалив рішення у даній справі №922/3066/20, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Суд першої інстанції дійшов висновку про законність процедури приватизації шляхом викупу орендарем зазначених нежитлових приміщень.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 21.05.2021 у справі №922/3066/20 залишено без задоволення; мотивувальну частину рішення Господарського суду Харківської області від 21.05.2021 у справі №922/3066/20 змінено, виклавши її в редакції цієї постанови; в решті рішення Господарського суду Харківської області від 21.05.2021 у справі №922/3066/20 залишено без змін.

Встановивши звернення прокурора до суду з позовом із застосуванням неналежного способу захисту та до неналежного відповідача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначене є самостійною підставою для відмови в позові.

Споживче товариство "Надія-7" у заяві про розподіл судових витрат просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з прокуратури судові витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 12000,00грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У судовому засіданні у справі, проведеному 30.09.2024, представником відповідача-3 було оголошено заяву в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України про те, що докази витрат на професійну правничу допомогу, які Споживче товариство "Надія-7" сплатило або має сплатити у зв`язку з переглядом Східним апеляційним господарським судом справи №922/3066/20, що підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи, будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Після ухвалення постанови, 07.10.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшла заява представника Споживчого товариства "Надія-7" - адвоката Рижкова І.П. (вх. №12788) в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України про розподіл судових витрат, в якому заявник просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з позивача за рахунок бюджетних асигнувань Харківської обласної прокуратури понесені Споживчим товариством "Надія-7" судові витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 12000,00грн.

Колегія суддів враховує, що при визначенні розміру суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.і 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (п. 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (п.п. 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (п. 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи вбачається, що 21.02.2020 між адвокатом Рижковим Іваном Петровичем та Споживчим товариством "Надія-7" (клієнтом) укладено договір про надання правничої (правової) допомоги № 6/2020 (надалі - договір), за умовами клієнт надає завдання, а адвокат зобов`язується відповідно до завдань клієнта надавати йому за оплату юридичні послуги та професійну правничу допомогу (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору за послуги, надані адвокатом, клієнт здійснює оплату протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту підписання сторонами акту наданих послуг.

За фактом надання послуг сторони підписують акт наданих послуг, який складається адвокатом та у якому зазначаються всі надані за цей період послуги та їх вартість. Клієнт зобов`язаний підписати такий акт протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту його отримання (2.2. договору).

03.08.2021 між адвокатом Рижковим І.П. та Споживчим товариством "Надія-7" (клієнтом) оформлено завдання №1 до договору про надання правничої (правової) допомоги №6/2020 від 21.02.2020, яким клієнт доручив, а адвокат прийняв до виконання завдання: здійснювати представництво інтересів клієнта в Східному апеляційному господарському суді при перегляді справи №922/3066/20 за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 21.05.2021.

04.10.2024 між адвокатом Рижковим І.П. та Споживчим товариством "Надія-7" (клієнтом) підписано Акт №4 приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) до договору № 6/2020 про надання правничої (правової) допомоги від 21.02.2020, в якому зазначено, що виконавець надав, а клієнт прийняв правничу допомогу з представництва інтересів клієнта в Східному апеляційному господарському суді при перегляді справи №922/3066/20 за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 21.05.2021 у сумі 12000,00грн, а саме:

- підготовка додаткових пояснень у справі від 01.09.2024 з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у справі №922/3066/20, а також висновків Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, викладених в інших постановах, які стосуються предмету спору та ухвалені в період зупинення провадження у справі №922/3066/20 (7 годин) - 7000,00грн;

- підготовка заяви про зупинення провадження у справі від 17.08.2021 (2 години) - 1000,00грн;

- представництво інтересів клієнта в судовому засіданні - 4000,00грн, із розрахунку 2000,00грн за 1 (одне) судове засідання (27.09.2021, 30.09.2024);

Всього до сплати 12000 грн.

Представництво інтересів відповідача-3 - Споживчого товариства "Надія-7" під час перегляду справи №922/3066/20 у Східному апеляційному господарському суді здійснювалося адвокатом Рижковим І.П.

За результатами дослідження наданих заявником документів, зокрема, акту №4 приймання-передачі наданих послуг, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розмір витрат СТ "Надія-7" на правничу допомогу в сумі 12000,00грн є документального доведеним та підтверджується наданими доказами.

Разом з цим, відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною, між тим процесуальним законом не визначено поняття неправильних дій сторони.

Зміст вказаної норми свідчить про те, що останньою встановлено дискреційне повноваження суду, тобто його право, а не обов`язок здійснити розподіл судових витрат у вищезазначений спосіб, при цьому висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим.

Суд має застосовувати зазначені положення процесуального закону за наявності одночасно у сукупності таких умов: 1) вирішення судом спору по суті; 2) встановлення судом одного із таких випадків: зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони.

Подібні правові висновки викладено також в постановах Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №927/515/21, від 25.11.2021 у справі №904/5929/19, від 15.09.2022 у справі №910/10159/21, додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №916/376/19.

Як свідчать досліджені судом матеріали справи №922/3066/20, відмовляючи у задоволенні позовних вимог господарський суд першої інстанції у рішенні від 21.05.2020 виходив з того, що: рішення Харківської міської ради від 20.09.2017 №757/17 (п. 11 додатку) щодо відчуження СТ "Надія-7" нежитлових приміщень шляхом викупу, прийнято Харківською міською радою в межах своєї компетенції та з дотримання вимог чинного на момент прийняття цього рішення законодавства про приватизацію, зокрема, Міськрада як орган приватизації мала право самостійно обирати спосіб приватизації нежитлових приміщень; договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 28.12.2017 №5532-В-С не суперечить вимогам чинного законодавства та інтересам держави і суспільства, а СТ "Надія-7" є добросовісним набувачем права власності на спірні нежитлові приміщення з огляду на дотримання нею порядку та умов приватизації, визначених Харківською міською радою; станом на час розгляду справи володіння спірним майном здійснює не відповідач-3 (СТ "Надія 7"), а третя особа - Румянцева Т.Д., позов до якої прокурором не заявлений.

Отже, судом першої інстанції відмовлено в позові з підстав необґрунтованості та недоведеності позовних вимог.

Натомість, під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, Східний апеляційний господарський суд встановив, що заявлений прокурором позов спрямований на повернення майна територіальній громаді.

Разом з цим, апеляційним судом з`ясовано, що відповідно до інформаційної довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.04.2021 № 252511361 власником спірних нежитлових приміщень підвалу № І, 0-1-:0-3, XXXVI загальною площею 53,2 кв.м, в житловому будинку літ. "А-5", розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , з 01.10.2020 є фізична особа - ОСОБА_1 , яка залучена судом як третя особа.

Східним апеляційним господарським судом встановлено, що заявлений у цій справі позов був поданий прокурором 18.09.2020, тоді як відчуження спірного нерухомого майна СТ "Надія-7" на користь фізичної особи ОСОБА_1 відбулося 01.10.2020, тобто через два тижні після подання позовної заяви.

В свою чергу, апеляційний господарський суд не погодився з мотивами місцевого господарського суду для відмови у задоволенні позовних вимог (щодо законності проведеної процедури приватизації та укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна з дотриманням вимог законодавства) та визнав підставою для відмови у позові саме звернення прокурора до суду з позовом із застосуванням неналежного способу захисту та до неналежного відповідача (до СТ "Надія-7", а не до фактичного власника мана - ОСОБА_1 ).

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що на цей час Верховним Судом сформовано усталену судову практику вирішення спорів, що виникли із подібних правовідносин приватизації способом викупу комунального майна територіальної громади м. Харкова за участю Харківської міськради і Управління комунального майна та приватизації Харківської міськради, а також відповідних покупців нерухомого майна.

Зокрема, викуп орендарем орендованого ним приміщення, виходячи з положень ст. 11, ст. 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" може бути лише за умови, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25% ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна. В іншому разі приватизація такого приміщення повинна здійснюватися у загальному порядку за результатами проведення аукціону або конкурсу (таку правову позицію було неодноразово відображено, зокрема у постановах Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №922/1009/20, від 24.03.2021 у справі №922/3276/19, від 31.03.2021 у справі №922/3272/18, від 13.04.2021 у справі №922/3852/19, від 07.07.2021 у справі №922/318/20, від 30.11.2021 у справі №922/2761/19, від 13.04.2021 у справі №922/2934/19, від 20.04.2021 у справі №922/2811/19).

Позовні вимоги прокурора у цій справі №922/3066/20 були обґрунтовані саме такою правовою позицією щодо застосування наведених норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про здійснення СТ "Надія-7" невід`ємних поліпшень спірного майна в період перебування нерухомого майна в оренді, зокрема, доказів подання СТ "Надія-7" документів, передбачених п. 2.2 Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 27.02.2004 №377 затверджено (надалі - Порядок № 377), щодо здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна.

Вказані відомості про поліпшення майна відсутні також у звітах про оцінку майна, договорі оренди, договорі купівлі-продажу, заявці орендаря з проханням надати дозвіл на приватизацію.

Обставини відсутності здійснення СТ "Надія-7" невід`ємних поліпшень спірного майна також не заперечувалися відповідачами в ході розгляду справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що орендарем орендарем - СТ "Надія-7" здійснювалися будь-які поліпшення орендованих ним приміщень за договором оренди, суд апеляційної інстанції констатує недотримання відповідачами вимог Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" при проведенні приватизації спірного нерухомого майна.

Отже, у даному випадку вбачається, що спір у цій справі щодо приватизації спірних нежитлових приміщень без урахування наведених законодавчих обмежень виник внаслідок неправильних дій відповідачів, у тому числі орендаря (відповідача-3), який звернувся до органу місцевого самоврядування з клопотанням про викуп орендованого нежитлового приміщення, при цьому не здійснив будь-яких поліпшень орендованого майна за час його оренди чи під час процедури приватизації, що і призвело до звернення прокурора до суду із вказаним позовом.

Однак, після звернення прокурора (18.09.2020) з позовом у цій справі, спірне нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 01.10.2020, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Непочатих В.В. (реєстровий №465), було передано (відчужено) СТ "Надія-7" на користь фізичної особи ОСОБА_1 .

У зв`язку з вищенаведеними обставинами, а також враховуючи відсутність майна у фактичному володінні СТ "Надія-7" та його набуття у фізичною особою ОСОБА_1 , яка не є відповідачем у справі, Східний апеляційний господарський суд у постанові від 30.09.2024 у цій справі дійшов висновку, що позовна вимога про зобов`язання повернути на користь територіальної громади міста Харкова спірні нежитлові приміщення, заявлена прокурором до неволодіючої цим майном особи - СТ "Надія-7", а тому не може бути задоволена судом.

Тобто, підставою для відмови у задоволенні позовних вимог прокурора фактично була не необґрунтованість позовних вимог по суті спору (тобто правомірна поведінка відповідачів, яка пов`язана із належним виконання вимог законодавства про приватизацію), а виключно те, що відповідач-3 (СТ "Надія-7") після подання прокурором позовної заяви відчужив нерухоме майно на користь фізичної особи ОСОБА_1 (залучена судом як третя особа), до якої прокурор будь-яких вимог не пред`являв та клопотання про залучення співвідповідачем не заявляв.

Колегія суддів зазначає, що зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання, у тому числі на підставі вимог законодавства про приватизацію мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У розгляді даної справи з урахуванням конкретних її обставин суд апеляційної інстанції керується загальними засадами цивільного законодавства, як-то: справедливість, добросовісність та розумність, які і встановлюють певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин та втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів і регулюють конкретні ситуації таким чином, що кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки - захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

З огляду на встановлену у цій справі неправильність дій відповідачів, у тому числі відповідача-3 (СТ "Надія-7"), який подав заяву про приватизацію нерухомого майна шляхом викупу, на підставі якої було укладено оспорюваний договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, за відсутності будь-яких доказів проведення невід`ємних поліпшень орендованого майна у визначеному законодавством порядку, як наслідок вимушеного звернення прокурора до суду за захистом порушених прав та інтересів територіальної громади міста Харкова, при цьому, після подання позову відповідач-3 відчужив спірне нерухоме майно на користь фізичної особи ОСОБА_1 , що фактично й призвело до відмови у задоволенні позову, колегія суддів вважає справедливим, і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, застосування ч. 9 ст. 129 ГПК України та необхідність покладення на відповідача-3 його судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, оскільки спір у даному випадку виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Зважаючи на вищенаведене, оскільки відповідач-3 (СТ "Надія-7") в ході розгляду справи не оспорював відсутність здійснення невід`ємних поліпшень орендованого нерухомого майна та не спростував наведені прокурором порушення законодавства про приватизацію по суті заявленого спору (відмова у задоволенні позову пов`язана виключно фактом реалізації нерухомого майна на користь третьої особи), судом встановлено відповідні обставини, з яким пов`язано застосування ч. 9 ст. 129 ГПК України, як то виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони, колегія суддів дійшла висновку, що витрати на професійну правничу допомогу адвоката понесені СТ "Надія-7" покладаються на відповідача-3 у справі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для стягнення з Харківської обласної прокуратури витрат на професійну правничу допомогу та залишає вказані витрати за відповідачем-3 (СТ "Надія-7").

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що подана заява СТ "Надія-7" про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00грн не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244, 282 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Споживчого товариства "Надія-7" про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 21.05.2021 у справі № 922/3066/20 - відмовити.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Повний текст додаткової постанови складено 04.11.2024.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя В.В. Лакіза

Суддя О.В. Плахов