Ухвала

від 04.11.2024 по справі 903/135/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

04 листопада 2024 року Справа № 903/135/23 (903/1020/23) Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., за участі секретаря судового засідання Назарова Н.В., розглянувши справу

заяву Адвокатського бюро Гапоненко Роман і партнери

про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню

у справі за позовом: Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича

до відповідача-1: Приватного виконавця Пироги Сергія Степановича

до відповідача-2: Адвокатського бюро "Гапоненко Роман і партнери"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Приватний нотаріус Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Асадуллаєв Олег Ельдарович

про визнання протиправними та скасування документів та винесеного на їх підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень витребування майна з чужого незаконного володіння

у межах справи №903/135/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вербена"

до Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича

про банкрутство

Представники сторін:

від Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича: не прибули

від Адвокатського бюро "Гапоненко Роман і партнери": Гапоненко Роман Іванович;

приватний виконавець Пирога Сергій Степанович: не прибув;

від третьої особи: не прибули

Встановив:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 14.02.2024 позов у справі №903/135/23 (903/1020/23) задоволено.

14.10.2024 на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 14.01.2024, постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 та постанови Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.09.2024 у даній справі видано наказ № 903/135/23 (903/1020/23)-2 про стягнення з Адвокатського бюро "Гапоненко Роман і партнери" на користь Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича 9199,20 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

16.10.2024 на адресу суду через систему Електронний суд від представника Адвокатського бюро Гапоненко Роман і партнери надійшла заява за вх.№ 01-74/1431/24 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у якій зазначає, що Фермерське господарство Західний Буг Юнака Сергія Петровича за наказом Господарського суду Волинської області по справі №903/135/23(903/148/23)-3 від 05.12.2023 року, має заборгованість в сумі 10066,67 гривень на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції перед Адвокатським бюро Гапоненко Роман і партнери. Враховуючи, що строк зобов`язання настав, АБ Гапоненко Роман і партнери 15.10.2024 року направило на адресу ФГ Західний Буг заяву про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог та заявило про припинення свого грошового зобов`язання перед ФГ Західний Буг у розмірі 9199, 20 грн. Відтак, просить суд зупинити виконання за наказом виданий 14.10.2024 року по справі № 903/135/23(№ 903/1020/23)-2 в сумі 9199 ,20 гривень та визнати наказ Господарського суду Волинської області від 14.10.2024 року по справі № 903/135/23(№ 903/1020/23)-2 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 21.10.2024 заяву представника Адвокатського бюро «Гапоненко Роман і партнери» за вх.№ 01-74/1431/24 від 16.10.2024 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі №903/135/24 (903/1020/23) та додані документи повернуто заявнику без розгляду.

22.10.2024 від Адвокатського бюро «Гапоненко Роман і партнери» надійшла заява за вх.№ 01-74/1459/24 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 23.10.2024 розгляд заяви Адвокатського бюро Гапоненко Роман і партнери про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню за вх.№ 01-74/1459/24 від 22.10.2024 призначено до розгляду у судовому засіданні на 04.11.2024, зупинено виконання наказу Господарського суду Волинської області № 903/135/23 (№ 903/1020/23)-2 від 15.10.2024 виданого на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 14.01.2024, постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 та постанови Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.09.2024 до розгляду заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

У визначений судом день та час в судове засідання з`явився лише представник заявника - Адвокатського бюро Гапоненко Роман і партнери. Відповідач-1 та третя особа своїм правом на участь в судовому розгляді не скористався.

Відповідно до ст. 328 ГПК України, суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Водночас порядок звернення до господарського суду, у тому числі, із заявами після вирішення справи по суті, регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України, у даному випаду ст. 328.

Положеннями ст. 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відтак, враховуючи повідомлення учасників судового процесу про день та час проведення у справі судового засідання, беручи до уваги законодавчий припис про те, що суд розглядає відповідну заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні, суд дійшов висновку про можливість розгляду та вирішення заяви АБ "Гапоненко Роман і партнери" в даному судовому засіданні за відсутності учасників справи.

Присутній в судовому засіданні представник АБ "Гапоненко Роман і партнери" подану заяву підтримав, просив суд її задоволити.

Розглянувши заяву АБ "Гапоненко Роман і партнери" та мотивацію в її обґрунтування, суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на таке.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 14.02.2024 (залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 та постановою Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.09.2024) у справі №903/135/23 (903/1020/23) позов задоволено.

14.10.2024 на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 14.01.2024, постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 та постанови Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.09.2024 у даній справі видано наказ №903/135/23 (903/1020/23)-2 про стягнення з Адвокатського бюро "Гапоненко Роман і партнери" на користь Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича 9199,20 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

22.10.2024 від Адвокатського бюро «Гапоненко Роман і партнери» надійшла заява за вх.№ 01-74/1459/24 про визнання наказу Господарського суду Волинської області від 14.10.2024 року №903/135/23 (903/1020/23)-2 таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви Адвокатське бюро «Гапоненко Роман і партнери» зазначає, що за наказом Господарського суду Волинської області №903/135/23 (903/1020/23)-2 від 14.10.2024 року має заборгованість в розмірі 9199,20 грн. судового збору. Загальна сума складає 9199,20 гривень перед Фермерським господарством «Західний Буг» Юнака Сергія Петровича. Строк виконання цього зобов`язання 14.10.2024.

Водночас, Фермерське господарство «Західний Буг» Юнака Сергія Петровича за наказом Господарського суду Волинської області по справі №903/135/23 (903/148/23) від 05.12.2023 року, має заборгованість в сумі 10 066,67 гривень на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції перед Адвокатським бюро «Гапоненко Роман і партнери». Строк виконання зобов`язання настав 05.12.2023.

Відтак заявник зазначає, що строк виконання за обома зобов`язаннями настав, тому можна провести зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 9199,20 гривень.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Керуючись ст. 601 ЦК України, АБ «Гапоненко Роман і партнери» 15.10.2024 року направило на адресу ФГ «Західний Буг» заяву про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог вих. №06-15/24 від 15.10.2024 року та заявило про припинення свого грошового зобов`язання перед ФГ «Західний Буг» у розмірі 9199,20 грн., що виникла на підставі наказу Господарського суду Волинської області у справі №903/135/23 (903/1020/23)-2 від 14.10.2024 року.

Отже, заявник вважає, що заборгованість АБ «Гапоненко Роман і партнери» за наказом Господарського суду Волинської області №903/135/23 (903/1020/23)-2 від 14.10.2024 року є повністю погашеною, а наказ виконаним, а відтак є всі підстави для визнання наказу Господарського суду Волинської області № 903/135/23 (903/1020/23)-2 від 14.10.2024 року, виданого Господарським судом Волинської області таким, що не підлягає виконанню, так-як усі зобов`язання Адвокатського бюро «Гапоненко Роман і партнери» за даним виконавчим документом були виконані 15.10.2024.

Відповідно до ч. 3 ст. 328 ГПК України, суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 327 ГПК України, наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ГПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012 р. та у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012р. вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду однієї зі сторін.

Оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду однієї зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.97, у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002, "Ясюнієне проти Литви" (Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. у справі Чижов проти України зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ГПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Системний аналіз наведеної процесуальної норми дає підстави для висновку, що коло підстав, з яких наказ господарського суду може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, пов`язується саме з відсутністю у боржника обов`язку сплатити борг за таким наказом у зв`язку з тим, що його видано помилково, або у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням або з інших причин.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема: видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого документа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після видачі виконавчого документа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого документа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього документа до виконання (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові Першої судової палати КЦС від 13.03.2019 року по справі №755/388/15-ц).

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань визначені у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК.

Зобов`язання можуть припинятися внаслідок його виконання, проведеного належним чином, добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Припинення зобов`язання зарахуванням є однією з підстав припинення зобов`язання. Загальні підстави припинення зобов`язань визначені у ст. 598 ЦКУ, згідно з якою зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до положень ст. 202, 203 ГКУ зобов`язання припиняється, зокрема зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 601 ЦКУ зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Статтею 602 ЦКУ передбачено, що не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, 2) про стягнення аліментів, 3) щодо довічного утримання (догляду), 4) у разі спливу позовної давності, 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом, 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявлено однією із сторін у зобов`язанні, здійснюється в силу положень ст. 601 ЦКУ та не пов`язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною.

Таким чином зобов`язання може бути припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності умов, установлених ст. 601 ЦКУ та за відсутності обставин, передбачених ст. 602 ЦКУ, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається.

Зарахування є одностороннім правочином, для нього достатньо заяви однієї сторони.

Верховний Суд у постановах від 16.05.2018 у справі №910/17770/17, від 18.06.2019 у справі №914/8912/16 зазначав, що не оскаржена та не визнана недійсною заява про зарахування зустрічних вимог породжує правові наслідки.

При цьому, чинним законодавством не передбачено спеціальних вимог щодо форми заяви про зарахування зустрічних вимог як одностороннього правочину.

За змістом статті 601 ЦК України, частини 3 статті 202 ГК України вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Разом з тим, ще однією важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань. За відсутності безспірності вимог відповідний спір має бути вирішений у судовому порядку з дотриманням вимог процесуального закону.

Такі висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 914/163/14, від 11.09.2018 у справі №910/21648/17, від 23.10.2018 у справі №910/18256/17, від 25.04.2018 у справі № 910/6781/17.

Суд зазначає, що наявність заперечень однієї сторони не є перешкодою для проведення зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони.

Наслідком подання заяви про зарахування зустрічних вимог, за наявності передбачених умов для зарахування, є остаточне і безповоротне припинення відповідних зобов`язань повністю або частково. При цьому - зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії розвитку відносин сторін, у тому числі й на стадії розгляду справи по суті чи на стадії виконання судового рішення.

Такі висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові ВС КЦС у справі №761/33621/18 від 08.09.2021.

Враховуючи приписи чинного законодавства та аналізуючи обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог на суму 9199,20 грн., що виникла на підставі наказу Господарського суду Волинської області у справі №903/135/23 (903/1020/23)-2 від 14.10.2024 року, на підставі чого зобов`язання АБ «Гапоненко Роман і партнери» перед ФГ «Західний Буг» по виконанню наказу Господарського суду Волинської області №903/135/23 (903/1020/23)-2 від 14.10.2024 року та заяв від 15.10.2024 вих. №06-15/24 є припиненими.

Відтак, суд встановив, що зарахування зустрічних однорідних грошових вимог на суму 9199,20 грн., що виникла на підставі наказу Господарського суду Волинської області у справі №903/135/23 (903/1020/23)-2 від 14.10.2024 року є підставою для задоволення відповідної заяви Адвокатського бюро Гапоненко Роман і партнери та визнання в судовому порядку наказу Господарського суду Волинської області від 14.10.2024 року №903/135/23 (903/1020/23)-2 таким, що не підлягає виконанню повністю, в порядку ст. 328 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 18, 232, 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Адвокатського бюро «Гапоненко Роман і партнери» за вх. №01-74/1459/24 від 22.10.2024 про визнання наказу Господарського суду Волинської області від 14.10.2024 року №903/135/23 (903/1020/23)-2 таким, що не підлягає виконанню задоволити.

2. Наказ Господарського суду Волинської області від 14.10.2024 року №903/135/23 (903/1020/23)-2 про примусове виконання рішення Господарського суду Волинської області від 14.01.2024, постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 та постанови Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.09.2024 у справі №903/135/23 (903/1020/23) про стягнення з Адвокатського бюро "Гапоненко Роман і партнери" на користь Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича 9199,20 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору, визнати таким, що не підлягає виконанню повністю.

Відповідно до ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку і строки встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 05.11.2024.

Суддя В. М. Дем`як