Рішення

від 05.11.2024 по справі 912/921/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 рокуСправа № 912/921/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.

при секретарі судового засідання Пастуховій А.Ю.,

розглянувши у відкритому cудовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №912/921/23 від 05.06.2023

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Шаболат"</a> (далі - ТОВ "Агрофірма "Шаболат"), код ЄДР 03768767, вул. Центральна, 120-Б, с. Шабо, Білгород-Дністровський р-н, Одеська обл., 67700

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Скляренка Василя Володимировича (далі - ФОП Скляренко В.В.), ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

про стягнення платежів в порядку ст. 625 ЦК України в розмірі 86 593,35 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

Рішенням від 31.08.2023 господарський суд у задоволенні позову відмовив повністю.

Представник відповідача у поданому до господарського суду відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні 31.08.2023 заявив про намір подати докази про понесення відповідачем витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

07.09.2023 засобами поштового зв`язку до господарського суду від відповідача надійшла заява №б/н від 05.09.2023 про стягнення судових витрат з вимогами:

1. Долучити докази понесення судових витрат.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаболат" (ідентифікаційний код - 03768767) на користь ФОП Скляренка Василя Володимировича судові витрати у розмірі 25 200,00 гривень, що складаються з розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 08.09.2023 господарський суд призначив судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 11:00 - 15.09.2023.

15.09.2023 до господарського суду від позивача надійшло клопотання №б/н від 14.09.2023 про зменшення витрат на правову допомогу зменшити розмір судових витрат відповідача на професійну правову допомогу заявлений до стягнення з ТОВ "Агрофірма "Шаболат" до 11 250 грн.

Протокольною ухвалою від 15.09.2023, на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оголошено перерву в судовому засіданні для вирішення питання про судові витрати до 26.09.2023 о 10:30 год. Протокольною ухвалою від 26.09.2023, на підставі ст. 216 ГПК України, оголошено перерву в судовому засіданні для вирішення питання про судові витрати до 10.10.2023 о 12:00 год.

18.09.2023 до господарського суду від позивача надійшла заява №б/н від 30.08.2023 про намір подати докази понесення витрат на правову допомогу.

21.09.2023 до господарського суду від позивача надійшло клопотання №б/н від 05.09.2023 про залучення доказів понесення витрат на правову допомогу, стягнути із ФОП Скляренка В.В. на користь ТОВ "Агрофірма "Шаболат" витрати на правову допомогу адвоката в сумі 23 000,00 грн.

З огляду на надходження 27.09.2023 до суду ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2023 про витребування з Господарського суду Кіровоградської області матеріалів справи №912/921/23, у зв`язку з надходженням апеляційної скарги ТОВ "Агрофірма "Шаболат" на рішення суду від 31.08.2023, 28.09.2023 справу направлено до суду апеляційної інстанції.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Агрофірма "Шаболат" задоволено. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.08.2023 у справі №912/921/23 скасовано. Прийнято нове рішення. Позов задоволено. Стягнуто з ФОП Скляренко В.В. на користь ТОВ "Агрофірма "Шаболат" суму трьох відсотків річних, в розмірі 13 500 грн., збитки від інфляції, в сумі 73 093,35 грн., 2684,00 грн. судового збору за подання позову до Господарського суду Кіровоградської області. Стягнуто з ФОП Скляренко В.В. на користь ТОВ "Агрофірма "Шаболат" 4026,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

26.12.2023 матеріали справи надійшли до Господарського суду Кіровоградської області.

Ухвалою від 27.12.2023 господарський суд судове засідання для вирішення питання про судові витрати призначив на 16:00 - 09.01.2024.

04.01.2024 до господарського суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання/заява №б/н від 04.01.2024 у задоволенні заяви ФОП Скляренка В.В. про розподіл витрат на професійну правову допомогу відмовити в повному обсязі.

Також 04.01.2024 до суду від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява №б/н від 04.01.2024 про розгляд справи без участі з вимогою розгляд заяви ФОП Скляренка В.В. про стягнення судових витрат у справі №912/921/23 провести без участі представника позивача.

05.01.2024 відповідач подав клопотання №б/н від 05.01.2024 про відкладення розгляду справи №912/921/23.

08.01.2024 до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання (заяву) №б/н від 08.01.2024 з вимогами:

1. У задоволенні клопотання ФОП Скляренка В.В. про відкладення розгляду справи №912/921/23 на іншу дату відмовити.

2. У задоволенні клопотання ФОП Скляренка В.В. про стягнення судових витрат відмовити в повному обсязі.

Протокольною ухвалою від 09.01.2024 на підставі ст. 216 ГПК України оголошено перерву в судовому засіданні для вирішення питання про судові витрати до 01.02.2024 о 12:00 год.

10.01.2024 на виконання запиту справи матеріали направлено до Центрального апеляційного господарського суду.

24.01.2024 матеріали справи Центральним апеляційним господарським судом направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.03.2024 касаційну скаргу ФОП Скляренка В.В. задоволено. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2023 у справі №912/921/23 скасовано. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.08.2023 у справі №912/921/23 залишено в силі. Стягнуто з ТОВ "Агрофірма "Шаболат" на користь ФОП Скляренка В.В. 4294 (чотири тисячі двісті дев`яносто чотири) гривні 40 копійок судового збору за подання касаційної скарги та 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок судових витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

Додатковою постановою від 19.09.2024 заяву ФОП Скляренка В.В. про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Агрофірма "Шаболат" на користь ФОП Скляренка В.В. 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. В задоволенні клопотання ТОВ "Агрофірма "Шаболат" про стягнення судових витрат на правову допомогу адвоката відмовлено.

23.10.2024 матеріали справи надійшли до Господарського суду Кіровоградської області.

Ухвалою від 24.10.2024 господарський суд судове засідання для вирішення питання про судові витрати призначив на 14:30 - 31.10.2024.

Документ в електронному вигляді "Ухвала" від 24.10.24 по справі №912/921/23 (суддя Коваленко Н.М.) було надіслано одержувачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Шаболат" ІПН/ЄДРПОУ 03768767 в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 24.10.24 20:36, що підтверджується довідкою Господарського суду Кіровоградської області про доставку електронного листа.

Протокольною ухвалою від 31.10.2024 на підставі ст. 216 ГПК України оголошено перерву в судовому засіданні для вирішення питання про судові витрати до 05.11.2024 о 12:00 год.

Документ в електронному вигляді "Ухвала-повідомлення" від 31.10.24 по справі №912/921/23 (суддя Коваленко Н.М.) було надіслано одержувачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Шаболат" ІПН/ЄДРПОУ 03768767 в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою Господарського суду Кіровоградської області про доставку електронного листа.

Повноважні представники сторін в засідання суду не з`явилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Вирішуючи питання про судові витрати, господарський суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За приписами ч. 2 ст. 221 ГПК України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями ст. 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. (ч. 1 ст. 124 ГПК України)

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, суд, який вирішує питання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, має надавати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення у клопотанні іншої сторони, а також її доказам невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності. Окрім того, суд, виконуючи вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, має чітко зазначити, яка з вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України була не дотримана при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката, оскільки лише з цих підстав можна зменшити розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами (аналогічний висновок наведено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.05.2020 у справі №922/2749/19, від 18.11.2021 у справі №904/6499/20 (904/1373/21)).

Поряд із загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним у ч. 4 ст. 129 ГПК України, у ч. 5 цієї норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Такий правовий висновок є усталеним та викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. 6-7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.11.2021 у справі №904/6499/20 (904/1373/21).

До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

18.09.2023 до суду від ТОВ "Агрофірма "Шаболат" надійшла заява №б/н від 30.08.2023 про намір подати докази понесення витрат на правову допомогу та 21.09.2023 надійшло клопотання №б/н від 05.09.2023 про залучення доказів понесення витрат на правову допомогу з проханням стягнути із ФОП Скляренка В.В. на користь ТОВ "Агрофірма "Шаболат" витрати на правову допомогу адвоката в сумі 23 000 грн.

В обґрунтування вимог зазначається, що 22.05.2023 між адвокатським об`єднанням "ГЛОРІЯ ЛЕКС" та ТОВ "Агрофірма "Шаболат" укладений договір про надання юридичних послуг №22/05/23.

31.08.2023 АО "Глорія Лекс" та ТОВ "Агрофірма "Шаболат" складено акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до яких замовником було прийнято надані виконавцем послуги, пов`язані із розглядом справи про стягнення із фізичної особи-підприємця Скляренка Василя Володимировича на користь замовника платежів, нарахованих в порядку ст. 625 ЦК України.

Водночас, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.03.2024 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2023 скасовано, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.08.2023 у справі №912/921/23, яким у задоволенні позову відмовлено повністю, залишено в силі.

Як передбачено ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, витрати позивача на професійну правничу допомогу належить залишити за ним.

Таким чином, господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання ТОВ "Агрофірма "Шаболат" про стягнення з ФОП Скляренка В.В. 23 000 грн витрат на правову допомогу адвоката.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що ФОП Скляренко В.В. подано до суду заяву про стягнення з ТОВ "Агрофірма "Шаболат" на його користь судових витрат в розмірі 25 200,00 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано, зокрема, копії Договору №75/2021 від 01.09.2021 про надання професійної правничої допомоги, рахунків, акту приймання наданих послуг від 14.08.2023 відповідно до Договору про надання професійної правничої допомоги від 01.09.2021 №75/2021, акту приймання наданих послуг від 01.09.2023 відповідно до Договору про надання професійної правничої допомоги від 01.09.2021 №75/2021, платіжних інструкцій.

Відповідно до п. 3.1. Договору №75/2021 від 01.09.2021 про надання професійної правничої допомоги сторони досягли згоди, що оплата Послуг, наданих у зв`язку з виконанням предмету цього Договору, на день підписання Договору встановлюється в залежності від посади співробітника Виконавця, який безпосередньо виконує конкретне замовлення і складає, без урахування ПДВ: керуючий партнер - 3 000,00 грн, заступник керуючого партнера - 2 700,00 грн, адвокат - 2 500,00 грн, помічних адвоката - 2 200,00 грн.

За змістом актів вбачається, що Виконавцем надано, а Замовником прийнято згідно з договором про надання професійної правничої допомоги №75/2021 від 01.09.2021 наступні послуги: ознайомлення зі змістом позовної заяви у справі №912/921/23 та підготовка відзиву на позовну заяву - 3 год., вартістю 7 500,00 грн, підготовка письмових пояснень у справі №912/921/23 - 2 год., вартістю 5 000,00 грн, представництво у судових засіданнях у режимі відеоконференції по справі №912/921/23 (включаючи підготовку до них) - 2 год. - 5 000,00 грн, підготовка проєкту заяви про відшкодування судових витрат Відповідача у справі №912/921/23 - 1 год. - 2 500,00 грн, представництво у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі №912/921/23 (включно з підготовкою до нього) - 0,4 год. - 1 000,00 грн.

Відповідач оплатив зазначені адвокатські послуги.

Згідно ст. 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (правова позиція Верховного Суду в постанові від 06.03.2019 у справі №922/1163/18).

У постанові від 09.12.2021 у справі №922/3812/19 Верховний Суд виклав правову позицію, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, від 19.11.2021 у справі №910/4317/21.

За змістом положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, недотримання на її думку, вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи вказане питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Проаналізувавши наведені документи та вказані в Актах послуги з урахуванням вимог, зокрема, ст. 126, 129 ГПК України, господарський суд вважає безпідставним включення до переліку наданих послуг підготовку письмових пояснень по справі вартістю 5 000,00 грн, оскільки суд не визнавав за необхідне подання додаткових пояснень відповідачем, відтак вказані письмові пояснення не брались до уваги судом під час розгляду справи.

Отже суд вважає обґрунтованими та співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг витрати на правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн.

Представник відповідача приймав участь у засіданнях суду, зокрема, 18.07.2203, 01.08.2023, 22.08.2023, 31.08.2023.

Також представником відповідача складено та подано до суду заяву №б/н від 05.09.2023 про стягнення судових витрат, що є правом сторони відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України.

Щодо клопотання позивача про зменшення судових витрат відповідача, то, на думку позивача, акти приймання-передачі наданих послуг містять детальний перелік виконаних адвокатським об`єднанням робіт, однак перелічені в зазначених актах послуги, надані відповідачу адвокатом, не відповідають критеріям обґрунтованості, неминучості та співмірності з обсягом виконаних робіт.

Разом з тим, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та співмірність зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

При цьому Верховним Судом у додатковій постанові від 05.08.2019 у справі №911/1563/18, зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Щодо аргументів позивача про те, що ознайомлення зі змістом позовної заяви не є окремим видом робіт, а є складовою процесу безпосередньої підготовки відзиву, суд враховує, що за змістом наданих відповідачем доказів, ознайомлення адвоката зі змістом позовної заяви у контексті витраченого часу та вартості послуг наведено саме сукупно з підготовкою відзиву на неї, нарахування окремої оплати зазначеної послуги не передбачено.

Зважаючи на обсяг та зміст наданого відповідачем відзиву на позовну заяву, затрачений адвокатом час в розмірі 3 год. є адекватним складності справи для кваліфікованого спеціаліста.

Позивач не навів суду переконливих та достатніх аргументів щодо необхідності відмови відповідачу у відшкодуванні його витрат на професійну правничу допомогу, як і не надав суду належних та допустимих доказів їх суттєвої неспівмірності або ж відсутності їх неминучості для відповідача.

В даному випадку господарський суд звертається до правової позиції щодо наявності підстав для стягнення витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), від 19.02.2020 у справі №755/9215/1-ц (провадження №14-382цс19), додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 (провадження №12-94гс20); постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 року у справі №910/3929/18.

Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення вимог відповідача про стягнення розміру ПДВ, з огляду на таке.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір".

Натомість підпунктом "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями визначено, що об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Відповідно до п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачанням послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Згідно п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Враховуючи те, що сума документально підтвердженого судового збору, який за рішенням суду платнику податку у повному обсязі або частково компенсується другою стороною, не підпадає під визначення операції з постачання товарів/послуг, то ПДВ за такою операцією не нараховується.

Зазначена правова позиція викладена у додатковій постанові Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2024 у даній справі.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що при вирішенні питання про судові витрати суд не досліджує обставин оподаткування доходів.

За таких умов, у відповідній частині вимог про стягнення з позивача суми ПДВ слід відмовити.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача та необхідність стягнення на його користь з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн.

Решта витрат на правову допомогу відповідача покладається на останнього.

Керуючись ст. 74, 76-77, 123, 129, 221, 233, 236-241, 244, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Шаболат"</a> (код ЄДР 03768767, вул. Центральна, 120-Б, с. Шабо, Білгород-Дністровський р-н, Одеська обл., 67700) на користь Фізичної особи-підприємця Скляренка Василя Володимировича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 16 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії додаткового рішення направити позивачу через систему "Електронний суд", відповідачу засобами поштового зв`язку, а також на e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.