Ухвала

від 27.09.2021 по справі 922/3066/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

27.09.2021 Справа № 922/3066/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Ільїн О.В., суддя Плахов О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Семенова О.Є.,

за участю представників сторін:

від позивача: прокурор відділу Харківської обласної прокуратури Ногіна О.М., посвідчення №057318, дійсне до 09.10.2025;

від відповідача-1: Цуварев О.Ф., (самопредставництво) витяг з ЄДР, положення про Юридичний департамент Харківської міської ради;

від відповідача-2: Цуварев О.Ф., (самопредставництво) витяг з ЄДР, положення про Юридичний департамент Харківської міської ради;

від відповідача-3: Рижков І.П., ордер №192002 від 03.10.2020;

від третьої особи: Калугін О.Ю., ордер серія АХ №1050913 від 12.05.2021;

розглянувши апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків (вх. 1939 Х/2) ,

на рішення Господарського суду Харківської області від 21.05.2021 (повний текст складено 28.05.2021) у справі № 922/3066/20 (суддя Хотенець П.В.),

за позовом Київської окружної прокуратури міста Харкова, м. Харків,

до відповідачів:

1) Харківської міської ради, м. Харків,

2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків,

3) Споживчого товариства "Надія-7", м. Харків,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів : фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків,

про визнання недійсним та скасування пункту рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов`язання повернути нежитлові приміщення,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів: Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Споживчого товариства "Надія-7", в якій просив:

- визнати незаконним та скасувати пункт 11 додатку до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 №757/17;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 28.12.2017 №5532-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Споживчим товариством "Надія-7", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за №4756, скасувавши його державну реєстрацію;

- зобов`язати Споживче товариство "Надія-7" повернути територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення підвалу № І, 0-1-:0-3, ХХХVІ загальною площею 53,2 кв.м, в житловому будинку літ. "А-5", розташованому за адресою: м. Харків, вул. Старошишківська, 2, шляхом складання акту приймання-передачі.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги прокурор зазначив, що рішення Харківської міської ради від 20.09.2017 №757/17 є незаконним та підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що прийнято з порушенням вимог ст. 345 Цивільного кодексу України, ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 1, 2, 4, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст.ст. 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

За доводами прокурора, Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем. Прокурор зазначав, що Харківська міська рада має право прийняти рішення про продаж нерухомого майна, що перебуває у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації, а саме Управління комунального майна, має укласти відповідний договір купівлі-продажу за результатами проведення аукціону або конкурсу (конкурсний продаж). У виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу, а саме в даному випадку продаж шляхом викупу орендарем об`єктів, які вже перебувають у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна. Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що у звіті про оцінку майна, договорі оренди, договорі купівлі-продажу, заявці орендаря з проханням надати дозвіл на приватизацію будь які відомості про такі поліпшення відсутні. А отже, орендарем до органу приватизації не подавались документи, що містять невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації. Прокурор вважає, що обраний спосіб приватизації не тільки є незаконним, а й суперечить інтересам держави та територіальної громади.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.05.2021 у справі №922/3066/21 в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Приймаючи вказане рішення, господарський суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті спірного рішення Харківської міської ради від 20.09.2017 №757/17, міська рада діяла в межах своїх повноважень, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017 - 2022 роки.

Стосовно посилання прокурора на порушення порядку приватизації спірного майна шляхом викупу, зважаючи на те, що до об`єктів малої приватизації викуп може застосовуватися виключно за умови проведення орендарем поліпшення майна на більш ніж 25% його вартості, суд першої інстанції зазначив, що право Споживчого товариства "Надія-7" на викуп орендованого майна виникло із договору оренди, положень ст. 289 Господарського кодексу України та ст. 777 Цивільного кодексу України, і йому кореспондує обов`язок орендодавця у разі продажу майна здійснити продаж саме їй за умови належного виконання орендарем своїх обов`язків за договором найму. Отже, фактично орган приватизації самостійно прийняв рішення про приватизацію об`єктів у спосіб їх викупу покупцем відповідно до частини першої ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що Харківською міською радою дотримано спосіб прийняття оскаржуваного рішення, оскільки рішення прийнято на черговій сесії ради, дана сесія є правомочною, вказане питання було включено в порядок денний сесії, проводилась доповідь і обговорення проекту рішення, голосування і за його результатами більшістю голосів присутніх депутатів, рішення було прийнято.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що твердження прокурора про невідповідність оспорюваного акту органу місцевого самоврядування вимогам чинного законодавства, що регулює порядок здійснення приватизації, за висновком суду є необґрунтованими.

Стосовно вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28.12.2017 №5532-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Споживчим товариством "Надія-7", місцевий господарський суд зазначив, що у даному випадку сторони уклали договір купівлі-продажу при їх вільному волевиявленні та вчинили дії, які свідчать про прийняття їх до виконання, тобто дії сторін спрямовані на реальне настання правових наслідків, а їх внутрішня воля відповідала зовнішньому її прояву, тому посилання на те, що спірні правочини не відповідають ст. 203 ЦК України не підтверджені належними та допустимими доказами.

За висновками суду першої інстанції, прокурором не наведено жодного належного, достовірного та достатнього доказу стосовно наявності порушення спірним правочином інтересів держави і суспільства, його моральних засад, які були б співрозмірними із наслідком таких порушень, які прокурор просить застосувати, у вигляді визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним.

Крім того, судом встановлено, що наразі володіння спірним майном здійснює не відповідач (СТ "Надія 7"), а третя особа - Румянцева Т.Д., позов до якої прокурором не заявлений. Зазначене безвідносно до викладеного вище щодо правомірності відчуження об`єкта комунальної власності саме по собі виключає можливість задоволення віндикаційного позову до особи, яка спірним майном не володіє.

Не погодившись із вищевказаним рішенням, заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.05.2021 у справі № 922/3066/20 та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального прав. Прокурор не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що Харківська міська рада мала повноваження самостійно обирати процедуру приватизації комунального майна, зокрема шляхом викупу без проведення відповідних поліпшень орендованого майна комунальної форми власності. Продаж орендованого майна комунальної форми власності має бути проведений шляхом аукціону або за конкурсом, у виняткових випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу, а саме у цьому випадку продаж шляхом викупу орендарем об`єкта, який перебуває у нього в оренді, якщо орендар за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснив поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менше 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

За доводами прокурора, матеріалами справи підтверджується факт нездійснення відповідачем-3 поліпшень спірного нерухомого майна, у зв`язку з чим оскаржуване у частині рішення Харківської міської ради щодо проведення приватизації шляхом викупу не відповідає вимогам чинного законодавства, яке регулює порядок здійснення приватизації, а саме положенням статей 1, 2, 4, 25, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" і статей 11, 182 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

На думку скаржника, висновки ЄСПЛ, на які послався суд першої інстанції, потрібно застосовувати не безумовно, а з урахуванням фактичних обставин справи, оскільки цей суд рекомендував оцінювати дії не тільки органів держави-відповідача, але і самого скаржника, адже певні випадки порушень, на які особа посилається, як на підставу для застосування положень ст. 1 Першого протоколу Конвенції, можуть бути пов`язані із протиправною поведінкою самого набувача майна, що суд повинен достеменно дослідити та встановити.

З огляду на недобросовісну поведінку відповідачів, які були свідомими правопорушниками цивільних правовідносин, слід дійти висновку, що передбачене законом право повернення територіальній громаді об`єкту нерухомого майна не є непропорційним втручанням, захищеним ст. 1 Першого протоколу Конвенції.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2021 для розгляду апеляційної скарги сформовано наступний склад суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Геза Т.Д., суддя Ільїн О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 21.05.2021 у справі №922/3066/20 залишено без руху та встановлено апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 21.05.2021 у справі №922/3066/20 та призначено справу до розгляду на 18.08.2021 о 12:15 год.

29.07.2021 на адресу апеляційного суду від Харківської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-3 заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити рішення Господарського суду Харківської області від 21.05.2021 у справі № 922/3066/20 без змін.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2021, у зв`язку із відпусткою судді Гези Т.Д., для розгляду справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Ільїн О.В., суддя Плахов О.В.

18.08.2021 на адресу апеляційного суду від Споживчого товариства "Надія-7" надійшла заява про зупинення провадження у даній справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України до закінчення розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №925/1133/18.

З 18.08.2021 по 20.08.2021 суддя - доповідач Мартюхіна Н.О. знаходилась на лікарняному, у зв`язку з чим судове засідання 18.08.2021 не відбулося.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2021 розгляд справи призначено на 27.09.2021 о 11:30 год.

При розгляді матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2021 прийнято до розгляду справу №925/1133/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Черкаської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Черкаської міської ради, Приватного підприємства Інвестиційно-будівельна компанія Будгарант про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради та визнання недійсними змін до договору оренди землі для вирішення питання щодо наявності чи відсутності підстав для відступу від висновку у справі з подібних правовідносин.

Суд касаційної інстанції в ухвалі від 07.07.2021 у справі №925/1133/18 вказав, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор при зверненні з даним позовом зазначив, що є позивачем, оскільки Черкаська міська рада - один із співвідповідачів, наказ якого оскаржується через його невідповідність нормам чинного законодавства. Цим прокурор обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто навів підставу для представництва інтересів держави.

З огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів та визначив Черкаську міську раду одним з співвідповідачів у справі та заявив вимогу про визнання незаконним і скасування рішення цього органу, колегія суддів Касаційного господарського суду зазначила, що у прокурора відсутній обов`язок дотримання процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру, а саме щодо необхідності попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта.

Разом з тим, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі № 908/1664/19 зазначив, що визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача у справі, за наявності органу місцевого самоврядування, уповноваженого на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах та не нівелює його обов`язку щодо дотримання порядку представництва, дотримання процедури, встановленої частинами 3 і 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру, та надання можливості такому органу самостійно звернутися до суду за захистом порушених прав держави.

У зв`язку з цим колегія суддів суду касаційної інстанції у справі №925/1133/18 вказала, що вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 908/1664/19, про те, що визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача не нівелює його обов`язку дотримання процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 15.07.2021. прийнято до розгляду справи №925/1133/18 та призначено розгляд касаційної скарги на 13.09.2021.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 27.09.2021 прокурор заперечив проти зупинення провадження у справі.

Представники відповідачів та третьої особи вказали про доцільність зупинення провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів даної справи №922/3066/20, керівник Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області, звертаючись із відповідним позовом у цій справі вказав на те, що Харківська міська рада представляє інтереси громади міста Харкова, однак у даному випадку вона є відповідачем у справі і саме вона вчинила дії, які негативно впливають на інтереси громади, так само як і Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, а тому прокурор самостійно подав вказаний позов.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників господарських відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, підстав позову, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

Колегією суддів встановлено, що обставини справи у переданій на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №925/1133/18 та у даній справі №922/3066/20 є подібними.

З огляду на те, що правовідносини у даній справі № 922/3066/20 та у справі №925/1133/18 за сферою правового регулювання є подібними, колегія суддів вважає, що висновок судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду по справі №925/1133/18 буде мати суттєве значення для вирішення спору в цій справі.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У такому випадку на підставі п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи, що висновки судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №925/1133/18 стосуватимуться обов`язку прокурора, при самостійному зверненні до суду за захистом порушених прав дотримання процедури, встановленої ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо повідомлення відповідного органу про звернення із позовом у випадку, визначення такого органу одним із співвідповідачів, з метою дотримання єдності судової практики, судова колегія вважає за необхідне зупинити провадження у справі №922/3066/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №925/1133/18 та оприлюднення повного тексту постанови.

Керуючись ст.ст. 228, 229, 233, 234 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

Зупинити апеляційне провадження у справі №922/3066/20 за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 21.05.2021 у справі № 922/3066/20 до закінчення перегляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №925/1133/18 та оприлюднення повного тексту постанови.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Порядок та строки оскарження ухвали в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя О.В. Ільїн

Суддя О.В. Плахов